Рішення

від 18.06.2013 по справі 5011-18/15906-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/15906-2012 18.06.13 За позовом Фізичної особи - підприємця Скляренко Оксани Миколаївни;

до Київської міської організації Партії регіонів;

про стягнення 88 771,93 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Крушинський В. В., представник, довіреність №1385 від 26.09.2012 р.;

Від відповідача: Кобко В. Г., представник, довіреність №1 від 10.01.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/15906-2012; розгляд справи призначено на 27.11.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2012 р. відкладено розгляд справи на 18.12.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року відкладено розгляд справи до 15.01.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року продовжено термін вирішення спору на 15 днів, відкладено розгляд справи до 24.01.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 року справу №5011-18/15906-2012 передано для розгляду судді Борисенко І. І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 року призначено розгляд справи на 12.02.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року справу №5011-18/15906-2012 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року призначено розгляд справи на 12.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 року зупинено провадження у справі №5011-18/15906-2012 у зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Правозахист».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року поновлено провадження у справі №5011-18/15906-2012, розгляд справи призначено на 14.05.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року відкладено розгляд справи до 30.05.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 року справу №5011-18/15906-2012 передано для розгляду судді Борисенко І. І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 року призначено розгляд справи на 18.06.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року справу №5011-18/15906-2012 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року призначено розгляд справи на 18.06.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 43 266,00 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, 35 411,61 грн. пені за прострочення сплати орендних платежів, 8 642,91 грн. заборгованості зі сплати комунальних платежів та витрат за телефон, 542,82 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, 908,59 грн. інфляційних втрат, а також 1 776,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтвердив, просив позов задовольнити повністю.

Також представник позивача надав суду клопотання про стягнення з відповідача витрат по сплаті судової експертизи у розмірі 6 532,50 грн.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені у зв'язку з наступним:

- позивач не надав суду акт приймання-передачі, який би підтверджував передачу від орендодавця орендареві орендованого майна;

- орендодавцем та орендарем 30.09.2009 року було погоджено розірвання договору без оплати, про що була зроблена відповідна відмітка в акті прийому-передачі;

- позовна давність по стягненню пені за договором оренди приміщення від 15 січня 2008 року сплинула ще 03 вересня 2010 року.

Господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи, адже у висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №11 від 04.04.2013 року зазначено, що розмір заборгованості по сплаті орендних та комунальних платежів підтверджується не лише актом звірки, підпис на якому і оспорює відповідач, а й іншими бухгалтерськими документами. Зважаючи на це, господарський суд не вважає за доцільне призначати у справі проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

15.01.2008 року між Суб'єктом підприємницької діяльності Скляренко Оксаною Миколаївною (орендодавець) та Київським міським відділенням Партії регіонів (орендар) було укладено договір №01/01/08, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лисківська, 12, яке належить орендодавцю на підставі права власності для розміщення громадської приймальні та виконання статутних завдань Київського міського відділення Партії регіонів.

Відповідно до п. 1.2. договору, приміщення, що орендується, передається орендодавцем орендарю на підставі договору оренди №01/01/08 від 15 січня 2008 року.

Згідно з п. 3.1. договору, приміщення передається у справному стані, цілком придатному для використання згідно з умовами цього договору, і на момент передачі стан приміщення відповідає технічним, санітарним нормам, вимогам протипожежної безпеки, а також іншим загальнообов'язковим і погодженим сторонами нормативам.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що термін користування приміщенням починається з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення, як це передбачено в статті 3 цього договору, і складає 35 місяців.

У п. 6.1. договору зазначено, що розмір орендної плати за приміщення, що орендується складає еквівалент 1 600 доларів США по курсу Нац. Банку на день оплати, щомісячно без виставлення рахунків. Оплата послуг електропостачання, абонплату телефонів, міських та міжміських телефонних рахунків не входить до вищезазначеної суми, а сплачується орендарем згідно виставлених рахунків експлуатуючих організацій.

Сторони домовилися, що платежі, передбачені п. 6.1. договору здійснюються орендарем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця не пізніше 3-го числа поточного місяця (п. 6.2. договору).

Відповідно до п. 6.5. договору, вартість комунальних послуг оплачується орендарем на підставі рахунків, виставлених комунальними службами на ім'я власника приміщення.

Згідно з п. 8.1. договору, орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що у випадку затримки з боку орендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим договором, на користь орендодавця орендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості, але в будь-якому випадку не більше встановленої чинним законодавством. Якщо тривалість прострочення перевищить тридцять днів, орендодавець може направити повідомлення про дострокове закінчення терміну користування приміщенням і припинення договору або достроково розірвати договір. Крім того, орендар сплачує штраф в розмірі місячної плати за оренду.

