Рішення

від 17.09.2013 по справі 910/2341/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2013 р. Справа № 910/2341/13

За позовом Відкритого акціонерного товариства "ТОРГМАШ" м. Барановичі Брестської області Республіка Білорусь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ЕМ ДЖІ ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" с. Грушвиця Друга Рівненської області

про стягнення в сумі 174 190 грн.

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача: Тарасов І.М. - за договором №05-10/2012-1

від відповідача: Тарновецький П.Я. - за довіреністю від 31.12.2012р.

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд стягнути з відповідача 174190грн. збитків, завданих неправомірними діями відповідача, а саме проведенням незаконної реєстрації знаків, якими позивач маркував продукцію власного виробництва. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок зазначених дій відповідача позивачем не було поставлено в Україну 271од. товару власного виробництва, маркованого "МИМ-300". Розрахунок завданої матеріальної шкоди позивач проводить за формулою (вартість "МИМ-300" - собівартість "МИМ-300") х кількість одиниць непоставлених "МИМ-300", а саме (14418російських рублів - 11957російських рублів) х 271од.=666931 російських рублів, що еквівалентно 176963грн. згідно курсу Національного банку України на час подання позову. Зазначає, що відповідач самовільно, без належного погодження з позивачем 14.01.2011р. вніс зміни у митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності під №249, чим створив штучні перешкоди у митному оформленні продукції маркованої знаком «МИМ-300» і вільному експорті даної продукції в Україну. На підставі зазначеного позивач 25.01.2011р. був змушений укласти з ТОВ "БІ ЕМ ДЖІ ГРУП" зміни до специфікації до договору №15К-927 від 12.10.2010р., якими вимушено скоротити експорт продукції, маркованої позначенням "МИМ-300" на 2011р. з 301од. до 30од. Зазначає, що постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №18/889 від 13.12.2011р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.02.2012р., визнано недійсними свідоцтва України на знаки для товарів та послуг №№121743, 106366, 119595, 123835, 124476, 124477, 124478. Вважає, що протиправна поведінка відповідача полягає у проведенні незаконної реєстрації знаків, якими позивач маркував продукцію власного виробництва та подальше їх внесення у митний реєстр об'єктів інтелектуальної власності України, чим були створені перешкоди у митному оформленні продукції позивача. Зважаючи на наведене та з посиланням на приписи ст..1166 Цивільного кодексу України просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 10.09.2013р. представником позивача подано клопотання про відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 11989грн. Також долучено до матеріалів справи копію меморіального ордеру №18050 від 15.10.2012р., виписку по операції за 15.10.2012р., довідку про курс долара США відносно гривні.

В судовому засіданні 17.09.2013р. представник позивача долучив до матеріалів справи акт виконаних робіт №1 від 14.12.2012р., лист НБУ від 12.09.2013р., погодинний звіт за період з 05.10.2012р. по 10.09.2013р.

