Постанова

від 25.06.2013 по справі 826/7763/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2013 року 15:24 № 826/7763/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Михайленко С.В. (директора, діє на підставі статуту), Гнатко І.П. (довіреність від 23.05.2013 р. № 2)

від відповідача - Шапор Л.П. (довіреність від 02.01.2013 р.)

від третьої особи-1 - не з'явився

від третьої особи-2 - не з'явився

від третьої особи-3 - не з'явився

від третьої особи-4 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ерасервіспарк» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС третя особа-1Товариство з обмеженою відповідальністю «Промелектро - 75» третя особа-2Приватне підприємство «Клер Шато Фиорд» третя особа-3Товариство з обмеженою відповідальністю «Проммаст-Стандарт» третя особа-4Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Вайліс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2012 № 0001272250,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Ерасервіспарк» з позовом до ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2012 № 0001272250, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 88 887 грн. за основним платежем та на 17347,75 грн. за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що висновки ДПІ, покладені в основу оскаржуваного рішення, ґрунтуються на нікчемності договорів, укладених позивачем з його контрагентами (третіми особами). У свою чергу висновки про нікчемність зроблені з урахуванням листа військової прокуратури, актів інших ДПІ, експертних висновків.

Проте, як зазначає позивач, зазначені в актах перевірок факти не є встановленими і потребують доказування, тому посилання на них, як підставу визнання правочину нікчемним також потребують доведення. При цьому, як зазначає позивач визнання правочинів нікчемними не належить до повноважень податкового органу, а отже, як вважає позивач, ДПІ діяла з перевищенням повноважень. Позивач вважає висновки, покладені в основу оскаржуваного рішення такими, що ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах.

У той же час, як зазначає позивач, операції з контрагентами фактично виконані, що документально підтверджується наявними у позивача первинними, платіжними документами та податковими накладними.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що спірні суми податкових вигод сформовані законно, а отже підстав для прийняття оскаржуваного рішення не було.

Відповідач, з підстав викладених в Акті перевірки, проти позову заперечує, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими, у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 30.05.2013 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб контрагентів позивача без самостійних вимог на стороні позивача, оскільки рішення по справі може вплинути на структуру податкових зобов'язань/вигод контрагентів та, відповідно на права та/або обов'язки третіх осіб. Відповідно до ухвали від 05.06.2013 р. виправлено описку щодо дати та часу судового засідання, яка направлена сторонами та третім особам. Поштові відправлення повернуті поштою без вручення третім особам з незалежних від суду причин (крім ухвали про відкриття провадження у справі, яка вручена ТОВ «Проммаст-Стандарт»), у зв'язку з чим та виходячи з положень абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України копії ухвали в силу закону вважаються врученими зазначеним особам та вони вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи. Проте, треті особи в судове засідання не з'явилася, поважних причин неявки у судове засідання не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, виходячи з чого, а також з урахуванням того, що явка третіх осіб не визнавалася обов'язковою, з урахуванням встановлених строків розгляду справи та відсутності підстав для відкладення розгляду справи, судом ухвалено розглядати справу за відсутності третіх осіб.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Ерасервіспарк» (код з ЄДР 32112019; адреса: 03115, м. Київ, Святошинський район, вул. М. Краснова, 8, офіс 21) з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Промелектро - 75» (код ЄДР 36098229, адреса: 07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Переяславська, 14), ПП «Клер Шато Фиорд» (код ЄДР 32395460, адреса: 07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, 1), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код ЄДР 37563531, адреса: 08300, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Новопрорізна, 8-А) та ТОВ «Компанія Вайліс» (код ЄДР 36445186, адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69).

За результатами перевірки складено акт перевірки від 27.02.2013 р. № 126/22-5-09/32112019 (далі - Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки позивача взято на податковий облік 19.09.2002 р.

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 88 887 грн., у т.ч. за жовтень 2010 р. на суму 5400 грн., за листопад 2010 о. - 6600 грн., за грудень 2010 р. на суму 3500 грн., за березень 2011 р. на суму 10 000 грн., за липень 2011 р. - на 6978 грн., за серпень 2011 р. на суму 10845 грн., за вересень 2011 р. на суму 6301 грн., за жовтень 2011 р. на 6342 грн., за листопад 2011 р. на 7419 грн., за грудень 2010 р. на суму 8763 грн.

