Постанова

від 05.11.2013 по справі 910/2341/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа №910/2341/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Павлюк І. Ю. ,

судді Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник Тарасов І.М. діє відповідно до договору №05-10/2012-1;

Від відповідача - представник Тарновецький П.Я. дов. б/н від 31.12.2012р.;

Від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства "ТОРГМАШ" на рішення господарського суду Рівненської області від 17.09.13 р. у справі №910/2341/13 (суддя Кочергіна В.О.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "ТОРГМАШ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ЕМ ДЖІ ГРУП"

про стягнення в сумі 174 190 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2013 року у справі №910/2341/13 - у позові Відкритого акціонерного товариства "ТОРГМАШ" м. Барановичі Брестської області Республіка Білорусь за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ЕМ ДЖІ ГРУП" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" с. Грушвиця Друга Рівненської області про стягнення 174 190 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Позивач - Відкрите акціонерне товариство "ТОРГМАШ" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2013 року у справі №910/2341/13 - скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були порушені норми процесуального права та не вірно застосовані норми матеріального права, крім того не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Скаржник апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що:

ТОВ «АРМ-ЕКО» у відповідності до договору №15К-985 від 27 грудня 2007 року у період з 2008 - 2010 рік являлось дилером продукції Позивача на території України та купувало у Позивача продукцію його виробництва.

У 2009 році ТОВ «АРМ-ЕКО» самовільно отримало низку свідоцтв України на знаки для товарів та послуг на позначення, якими Позивач маркував продукцію власного виробництва. В тому числі було отримано свідоцтво України на знак для товарів та послуг №106366 від 27.04.2009 року на зображення «МИМ-300». Позивач, який є виробником даної продукції дозволу на отримання свідоцтва України на знак для товарів та послуг ТОВ «АРМ-ЕКО» не надавав.

Зазначає, що без належного погодження із Позивачем 14.01.2011 року, ТОВ «АРМ-ЕКО» внесло свідоцтво на знак для товарів та послуг №106366 на зображення «МИМ-300» у митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності під №249, чим були створені штучні перешкоди у митному оформленні продукції, маркованої знаком «МИМ-300» і відповідному вільному експортуванні даної продукції в Україну.

Скаржник вказує на те, що 13.12.2011 року Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №18/88 визнано недійсним Свідоцтво України на знак для товарів та послуг № 106366.

За правилами статті 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи. Протиправною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії (Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111 16 ГПК України, за І півріччя 2013 р.).

Вважає, що внесення ТОВ «АРМ-ЕКО» у митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності свідоцтва на знак для товарів та послуг №106366, зображення «МИМ-300» є протиправною поведінкою. В наслідок такої протиправної поведінки ТОВ «АРМ-ЕКО», Позивачу були завдані збитки.

Крім того скаржник свою апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що 12 жовтня 2010 р. Позивач уклав Договір (дилерську угоду) № 15к-927 за яким ТОВ «БІ ЕМ ДЖІ ГРУП» стало новим дилером продукції Позивача на території України, відповідно зобов'язувалась купувати її у Позивача.

У відповідності до Специфікації від 15.11.2010 року до Договору № 15К-927 від 12.10.2010 року ТОВ «БІ ЕМ ДЖІ ГРУП» взяло на себе зобов'язання по придбанню продукції Позивача на 2011 рік, у тому числі придбання продукції маркованої знаком «МИМ-300» у кількості 301 од.

Зазначає, що 25.01.2011 року Київська регіональна митниця Державної митної служби України своїм листом № 40/2-37/821 повідомило ТОВ «БІ ЕМ ДЖІ ГРУП» про зупинення митного оформлення товару з огляду на наявність в митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності під № 249 знаку для товарів та послуг «МИМ-300», права на який захищаються у відповідності до свідоцтва України на знак для товарів та послуг № 106366 від 27.04.2009 року.

