Рішення

від 04.07.2013 по справі 902/624/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2013 р.

Справа № 902/624/13

Провадження № 4/902/17/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників :

позивача: Федоров М.М. - арбітражний керуючий - ліквідатор, згідно ухвал господарського суду Вінницької області від 09.06.2011 р. та 18.04.2013 р. у справі № 5/209-04, довіреність № б/н від 06.06.2012 р.;

відповідача: Шлінчук А.І., згідно довіреності № б/н від 10.06.2013 р.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№ 1114

При розгляді справи здійснювалося фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного запису.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик ЛТД"(а/с 8031, м. Вінниця - 50, 21050) до : Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" (вул. Котовського, 3, с. Тростянчик, Тростянецький район, Вінницька область, 24342) про стягнення 294911 грн. заборгованості згідно договору купівлі - продажу транспортних засобів № 28 від 08.08.2002 р., -

ВСТАНОВИВ :

Представник відповідача в відзиві на позов від 15.05.2013 р. та в судовому засіданні проти позову заперечив, вважаючи позов ТОВ «Тростянчик ЛТД» безпідставним , необгрунтованим та надуманим, покликаючись на те, що поданий ТОВ «Тростянчик ЛТД» позов не містить в собі будь - яких доказів не виконання СТОВ «Тростянчик» своїх зобов'язань по договору від 08.08.2002р. Позов подано більш ніж через 10 років після укладання угоди купівлі- продажу транспортних засобів, тобто більш ніж із трьохкратним пропущенням строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові. Зазначає, що відсутність заборгованості СТОВ «Тростянчик» перед ТОВ «Тростянчик ЛТД» по договору від 08.08.02 року підтверджується наступним: відсутністю будь - яких майнових претензій у ТОВ «Тростянтик ЛТД» до СТОВ «Тростянчик» на протязі 10 років після укладання угоди; копією платіжного доручення №547 від 22.09.2003 року про перерахунок СТОВ «Тростянчик» ТОВ «Тростянчик ЛТД» 150 тисяч гривень за сільськогосподарську техніку , ще на суму 144 911 грн. СТОВ «Тростянчик» відповідно до додатку до договору від 08.08.02 року погасило за ТОВ «Тростянчик ЛТД» отриманий ним кредит; Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 02.08.2011 року в якій судом було встановлено, що по договору купівлі-продажу від 08.08.2002 року сторони повністю виконали свої зобов'язання, а саме: «отримано кошти за майно та згідно акту передано у власність» ; Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26.10.2011 року в якій зазначається, що відбулося повне виконання договору від 08.08.2002 року шляхом отримання коштів та передачею майна; Постановою прокуратури Вінницької області від 24.01.2007 року в якій зазначається відсутність порушень законодавства при укладанні та виконанні угоди від 08.08.2002 року, а також зазначено, що ТОВ «Тростянчик ЛТД» продало СТОВ «Тростянчик» сільськогосподарську техніку по угоді від 08.08.2002 року, при цьому в даній Постанові вказується прізвище арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ «Тростянчик ЛТД» Круткевича; Рішенням Тростянецького районного суду від 29.11.2005 року в якому зазначається, що СТОВ «Тростянчик» придбало у ТОВ «Тростянчик ЛТД» с/г техніку по договору від 08.08.2002 року.

27.06.2013 р. арбітражний керуючий - ліквідатор Федоров М. подав до суду уточнення позовних вимог, які є фактично заявою про відмову від позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 83 261 грн. та про відмову від 18000 грн. витрат на послуг адвоката.

Вказана заява мотивована тим, що згідно відомостей наданих управлінням державної автомобільної інспекції у Вінницькій області (лист від 20.05.2013 року № 9/6245 та лист від 23.05.2013 року № 9/6551) на час укладання договору купівлі-продажу транспортних засобів від 08.08.2002 року № 28 автомобілі, а саме: КРАЗ, марки 210 КС, реєстраційний номер 75-06 ВИС, вартістю 53796,0 грн., ЗИЛ, марки 431410, реєстраційний номер 49-04 ВИЛ, вартістю 19592,0 грн. та ЗИЛ, марки 431410, реєстраційний номер 88-57 ВИС, вартістю 9873,0 грн. належали іншій юридичній особі.