У додатковій угоді від 02.06.2009 року до договору оренди приміщення №01/01/08 від 15.01.2008 року сторони домовилися п. 6.1. договору викласти в наступній редакції: «Розмір орендної плати за приміщення, що орендується, складає еквівалент 1000 доларів США по курсу НБУ на день оплати щомісячно без виставлення рахунків. Оплата послуг електропостачання, абонплату телефонів, міських та міжміських телефонних рахунків не входить до вищезазначеної суми, а сплачується орендарем згідно виставлених рахунків експлуатуючих організацій».

30.09.2009 року між сторонами була підписана додаткова угода про розірвання договору оренди, відповідно до п. 1 якої, орендар і орендодавець, за згодою сторін, вирішили розірвати договір оренди №01/01/08 від 15 січня 2008 року.

Згідно з п. 3 угоди, вона вважається укладеною і набирає чинності з 01 жовтня 2009 року.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1.2. договору, приміщення, що орендується, передається орендодавцем орендарю на підставі договору оренди №01/01/08 від 15 січня 2008 року.

Згідно з п. 3.1. договору, приміщення передається у справному стані, цілком придатному для використання згідно з умовами цього договору, і на момент передачі стан приміщення відповідає технічним, санітарним нормам, вимогам протипожежної безпеки, а також іншим загальнообов'язковим і погодженим сторонами нормативам.

Отже, факт передачі майна в оренду підтверджується самим фактом укладення і підписання договору оренди.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що термін користування приміщенням починається з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення, як це передбачено в статті 3 цього договору, і складає 35 місяців.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що позивач не надав суду акт прийому-передачі приміщення від орендодавця до орендаря. При цьому відповідач не заперечив, що користувався орендованим приміщенням.

Позивач на підтвердження факту користування відповідачем орендованим приміщенням надав суду додаткові докази, а саме: банківську виписку з відділення банку, з якої видно, що відповідачем здійснювалася оплата орендних та інших платежів за спірний період на виконання умов договору оренди.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У п. 6.1. договору зазначено, що розмір орендної плати за приміщення, що орендується складає еквівалент 1 600 доларів США по курсу Нац. Банку на день оплати, щомісячно без виставлення рахунків. Оплата послуг електропостачання, абонплату телефонів, міських та міжміських телефонних рахунків не входить до вищезазначеної суми, а сплачується орендарем згідно виставлених рахунків експлуатуючих організацій.

Сторони домовилися, що платежі, передбачені п. 6.1. договору здійснюються орендарем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця не пізніше 3-го числа поточного місяця (п. 6.2. договору).

Відповідно до п. 6.5. договору, вартість комунальних послуг оплачується орендарем на підставі рахунків, виставлених комунальними службами на ім'я власника приміщення.

Згідно з п. 8.1. договору, орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі.

У додатковій угоді від 02.06.2009 року до договору оренди приміщення №01/01/08 від 15.01.2008 року сторони домовилися п. 6.1. договору викласти в наступній редакції: «Розмір орендної плати за приміщення, що орендується, складає еквівалент 1000 доларів США по курсу НБУ на день оплати щомісячно без виставлення рахунків. Оплата послуг електропостачання, абонплату телефонів, міських та міжміських телефонних рахунків не входить до вищезазначеної суми, а сплачується орендарем згідно виставлених рахунків експлуатуючих організацій».

Зважаючи на вищевикладене, позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача 43 266,00 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, 8 642,91 грн. заборгованості зі сплати комунальних платежів та витрат за телефон.

30.09.2009 року між сторонами була підписана додаткова угода про розірвання договору оренди, відповідно до п. 1 якої, орендар і орендодавець, за згодою сторін, вирішили розірвати договір оренди №01/01/08 від 15 січня 2008 року.

Згідно з п. 3 угоди, вона вважається укладеною і набирає чинності з 01 жовтня 2009 року.

Відповідно до акту прийому-передачі від 30.09.2009 року до договору оренди приміщення від 15.01.2008 року, орендар передав, а орендодавець прийняв нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лисківська, 12.

Матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 30.09.2009 року, згідно якого на вказану дату заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів становить 37 721,58 грн., по сплаті комунальних платежів - 3 658,62 грн., по оплаті витрат за телефон - 4 984,29 грн.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що сторонами було підписано акт прийому-передачі (повернення приміщення з оренди) від 30.09.2009 року, відповідно до якого сторони претензій одна до одної не мають.