Враховуючи наявні труднощі, спеціальний режим проходження розмитнення для товарів маркованих знаком «МИМ-300», Позивач змушений був укласти зміни до специфікації від 25 січня 2011 року. Даними змінами сторони погодили, що з причини наявності у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності України під № 249 знака для товарів та послуг «МИМ-300», зареєстрованого ТОВ «АРМ-ЕКО» за свідоцтвом на знак для товарів та послуг України № 106366, та наявних з даної причини труднощів до експортування в Україну даної продукції, обсяг продукції Позивача, маркованим позначенням «МИМ-300» на 2011 рік, вимушено підлягав скороченню з 301 од. до ЗО од. відповідно, до усунення вищезазначених перешкод.

Також зазначає, що 13.12.2011 року Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 18/88 позовні вимоги ВАТ «ТОРГМАШ» були задоволені у повному обсязі, визнано недійсними Свідоцтва України на знаки для товарів та послуг №№ 121743, 106366, 119595, 123835, 124476, 124477, 124478.

Не погоджуючись із даним рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «АРМ-ЕКО» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою за якою просив Постанову Київського апеляційного господарського суду скасувати, та направити справу на новий розгляд.

Вищий господарський суд України своєю постановою у справі № 18/88 від 21.02.2012 року залишив постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року без змін, а касаційну скаргу ТОВ «АРМ-ЕКО» - без задоволення.

Таким чином в наслідок протиправних дій ТОВ «АРМ-ЕКО» Позивачем не було поставлено для продажу в Україні 271 од. товару власного виробництва, маркованого «МИМ-300».

Зазначає, що Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження відсутності у нього вини.

Свої припущення апелянт обгрунтовує посилаючись на те, що пунктом 2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" встановлено, що як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Вважає, що з матеріалів справи вбачається наявність складу цивільного правопорушення в діях Відповідача.

Також скаржник зазначає, що в матеріалах справи №910/2341/13 міститься лист Державної митної служби України від 01.07.2011 року у якому відомство повідомило, що ТОВ «АРМ-ЕКО» внесло свідоцтво на знак для товарів та послуг № 106366 на зображення «МИМ-300» у митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності під № 249 лише 14.01.2011 року.

Вважає, що при укладенні договору на поставку продукції та при погодженні кількості продукції у специфікації у митному реєстрі були відсутні штучні перешкоди у митному оформленні продукції маркованої знаком «МИМ-300» і відповідному вільному експортуванні даної продукції в Україну.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник позивача (скаржника) апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі з підстав викладених у ній. Просить суд апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Представник відповідача заперечує проти доводів апеляційної скарги з підстав вказаних у оскаржуваному рішенні та відзиві на апеляційну скаргу. Просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ЕМ ДЖІ ГРУП" в судове засідання не з'явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце судового засідання. Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без його участі.

Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

27.12.2007р. між позивачем (Продавець) та ТзОВ "Арм-Еко" (Дилер) укладено договір (дилерська угода) №15К-985 з додатковою угодою №1.

За умовами договору Продавець зобов'язався реалізовувати Дилеру свою продукцію для розповсюдження її на території України (п.1.1, 1.2 договору).

За приписами п.15.1 договору строк дії договору до 31.12.2008р.

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

12.10.2010р. між позивачем (Продавець) та ТзОВ "Бі Ем Джі Групп" (Дилер) укладено договір (дилерська угода) №15К-927.

За умовами договору Продавець зобов'язався реалізовувати Дилеру свою продукцію для розповсюдження її на території України (п.1.1, 1.2 договору).

Згідно п.3.8 договору Продавець зобов'язаний провести всі митні формальності в країні експорту.

Відповідно до п.5.1 договору поставка товару здійснюється на умовах FCA - Барановичі, згідно Інкотермс в редакції 2000. У випадку зміни умов поставки, сторони обумовлюють такі ситуації по кожному конкретному випадку в окремо укладених додаткових угодах.

Пунктом 5. 6 договору визначено мету придбання товару Дилером - для вивезення за межі Республіки Білорусь.

Строк дії зазначеного договору з моменту підписання і до 31.12.2011р.