Враховуючи вищевикладене, у вказаній заяві просить суд стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик ЛТД» 211 650 гривні за передані у власність згідно договору від 08.08.2002 року № 28 автомобілі, а саме: автомобіль ЗИЛ, марки ММЗ 4502, реєстраційний номер 37-56 ВИС, залишковою вартістю 11266,0 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки ММЗ 554 М, реєстраційний номер 03-24 ВИР, залишковою вартістю 19228,0 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки 431410, реєстраційний номер 37-57 ВИС, залишковою вартістю 11685,0 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки 130, реєстраційний номер 76-18 ВИС, залишковою вартістю 14182 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки ММЗ 4502, реєстраційний номер 72-30 ВИС, залишковою вартістю 8537,0 грн.; автомобіль КАМАЗ, марки 5320, реєстраційний номер 76-15 ВИС, залишковою вартістю 27203,0 грн.; автомобіль МАЗ, марки 54331, реєстраційний номер 48-04 ВИС, залишковою вартістю 34427 грн.; автомобіль КАМАЗ, марки 4325, реєстраційний номер 76-17 ВИС, залишковою вартістю 32496,0 грн.; автомобіль САЗ, марки 3507, реєстраційний номер 49-26 ВИС, залишковою вартістю 7066 грн.; автомобіль САЗ, марки 3507, реєстраційний номер 49-27 ВИС, залишковою вартістю 7074,0 грн.; автомобіль ГАЗ, марки 5301, реєстраційний номер 71-04 ВИС, залишковою вартістю 7385,0 грн.; автомобіль КАМАЗ, марки 5410, реєстраційний номер 76-16 ВИС, залишковою вартістю 31148,0 грн.

Розглянувши вказану заяву, судом встановлено, що згідно відомостей наданих управлінням державної автомобільної інспекції у Вінницькій області (лист від 20.05.2013 року № 9/6245 та лист від 23.05.2013 року № 9/6551) на час укладання договору купівлі-продажу транспортних засобів від 08.08.2002 року № 28 автомобілі, а саме: КРАЗ, марки 210 КС, реєстраційний номер 75-06 ВИС, вартістю 53796,0 грн, ЗИЛ, марки 431410, реєстраційний номер 49-04 ВИЛ, вартістю 19592,0 грн. та ЗИЛ, марки 431410, реєстраційний номер 88-57 ВИС, вартістю 9873,0 грн. належали іншій юридичній особі. Тому позивач не мав права продавати автомобілі: КРАЗ, марки 210 КС, реєстраційний номер 75-06 ВИС, вартістю 53796,0 грн, ЗИЛ, марки 431410, реєстраційний номер 49-04 ВИЛ, вартістю 19592,0 грн. та ЗИЛ, марки 431410, реєстраційний номер 88-57 ВИС, вартістю 9873,0 грн.

Вказана заява не суперечить матеріалам справи та чинному законодавству.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи викладене, судом ухвалено про припинення провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення боргу в сумі 83 261 грн.

Заява про відмову від 18000 грн. витрат на послуг адвоката суд не розцінює як припинення, оскільки ці витрати є судовими витратами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в сумі 211 650 грн. боргу.

Заслухавши представників позивача, відповідача, оглянувши судову справу Тростянецького районного суду, повно, всебічно, об'єктивно, в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 655, 692 ЦК України підлягають задоволенню в сумі 211 650 грн. боргу за транспортні засоби.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

08.08.2002 між позивачем (в договорі - "Продавець") та відповідачем (в договорі - "Покупець") було укладено договір № 28 купівлі - продажу транспортних засобів.

Згідно договору від 08.08.2002 року № 28 позивач зобов'язався передати у власність автомобіль ЗИЛ, марки ММЗ 4502, реєстраційний номер 37-56 ВИС, залишковою вартістю 11266,0 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки ММЗ 554 М, реєстраційний номер 03-24 ВИР, залишковою вартістю 19228,0 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки 431410, реєстраційний номер 37-57 ВИС, залишковою вартістю 11685,0 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки 431410, реєстраційний номер 88-57 ВИС, залишковою вартістю 9873,0 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки 130, реєстраційний номер 76-18 ВИС, залишковою вартістю 14182 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки ММЗ 4502, реєстраційний номер 72-30 ВИС, залишковою вартістю 8537,0 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки 431410, реєстраційний номер 49-04 ВИЛ, залишковою вартістю 19592,0 грн.; автомобіль КАМАЗ, марки 5320, реєстраційний номер 76-15 ВИС, залишковою вартістю 27203,0 грн.; автомобіль МАЗ, марки 54331, реєстраційний номер 48-04 ВИС, залишковою вартістю 34427 грн.; автомобіль КАМАЗ, марки 4325, реєстраційний номер 76-17 ВИС, залишковою вартістю 32496,0 грн.; автомобіль САЗ, марки 3507, реєстраційний номер 49-26 ВИС, залишковою вартістю 7066 грн.; автомобіль САЗ, марки 3507, реєстраційний номер 49-27 ВИС, залишковою вартістю 7074,0 грн.; автомобіль ГАЗ, марки 5301, реєстраційний номер 71-04 ВИС, залишковою вартістю 7385,0 грн.; автомобіль КРАЗ, марки 210 КС, реєстраційний номер 75-06 ВИС, залишковою вартістю 53796,0 грн.; автомобіль КАМАЗ, марки 5410, реєстраційний номер 76-16 ВИС, залишковою вартістю 31148,0 грн. всього на суму 294 911,0 грн. а Відповідач (Покупець) - прийняти автомобілі і своєчасно за них оплатити.

В п.п. 2.1, 2.2, 3.2 договору сторони домовилися, що загальна кількість транспортних засобів 15 одиниць. Загальна вартість транспортних засобів: 294911 грн. Оплата за передану автотранспортну техніку повинна бути здійснена протягом 6-ти днів з дня набрання чинності Договору від 08.08.2002 року № 28, в безготівковому порядку у розмірі 294 911 гривні.

10.09.2002 р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору № 28 від 08.08.2002 р., яка передбачає інший порядок розрахунків.

На виконання Договору від 08.08.2002 року № 28, згідно акту приймання - передачі транспортних засобів від 08.08.2002 року позивач передав, а Відповідач прийняв 15 одиниць вищевказаної автотранспортної техніки на загальну суму 294 911 гривні.

Відповідач за отримані транспортні засоби оплату не провів. Таким чином, станом на 23.04.2013 року заборгованість Відповідача за отримані по договору від 08.08.2002 року № 28 транспортні засоби, складає 294 911 гривні.

Оскільки автомобілі: КРАЗ, марки 210 КС, реєстраційний номер 75-06 ВИС, вартістю 53796,0 грн, ЗИЛ, марки 431410, реєстраційний номер 49-04 ВИЛ, вартістю 19592,0 грн. та ЗИЛ, марки 431410, реєстраційний номер 88-57 ВИС, вартістю 9873,0 грн. належали іншій юридичній особі і позивач не мав права їх продавати, то відповідач заборгував позивачеві 211 650 грн. за передані у власність згідно договору від 08.08.2002 року № 28 автомобілі, а саме: автомобіль ЗИЛ, марки ММЗ 4502, реєстраційний номер 37-56 ВИС, залишковою вартістю 11266,0 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки ММЗ 554 М, реєстраційний номер 03-24 ВИР, залишковою вартістю 19228,0 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки 431410, реєстраційний номер 37-57 ВИС, залишковою вартістю 11685,0 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки 130, реєстраційний номер 76-18 ВИС, залишковою вартістю 14182 грн.; автомобіль ЗИЛ, марки ММЗ 4502, реєстраційний номер 72-30 ВИС, залишковою вартістю 8537,0 грн.; автомобіль КАМАЗ, марки 5320, реєстраційний номер 76-15 ВИС, залишковою вартістю 27203,0 грн.; автомобіль МАЗ, марки 54331, реєстраційний номер 48-04 ВИС, залишковою вартістю 34427 грн.; автомобіль КАМАЗ, марки 4325, реєстраційний номер 76-17 ВИС, залишковою вартістю 32496,0 грн.; автомобіль САЗ, марки 3507, реєстраційний номер 49-26 ВИС, залишковою вартістю 7066 грн.; автомобіль САЗ, марки 3507, реєстраційний номер 49-27 ВИС, залишковою вартістю 7074,0 грн.; автомобіль ГАЗ, марки 5301, реєстраційний номер 71-04 ВИС, залишковою вартістю 7385,0 грн.; автомобіль КАМАЗ, марки 5410, реєстраційний номер 76-16 ВИС, залишковою вартістю 31148,0 грн.

