Постанова

від 26.06.2013 по справі 826/6870/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2013 року 11:34 №826/6870/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Мазіна А.С.,

від відповідача: Русіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила 2» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003052240, №0003062240від 30 квітня 2013 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила 2» (далі - позивач, ТОВ «Електрична рушійна сила 2») з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 квітня 2013 року №0003052240, №0003062240.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2013 року провадження у даній справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «СВН-Антарекс», оскільки податковий кредит було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «СВН-Антарекс», яке на момент здійснення даних господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстроване як платник податку на додану вартість, а витрати, понесені в рамках укладеного договору, підтверджуються відповідними первинними документами.

Крім того, позивач вказував на те, що укладання договорів було спрямоване на реальне створення правових наслідків, оскільки документами, що були надані під час перевірки, повністю підтверджується фактичне придбання робіт з метою їх використання в господарській діяльності позивача, а тому висновок відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат за вказаними операціями є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Позивач зазначав, що відповідальність за порушення податкового законодавства є індивідуальною, а тому він не може нести відповідальність за можливе невиконання податкових зобов'язань постачальником контрагента позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем неправомірно було задекларовано податковий кредит у розмірі 297 115,00 грн. та сформовано валові витрати у розмірі 1 485 576,00 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «СВН-Антарекс» (код ЄДРПОУ 36124253), оскільки правочини між позивачем і вказаним контрагентом не були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків.

В обґрунтування даних висновків відповідач посилався на отриманий від ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС акт про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «СВН-Антарекс» (код ЄДРПОУ 36124253) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ВИТА-ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 37287942) їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2012 року від 02.08.2012 року №975/2240/36124253 та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВН-Антарекс» (код ЄДРПОУ 36124253) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків з питань взаємовідносин з контрагентами за період червень 2012 року від 03.09.2012 року №1282/2240/36124253.

Крім того, відповідач зазначав, що ним було отримано від ДПС у Закарпатській області лист від 17.12.2012 року №2802/09, в якому вказується, що у провадженні слідчого відділу ДПС у Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄДР 21.11.2012 р. за №320120700000000003, щодо ОСОБА_3 та невстановлених осіб за вчинення ними фіктивного підприємництва ТОВ «Техно», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Невстановлені особи від імені ТОВ «Техно» формували податковий кредит підприємствам реального сектору економіки - ТОВ «СВН-Антарекс». В свою чергу невстановлені особи від імені ТОВ «СВН-Антарекс», використовуючи схему документального оформлення фінансових операцій, безпідставно формували податковий кредит підприємствам реального сектору економіки, серед яких ТОВ «Електрична рушійна сила 2».

Наведені обставини, на думку відповідача, дають можливість дійти висновку про те, що позивачем було вчинено правочин з ТОВ «СВН-Антарекс» без мети реального настання правових наслідків, виключно для створення видимості проведення господарських операцій, отже, позивач, в свою чергу, позбавлений права на віднесення сум по цим операціям до податкового кредиту з ПДВ та до валових витрат.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

В С Т АН О В И В:

Позивач - ТОВ «Електрична рушійна сила 2» (код ЄДРПОУ 33639910) зареєстроване Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 09.09.2005 року, що підтверджується довідкою серії АБ №690051 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.54).

Як платник податків позивач перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС з 09.09.2005 р. за №107110200000, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100079983 від 28.11.2007 року, індивідуальний податковий номер 336399126567.

У період з 01.04.2013 року по 05.04.2013 року ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Електрична рушійна сила 2» (код ЄДРПОУ 33639910) з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «СВН-Антарекс» (код ЄДРПОУ 36124253) за період з 01.11.2011 року по 30.09.2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 12.04.2013 року №1314/22-409/33639910 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) - а.с.10-31.

19 квітня 2013 року позивачем було подано заперечення №009 на акт від 12.04.2013 року №1314/22-409/33639910 з наданням первинних документів на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «СВН-Антарекс» (а.с.35-39), за результатами розгляду яких рішенням ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС висновки акту були залишені без змін (а.с.40).

30 квітня 2013 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003062240, яким позивачу за порушення п.22.1 ст.22, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.193.1 ст.193, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 445 673,00 грн., з яких 297 115,00 грн. - основного платежу та 148 558,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.42) та податкове повідомлення-рішення №0003052240, яким позивачу, у зв'язку із порушенням пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.22.1 ст.22, п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 389 964,00 грн., з яких основного платежу - 311 971,00 грн. та 77 993,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.41).