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

15.11.2010р. між позивачем (Продавець) та ТзОВ "Бі Ем Джі Групп" (Дилер) укладено Специфікацію до договору (дилерській угоді) №15-К-927, відповідно до якої Продавець зобов'язався виготовити та поставити, а Дилер придбати в обсягах не менших ніж визначено, продукцію м'ясорубку МИМ-300 в кількості 301шт. на умовах передоплати для вивезення за межі Республіки Білорусь за 2011р.

Умови поставки: FCA - м. Барановичі, мета придбання: вивезення за межі Республіки Білорусь.

Специфікація підписана представниками та скріплена печатками сторін.

Відповідно до листа Київської регіональної митниці №40/2-37/821 від 25.01.2011р. адресованого ТОВ «Бі Ем Джі Груп» з 24.01.2011р. Київською регіональною митницею призупинено митне оформлення вантажу заявленого в режимі ІМ-40 згідно ВМД №100130003/2011/098028 від 24.01.2011р., а саме: м'ясорубка МИМ-300 - 30шт, продуктивність - 300кг/час, потужність - 1,9кВт/ч; м'ясорубка МИМ-300М - 30шт, продуктивність - 300кг/час, потужність - 1,44кВт/ч. У листі зазначено, що підставою для призупинення митного оформлення вантажу є наявна в митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності інформація про внесення до реєстру під №000249 знаку для товарів і послуг "МИМ-300", права на який захищаються у відповідності до свідоцтва України на знак для товарів і послуг №106366 від 27.04.2009р.

Згідно листа Державної митної служби України №11.1/3-16.5/9615 від 01.07.2011р. знак для товарів і послуг "МИМ-300", що охороняється відповідно до свідоцтва України на знак для товарів і послуг №106366 внесено до митного реєстру 14.01.2011р. за №249 згідно з заявою ТОВ "Арм-Еко" терміном на 1 рік.

25.01.2011р. між позивачем (Продавець) та ТзОВ "Бі Ем Джі Групп" (Дилер) підписано зміни до Специфікації до договору (дилерській угоді) №15-К-927, відповідно до якої у зв'язку з наявністю в митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності України під номером 000249 знаку для товарів і послуг "МИМ-300", в тому числі зареєстрованого ТзОВ "Арм-Еко" Свідоцтва України на знак для товарів і послуг №106366 від 27.04.2009р. і виниклі у зв'язку з цим труднощі для експорту в Україну продукції Продавця, обсяг продукції м'ясорубка МИМ-300 на 2011р. підлягає зміні і складає 30 одиниць до усунення вищезазначених перепон.

Специфікація підписана представниками та скріплена печатками сторін.

В матеріалах справи наявний лист Державної митної служби України №11/3-10.18/16615 від 22.12.2010р. адресований директору ТзОВ "Арм-Еко" про можливість включення об'єкта права інтелектуальної власності до митного реєстру. У листі також зазначено, що відповідно до ч.11 ст.257 Митного кодексу України для внесення знака для товарів і послуг до митного реєстру необхідним є внесення Держмитслужбі України застави або еквівалентної гарантії, достатньої для відшкодування збитків митним органам, власникам складів тимчасового зберігання, декларанту, одержувачу або відправнику вантажу та власнику товару.

Листом Державної митної служби України від 18.01.2011р. №11/3-10.18/824 та повідомлення про внесення грошової застави від 23.12.2010р. підтверджено внесення ТзОВ "Арм-Еко" грошової застави в сумі 52208грн. 50коп.

В матеріалах справи також наявна виписка по банківському рахунку ТзОВ "Арм-Еко" за період з 01.02.2012 по 29.02.2012р. про повернення застави в розмірі 52208грн. 50коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду по справі №18/88 від 13.12.2011р. за позовом ВАТ "Торгмаш" Білорусь до ТзОВ "Арм-Еко", до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним свідоцтв на знак для товарів і послуг позов задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво на знак для товарів і послуг №106366 та зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.02.2012р. у справі №18/88 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011р. залишено без змін.