Зазначені висновки ґрунтуються на аналізі проведення низки операцій, проведених позивачем із його контрагентами (третіми особами).

Так, між позивачем (замовник) та ПП «Клер Шато Фиорд» (виконавець; в особі директора ОСОБА_1.), укладено договір від 01.10.2010 р. № 01/10 на виконання робіт по ремонту та відновленню електронного, торгівельного та офісного обладнання, друкуючих пристроїв.

Договором (п/п. 2.1.4.) передбачено, що роботи виконуються особисто виконавцем .

Згідно з п. 2.2.3. договору передбачено, що для ремонту та після ремонту «виконавець» доставляє вироби самостійно, що, відповідно, передбачає наявність у контрагента , який знаходиться у м. Яготин, транспортних ресурсів для забезпечення транспортування.

Від замовника позивачем отримано акти виконаних робіт: від 18.10.2010 р. № 10/10 на суму 18 000 грн. з ПДВ - 3000 грн. щодо ремонту електронних плат, вузлів, механізмів, принтерів, блоків індикації, друкуючих головок, «витратні матеріали»; від 28.10.2010 р. № 11/10-11 від 28.10.2010 р. на суму 14 400 грн. з ПДВ 2400 грн. щодо такого ж роду робіт; від 05.11.2010 р. № 11/10 на суму 15600 грн. з ПДВ - 2600 грн. щодо такого ж роду робіт, що і вище.

Окрім того, позивачем отримано податкові накладні: від 18.10.2010 р. № 181001, від 28.10.2010 р. № 281003, від 05.11.2010 р. № 051101 на ті самі суми, що і вищезгадані акти та щодо тих самих робіт, що і у зазначених актах.

Операції відображено у бухгалтерському обліку. Платежі проведено на дати актів/податкових накладних у сумах: 18 000 грн., 14400 грн., 15600 грн. Суми ПДВ включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Відносно вказаного контрагента зазначено, що до ЄДР внесено запис про відсутність підприємства за місцезнаходженням, вчиненого на підставі довідки про відсутність за місцезнаходженням від 11.03.2011 р. та повідомлення за ф. № 18-ОПП від 23.03.2011 р. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 11.05.202 р.

Відповідачем отримано акт від Яготинської МДПІ від 28.09.2012 р. № 45/2200/32395460 про неможливість проведення зустрічної звірки по зазначеному підприємству. Під час проведення звірки встановлено відсутність інформації про складські приміщення, наявність транспорту, устаткування, необхідного для здійснення діяльності. У зв'язку з відсутністю розшифровок до декларації з податку на прибуток та іншої податкової звітності не є можливим зробити висновок про наявність основних фондів, виробничого обладнання, транспортного або торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення діяльності.

Від військової прокуратури Західного регіону України листом від 26.06.2012 р. за № 1-2-3372 надійшла постанова про проведення перевірки зазначеного підприємства. До цього надано протокол допиту директора ОСОБА_1., в якому останній пояснює, що не має відношення до зазначеного підприємства і ніякі документи не підписував. Додається також протокол допиту ОСОБА_7, де вона пояснила, що вела чорнову бухгалтерію зазначеного підприємства через програму 1С, так як зазначене підприємство було створено без мети ведення діяльності, а з метою надання послуг по конвертації безготівкових коштів в готівку, тому що поставка матеріальних засобів від даного суб'єкта іншим підприємствам фактично не здійснювалась, а виключно фіксувалась у підроблених документах.

При цьому, згідно з повідомленням прокуратури від 11.09.2012 р. № 1-2-470 в доповнення до наведеного зазначено, що директор зазначеного підприємства ОСОБА_1. протягом 2010 - 2011 р. на території України не перебував та згідно з висновком експерта НДБЛЦ при УМВС України на Львівській залізниці № 871 від 10.09.2012 р. підписи директора ОСОБА_1. на первинних документах не відповідають дійсності і виконані іншими особами.

