Ухвала

від 18.06.2013 по справі 9/5014/357/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 червня 2013 року Справа № 9/5014/357/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Бакуліної С.В., суддів:Данилової Т.Б., Могил С.К., Панової І.Ю., Шевчук С.Р. розглянувши заяву Дочірнього підприємства "Фокстрот" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" про перегляд постановиВищого господарського суду України від 03.04.2013 у справі№ 9/5014/357/2012 за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 доДочірнього підприємства "Фокстрот" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" провідшкодування майнової шкоди

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.03.2012 позов про відшкодування шкоди задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.12.2012 рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2012 скасовано частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 51636,75 грн. майнової шкоди, 1032,74 грн. витрат зі сплати судового збору, з позивача на користь відповідача 6737,85 грн. витрат за проведення судової товарознавчої експертизи та 516,37 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2013 у справі №9/5014/357/2012 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.12.2012 скасовано, а рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2012 залишено без змін.

Дочірнє підприємство "Фокстрот" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" подало заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.04.2013 у справі № 9/5014/357/2012, в якій просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 03.04.2013, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.12.2012 залишити в силі, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статей 3, 4, 7, 9, 14 Закону України "Про судову експертизу", статей 38, 41, 43 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 14.02.2008 у справі №13/22, від 23.12.2010 у справі №8/8, від 16.12.2010 у справі №22/36, від 10.06.2010 у справі №52/169, постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.08.2005.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не знайшла підстав для допуску справи № 9/5014/357/2012 до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше аналогічних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Не є подібними правовідносини у постанові Вищого господарського суду України від 03.04.2013 у справі №9/5014/357/2012 у порівнянні з постановами, на які посилається заявник, оскільки предметом позову у справі №9/5014/357/2012 є вимоги про відшкодування майнової шкоди, у зв'язку із затопленням відповідачем орендованого приміщення позивача, натомість предметом позову: - у справі №8/8 є зобов'язання відповідача, у відповідності до умов договору про спільну діяльність з будівництва житлового будинку, внести у спільну діяльність будівлю; - у справі №22/36 - визнання недійсним договору поруки; - у справі №52/169 є стягнення суми коштів.

Разом з тим з тексту заяви вбачається, що заявник у даній справі намагається довести наявність розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 38, 41, 43 Господарського процесуального кодексу України, якими регулюються питання щодо витребування доказів та їх оцінки, призначення і проведення експертизи, а не норм матеріального права, що встановлюють права та обов'язки сторін у правовідносинах щодо предмета спору. Оскільки встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, доводи заявника щодо порушення або неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права у будь-якому випадку не можуть бути підставою для перегляду постанови суду касаційної інстанції.

Крім того не підлягають прийняттю до уваги посилання заявника на постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.08.2005, оскільки до судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах, який відповідно до положень глав 4, 5 розділу ІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, а не судом касаційної інстанції.

Також, колегією суддів не приймається до уваги посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 14.02.2008 у справі 13/22 в зв'язку з тим, що даною постановою скасовано судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на них не можуть здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 111 16 ГПК України.

В зв'язку з цим відсутні підстави для допуску справи № 9/5014/357/2012 до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Дочірньому підприємству "Фокстрот" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" у допуску справи № 9/5014/357/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Бакуліна Судді Т.Данилова С.Могил І.Панова С.Шевчук