Давши оцінку доказам у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є юридичною собою за законодавством держави місцезнаходження - Республіка Білорусь.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про міжнародне приватне право " права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Оскільки підставою позовних вимог позивачем визначено дії відповідача щодо проведеної реєстрації права власності на знак для товарів та включення зазначеного знаку до митного реєстру, внаслідок яких позивачу завдано шкоди та які проведено на території України, справа згідно з ч.1 ст. 49 Закону України "Про міжнародне приватне право " підлягає розгляду за правом України.

Згідно з п.8 ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вбачається зі змісту наведеної вище ст.1166 ЦК України , означена стаття визначає загальне правило щодо відшкодування шкоди внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та настанням шкоди; вина завдавача шкоди. Судом звертається увага на те, що вимоги про стягнення завданої шкоди можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення.

Таким чином, зважаючи на зміст вищенаведених положень законодавства, у даному випадку для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків (174 190 грн. неодержаного прибутку (упущеної вигоди) слід встановити сукупність таких елементів цивільного правопорушення: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та настанням шкоди. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Як з'ясовано судом першої інстанції, позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги про стягнення 174190грн. неодержаного прибутку (упущеної вигоди), зокрема, посилається на те, що незаконна реєстрація відповідачем знаку для товарів і послуг №106366 від 27.04.2009р., яким позивач маркував продукцію власного виробництва та включення відповідачем до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності під №000249 знаку для товарів і послуг "МИМ-300" призвело до перешкод у митному оформленні продукції позивача. На підставі чого позивач був змушений внести зміни до обсягів запланованих поставок та зменшити кількість поставок продукції маркованої позначенням "МИМ-300" в кількості 301од. на 2011р. до фактичних 30од. "МИМ-300" у 2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2011р. між позивачем (Продавець) та ТзОВ "Бі Ем Джі Групп" (Дилер) підписано зміни до Специфікації до договору (дилерській угоді) №15-К-927, відповідно до якої обсяг продукції м'ясорубка МИМ-300 на 2011р. підлягає зміні і складає 30 одиниць до усунення вищезазначених перепон.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено принцип свободи договору, а саме, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі наведеного судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що внесені позивачем (скаржником) зміни до дилерського договору щодо обсягів поставки продукції стосуються його господарської діяльності. При цьому п.3.8 договору №15-К-927 на Продавця покладено обов'язок щодо проведення усіх митних формальностей в країні експорту.

Крім того судовою колегією враховується, що згідно листа Київської регіональної митниці №40/2-37/821 від 25.01.2011р. адресованого ТОВ "Бі Ем Джі Груп" з 24.01.2011р. Київською регіональною митницею призупинено митне оформлення вантажу заявленого в режимі ІМ-40 згідно ВМД №100130003/2011/098028 від 24.01.2011р. Призупинення митного оформлення вантажу означає не заборону ввезення даного товару на територію України, а зобов'язує дотримання спеціального порядку розмитнення такого вантажу.

Судова колегія також зважає на те, що на час подачі для реєстрації в митному реєстрі прав інтелектуальної власності зареєстроване ТзОВ "Арм-Еко" Свідоцтво України на знак для товарів і послуг №106366 від 27.04.2009р. було чинним.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що Державною митною службою України повністю повернуто ТзОВ "Арм-Еко" грошову заставу в сумі 52208грн. 50коп., яка вносилась як гарантія під час включення об'єкта права інтелектуальної власності до митного реєстру, відповідно до ч.11 ст.257 Митного кодексу України для внесення знака для товарів і послуг до митного реєстру необхідним є внесення Держмитслужбі України застави або еквівалентної гарантії, достатньої для відшкодування збитків митним органам, власникам складів тимчасового зберігання, декларанту, одержувачу або відправнику вантажу та власнику товару.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди у зв'язку з недоведенням позивачем наявності складу цивільного правопорушення.

На підставі вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку, що доводи Позивача (скаржника) викладені у апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими такими, що не підлягають задоволенню. В апеляційній скарзі Позивач (скаржник) не навів будь-яких заперечень по суті спору.

Таким чином, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ТОРГМАШ" на рішення господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2013 року у справі №910/2341/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2013 року у справі №910/2341/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2341/13 повернути до господарського суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Миханюк М.В.