Відносно взаємовідносин з ТОВ «Компанія Вайліс» в Акті перевірки зазначається, що між позивачем (замовник) та цим товариством (виконавець; в особі директора Михайленко С.В.) укладено договори від 01.11.2010 р. № 03/10 та від 04.01.2011 р. № 04/11 на виконання робіт по ремонту та відновленню електронного, торгівельного та офісного обладнання, друкуючих пристроїв.

Договорами (п/п. 2.1.4.) передбачено, що роботи виконуються особисто виконавцем .

Згідно з п. 2.2.3. зазначених договорів, для ремонту та після ремонту «виконавець» доставляє вироби самостійно, що, відповідно, передбачає наявність у контрагента , який знаходиться у м. Вишгороді, транспортних ресурсів для забезпечення транспортування.

В період листопада - грудня 2010 р. та в період січня, лютого, березня 2011 року підписано акти виконаних робіт, перелік яких зазначений на стор. 10 Акту перевірки, щодо ремонту електронних плат, вузлів, механізмів, принтерів, блоків індикації, друкуючих головок, «витратні матеріали»; «механізми друку», «блок клавіатури», «блок індикації», «плата керування», «ел.замок» всього на суму 207 000 грн. з ПДВ. У зв'язку з цим позивачу видано податкові накладні, перелік яких визначений на стор. 11 Акту перевірки, при цьому остання п/н. видана 29.03.2011 р. Розрахунки проведені у розмірі 200 784 грн. Суми ПДВ у розмірі 34500 грн. включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Відносно зазначеного контрагента встановлено, що свідоцтво платника податків анульовано 31.03.2011 р. у зв'язку з відсутністю контрагента за місцезнаходженням.

Зазначено про отримання від ДПІ у Вишгородському р-ні акту позапланової перевірки від 13.02.2012 р. № 282/23-1/36445186, в якому зазначено про отримання постанови 23.01.2012 р. про призначення перевірки відносно зазначеного підприємства в зв'язку з проведенням провадження СП ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва у кримінальній справі № 80-0263 за фактом ухиляння від сплати податків службовими особами ТОВ «Медіа-Трейд Україна» та про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва, у т.ч. ТОВ «Компанія Вайліс» з прикриття незаконної діяльності, яке використовувалось в злочинних схемах з метою незаконного завищення податкового кредиту з ПДВ та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами.

Зокрема, зазначається, що в ході обшуків та огляду виявлено та вилучено комп'ютерну техніку, систему «Банк-клієнт», а також інші матеріали підприємств з ознаками фіктивності.

Серед низки цих підприємств визначено всіх контрагентів позивача за спірними операціями, які упродовж 2009 - 2011 років використовувались в злочинних схемах із створення штучної видимості законності здійснення господарських операцій з метою незаконного завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами.

Допитана як свідок ОСОБА_7 підтвердила, що їй відомі зазначені підприємства та пояснила, що зазначені підприємства створені та використовувались протягом 2009 - 2011 років без мети ведення господарської діяльності, а з метою надання послуг по конвертації коштів; поставка товарів та надання послуг оформлювалось лише по документам, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались.

Зазначена особа підтвердила, що в неї на ноутбуці, виявленому під час обшуку встановлена 1С Бухгалтерія зазначених фіктивних підприємств. Крім того, допитана ОСОБА_8 показала, що вела бухгалтерський та податковий облік в програмі 1С за місцем свого проживання підприємств з ознаками фіктивності. Допитана як свідок ОСОБА_9 підтвердила, що у виявленому у неї під час обшуку ноутбуці встановлена система «Клієнт-банк» ТОВ «Промелектро-75» , ТОВ «Проммаст Стандарт».

Відносно взаємовідносин позивача з ТОВ «Промелектро-75» під час перевірки встановлено, що між позивачем (замовник) та зазначеним товариством підписано договір від 05.09.2011 р. № 11/11 на виконання тих самих робіт, що і за відносинами із вищезгаданими контрагентами.

Договором (п/п. 2.1.4.) передбачено, що роботи виконуються особисто виконавцем .

Згідно з п. 2.2.3. договору передбачено, що для ремонту та після ремонту «виконавець» доставляє вироби самостійно, що, відповідно, передбачає наявність у контрагента , який знаходиться у м. Яготин, транспортних ресурсів для забезпечення транспортування.