В ухвалі апеляційного суду Вінницької області від 02.08.2011 р. в справі № 2-821/2005 р. суд зазначив: "Зі справи вбачається, що Петришин М.І. вносив кошти на придбання транспортних засобів...", та вказав: "...отримано кошти за майно..." зіславшись на аркуші справи 5-8, проте на вказаних аркушах містяться договір, акт, а докази оплати на зазначених аркушах і взагалі в матеріалах справи № 2-821/2005 р. Тростянецького районного суду відсутні.

Суд не бере до уваги судову справу № 2-821/2005 р. Тростянецького районного суду і приписи ст. 35 ГПК України, оскільки в зазначеній справі відсутні докази про оплату за придбання транспортних засобів.

Окрім того, суд звертає увагу, що позов в Тростянецький районний суд подано громадянином Петришиним М.І. до СТОВ "Тростянчик" про визнання договору дійсним, визнання права власності за СТОВ "Тростянчик" автомобілів. Відповідно до вимог процесуального законодавства, суд за наявності правових підстав, мав захищати порушені права позивача і постановляти рішення про задоволення позовних вимог на користь самого позивача. Разом з тим, рішення Тростянецького районного суду задоволено позов громадянина Петришина М.І. до СТОВ "Тростянчик", але право власності на транспортні засоби визнано не за позивачем - Петришиним М.І., а за відповідачем - СТОВ "Тростянчик", що не узгоджується з вимогами закону. Довідка СТОВ "Тростянчик" про відсутність заборгованості у ТОВ "Тростянчик ЛТД" перед СТОВ "Тростянчик", яка знаходиться в матеріалах справи Тростянецького районного суду також не береться до уваги судом, оскільки за умовами договору купівлі - продажу ТОВ "Тростянчик ЛТД" був продавцем транспортних засобів, а відтак не міг мати заборгованості перед СТОВ "Тростянчик" - відповідачем у справі господарського суду.

Договір купівлі - продажу не потребував визнання його дійсним в судовому порядку, оскільки відповідно до законодавства він не потребував нотаріального посвідчення.

Суд не бере також до уваги оплату в сумі 150 000 грн., оскільки згідно ч.3 ст.36 ГПК України оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу суду. Беручи до уваги, те що арбітражному керуючому було відмовлено в наданні оригіналів документів, суд прийшов до висновку про необхідність обгрунтування доводів та надання доказів тільки в оригіналі. Судом оглянуто договір купівлі - продажу № 28 від 08.08.2002 р., акт приймання - передачі транспортних засобів від 08.08.2002 р. , що знаходяться в матеріалах справи № 2-821/2005 р. Тростянецького районного суду, разом з тим, відповідачем оригіналу доказу про перерахування позивачеві 150000 грн. не надав. Пояснив це тим, що оригінали за збігом строку знищені, а банк також не надав інформацію про вказану банківську операцію з тих же підстав. Суд не бере до уваги ці пояснення, оскільки за договором купівлі - продажу відповідач перед позивачем мав зобов"язання в сумі 294 911 грн., і мав провести розрахунок протягом 6-ти днів з дня набрання чинності Договору від 08.08.2002 року № 28. Оскільки правовідносини між позивачем і відповідачем не були завершені, в 2005 р. Тростянецьким районним судом вирішено спір про визнання договору дійсним та визнання права власності, в 2011 р. Вінницький апеляційний суд здійснював перегляд рішення в апеляційному порядку, то відповідач мав би зберігати оригінали доказів до закінчення розрахунків, вирішення спірних питань.

Суд звертає увагу на те, що відповідач вибірково зберіг оригінали документів, а саме додаткову угоду від 10.09.2002 р. до договору, яка передбачає інший порядок розрахунків, хоча арбітражному керуючому заявляв, що всі оригінали знищені. Копія платіжного доручення № 547, яка подана відповідачем визнається судом не належним доказом, оскільки завірена з порушенням вимог ДСТУ 4163-2003 - не вказана назва посади особи, яка засвідчує копію, дата засвідчення. І за відсутності оригіналу доказу відповідач не мав права завіряти таку копію.

Заява позивача про застосування строку позовної давності підлягає відхиленню, оскільки ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.06.2011 року по справі № 5/209-04 про визнання ТОВ «Тростянчик ЛТД» банкрутом ліквідатором призначено арбітражного керуючого Федорова Миколу Миколайовича. Зі змісту частині 1 статті 261 Цивільного кодексу України вбачається, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Про факт укладення договору від 08.08.2002 року № 28 позивачем було виявлено лише у червні 2011 року, тобто з часу, коли обов'язки керівника (ліквідатора) ТОВ «Тростянчик ЛТД» було покладено на арбітражного керуючого Федорова М.М., який і пред'явив відповідний позов в інтересах вищезазначеного товариства. Про існування договору купівлі-продажу від 08.08.2002 року № 28 арбітражному керуючому Федорову М. стало відомого із рішення Тростянецького районного суду від 29.11.2005 року у справі № 2-821-2005р., яке арбітражний керуючий отримав 18.08.2011 року. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 30.11.2011 року керівником ТОВ «Тростянчик ЛТД» є Калінчук О.В. Директора ТОВ «Тростянчик ЛТД» Калінчука О.В. зобов'язано передати печатку, штампи, матеріальні цінності, бухгалтерські та інші документи ТОВ «Тростянчик ЛТД». Однак, директором ТОВ «Тростянчик ЛТД» Калинчуком О.В. не було виконано розпорядження ліквідатора ТОВ «Тростянчик ЛТД». Листом від 12.01.2012 року № 3/12 ліквідатор ТОВ «Тростянчик ЛТД» Федоров М.М. звернувся до прокурора Вінницької області з проханням винести протест, яким зобов'язати директора ТОВ «Тростянчик ЛТД» Калинчука О.В. забезпечити передачу ліквідатору ТОВ «Тростянчик ЛТД» бухгалтерської та іншої документації банкрута. Прокуратура Тростянецького району Вінницької області листом від 12.03.2012 року ліквідатора ТОВ «Тростянчик ЛТД» повідомила, що прокурором району підготовлено протест. Листом від 20.03.2012 року № 61 Калінчук О.В. повідомив, що бухгалтерські документи ТОВ «Тростянчик ЛТД» знищені. Директором ТОВ «Тростянчик ЛТД» Калінчуком О.В. не було передано ліквідатору ТОВ «Тростянчик ЛТД» Федорову М.М. документів банкрута.

Відтак, позивач звернувся за захистом свого порушеного права в межах строку позовної давності.

Аналогічна правова позиція стосовно відсутності пропуску строку позовної давності при зміні керівника підприємства арбітражним керуючим відображена в постанові Верховного суду України від 16.09.2008 року у справі № 23/295.

З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 54 "Купівля-продаж. Загальні положення", ст. 655 ЦК України (договір купівлі-продажу) . Згідно ст. 655, 694 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач не довів належним доказами проведення ним розрахунку перед позивачем за отримані автомобілі. З огляду на викладене суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 211650 грн. боргу.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача судовий збір сумі 4233 грн., підлягає стягненню з відповідача в Дохід Державного бюджету.

Керуючись ст. 4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 47, 49, п. 4 ч.1 ст. 80, 82 - 84, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Провадження у справі щодо стягнення 83261 грн. боргу припинити.

2. Заяву відповідача про застосування строку позовної давності відхилити.

3. Позов задовольнити в сумі 211650 грн. боргу за транспортні засоби. Судові витрати в сумі 4233 грн. покласти на відповідача.

4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик", код ЄДРПОУ 32055240 (вул. Котовського, 3, с. Тростянчик, Тростянецький район, Вінницька область, 24342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик ЛТД", код ЄДРПОУ 03734381 (а/с 8031, м. Вінниця - 50, 21050) 211650 грн. боргу за транспортні засоби. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик", код ЄДРПОУ 32055240 (вул. Котовського, 3, с. Тростянчик, Тростянецький район, Вінницька область, 24342) до Державного бюджету 4233 грн. судового збору. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 04.07.2013 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 08.07.2013 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи