Ухвала

від 21.12.2010 по справі 2а-12862/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12862/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" грудня 2010 р. м. Київ

м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.

при секретарі - Горяіновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2010 року в справі за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра-Сервіс»про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущенні при створенні юридичної особи які не можна усунути та припинення юридичної особи,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра-Сервіс»про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи які не можна усунути та припинення юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2010 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати незаконну на його думку постанову та задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ультра-Сервіс»зареєстроване Солом'янською районною державною адміністрацією м. Києва 29 вересня 2009 року та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва з 30 вересня 2009 року.

Відповідно до статуту засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра-Сервіс» є ОСОБА_2.

Згідно листа ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 22.09.2010р. №9139/9/10-006 відповідач має заборгованість перед бюджетом в розмірі 510,00грн. Згідно листа від 15.10.2010р. №9808/9/10-006 остання звітність з податку на додану вартість подавалась за лютий 2010 року, з податку на прибуток за 2009 рік та з комунального податку за перше півріччя 2010 року.

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовується представником позивача, невстановленими досудовим слідством особами, з метою прикриття незаконної діяльності, створено ряд суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема і ТОВ «Ультра-Сервіс», про що порушено кримінальну справу від 08.02.2010р. за фактом фіктивного підприємництва за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Допитана у якості свідка ОСОБА_2 яка значиться єдиним засновником та директором ТОВ «Ультра-Сервіс»показала, що участь у господарській діяльності підприємства ніколи не брала, зареєструвала підприємство за грошову винагороду від невстановлених слідством осіб.

Колегія суддів погоджується з висновками викладеними в рішенні суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», зокрема частини першої статті 4 та частини четвертої статті 25, державна реєстрація, як засвідчення факту створення юридичної особи, здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру, а дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи, то вимога про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації є фактично вимогою про визнання недійсною державної реєстрації відповідного суб'єкта.

Відповідно до положень частини другої статті 110 Цивільного кодексу України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач не є засновником відповідача, а також не належить до органів, які здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції правомірно приходить до висновку, що позивачем нормативно не обґрунтовано підстав для задоволення позову виходячи з існуючого суб'єктного складу сторін у справі та визначених позивачем підстав і предмету позову.

Суд першої інстанції також прийшов до обґрунтованих висновків з приводу того, що відповідно до положень пункту 8.6. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19.02.1998р. № 80 (із змінами) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.1998р. за № 172/2612, якщо платник податків, не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду із позовною заявою про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи фізичної особи - підприємця.

Тобто, позивач має право ініціювати припинення юридичної особи у випадку відсутності заборгованості та при неподанні податкової звітності протягом року, що не дотримано ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що законом не передбачено право органів державної податкової служби на звернення до суду на вищевказаних підставах з вимогами про скасування державної реєстрації, визнання недійсним записів про проведення державної реєстрації та припинення юридичних осіб відповідачів.

У зв'язку з вищевикладеним суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову з чим погоджується й колегія суддів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин ухвалене судом рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Ухвала складена та підписана в повному обсязі 27 грудня 2010 року.