В період жовтня 2011 р. - грудня 2011 р. сторонами підписано акти, перелік яких визначений на стор. 15-16 Акту перевірки, на виконання робіт, аналогічним тим, що і за відносинами з вищезгаданими контрагентами. Загалом оформлено актів на 133526 грн. з ПДВ. Позивачу видано податкові накладні, перелік яких визначений на стор. 16-17 Акту перевірки. Оплата проведена на суму 133 526 грн., деталізація яких наведена на сторінці 18 Акту перевірки. Суми ПДВ включені до складу податкового кредиту.

Щодо цього підприємства зазначається про анулювання свідоцтва платника ПДВ 19.01.2012 р. у зв'язку із внесенням до ЄДР запису про відсутність підприємства за зареєстрованим місцезнаходженням.

Зазначається про отримання Акту перевірки щодо зазначеного контрагента від Яготинської МДПІ, складеного 20.02.2012 р. Зазначено, що засновником, керівником та бухгалтером підприємства є громадянин ОСОБА_5 Згідно даних Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 перетинав державний кордон України 2 рази протягом 2011 року (термін перебування 2 дні). Згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області № 195 від 02.11.2011 р. підпис, який виконаний на договорі № 46 від 15.07.2011 р. (про визнання електронних документів), виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Проммаст-Стандарт», зазначено про підписання договору від 14.07.2011 р. № 05/11 про виконання аналогічних робіт, що і за відносинами з вищезгаданими контрагентами.

Договором (п/п. 2.1.4.) передбачено, що роботи виконуються особисто виконавцем .

Згідно з п. 2.2.3. договору передбачено, що для ремонту та після ремонту «виконавець» доставляє вироби самостійно, що, відповідно, передбачає наявність у контрагента , який знаходиться у м. Бориспіль, транспортних ресурсів для забезпечення транспортування.

Зазначається про оформлення актів виконаних робіт в період липня - вересня 2011 року 2011 р. щодо оформлення робіт з ремонту електронних плат, вузлів, механізмів та видаткової накладної від 15.07.2011 р. з поставки РРО Міні 500.02, перелік яких (первинних документів) визначений на стор. 19 - 20 Акту перевірки. Всього оформлено поставок на 144 798 грн. з ПДВ. Під час перевірки встановлено видачу позивачу податкових накладних, перелік яких визначений на стор. 20 Акту перевірки. На стор. 21 Акту перевірки зазначено про перерахуванню контрагенту коштів у розмірі 144 798 грн. Деталізація розрахунків наведена на стор. 21 Акту перевірки. Сума ПДВ у розмірі 24133 грн. включена до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Зазначається про отримання акту перевірки щодо зазначеного контрагента від Бориспільської ОДПІ (від 25.10.2011 р. № 4511/7/26-90), відповідно до якого встановлено відсутність контрагента за місцезнаходженням. Крім того, зазначається про те, що доходи директору ОСОБА_10 не нараховувалися протягом 2007 - 2011 років. За результатами перевірки даних податкової звітності відповідно до інформаційних систем не встановлено наявність у зазначеного підприємства власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, необхідних для здійснення діяльності.

З урахуванням наведеного у сукупності, відповідач в Акті перевірки приходить до висновку, що підписані позивачем з контрагентами угоди не спричинили реального настання правових наслідків, податкові накладні, виписані контрагентами, не відповідають вимогам законодавства внаслідок неможливості здійснення контрагентами обумовлених операцій. Тобто, висновки ДПІ ґрунтуються на відсутності у контрагентів необхідних ресурсів, неможливості виконання спірних операцій та на тому, що операції фактично не виконувались.

Враховуючи наведене, ДПІ прийшла до висновку про порушення позивачем п/п. 7.2.3., 7.4.4., 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», п/п. 198.6., 201.6. ПК України та до висновку про завищення податкового кредиту з ПДВ та заниження податку до сплату у вищенаведених розмірах за вищезгадані періоди.

