Рішення

від 04.07.2013 по справі 2-1020/12

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 2-1020/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області, у складі:

Головуючого судді Середа А.В.,

при секретарі Кот А.А., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виконвчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою та зобов'язання знесення самочинно збудованої господарської споруди,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В позові та в доповненні до позову, зазначав про наступне.

17 вересня 1974 року ОСОБА_6, відповідно договору купівлі-продажу, купив у ОСОБА_7 житловий будинок АДРЕСА_1. Зазначений договір купівлі-продажу від 17.09.1974 року був зареєстрований у Кременчуцькому міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі .V 27 за реєстром № 2838. В подальшому на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради № 205 від 25.03.1977 року домоволодіння АДРЕСА_1 було змінено на будинок НОМЕР_1.

Рішенням народного суду Автозаводського району м., Кременчука від 13.02.1976 року спільно придбане майно подружжя було поділено між мною та його дружиною ОСОБА_8, яким за ним було визначено право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, яка складається з кімнати 1-4 площею 15,7 м2, сарай літ. «Б», погреб літ. «б», земельна ділянка під домоволодінням площею 300 м2 знаходиться в користуванні та належить до комунальної власності.

11 серпня 1980 року ОСОБА_8, відповідно до договору дарування, який був посвідчений Першою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою, зареєстрований в реєстрі за № 4219, подарувала належну 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, ОСОБА_9.

За період часу з 1990 року по 2008 рік ОСОБА_9 та ОСОБА_3, самовільно, без розробки проектно-кошторисної документації та погодження її в органах державного пожежного нагляду, санітарно-епідеміологічної служби, відділу архітектури та згоди сусідів, власників земельної ділянки проживаючих поруч та співвласників домоволодіння, разом побудували прибудови до житлового будинку та окремі будівлі, шляхом знесення раніше будованих будівель, які зазначені в технічному паспорті на домоволодіння, а саме: прибудова літ. «А2», яка складається з кімнати 1-1 площею 16.0 м2, кімната 1-2 площею 16.3 м 2 , літня кухня літ. «Е» площею 20.90 м 2 , погріб під частиною будівлі літ. «Еп» площею 9.8 м 2 .

В ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер. Після смерті спадкоємцями належного ОСОБА_9 майна, а саме 1/ 2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованих на земельні ділянці площею 300 м 2 , що знаходяться по АДРЕСА_1 стали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах кожний.

Таким чином позивач та відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являємося співвласниками спірного домоволодіння, яке знаходиться на земельній ділянці площею 300 м 2 , що знаходиться в комунальній власності, розташованого по АДРЕСА_1

Вказував, що найбільш доцільним та єдиним можливим варіантом розподілу земельної ділянки є варіант №3 (Додаток №3) відповідно до висновку експертного будівельно-технічної експертизи від 15.11.2011 року № 10/8-11, який додається до позову.

Згідно цього висновку на 1/4 ідеальну частку в домоволодінні всім співвласникам виділяється по 150 м 2 (300 м 2 х 1/2).

Для користування житловим будинком, проходу та користування надвірними будівлями, земельною ділянкою для догляду за будинком і здійснення поточного ремонту виділена зона земельного сервітуту спільного користування 12,0 м 2 .

Межа користування земельної ділянки зазначена на викопіровці земельної ділянки червоним кольором. Синім кольором зазначена земельна ділянка для користування першому співвласнику, тобто відповідачам. Червоним кольором зазначена земельна ділянка для мого користування (схема додаток № 3).

На визначеній йому земельній ділянці, відповідно до запропонованого варіанту порядку користування, знаходиться самовільно споруджена будівля, а саме: літня кухня з погребом літ. «Е, Еп», про що в технічному паспорті за № 4080 і 30.05.2008 року зазначено приміткою «збудовано самовільно».

До того ж, в результаті проведеного дослідження експертом було встановлено, що самовільно збудовані будівлі мають ряд порушень Держаних будівельних норм, протипожежні та санітарні вимоги, а саме:

- частина житлової прибудова літ. «А 2» (кухня « 1-1») розташована на відстані 35м-0,75м від межі суміжної ділянки (домоволодіння № 27), виступаючі

конструкції покрівлі прибудови літ. «А 2» нависають над суміжною земельною ділянкою (АДРЕСА_2), літня кухня з погребом літ. «Е, Еп» знаходяться на відстані 0,74м від межі суміжної ділянки (домоволодіння НОМЕР_2), що суперечить нормативним вимогам п.3.25* ДБН 360-92**: не менше 1,0 м від найбільш виступної конструкції стіни;

- протипожежні вимоги щодо відстані між жилими будинками та окремо розташованими господарськими будівлями згідно п.3.25* додатку 3.1, таблиці 1 ДБН 360-92** порушені, оскільки згідно таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** для будівель III групи вогнетривкості складає 8,0м, а фактично відстань від стін житлової прибудови літ. «А 2» до стін житлового будинку на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2 складає - 5,9 м;

- санітарні вимоги щодо відстані між житловими будинками і господарськими будівлями згідно п. 3.25а*, таб. 3.2а* ДБН 360-92** - порушені, а саме: згідно таб. ?.2а* п. 3.25а* відстань від житлового будинку, літньої кухні вбиральні відповідно до санітарних норм слід приймати - 15м, але фактично відстань від літньої кухні з погребом літ. «Е, Еп» до вбиральні літ. «Ж» складає 1,62м, відстань від житлової прибудови літ. «А 2» до вбиральні літ. «Ж» складає близько 10м, що суперечить вимогам санітарних норм, встановлених п.3.25а* таб. 3.2а* ДБН 360-92*.

До того ж, на його звернення щодо порушення санітарних норм з боку співвласників будинку та погіршення умов проживання, Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція своїм листом від 11.11.2011 року повідомляє, що на ім'я ОСОБА_2 був направлений припис про обладнання вигрібної ями згідно санітарних норм та правил. Але до теперішнього часу порушення санітарних норм залишається не усунутим.

Просив суд ухвалити судове рішення, яким визначити порядок користування земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_1 згідно Додатку №3 до висновку експертного будівельно-технічної дослідження № 10/8-11 від 15.11.2011р., а саме: земельну ділянку площею 150,0 м 2 , зазначену на схемі додатку №3 червоним кольором, виділити для користування ОСОБА_1, тобто позивачу. Земельну ділянку площею 150,0 м 2 , зазначену на схемі додатку №3 синім кольором, виділити для користування співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тобто відповідачам. Визначити зону земельного сервітуту площею 12,0 м 2 , зазначену на схемі додатку №3 штриховкою, для спільного користування земельною ділянкою. Усунути перешкоди в користуванні виділеної мені частиною земельної ділянки, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знести самочинно збудовану літню кухню з погребом літ. «Е, Еп» в домоволодінні АДРЕСА_1. Стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача судові витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 2000 (дві тисячі) грн. Стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. Стягнути з відповідачів в солідарному порядку на мою користь понесені судові витрати.

ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач ОСОБА_6 - помер. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадкоємцем майна зазначеного в позові став його син - ОСОБА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_11 позов та доповнення до позову підтримали в повному обсязі за обставин викладених в описовій його частині та в доповненні до нього. Просили суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечувала та зазначала про наступне.

Літня кухня з погребом літ. «Е, Еп» в домоволодінні по АДРЕСА_1 була збудована нею, ОСОБА_3 та моїм чоловіком - ОСОБА_9 в 1990 р. з дозволу вітчима чоловіка - ОСОБА_6, який і допомагав будувати їм літню кухню, доньці - ОСОБА_2 на той час виповнився один рік.

Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 1064.

Після його смерті вони отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідчені 09.03.2010 р. державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори, Роженко Л.М. (реєстрові №№ 5-369, 5-372).

Під час отримання технічного паспорту на житловий будинок, в КП «МБТІ» їм повідомили, що літня кухня з погребом літ. «Е, Еп» в домоволодінні по АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом, так як відповідно до п. 3.1. Змін до Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 року № 91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 року за № 830/19568.

Зазначала, що таким чином, літня кухня з погребом літ. «Е, Еп» в домоволодінні по АДРЕСА_1, яку позивач просить зобов'язати знести, як самочинно збудовану, на сьогодні, не є об'єктом самочинного будівництва.

Що стосується визначення порядку користування земельною ділянкою: з висновком спеціаліста ОСОБА_13 № 10/8-11 від 15.11.2011 р. вона не згодна, так як по перше, це висновок спеціаліста, а не висновок судової будівельно-технічної експертизи, по-друге, висновок датований 2011 р., питання, які ставились перед спеціалістом, ставились тільки позивачем, задовго до подання позову, задати спеціалісту свої питання вона не мала можливості, по-третє, огляд будинку та земельної ділянки проводився спеціалістом ОСОБА_13 без її участі, варіанти порядку користування земельною ділянкою, який просить визначити позивач, її не влаштовують так як не враховують дійсного стану земельної ділянки по якій прокладено під землею газові та водогінні комунікації.

В судовому засіданні просила суд в задоволенні позову відмовити за його безпідставністю.

Її довіритель - адвокат ОСОБА_14, заперечення своєї довіреної особи підтримала в повному обсязі. Просила суд ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечувала за обставин викладених у запереченні відповідача ОСОБА_3 Просила суд в задоволені позову відмовити.

Представник 3-ї особи Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області Гордієнко Ю.А. з позовними вимогами не погодився. В судовому засіданні заявив про те, що до визначення порядку користування земельною ділянкою покладається на розсуд суду, хоча до матеріалів справи надано не висновок судової будівельно-технічної експертизи, а висновок спеціаліста без врахування правової позиції відповідачів.

Крім того вказував, що до заявленої другої позовної вимоги - знесення нерухомого майна є компетенцією лише виключно державного органу чи органу місцевого самоврядування та не може ґрунтуватися лише на вимозі позивача. Тому просив суд в цій частині позовних вимог відмовити.