Відповідач у відзиві на позов повідомив, що проти позовних вимог заперечує. Наголошує, що ВАТ "Торгмаш" у 2011 році не здійснювало поставку м'ясорубок МИМ-300 на митну територію України, що підтверджується умовами договору № 15К-927 від 12.10.2010 p., a тому йому не могло бути завдано збитків (упущеної вигоди). Відповідно до ст.256 Митного кодексу України, який діяв на момент внесення до Митного реєстру об'єкта права інтелектуальної власності знаку для товарів і послуг МИМ-300 та Порядку реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, отримання інформації та взаємодії митних органів з іншими правоохоронними і контролюючими органами та власниками прав на об'єкти права інтелектуальної власності у разі призупинення митного оформлення товарів за ініціативи митного органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007р. № 622, митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності складався та вівся Державною митною службою України. Зазначає, що ВАТ "Торгмаш" не оскаржувало рішення чи дії Державної митної служби України про внесення до Митного реєстру об'єкта права інтелектуальної власності знаку для товарів і послуг МИМ-300. Крім того, на дату подачі заяви про внесення до Митного реєстру об'єкта права інтелектуальної власності знаку для товарів і послуг МИМ-300 свідоцтво на знак для товарів і послуг МИМ-300 не було визнано недійсним. Зауважує, що ТОВ "АРМ-ЕКО" вносило заставу до Державної митної служби України для забезпечення відшкодування збитків митним органам та іншим особам у зв'язку із призупиненням митного оформлення товарів, які містять знак для товарів і послуг МИМ-300, але така застава була повернута Державною митною службою в повному обсязі, що свідчить про відсутність збитків у зв'язку з призупиненням митного оформлення товарів (м'ясорубок МИМ-300 та МИМ-300М). Вважає, що наявність у Митному реєстрі об'єкта права інтелектуальної власності знаку для товарів і послуг МИМ-300 не було підставою для заборони ввезення м'ясорубок МИМ-300, а було підставою для призупинення їх митного оформлення. Зауважує, що ні органи державної митної служби України, ні ТОВ "АРМ-ЕКО" не забороняли у 2011 році ввезення на митну територію України м'ясорубок МИМ-300, що підтверджується, зокрема, тим, що м'ясорубки МИМ-300 в кількості 30 штук, митне оформлення яких було призупинено, були в подальшому оформленні та ввезенні на митну територію України. Наголошує, що ВАТ "Торгмаш" та ТОВ "Бі Ем Джі Груп" самостійно внесли зміни до специфікації до договору № 15К-927 від 12.10.2010р. У зазначеній специфікації вказується не про заборону ввезення м'ясорубок МИМ-300, а про труднощі у зв'язку з їх ввезенням. На підставі наведеного просить суд у позові відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бі ем джі груп" у письмовій позиції з приводу поданого позову повідомила, що між ВАТ "Торгмаш" та ТОВ "Бі ем джі груп" була укладена Дилерська угода № 15к-927 від 12 жовтня 2010 р., згідно якої товариство зобов'язувалось купувати у ВАТ "Торгмаш" продукцію його виробництва, просувати та розповсюджувати її на території України, створювати широку мережу покупців тощо. Сторони погодили у Специфікації зобов'язання по придбанню "МИМ-300", виробництва ВАТ "Торгмаш" на 2011 рік у кількості 301 шт. При здійсненні поставки першої партії "МИМ-300" було виявлено наявність встановленого спеціального митного режиму для даної товарної позиції. ТОВ "Бі ем джі груп" було невідомо, чи мало законні права ВАТ "Торгмаш", чи будь яка інша особа на ввезення до України продукції "МИМ-300", виробництва ВАТ "Торгмаш" чи ні. Відповідно ТОВ "Бі ем джі груп" уклало до Договору № 15К-927 від 12.10.2010 року зміни до специфікації к Договору № 15К-927 від 12.10.2010 року від 25.01.2011 року, якою зменшили кількість закуповуваної "МИМ-300" до 30шт. до усунення вищезазначених перешкод. Згодом судами України було встановлено, що ТОВ "АРМ-ЕКО" незаконно зареєстрував свідоцтва України №№ 121743, 106366, 119595, 123835, 124476, 124477, 124478 на знаки для товарів та послуг, відповідно вони були визнані недійсними з дати подання заявки. Подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

27.12.2007р. між позивачем (Продавець) та ТзОВ "Арм-Еко" (Дилер) укладено договір (дилерська угода) №15К-985 з додатковою угодою №1.

За умовами договору Продавець зобов'язався реалізовувати Дилеру свою продукцію для розповсюдження її на території України (п.1.1, 1.2 договору).

За приписами п.15.1 договору строк дії договору до 31.12.2008р.

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

12.10.2010р. між позивачем (Продавець) та ТзОВ "Бі Ем Джі Групп" (Дилер) укладено договір (дилерська угода) №15К-927.

За умовами договору Продавець зобов'язався реалізовувати Дилеру свою продукцію для розповсюдження її на території України (п.1.1, 1.2 договору).

Згідно п.3.8 договору Продавець зобов'язаний провести всі митні формальності в країні експорту.

Відповідно до п.5.1 договору поставка товару здійснюється на умовах FCA - Барановичі, згідно Інкотермс в редакції 2000. У випадку зміни умов поставки, сторони обумовлюють такі ситуації по кожному конкретному випадку в окремо укладених додаткових угодах.

Пунктом 5. 6 договору визначено мету придбання товару Дилером - для вивезення за межі Республіки Білорусь.

Строк дії зазначеного договору з моменту підписання і до 31.12.2011р.

