Ухвала

від 02.07.2013 по справі 2а-12862/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2013 р. м. Київ К/9991/1462/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Бившевої Л.І.

Голубєвої Г.К.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року

у справі № 2а-12862/10/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра-сервіс»

про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва (позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра-сервіс» (відповідач) про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, та припинення юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року та направлення справи на новий розгляд.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, суди попередніх інстанцій виходили з того, що чинним на час звернення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва з позовною заявою законодавством не передбачено право органів державної податкової служби на звернення до суду з такими позовними вимогами.

Разом з тим, судами не враховано, що, оскільки, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва позов в частині визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Ультра-сервіс» подано поза межами повноважень, наданих їй чинним на час звернення з позовною заявою законодавством, то його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим судам слід було відмовити у відкритті провадження у справі в зазначеній частині, а у разі відкриття провадження - закрити його у відповідності до вимог статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Адже, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 17 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва з позовною заявою) передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Вказане повноваження з урахуванням вимог Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва з позовною заявою; далі - Закон № 755-IV), який є спеціальним законом з питань державної реєстрації та припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

З аналізу статті 38 Закону № 755-IV вбачається, що з підстав, передбачених цим Законом, зокрема з підстави визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

Отже, вимога позивача про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Ультра-сервіс» не може бути самостійною позовною вимогою, оскільки, в силу положення статті 38 Закону № 755-IV висновок про недійсність запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, робиться судом в мотивувальній частині рішення у справі про припинення юридичної особи.

Що стосується позовних вимог ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про припинення юридичної особи ТОВ «Ультра-сервіс», то колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відмовили в їх задоволенні, оскільки, органи державної податкової служби вправі звертатись з вимогою про припинення юридичної особи лише у разі, якщо підставою позову є неподання такою особою протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно із законодавством, або ж у випадку здійснення діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

Разом з тим, як встановлено судами, доказів того, що відповідач не подає до органів державної податкової служби податкові декларації, документи фінансової звітності, або здійснює діяльність, безпосередньо спрямовану на ухилення від оподаткування, позивачем надано не було.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації із закриттям провадження у справі, а в решті - залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра-сервіс» скасувати із закриттям провадження у справі, а в решті - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Бившева Л.І.

Голубєва Г.К.