Треті особи : Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, , КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились по невідомим суду обставинам про дату, місце та час слухання справи повідомлялись в законом встановленому порядку.

Суд, згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позивачами вимог та в межах поданих доказів.

Суд, заслухавши пояснення сторін їх представників, давши аналіз та оцінку наданим доказам, знаходить що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виконвчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою та зобов'язання знесення самочинно збудованої господарської споруди - не підлягають до задоволення за наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що 17 вересня 1974 року ОСОБА_6, відповідно договору купівлі-продажу, купив у ОСОБА_7 житловий будинок АДРЕСА_1. Зазначений договір купівлі-продажу від 17.09.1974 року був зареєстрований у Кременчуцькому міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі .V 27 за реєстром № 2838. В подальшому на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради № 205 від 25.03.1977 року домоволодіння АДРЕСА_1 було змінено на будинок НОМЕР_1.

Рішенням народного суду Автозаводського району м., Кременчука від 13.02.1976 року спільно придбане майно подружжя було поділено між мною та його дружиною ОСОБА_8, яким за ним було визначено право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, яка складається з кімнати 1-4 площею 15,7 м2, сарай літ. «Б», погреб літ. «б», земельна ділянка під домоволодінням площею 300 м2 знаходиться в користуванні та належить до комунальної власності.

11 серпня 1980 року ОСОБА_8, відповідно до договору дарування, який був посвідчений Першою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою, зареєстрований в реєстрі за № 4219, подарувала належну 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, ОСОБА_9.

За період часу з 1990 року по 2008 рік ОСОБА_9 та ОСОБА_3 побудували прибудови до житлового будинку та окремі будівлі, шляхом знесення раніше будованих будівель, які зазначені в технічному паспорті на домоволодіння, а саме: прибудова літ. «А2», яка складається з кімнати 1-1 площею 16.0 м2, кімната 1-2 площею 16.3 м 2 , літня кухня літ. «Е» площею 20.90 м 2 , погріб під частиною будівлі літ. «Еп» площею 9.8 м 2 .

В ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер. Після смерті спадкоємцями належного ОСОБА_9 майна, а саме 1/ 2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованих на земельні ділянці площею 300 м 2 , що знаходяться по АДРЕСА_1 стали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах кожний.

ІНФОРМАЦІЯ_3 первісний позивач ОСОБА_6 - помер. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадкоємцем майна зазначеного в позові став його син - ОСОБА_1.

Згідно висновку експертного будівельно-технічної дослідження № 10/8-11 від 15.11.2011р., що був зроблений за заявою первісного позивача, на огляд суду було надано 3 варіанти розподілу та користування спірною земельною ділянкою, що знаходяться по АДРЕСА_1.

Суд критично оцінює вказаний висновок, так як це висновок спеціаліста, а не висновок судової будівельно-технічної експертизи, який датований 2011 р.

Крім того питання, які ставились перед спеціалістом, ставились тільки позивачем, задовго до подання позову. Поставити спеціалісту свої питання відповідачі не мали можливості по не залежним від них обставинам. Огляд спірного будинку та земельної ділянки проводився спеціалістом ОСОБА_13 без участі відповідачів. Сам висновок не враховує дійсного стану земельної ділянки по якій прокладено під землею газові та водогінні комунікації, які потребують технічного обслуговування.

Сторони по справі клопотань про проведення судової будівельно-технічної експертизи не заявляли, хоча судом така можливість неодноразово надавалася.

Згідно ст. 103 Земельного Кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

За вказаних обставин суд позбавлений можливості в натурі визначити порядок користування земельною ділянкою та приходить до переконливого висновку про відмову в позові в зазначеній частині.

Також судом встановлено, що позовна вимога щодо знесення самочинно збудованої господарської споруди не підлягає до задоволення так як позивач обґрунтовує свої позовні вимоги ст.376 ЦК України.

Разом з тим, ч.7 ст.376 ЦК встановлює право на подання позову про перебудову та, при певних умовах, знесення нерухомого майна - лише виключно державним органом чи органом місцевого самоврядування. Це положення підтверджується і частиною 1 п.5 Постанови № 6 від 30.03.2012 р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)».

Згідно ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що і ця позовна вимога не може бути задоволена за підстав викладених вище.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконливого висновку, про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виконвчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою та зобов'язання знесення самочинно збудованої господарської споруди - не підлягають до задоволення в повному обсязі.

Інших доказів, що підтверджують доводи позивача, щодо визначення порядку користування земельною ділянкою та зобов'язання знесення самочинно збудованої господарської споруди, суду не надано і суд їх не встановив.

Керуючись ст.ст. 14,27,57-59,60-61,88,208-209,212-215, 218 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного Кодексу України («про правовий режим самочинного будівництва»), ст. 103 Земельного Кодексу України, ст. 376 ЦК України , суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою та зобов'язання знесення самочинно збудованої господарської споруди - відмовити.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися 09 липня 2013 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Суддя