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

15.11.2010р. між позивачем (Продавець) та ТзОВ "Бі Ем Джі Групп" (Дилер) укладено Специфікацію до договору (дилерській угоді) №15-К-927, відповідно до якої Продавець зобов'язався виготовити та поставити, а Дилер придбати в обсягах не менших ніж визначено, продукцію м'ясорубку МИМ-300 в кількості 301шт. на умовах передоплати для вивезення за межі Республіки Білорусь за 2011р.

Умови поставки: FCA - м. Барановичі, мета придбання: вивезення за межі Республіки Білорусь.

Специфікація підписана представниками та скріплена печатками сторін.

Відповідно до листа Київської регіональної митниці №40/2-37/821 від 25.01.2011р. адресованого ТОВ «Бі Ем Джі Груп» з 24.01.2011р. Київською регіональною митницею призупинено митне оформлення вантажу заявленого в режимі ІМ-40 згідно ВМД №100130003/2011/098028 від 24.01.2011р., а саме: м'ясорубка МИМ-300 - 30шт, продуктивність - 300кг/час, потужність - 1,9кВт/ч; м'ясорубка МИМ-300М - 30шт, продуктивність - 300кг/час, потужність - 1,44кВт/ч. У листі зазначено, що підставою для призупинення митного оформлення вантажу є наявна в митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності інформація про внесення до реєстру під №000249 знаку для товарів і послуг "МИМ-300", права на який захищаються у відповідності до свідоцтва України на знак для товарів і послуг №106366 від 27.04.2009р.

Згідно листа Державної митної служби України №11.1/3-16.5/9615 від 01.07.2011р. знак для товарів і послуг "МИМ-300", що охороняється відповідно до свідоцтва України на знак для товарів і послуг №106366 внесено до митного реєстру 14.01.2011р. за №249 згідно з заявою ТОВ "Арм-Еко" терміном на 1 рік.

25.01.2011р. між позивачем (Продавець) та ТзОВ "Бі Ем Джі Групп" (Дилер) підписано зміни до Специфікації до договору (дилерській угоді) №15-К-927, відповідно до якої у зв'язку з наявністю в митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності України під номером 000249 знаку для товарів і послуг "МИМ-300", в тому числі зареєстрованого ТзОВ "Арм-Еко" Свідоцтва України на знак для товарів і послуг №106366 від 27.04.2009р. і виниклі у зв'язку з цим труднощі для експорту в Україну продукції Продавця, обсяг продукції м'ясорубка МИМ-300 на 2011р. підлягає зміні і складає 30 одиниць до усунення вищезазначених перепон.

Специфікація підписана представниками та скріплена печатками сторін.

В матеріалах справи наявних лист Державної митної служби України №11/3-10.18/16615 від 22.12.2010р. адресований директору ТзОВ "Арм-Еко" про можливість включення об'єкта права інтелектуальної власності до митного реєстру. У листі також зазначено, що відповідно до ч.11 ст.257 Митного кодексу України для внесення знака для товарів і послуг до митного реєстру необхідним є внесення Держмитслужбі України застави або еквівалентної гарантії, достатньої для відшкодування збитків митним органам, власникам складів тимчасового зберігання, декларанту, одержувачу або відправнику вантажу та власнику товару.

Листом Державної митної служби України від 18.01.2011р. №11/3-10.18/824 та повідомлення про внесення грошової застави від 23.12.2010р. підтверджено внесення ТзОВ "Арм-Еко" грошової застави в сумі 52208грн. 50коп.

В матеріалах справи також наявна виписка по банківському рахунку ТзОВ "Арм-Еко" за період з 01.02.2012 по 29.02.2012р. про повернення застави в розмірі 52208грн. 50коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду по справі №18/88 від 13.12.2011р. за позовом ВАТ "Торгмаш" Білорусь до ТзОВ "Арм-Еко", до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним свідоцтв на знак для товарів і послуг позов задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво на знак для товарів і послуг №106366 та зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.02.2012р. у справі №18/88 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011р. залишено без змін.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Позивач є юридичною собою за законодавством держави місцезнаходження - Республіка Білорусь.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про міжнародне приватне право " права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Оскільки підставою позовних вимог позивачем визначено дії відповідача щодо проведеної реєстрації права власності на знак для товарів та включення зазначеного знаку до митного реєстру, внаслідок яких позивачу завдано шкоди та які проведено на території України, справа згідно з ч.1 ст. 49 Закону України "Про міжнародне приватне право " підлягає розгляду за правом України.

Згідно з п.8 ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вбачається зі змісту наведеної вище ст.1166 ЦК України , означена стаття визначає загальне правило щодо відшкодування шкоди внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та настанням шкоди; вина завдавача шкоди. Судом звертається увага на те, що вимоги про стягнення завданої шкоди можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення.

Таким чином, зважаючи на зміст вищенаведених положень законодавства, у даному випадку для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків (174190грн. неодержаного прибутку (упущеної вигоди) слід встановити сукупність таких елементів цивільного правопорушення: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та настанням шкоди. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Як з'ясовано судом, позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги про стягнення 174190грн. неодержаного прибутку (упущеної вигоди), зокрема, посилається на те, що незаконна реєстрація відповідачем знаку для товарів і послуг №106366 від 27.04.2009р., яким позивач маркував продукцію власного виробництва та включення відповідачем до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності під №000249 знаку для товарів і послуг "МИМ-300" призвело до перешкод у митному оформленні продукції позивача. На підставі чого позивач був змушений внести зміни до обсягів запланованих поставок та зменшити кількість поставок продукції маркованої позначенням "МИМ-300" в кількості 301од. на 2011р. до фактичних 30од. "МИМ-300" у 2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2011р. між позивачем (Продавець) та ТзОВ "Бі Ем Джі Групп" (Дилер) підписано зміни до Специфікації до договору (дилерській угоді) №15-К-927, відповідно до якої обсяг продукції м'ясорубка МИМ-300 на 2011р. підлягає зміні і складає 30 одиниць до усунення вищезазначених перепон.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено принцип свободи договору, а саме, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що внесені позивачем зміни до дилерського договору щодо обсягів поставки продукції стосуються його господарської діяльності. При цьому п.3.8 договору №15-К-927 на Продавця покладено обов'язок щодо проведення усіх митних формальностей в країні експорту.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що перед тим укладати господарський договір позивач повинен був пересвідчитись у можливості виконання взятих на себе за договором зобов'язань.

Крім того судом враховується, що згідно листа Київської регіональної митниці №40/2-37/821 від 25.01.2011р. адресованого ТОВ "Бі Ем Джі Груп" з 24.01.2011р. Київською регіональною митницею призупинено митне оформлення вантажу заявленого в режимі ІМ-40 згідно ВМД №100130003/2011/098028 від 24.01.2011р. Призупинення митного оформлення вантажу означає не заборону ввезення даного товару на територію України, а зобов'язує дотримання спеціального порядку розмитнення такого вантажу.

Суд також зважає на те, що на час подачі для реєстрації в митному реєстрі прав інтелектуальної власності зареєстроване ТзОВ "Арм-Еко" Свідоцтво України на знак для товарів і послуг №106366 від 27.04.2009р. було чинним.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що Державною митною службою України повністю повернуто ТзОВ "Арм-Еко" грошову заставу в сумі 52208грн. 50коп., яка вносилась як гарантія під час включення об'єкта права інтелектуальної власності до митного реєстру, відповідно до ч.11 ст.257 Митного кодексу України для внесення знака для товарів і послуг до митного реєстру необхідним є внесення Держмитслужбі України застави або еквівалентної гарантії, достатньої для відшкодування збитків митним органам, власникам складів тимчасового зберігання, декларанту, одержувачу або відправнику вантажу та власнику товару.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди у зв'язку з недоведенням позивачем наявності складу цивільного правопорушення. З огляду на що, у позові Відкритого акціонерного товариства "ТОРГМАШ" м. Барановичі Брестської області Республіка Білорусь за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ЕМ ДЖІ ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" с. Грушвиця Друга Рівненської області про стягнення 174 190 грн. упущеної вигоди необхідно відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Керуючись ч. 1 ст. 49 Закону України "Про міжнародне приватне право ", ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Відкритого акціонерного товариства "ТОРГМАШ" м. Барановичі Брестської області Республіка Білорусь за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ЕМ ДЖІ ГРУП" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" с. Грушвиця Друга Рівненської області про стягнення 174 190 грн. відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.09.2013р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (03680, м. Київ, вул. Боженко, 86Д, оф.3.1);

3 - відповідачу рекомендованим (35364, Рівненська область, с. Грушвиця Друга, вул. 40 років Перемоги, 1);.

4- третій особі (м. Київ, вул. Щорса, 31).