Під час перевірки було встановлено, що позивачем всупереч п.22.1 ст.22, п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України задекларовано податковий кредит на загальну суму 297 115,00 грн., в тому числі травень 2012 року - 269 969,00 грн., червень 2012 року - 27 146,00 грн. та сформовано валові витрати за 2012 рік у розмірі 1 485 576,00 грн. за наслідками операцій з контрагентом - ТОВ «СВН-Антарекс» (код ЄДРПОУ 36124253).

Висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток зводиться до безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «СВН-Антарекс».

Як вбачається з Акту перевірки, висновки податкового органу про порушення позивачем зазначених положень законів ґрунтуються на актах, отриманих від ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС: акті про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «СВН-Антарекс» (код ЄДРПОУ 36124253) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ВИТА-ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 37287942), їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2012 року від 02.08.2012 року №975/2240/36124253 та акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВН-Антарекс» (код ЄДРПОУ 36124253) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків з питань взаємовідносин з контрагентами за період червень 2012 року від 03.09.2012 року №1282/2240/36124253, в яких зазначається про неможливість фактичного здійснення ТОВ «СВН-Антарекс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Крім того, відповідач зазначав, що ним було отримано від ДПС у Закарпатській області лист від 17.12.2012 року №2802/09, в якому вказується, що у провадженні слідчого відділу ДПС у Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄДР 21.11.2012 р. за №320120700000000003, щодо ОСОБА_3 та невстановлених осіб за вчинення ними фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Техно», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. ОСОБА_3 повідомив, що ТОВ «Техно» йому не відоме, фінансово-господарських документів від імені даного суб'єкта господарювання він не підписував, господарською діяльністю не займався, за грошову винагороду надав свої паспортні дані, ідентифікаційний номер та підписав деякі документи у банківській установі та у нотаріуса. В ході здійснення кримінального провадження встановлено, що невстановлені особи від імені ТОВ «Техно» формували податковий кредит підприємствам реального сектору економіки, в т.ч. ТОВ «СВН-Антарекс». В свою чергу, невстановлені особи від імені ТОВ «СВН-Антарекс», використовуючи схему документального оформлення фінансових операцій, безпідставно формували податковий кредит підприємствам реального сектору економіки, серед яких ТОВ «Електрична рушійна сила 2».

Також, ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС посилався на відсутність ТОВ «Електрична рушійна сила 2» за місцезнаходженням, у зв'язку з чим передано запит №57 від 02.04.2013 року на встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб) до відділу податкової міліції ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС.

Відповідач вказував, що ТОВ «Електрична рушійна сила 2» не було надано до перевірки документи, що підтверджують правомірність формування витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «СВН-Антарекс» за травень-червень 2012 року.

З урахуванням вищезазначеного, відповідач встановив, що правочини, укладені між ТОВ «Електрична рушійна сила 2» та ТОВ «СВН-Антарекс» (код ЄДРПОУ 36124253), реально не виконувались, що свідчить про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по вказаним операціям у розмірі 297 115,00 грн. та формування валових витрат у розмірі 1 485 576,00 грн.

Дослідивши висновки Акту перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, інші фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли після 01 січня 2011 року, коли набув чинності Податковий кодекс України, судом при вирішенні справи застосовуються норми вказаного Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні висновки з питань визначення правомірності формування валових витрат можна зробити також з положень пункту п. 138.2 ст. 138 ПК України та розділу ІІІ ПК України.

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат , обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення Податкового кодексу України, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку придбаних товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства, тобто придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу та підтвердження господарських операцій з придбаних товарів (робіт, послуг) первинним документами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «СВН-Антарекс» позивачем були надано суду договір №11901 від 01 травня 2012 року (а.с.56-57), укладений між ТОВ «Електрична рушійна сила 2» (Замовник) та ТОВ «СВН-Антарекс» (Підрядник), за умовами якого підрядник виконує на свій ризик, власними силами і засобами роботи по будівництву терміналу аеропорту «Бориспіль» в місті Бориспіль, Київської області відповідно до Проекту Розвитку Міжнародного Аеропорту Бориспіль, а Замовник приймає і оплачує виконані роботи, відповідно до умов договору. Конкретний обсяг робіт та їх вартість були погоджені сторонами шляхом підписання 03 травня 2012 року додатку до договору №11901 від 01 травня 2012 року (а.с.58): вирубка бетону з оголовків бетонних конструкцій, прибирання території від будівельного сміття, завантаження будівельного сміття на автомобілі-самоскиди, ємність ковша 0,4 м 3 , загальна вартість робіт - 1 782 691,00 грн., в тому числі ПДВ - 297 115,17 грн.

Виконання ТОВ «СВН-Антарекс» вищезазначених робіт підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 03.05.2012 року №675, від 04.05.2012 року №676, від 05.05.2012 року №677, від 07.05.2012 року №678, від 08.05.2012 року №679, від 10.05.2012 року №680, від 11.05.2012 року №681, від 12.05.2012 року №682, від 14.05.2012 року №683, від 15.05.2012 року №684, від 16.05.2012 року №685, від 17.05.2012 року №686, від 18.05.2012 року №687, від 19.05.2012 року №688, від 20.05.2012 року №689, від 21.05.2012 року №690, від 22.05.2012 року №691, від 23.05.2012 року №692, від 24.05.2012 року №693, від 25.05.2012 року №694, від 26.05.2012 року №695, від 27.05.2012 року №696, від 28.05.2012 року №697, від 29.05.2012 року №698, від 30.05.2012 року №699, від 31.05.2012 року №700, від 31.05.2012 року №704 (а.с.65-91) та інші (а.с.123-126).

За наслідками виконаних робіт ТОВ «СВН-Антарекс» було виписано на користь ТОВ «Електрична рушійна сила 2» податкові накладні на загальну суму 1 782 691,00 грн., в тому числі ПДВ - 297 115,17 грн.: від 03.05.2012 року №325, від 04.05.2012 року №326, від 05.06.2012 року №327, від 07.06.2012 року №328, від 08.05.2012 року №329, від 10.05.2012 року №330, від 11.05.2012 року №331, від 12.05.2012 року №332, від 14.05.2012 року №333, від 15.06.2012 року №334, від 16.05.2012 року №335, від 17.05.2012 року №336, від 18.05.2012 року №337, від 19.05.2012 року №338, від 20.05.20120 року №339, від 21.05.2012 року №340, від 22.05.2012 року №341, від 23.05.2012 року №342, від 24.05.2012 року №343, від 25.05.2012 року №344, від 26.05.2012 року №345, від 27.05.2012 року №346, від 28.05.2012 року №347, від 29.05.2012 року №349, від 30.05.2012 року №350, від 31.05.2012 року №353, від 31.05.2012 року №354 (а.с.92-118) та інші (а.с.127-130).

Вказані податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за травень-червень 2012 року (а.с.59-64, 119-122), а суми ПДВ за зазначеними податковими накладними віднесені до складу податкового кредиту за травень 2012 року у розмірі 269 969,00 грн., за червень 2012 року у розмірі 27 146,00 грн.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 ПК України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Досліджені судом податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит та копії яких знаходиться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав її видачі.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Відповідно до вимог статті 183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Отже, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента позивача в стані, власне, платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції .

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент складання податкових накладних, контрагент позивача - ТОВ «СВН-Антарекс» (індивідуальний податковий номер 361242526599) був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва №100141478 від 23 вересня 2008 року.

З'ясовуючи питання про анулювання реєстрації ТОВ «СВН-Антарекс» як платника податку на додану вартість судом використано інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України, де відповідно до вимог пункту 183.13 статті 183 Податкового кодексу України для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду.

Як вбачається з бази даних Міністерства доходів і зборів України «Анульовані свідоцтва платників ПДВ», витяг з якої залучено до матеріалів справи (а.с.187), свідоцтво про реєстрацію ТОВ «СВН-Антарекс» як платника податку на додану вартість №100141478 від 23 вересня 2008 року було анульоване 09 жовтня 2012 року, тобто на момент здійснення господарських операцій - травень-червень 2012 року - вказане свідоцтво було чинним і «СВН-Антарекс» мало право видавати податкові накладні за результатами виконання робіт.

На переконання суду, подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ТОВ «СВН-Антарекс» до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Наявний в матеріалах справи витяг з інтернет сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, утвореного відповідного до Наказу Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012 року підтверджує, що ТОВ «СВН-Антарекс» зареєстроване як юридична особа Подільською районною в місті Києві адміністрацією, станом на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та продовжує перебувати у Єдиному державному реєстрі також на момент розгляду даної справи.

Посилання відповідача на те, що ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС було встановлено відсутність ТОВ «СВН-Антарекс» за його місцезнаходженням судом до уваги не приймаються.

По-перше, як вбачається з вказаного вище витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження ТОВ «СВН-Антарекс»: 04080, м. Київ, Подільський район, вулиця Фрунзе, будинок 47 В, запису про відсутність за місцезнаходженням даного суб'єкта господарювання вказаний витяг не містить.

По-друге, на переконання суду, відсутність ТОВ «СВН-Антарекс» за його місцезнаходженням може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак дана обставина не стосуються належного виконання господарських зобов'язань виконавцем робіт (постачальником товарів) за укладеними договорами.

Крім того, суду не надано доказів припинення юридичної особи - ТОВ «СВН-Антарекс» (скасування державної реєстрації, виключення його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) внесення недостовірної інформації до Єдиного державного реєстру, тощо, під час взаємовідносин із позивачем.

З наведеного суд приходить до висновку, що вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Вирішуючи питання про реальність правочинів між позивачем та ПП ТОВ «СВН-Антарекс», придбання (замовлення) робіт з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Матеріали справи свідчать, що роботи, виконані ТОВ «СВН-Антарекс», фактично замовлялися позивачем з метою виконання будівельних робіт за договором, укладеним з замовником - підприємством «Догуш Іншаат Ве Тіджарет Анонім Шіркеті».

Так, згідно матеріалів справи, на підставі договору субпідряду №UBH-BW-395 від 26.06.2011 року (а.с.188-199) підприємство «Догуш Іншаат Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» доручило ТОВ «Електрична рушійна сила 2» виконати частину робіт з будівництва та введення в експлуатацію терміналу «Д» аеропорту Бориспіль.

З метою належного виконанням зобов'язань перед замовником позивачем був залучений субпідрядник - ТОВ «СВН-Антарекс» для виконання частини обсягу замовлених за договорами робіт.

Роботи, що були виконані субпідрядником і передані позивачу, в подальшому були передані замовнику.

Виконання ТОВ «Електрична рушійна сила 2» робіт, обумовлених вищезазначеним договором, підтверджується актами здачі-прийняття робіт: №ОУ-0000014 від 15.05.2012 року, №ОУ-0000020 від 31.05.2012 року, №ОУ-0000021 від 31.05.2012 року, №ОУ-0000022 від 31.05.2012 року, №ОУ-0000023 від 31.05.2012 року, №ОУ-0000024 від 31.05.2012 року, №ОУ-0000027 від 15.06.2012 року, в яких деталізується виконані роботи (будівельні роботи, роботи з чищення тунелю, роботи з чищення колодязів, роботи з демонтажу огородження, з чищення всієї території) та банківськими виписками (а.с.215-219).

За даними довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №420116 від 16.02.2012 року (а.с.145) до основних видів діяльності ТОВ «СВН-Антарекс» належать: «Організація будівництва будівель» (41.10), «Будівництво інших споруд, н.в.і.у» (42.99), «Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання» (43.22), «Інші будівельно-монтажні роботи» (43.29), Будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20).

Право на здійснення будівельних робіт ТОВ «СВН-Антарекс» підтверджується ліцензією Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києва, серії АД №030038, термін дії якої з 17 лютого 2012 року по 17 лютого 2015 року (а.с.143) та додатком до неї «Перелік робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» (а.с.144).

Отже, виконання будівельних робіт є звичайною господарською діяльністю ТОВ «СВН-Антарекс», що відноситься до його основних видів діяльності.

Викладене підтверджує, що господарські операції позивача з ТОВ «СВН-Антарекс» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а роботи, що придбавалися (замовлялись) позивачем у вказаного підприємства, замовлялись з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Висновок податкового органу про неможливість фактичного здійснення ТОВ «СВН-Антарекс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу, виконання робіт базується на акті про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «СВН-Антарекс» (код ЄДРПОУ 36124253) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ВИТА-ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 37287942) за травень 2012 року від 02.08.2012 року №975/2240/36124253 та акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВН-Антарекс» (код ЄДРПОУ 36124253) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків з питань взаємовідносин з контрагентами за період червень 2012 року від 03.09.2012 року №1282/2240/36124253.

Дослідивши акт від 02.08.2012 року №975/2240/36124253 (а.с.170-179) судом було встановлено, що в ньому зазначається лише про недобросовісність такого суб'єкта господарювання як ТОВ «ВИТА-ПЛАСТ» - контрагента ТОВ «СВН-Антарекс», який не є прямим контрагентом позивача. В той же час обставини господарської діяльності ТОВ «СВН-Антарекс» та його взаємовідносини з ТОВ «Електрична рушійна сила 2» у вказаному акті не досліджувались.

Щодо акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВН-Антарекс» від 03.09.2012 року №1282/2240/36124253 (а.с.160-169), то в ньому вказується про недобросовісність ПП «Троянда.С» - основного постачальника ТОВ «СВН-Антарекс». Знову ж таки, у вказаному акті відсутня інформація щодо обставин господарської діяльності ТОВ «СВН-Антарекс» та його взаємовідносини з ТОВ «Електрична рушійна сила 2».