Сторонами не заперечується та підтверджується зміст зазначених вище договорів, первинних документів, у т.ч. числові значення, копії зазначених документів залучено до матеріалів справи.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним вище спір по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу формування позивачем спірних сум податкових вигод, регулювалися у зазначені вище періоди приписами Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ), а також приписами Податкового кодексу України.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення:

- Закону про ПДВ , а саме: п. 1.4. (щодо визначення «поставка послуг/робіт», п/п. 3.1.1 (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 7.4.1. (щодо складу податкового кредиту), п/п. 7.5. (щодо дати виникнення права на податковий кредит), п/п. 7.2.3. (щодо дати складання податкової накладної та її статусу), п/п. 7.2.6 (щодо порядку видачі п/н. та її статусу), п/п. 7.4.5. (щодо наслідків не підтвердження податкового кредиту),

- ПК України , а саме: п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (положення ПК України щодо ПДВ ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (порядку видачі п/н.), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо порядку видачі п/н.); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також положення п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, 0якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність виконання спірних операцій контрагентами позивача (їх невиконання контрагентами) внаслідок відсутності у них ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та спірних операцій, про юридичну дефектність у зв'язку з цим первинних документів та податкових накладних та, відповідно, про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту.

Так, за всіма спірними операціями передбачено, що контрагенти самостійно виконують роботи та, при цьому, до ремонту та після ремонту доставка предметів ремонту/обслуговування здійснюється контрагентами позивача (третіми особами).

У той же час, як під час перевірок контрагента позивача та його контрагентів, які проводились на підставі аналізу наявної податкової звітності контрагентів, так і під час розгляду справи за результатами аналізу податкової звітності контрагентів не встановлено наявності у контрагентів власних або орендованих транспортних засобів, об'єктивно необхідних для перевезення виробів для виконання робіт, виходячи з територіального розміщення позивача та контрагентів в різних містах.

В контексті наведеного під час розгляду справи також не встановлено первинних документів, які б засвідчували передачу виробів/обладнання в ремонт (для обслуговування) контрагентам позивача, так наступне повернення матеріальних цінностей, оформлення яких не може бути ототожнено з оформленням актів виконаних робіт.

Окрім того, як під час перевірок, так і під час розгляду справи не встановлено наявності у контрагентів виробничих/обслуговуючих приміщень, які є об'єктивно необхідними для виконання обумовлених робіт, а також не встановлено наявності у контрагентів власного або орендованого обладнання для виконання спірних операцій, технічного персоналу, наявність якого обумовлюється не лише специфікою обумовлених операцій, а також і умовами договорів щодо самостійного виконання контрагентами спірних операцій. При цьому, під час розгляду справи не встановлено наявності у контрагентів залучених на умовах підряду фахівців, або ж залучення інших підприємств для виконання спірних операцій. Відносно наведеного не надано відповідних доказів.

Наведені відомості, у т.ч. щодо персоніфікованого переліку фахівців контрагентів та щодо наявності у контрагентів матеріальних ресурсів, не надані і з боку позивача, хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угод (обумовлених операцій) та звичайною діловою практикою.

З наведеного вбачається відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та, зокрема, спірних операцій.

В даному випадку, як приходить до висновку суд виходячи з вищенаведеного, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ.

З матеріалів перевірок та супроводжуючих їх документів вбачається, що контрагенти (ПП «Клер Шато Фиорд», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Проммаст Стандарт») взагалі знаходились поза межами контролю формальних (номінальних) керівників та в даному випадку не доведено здійснення фактичної господарської діяльності зазначеними підприємствами. При цьому, відсутні докази наявності повноважень у інших осіб на вчинення певних дій від імені цих підприємств.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують наведеного та не доводять зворотного. Зокрема, надані при цьому позивачем матеріали щодо того, що замовлені у субпідрядників (третіх осіб) роботи передавались позивачем як підрядником на користь замовників робіт (власників обладнання щодо якого оформлено виконання робіт), не є самостійним та достатнім доказом того, що роботи, прийняті замовниками, виконувались субпідрядниками (контрагентами позивача).

Суд у взаємозв'язку з наведеним також враховує, що наявність оплати на користь контрагентів сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерасервіспарк» (код з ЄДР 32112019; адреса: 03115, м. Київ, Святошинський район, вул. М. Краснова, 8, офіс 21) - відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2013 р.