Ухвала

від 25.06.2013 по справі 5020-1079/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ УХВАЛА 25 червня 2013 року справа № 5020-1079/2012 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтіда» про відстрочку виконання рішення суду у справі №5020-1079/2012 за позовом прокурора Ленінського району міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна,11) в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5) до товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтіда» (99029, м. Севастополь, просп. Ген. Острякова,25) про повернення орендованого майна, суддя Щербаков С.О. за участю: прокурора – Джавлах С.М., посвідчення №015173 від 12.03.2013, представника позивача – не з`явився, представника відповідача – не з`явився, ВСТАНОВИВ: В провадженні господарського суду міста Севастополя перебувала справа №5020-1079/2012 за позовом прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтіда» про повернення орендованого майна.           Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10 грудня 2012 року  у справі № 5020-1079/2012, залишеним без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 позов задоволено, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Нефтіда» звільнити об'єкт нерухомості - будівлю гуртожитку, яка розташована за адресою: м. Севастополь, просп. Ген. Острякова,25,  та повернути його Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради за актом прийому-передачі. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 25.02.2013 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтіда» про відстрочку виконання рішення суду у справі №5020-1079/2012, яка мотивована наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення суду від 10.12.2012 у справі №5020-1079/2012, яким зобов'язано повернути позивачу майно у вигляді приміщень гуртожитку, а саме зокрема наявністю договірних відносин між відповідачем та мешканцями цього гуртожитку з надання житлово-комунальних послуг, а також безпідставним знаходженням у цих приміщенням інших юридичних осіб. На думку заявника наявні обставини є виключними, оскільки необхідний значний час для розірвання цих договорів з населенням у добровільному порядку, а у разі їх незгоди у судовому порядку, а також виселення інших юридичних осіб, що перебувають у спірних приміщеннях без договірних відносин.        Ухвалою суду від 26.02.2013 було відкладено вирішення питання прийняття до провадження заяв ТОВ «Нефтіда» про відстрочку виконання рішення суду в справі №5020-1079/2012 до повернення матеріалів справи №5020-1079/2012 до господарського суду міста Севастополя з суду вищої інстанції. На адресу господарського суду міста Севастополя з Вищого господарського суду України надійшли матеріали зазначеної справи у зв'язку із закінченням касаційного провадження. Ухвалою суду від 11.06.2013 прийнято вищевказану заяву до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.06.2013. В судове засідання 25.06.2013 з`явився прокурор, який заперечував проти задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду. Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, від представника відповідача (заявника) надійшла заява про відкладення розгляду заяви у зв'язку із її надходженням у відпустці, на підтвердження зазначених обставин надала копію путівки. З цього приводу слід зазначити таке. Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду. Частина третя вказаної статті зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до частини 1 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установочними документами, через свого представника. Частиною 3 цієї статті передбачено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства організації. Таким чином, відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «Нефтіда» не було позбавлено права направити до суду іншого представника для участі в даному судовому засіданні від імені підприємства. З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду даної заяви відсутні, а заява підлягає розгляду у відсутність представника відповідача (заявника) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали заяви та подані докази, суд дійшов висновку що заява відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Згідно пункту 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 (зі змінами та доповненнями від 16.01.2013) /далі – Постанова Пленуму/ відстрочка – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Відповідно до пункту 7.2. Постанови Пленуму, підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання зокрема про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо які фізичних так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Також відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в постанові від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Із зазначених положень випливає, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Заява відповідача мотивована тим, що на даний час наявні договірні відносини між відповідачем та мешканцями спірного майна з надання житлово-комунальних послуг, а також безпідставним знаходженням у цих приміщенням інших юридичних осіб, що на думку заявника є виключними обставинами, оскільки необхідний значний час для розірвання цих договорів з населенням у добровільному порядку, а у разі їх незгоди у судовому порядку, а також виселення інших юридичних осіб, що перебувають у цих приміщеннях без договірних відносин, тому відповідач просить відстрочити виконання рішення суду на один рік. Проте, посилання відповідача на наявні договірні відносини між відповідачем та іншими особами, а також знаходження інших юридичних осіб у спірному об`єкті нерухомості є необґрунтованим, оскільки зазначені обставини не впливають на обов'язок виконати рішення суду від 10.12.2012 у справі №5020-1079/2012, яке набрало законної сили, зокрема в частині повернення об'єкту нерухомості та не перешкоджають його виконанню. Таким чином, на думку суду, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виняткових обставин для надання відстрочки. За приписами ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази   подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Також, боржником при зверненні з заявою про відстрочку виконання рішення не враховані інтереси позивача та ті обставини, що затягування процесу передачі об'єкту нерухомості позивачу, фактично завдає шкоди економічним інтересам територіальної громади міста Севастополя по ефективному розпорядженню комунальним майном, не дає можливості в повному обсязі реалізувати завдання у сфері орендних відносин. А отже, суд вважає, що викладені відповідачем в заяві обставини не є винятковими в розумінні статті 121 ГПК України.      З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтіда» задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,   УХВАЛИВ:   Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтіда» про надання відстрочки виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 10.12.2012 у справі №5020-1079/2012  залишити без задоволення. Суддя                                                                                                                           C.О. Щербаков