Суд вважає, що наведені в акті перевірки обставини діяльності вищезазначених контрагентів позивача у другому ланцюгу поставок - ПП «Троянда.С» та ТОВ «ВИТА-ПЛАСТ» - не можуть бути підставою для зменшення заявлених позивачем сум податкового кредиту та валових витрат.

Порушення контрагентом позивача та/або його постачальниками вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вказано у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції , вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З аналогічних підстав не приймається до уваги посилання відповідача на наявність кримінального провадження щодо ОСОБА_3 та невстановлених осіб за вчинення ними фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Техно», оскільки вказане провадження не стосується позивача чи його безпосереднього контрагента - ТОВ «СВН-Антарекс», а стосується ТОВ «Техно» - контрагента позивача в другому ланцюгу господарських взаємовідносин.

Слід зазначити, що зі змісту Акту перевірки не вбачається дослідження реальності виконання робіт безпосереднім контрагентом позивача - ТОВ «СВН-Антарекс», рівно як і не наведено жодних фактів, які б свідчили про неможливість виконання таких операцій.

Зокрема, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій , незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити, про фіктивність вчинених правочинів , відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагенту були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Як вбачається з Акту перевірки, вказані обставини під час проведення перевірки відповідачем взагалі не досліджувались та жодні обґрунтовані доводи з цього приводу в Акті перевірки не наведено.

В Інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» Вищий адміністративний суд України зазначив: «…у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Прикладом подібного підходу Верховного Суду України є, зокрема, Постанова від 9 вересня 2008 року (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 2362425)».

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про можливі дефекти статусу постачальників йому товару у другому, третьому та наступних ланцюгах поставок, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин, укладений позивачем з ТОВ «СВН-Антарекс», є такими, що не спрямований на реальне настання правових наслідків через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «СВН-Антарекс», зокрема, з ПП «Троянда.С», ТОВ «ВИТА-ПЛАСТ» та ТОВ «Техно», правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів господарських операцій не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу господарських операцій платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не було подано до податкового органу документи на підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «СВН-Антарекс» з урахуванням нижченаведеного.

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом проводилася документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Електрична рушійна сила 2» у період з 01.04.2013 року по 05.04.2013 року.

Наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електрична рушійна сила 2» від 01.04.2013 року №596 був направлений на адресу позивача 01.04.2013 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті (а.с.34), тобто вже після початку здійснення перевірки, що є грубим порушенням положень Податкового кодексу України.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Підпунктом 44.7 ст.44 Податкового кодексу України встановлено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було отримано акт перевірки 17.04.2013 року, що підтверджується відміткою на поштову конверті (а.с.32).

Заперечення на акт перевірки, разом з додатками - копіями первинних документів, позивач подав до податкового органу 19.04.2013 року, що підтверджується вхідним штампом податкової інспекції (а.с.35).

Оскільки позивачем було виконано вимоги пп. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України стосовно терміну подання первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «СВН-Антарекс», суд приходить до висновку, що ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС безпідставно не було взято до уваги вказані документи при прийнятті спірних рішень.

Також суд не бере до уваги посилання податкового органу, що ненадання ТОВ «Електрична рушійна сила 2» проектів та робочих креслень, у відповідності до яких ТОВ «СВН-Антарекс» мало виконувати роботи (пункт 3.2. договору від 01.05.2012 року №11901).

По-перше, невиконання певних пунктів договору ще не є доказом нереальності усієї господарської операції.

По-друге, специфіка виконуваних ТОВ «СВН-Антарекс» робіт: вирубка бетону з оголовків бетонних конструкцій, прибирання території від будівельного сміття, завантаження будівельного сміття на автомобілі-самоскиди (додаток до договору від 03.05.2012 року, а.с.58) полягає в тому, що такі роботи не потребують спеціальної проектної будівельної документації (проектів, робочих креслень, тощо).

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «СВН-Антарекс», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку; висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «СВН-Антарекс» з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення позивачем податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «Електрична рушійна сила 2» правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ та валові витрати за травень-червень 2012 року, висновки Акту перевірки про порушення позивачем пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.22.1 ст.22, п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.22.1 ст.22, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.193.1 ст.193, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є помилковими, а відтак, прийняте ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС податкове повідомлення-рішення №0003062240 від 30 квітня 2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 445 673,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0003052240 від 30 квітня 2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 389 964,00 грн., є неправомірними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду обставини, достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 294,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН4040 від 08.05.2013 року (а.с.44).

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору в розмірі 2 294,00 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби №0003052240, №0003062240 від 30 квітня 2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила 2» судові витрати у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 01 липня 2013 року.