Враховуючи ту обставину, що для з'ясування питань, які виникли в ході судового розгляду справи, потрібні спеціальні знання, господарський суд ухвалою від 12.02.2013 року призначив у справі проведення судово-економічної експертизи з метою визначення, чи підтверджується наявними в матеріалах справи документами розмір заборгованості відповідача перед позивачем.

У висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №11 від 04.04.2013 року зазначено, що сторонами було визначено розмір заборгованості з орендної плати за період з травня 2009 року по вересень 2009 року включно - 37 721,58 грн.; підтвердити чи спростувати витрати за користування телефоном у розмірі 4 984,29 грн. експерту не видається за можливе; заборгованість орендаря перед орендодавцем по сплаті комунальних послуг становить 3 658,62 грн. за спірний період.

Отже, беручи до уваги усе вищевикладене, позовні вимоги ФОП Скляренко О. М. щодо стягнення з відповідача 43 266,00 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, 8 642,91 грн. заборгованості зі сплати комунальних платежів та витрат за телефон, підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 41 380,20 грн., з яких 37 721,58 грн. становить заборгованість по сплаті орендних платежів і 3 658,62 грн. становить заборгованість по сплаті комунальних платежів.

Також позивач просить стягнути з відповідача 35 411,61 грн. пені за прострочення сплати орендних платежів, 542,82 грн. трьох відсотків річних, 908,59 грн. інфляційних втрат.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що у випадку затримки з боку орендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим договором, на користь орендодавця орендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості, але в будь-якому випадку не більше встановленої чинним законодавством. Якщо тривалість прострочення перевищить тридцять днів, орендодавець може направити повідомлення про дострокове закінчення терміну користування приміщенням і припинення договору або достроково розірвати договір. Крім того, орендар сплачує штраф в розмірі місячної плати за оренду.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач при розрахунку розміру пені, інфляційних втрат і трьох відсотків річних виходив із суми заборгованості у розмірі 43 266,00 грн., про що зазначено у позовній заяві і зазначив суми за кожен із п'яти місяців періоду прострочення суму, яку, на його думку повинен сплатити відповідач за договором.

Фактично ж у висновку експертизи, про який зазначалося вище, вказано, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за період з травня 2009 року по вересень 2009 року загалом у розмірі 41 380,20 грн. Однак, у господарського суду немає інформації, скільки саме коштів зобов'язаний був сплатити і не сплатив за кожен із вказаних місяців спірного періоду до 3-го числа, як це передбачено договором оренди. Тому, господарський суд не може встановити конкретні суми прострочення за травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року і вересень 2009 року по кожному із місяців окремо, відповідно, немає можливості визначити розмір пені, інфляційних втрат і трьох відсотків річних з прострочених сум.

Позивач не заявляв вимоги про стягнення з відповідача штрафу, передбаченого пунктом 10.3. договору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду уточнений розрахунок штрафних санкцій, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Отже, у цій частині вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідач надав суду заяву про застосування строків позовної давності до вимог позивача про стягнення з відповідача пені, адже, пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Однак, відповідно до статті 266 Цивільного кодексу України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Норма статті 266 Кодексу встановлює, що строк позовної давності стосовно додаткових позовних вимог (стягнення неустойки та інші), які є похідними від основної вимоги, спливає одночасно із спливом строку позовної давності щодо основної вимоги. Таким чином, право на стягнення неустойки (штрафу, пені) припиняється разом з вимогою, якою забезпечене таке стягнення. Іншими словами, виходячи із згаданої вище норми, з урахуванням норми п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню у межах трирічного строку позовної давності за період фактичного невиконання зобов'язання, але не більше ніж за один рік.

Зважаючи на те, що позивач не просив стягнути з відповідача пеню за період більший, ніж один рік, а також те, що до суду не подавалася заява про застосування строків позовної давності до основної вимоги про стягнення суми заборгованості за договором, у господарського суду немає правових підстав для задоволення заяви відповідача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пропорційному розподілу між сторонами підлягають також витрати позивача на проведення експертизи у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської організації Партії регіонів (інд. 01011, м. Київ, вул. Хрещатик, 50, код ЄДРПОУ 20078754) на користь Фізичної особи - підприємця Скляренко Оксани Миколаївни (інд. 02217, м. Київ, вул. Драйзера, 8-б, кв. 63, ідентифікаційний код 2545601886) 37 721 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 58 коп. заборгованості по сплаті орендних платежів, 3 658 (три тисячі шістсот п'ятдесят вісім) грн. 62 коп. заборгованості по сплаті комунальних платежів, 827 (вісімсот двадцять сім) грн. 86 коп. витрат по сплаті судового збору, 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 06 коп. витрат по оплаті проведення судово-економічної експертизи у справі. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 25.06.2013 р.