Постанова

від 01.07.2013 по справі 5011-18/15418-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року Справа № 5011-18/15418-2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 р. (головуючий суддя Шевченко Е.О., судді: Алданова С.О., Зеленін В.О.) у справі№ 5011-18/15418-2012 Господарського суду міста Києва за позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" третя особаКиївська міська державна адміністрація провнесення змін до договору, за участю представників позивачаЗагоровська Н.В., відповідачівМаленко О.М., Кікнадзе Ш.Г., третьої особиГончарук І.І.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №5011-18/15418-2012 від 20.12.2012 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 р. рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 р. у справі №5011-18/15418-2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: внесено зміни до Договору від 06.06.2003 р. № 80-Упр(ДП)-03, а саме: п. 3.1. Договору викладено в такій редакції: " 3.1. Вартість права за здійснення рекламно-інформаційної діяльності на місцях розташування інформаційних носіїв всередині вагону становить 42,00 грн. (сорок дві гривні 00 коп.), в т.ч. ПДВ 7,00 грн. за одиницю в місяць відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 р. № 838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві". Платежі перераховуються у безготівковому порядку, виходячи із фактичної кількості встановлених засобів візуального зображення, на поточний рахунок Комунального підприємства "Київський метрополітен", не пізніше п'ятого числа кожного місяця наступного за звітним в період дії договору. Щомісячні платежі здійснюватимуться незалежно від кількості рекламно-інформаційних матеріалів, розміщених Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" на інформаційних носіях".

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. 35, 84 ГПК України, ст.ст. 203, 632 ЦК України, ст.ст. 181, 188, 189, 191 ГК України, ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Доводи касаційної скарги зводяться до того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до Договору, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України; на думку відповідача, позивачем не наведено жодної норми чинного законодавства, на підставі якої він просить змінити умови Договору; зміна затвердженої КМДА плати за тимчасове користування місцями за розміщення рекламних засобів договором не передбачена як підстава для внесення змін до нього.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06 червня 2003 року між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Дочірнім підприємством "Гарант-АДВ" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа") був укладений Договір № 80-Упр(ДП)-03 про організацію рекламно-інформаційної діяльності, за умовами якого Комунальне підприємство "Київський метрополітен" надає відповідачу на умовах, визначених даним Договором, переважне право здійснювати рекламно-інформаційну діяльність (як самостійно так і з залученням третіх осіб) шляхом розміщення медіа-продукції (звукового та візуального відображення мультимедійної - фото, відео, аудіо, комп'ютерної і таке інше інформації рекламного, соціального та інформативного характеру) на інформаційних носіях відповідача, засоби візуального відображення яких розташовані на стелях вагонів рухомого складу Київського метрополітену.

Згідно з п. 3.1 Договору відповідач здійснює Комунальному підприємству "Київський метрополітен" платежі за даним Договором відповідно до Спільного наказу №5/1-ц Комітету транспорту Київської міської державної адміністрації та Управління з питань цінової політики Київської міської державної адміністрації від 27.01.2000 р. в розмірі 15,60 грн. за 1 кв. м площі відображаючої поверхні засобів візуального відображення, в тому числі ПДВ в сумі 2,60 грн. (виходячи з тарифів за використання рекламної площі всередині рухомого складу метрополітену). Платежі перераховуються у безготівковому порядку, виходячи із фактичної кількості встановлених засобів візуального відображення на поточний рахунок Комунального підприємства "Київський метрополітен" не пізніше п'ятого числа кожного місяця наступного за звітним в період дії даного Договору. Щомісячні платежі здійснюватимуться незалежно від кількості рекламно-інформаційних матеріалів, розміщених відповідачем на інформаційних носіях, та результатів господарської діяльності відповідача.

Згідно з п. 7.1 даний Договір вступає в дію з 01.07.2003 р. і діє до 31.12.2013 р. та автоматично продовжується на той самий термін у випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів в письмовій формі не повідомить іншу про намір припинення дії цього Договору.

Додатковою угодою № 9 від 15.10.2008 р. внесені зміни до п. 3.1 Договору, якими сторони передбачили, що за розташування інформаційних носіїв у вагонах рухомого складу Київського метрополітену відповідач здійснює позивачеві платежі із розрахунку 4,50 грн., в т. ч. ПДВ 0,75 грн. за один інформаційний носій відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.10.2008 р. № 1427 "Про затвердження Порядку визначення розміру плати за розміщення реклами на транспорті комунального власності м. Києва". Платежі перераховуються у безготівковому порядку, виходячи із фактичної кількості встановлених засобів візуального відображення на поточний рахунок позивача не пізніше п'ятого числа кожного місяця наступного за звітним в період дії Договору. Щомісячні платежі здійснюватимуться незалежно від кількості рекламно-інформаційних матеріалів, розміщених відповідачем на інформаційних носіях.

Згідно з Додатковою угодою № 10 від 01.06.2009 р. до Договору були внесені зміни - п. 7.1 Договору викладено в наступній редакції: "п. 7.1. Даний Договір набуває чинності з 01.07.2003 р. та діє до 31.12.2034 р., але у всякому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань".

Предметом даного спору є вимоги про внесення змін до п. 3.1 Договору від 06.06.2003 р. № 80-Упр(ДП)-03, а саме викладення його у редакції, наведеній вище.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що сума платежів може бути переглянута, зокрема, у разі зміни тарифів, встановлених органами місцевої влади.

Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) 21.05.2012 р. видано Розпорядження № 838, яке зареєстроване в Головному управлінні юстиції у місті Києва 12.06.2012 р. за № 40/957, "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві".

Пунктом 1 даного Розпорядження затверджено Порядок визначення плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіального громади міста Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва.

Апеляційним судом встановлено, що позивач супровідним листом від 14.09.2012 р. № 11-03/1066 направив відповідачеві для оформлення два примірники Додаткової угоди № 11 до Договору про внесення змін до п. 3.1 Договору. Даний лист з додатковою угодою був отриманий відповідачем 21.09.2012 р.

Частина 3 статті 188 Господарського кодексу України передбачає, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Додаткова угода № 11 до Договору зі сторони відповідача підписана не була, що свідчить про те, що сторонами згода на внесення змін до Договору досягнута не була.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 2.5 статуту Комунального підприємства "Київський метрополітен" визначено, що майно Комунального підприємства "Київський метрополітен" є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідної територіальної громади.

З приводу посилання скаржника на те, що Розпорядженням № 838 не змінено тарифів, а лише встановлено плату за тимчасове користування місцями за розміщення рекламних засобів, колегія суддів відзначає, що додатком № 3 до Порядку, затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 21.05.2012 р. № 838, встановлюються саме базові тарифи, що відповідають вимогам рекламних засобів/рекламоносіїв, які розміщуються на території та зовнішній і внутрішній поверхнях вагонів метрополітену.

Також додатком № 4 до Порядку встановлюються базові тарифи, що відповідають видам рекламних засобів, які розміщуються на території та зовнішніх і внутрішніх поверхнях транспортних засобів підприємств транспорту загального користування комунальної власності.

Відтак, плата за тимчасове користування місцями за розміщення рекламних засобів визначається на підставі базових тарифів, встановлених Порядком, затвердженим Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 21.05.2012 р. №838, положення якого згідно з п. 1 є обов'язковими для транспорту комунальної власності міста Києва.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасового проживають на відповідній території.

Згідно з п. 4.2 Статуту позивача Комунальне підприємство "Київський метрополітен" у своїй діяльності керується Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими підзаконними актами України, рішеннями Київської міської ради, а також розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), наказами Головного управління та цим Статутом.

Оскільки нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, сторонами у Договорі № 80-Упр(Дп)-03 від 06.06.2003 р. передбачена можливість зміни розміру вартості послуг в разі зміни чи встановлення тарифів на рекламно-інформаційну діяльність уповноваженими органами місцевої та державної влади (п. 3.2 Договору), колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що встановлені вищевказаним Порядком базові тарифи є підставою для перегляду розміру вартості послуг з розміщення реклами.

Враховуючи викладені вище обставини, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Посилання скаржника на те, що відповідач має здійснювати позивачеві платежі із розрахунку за 1 кв. м площі, що відображає поверхні засобів візуального відображення, а не за один інформаційний носій, колегія суддів відхиляє, оскільки ще 15.10.2008 р. додатковою угодою № 9 від 15.10.2008 р. сторони внесли зміни до п. 3.1 Договору, якими передбачили, що за розташування інформаційних носіїв у вагонах рухомого складу Київського метрополітену відповідач здійснює позивачеві платежі із розрахунку за один інформаційний носій (відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.10.2008 р. № 1427 "Про затвердження Порядку визначення розміру плати за розміщення реклами на транспорті комунального власності м. Києва"). На час розгляду спору аналогічний розрахунок визначено Порядком, затвердженим Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 21.05.2012 р. № 838.

Колегія суддів також враховує посилання скаржника на те, що п. 4 рішення Київської міської ради від 22 вересня 2011 року N 37/6253 "Про затвердження Порядку розміщення реклами в м. Києві" встановлено, що договори на розміщення реклами в місті Києві (зовнішньої реклами, реклами на транспорті комунальної власності та реклами в ліфтах житлових будинків комунальної власності), укладені до набрання чинності цим рішенням, є чинними до закінчення строку дії, зазначеного в таких договорах.

Разом з тим, суд касаційної інстанції відзначає, що внесення змін до таких договорів, в т.ч. в судовому порядку, жодним чином не зумовлює їх нечинності та не суперечить п. 4 вказаного рішення Київської міської ради.

Крім того колегія суддів відхиляє посилання скаржника на Закон України "Про захист економічної конкуренції" та на порушення позивачем конкурентного законодавства, оскільки будь-які обставини щодо цього судами попередніх інстанцій не досліджувались, оскільки не входять до предмету доказування в даній справі.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 р. у справі № 5011-18/15418-2012 - без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков