Постанова

від 26.06.2013 по справі 910/2341/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р. Справа№ 910/2341/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання - Дмитрина Д.О.

за участю представників:

від позивача: Тарасов І.М. ордер від 07.03.2013 року;

від відповідача : не з'явилися;

від третіх осіб: не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Торгмаш"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.02.2013р.

у справі №910/2341/13 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Торгмаш»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-Еко"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ЕМ ДЖІ ГРУП"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «ТОРГМАШ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-ЕКО» про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідача щодо проведення незаконної реєстрації знаків, якими ВАТ «ТОРГМАШ» маркувало продукцію власного виробництва, були створені перешкоди у митному оформленні продукції позивача, внаслідок чого за переконанням останнього йому було завдано збитків у розмірі 174 190,00 грн., а враховуючи те що порушення прав позивача з боку відповідача мало місце при зупиненні митного оформлення товару виробництва ВАТ «ТОРГМАШ» Київською регіональною митницею то позивач вважає даний господарський спір підсудним саме Господарському суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.02.2013 року № 910/2341/13 справу було надіслано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва суду від 07.02.2013 р., Відкрите акціонерне товариство «ТОРГМАШ» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.02.2013 року у справі № 910/2341/13.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Господарського суду м. Києва прийнята з порушенням норм процесуального права.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 910/2341/13 від 20.05.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 910/2341/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/2341/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Гончаров С.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року, скаржнику було відновлено строк для подачі апеляційної скарги, порушено по ній провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Гончаров С.А., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарг на 03.06.2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року враховуючи перебування головуючого судді Тищенко О.В. у відпустці сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Чорна Л.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року № 910/2341/13 справу було прийнято для здійснення апеляційного провадження у наступному складі суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Гонччаров С.А., Чорна Л.В. та призначено розгляд справи на 19.06.2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року враховуючи вихід судді Тищенко О.В. з відпустки та перебування судді Гончаров С.А. у відпустці, сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року № 910/2341/13 справу було прийнято для здійснення апеляційного провадження у наступному складі суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. та призначено розгляд справи на 26.06.2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 року враховуючи вихід головуючого судді Тищенко О.В. із лікарняного та перебування судді Смірнової Л.Г. у відпустці, сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Кропивна Л.В.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.02.2013 року у справі № 910/2341/13 скасувати.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 26.06.2013 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційні скарги у відсутності представників відповідача та третьої особи.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом м. Києва при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 07.02.2013 року у справі № 910/2431/13 прийнята з вірним застосуванням норм процесуального права, є обґрунтованою з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "ТОРГМАШ" звернулось 06 лютого 2013 року до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «»АРМ-ЕКО, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ ЕМ ДЖІ ГРУП» про стягнення збитків в розмірі 174 190,00 грн.

07 лютого 2013 року господарським судом м. Києва було прийнято ухвалу у вказаній справі про її передачу за підсудністю. Даною ухвалою господарський суд м. Києва ухвалив про передачу справу за підсудністю до господарського суду Рівненської області. З посиланням на приписи ч.2 ст.15 ГПК України , господарський суд м. Києва мотивував свою ухвалу тим, що Відкрите акціонерне товариство "ТОРГМАШ" звернулося з позовною заявою предметом, якої являється саме відшкодування збитків завданих позивачу від зобов'язання, а отже даний господарський спір за своїм предметом підсудній господарському суду, який територіально відповідає місцезнаходженню відповідача по справі.

Такий висновок суду першої інстанції є правомірним з підстав ,наведених нижче.

Відповідно до статті 13 ГПК України , усі справи підвідомчі господарським судам, розглядають у першій інстанції місцеві господарські суди ( господарський суд Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя).

Компетенція зазначених судів щодо розгляду справ розмежовується за предметними та територіальними ознаками. Загальні правила територіальної підсудності справ визначено статтею 15 ГПК України , поряд з якою статтею 16 ГПК України встановлена виключна підсудність справ .

Так, відповідно до ч.1 ст.15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

В силу дії ч.2 ст.15 ГПК України справи у спорах , що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав , а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцем знаходженням відповідача

Як вбачається зі змісту позовної заяви предметом позову б/н від 06.02.2013 року є стягнення грошових коштів у якості збитків, які були завдані позивачу внаслідок проведення відповідачем незаконної реєстрації знаків, якими позивач маркував продукцію власного виробництва. Мотивуючі свої позовні вимоги щодо правових підстав для стягнення з відповідача збитків у вказаному розмірі позивач посилався на ст. ст. 11, 16. 22, 1166 Цивільного кодексу України та ст. ст. 147,174, 225 Господарського кодексу України.

Таким чином правовими підставами покладання на відповідача, як винну особу, зазначеної майнової відповідальності є завдання відповідачем збитків від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди, а отже підсудність цього спору повинна визначатись на підставі ч. 2 ст.15 ГПК України - за місцезнаходженням відповідача-2 - ТОВ «АРМ-ЕКО».

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Як вбачається зі змісту позовної заяви б/н від 06.02.2013 року, позивачем зазначене наступне місцезнаходження відповідача - 35364, Рівненська область, с. Грушвиця Друга, вул. 40 років Перемоги, 1.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, з огляду на приписи ч.2 ст.15 ГПК України, відповідно до якої територіальна підсудність повинна визначатись за місцезнаходженням юридичної особи відповідача, даний спір відноситься до територіальної підсудності господарського суду Рівненської області.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що при зверненні до господарського суду за захистом свого порушеного або оспорюваного права і охоронюваного законом інтересу, зацікавлені особи зобов'язані дотримуватись вимог розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України щодо територіальної підсудності справ.

Згідно ч. 1 ст. 17 ГПК України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про те, що ця справа не підсудна господарському суду міста Києва та має бути передана за підсудністю до господарського суду Рівненської області.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 07.02.2013 року у справі №910/2341/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, прийнята з дотриманням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга, з викладеними у ній підставами, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційних скарг покладається на позивача (апелянта).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 102 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ТОРГМАШ" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.02.2013 року у справі № 910/2341/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/2341/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Кропивна Л.В.

Чорна Л.В.