Рішення

від 04.07.2013 по справі 913/703/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

04 липня 2013 року Справа № 913/703/13-г

Провадження № 6/913/703/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків

до відповідачів:

1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Лисичанськ Луганської області;

2. Приватного підприємства «БУДІВЕЛЬНО-ПРОЕКТНА ФІРМА «ЛИСИЧАНСЬК - ЕЛІТ БУД ПРОЕКТ», м. Лисичанськ Луганської області;

3. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Лисичанськ Луганської області;

про стягнення 1 473 159 грн. 52 коп.

та за зустрічним позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» , м. Харків

про визнання правочину недійсним

Суд у складі колегії суддів :

Василенко Т.А. (головуючий),

Старкової Г.М., Лісовицького Є.А.;

Секретар судового засідання Лисенко В.П.

У засіданні брали участь :

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Горошанський В.В., дов. № 33-22/26447 від 09.10.2012;

від 1-го відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 25.11.2003 Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області;

від 2-го відповідача за первісним позовом - керівник Костєв Ю.Ф., паспорт серії НОМЕР_3, виданий 11.02.1997 та згідно виписки з ЄДР № 327003;

від 3-го відповідача за первісним позовом - ФОП ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_2 від 05.10.1995.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: первісним позивачем заявлено вимоги:

- стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 11125469000 від 06.03.2007 в сумі 1 473 159 грн. 52 коп., з яких 1 202 489 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом, 269 75 грн. 91 коп. - прострочена заборгованість за процентами; 526 грн. 05 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 417 грн. 97 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом;

- звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 8270 від 06.03.2007, що належить на праві власності ПП "БУДІВЕЛЬНО-ПРОЕКТНА ФІРМА "ЛИСИЧАНСЬК - ЕЛІТ БУД ПРОЕКТ" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11125469000 від 06.03.2007.

1-м відповідачем - ФОП ОСОБА_2, подано зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" з вимогою визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту від 06.03.2007 № 11125469000, укладеного між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк", ідентифікаційний код 09807750.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування вимог за позовом банком було зазначено, що 06 березня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» - з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - відповідач 1), укладено кредитний договір № 11125469000 (надалі - Кредитний договір).

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банк стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» . Згідно з положеннями Цивільного кодекс України та Закону України «Про акціонерні товариства» дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ «УкрСиббанк».

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань Відповідача 1 укладено договір поруки № 100438 від 06.03.2007 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі Відповідач 3). Відповідно із ст. ст. 553, 554 ЦК України, п. п. 1.1.-1.5 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору, в тому числі з повернення суми боргу, відсотків за використання кредитних коштів, штрафних санкції. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною. Причини невиконання позичальника своїх зобов'язань по кредитному договору ніяким чином не можуть вплинути на виконань поручителем зобов'язань по договору поруки.

Також в забезпечення виконання кредитних зобов'язань Відповідача 1 укладено договір іпотеки (не житлові приміщення) № 8270 від 06.03.2007 з майновим поручителем - Приватним підприємством «БУДІВЕЛЬНО-ПРОЕКТНА ФІРМА «ЛИСИЧАНСЬК-ЕЛІТ БУД ПРОЕКТ (надалі - відповідач 2) та передано в іпотеку банку нерухоме майно - 4-х поверхову цегляну будівлю з підвалом, розташовану за адресою АДРЕСА_1 (літери «Ц4Н», ц-ц (8), ІІд.) загальною площею 4276,00 кв.м.) (п. 1.1. договору іпотеки). Відповідно до п. 1.3. договору іпотеки іпотекою забезпечуються вимоги іпотекодержателя, які виникають з кредитного договору № 11125469000 від 06.03.2007. У випадку невиконання позичальником положень кредитного договору іпотекодержатель має право на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом, пеню, а також видатки по зверненню стягненню на предмет іпотеки, (п. 1.4. , 5.1, 5.2 договору іпотеки).

Відповідно до умов п. 1.1, кредитного договору, позивач зобов'язався надати відповідачу кредит (грошові кошти) в сумі 1 950 000,00 грн., а відповідач 1 зобов'язався прийняти, належним чином використати і повертати банку кредитні кошти щомісячно в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1, але в будь - якому випадку повністю повернути кредит та плату за кредит не пізніше 06.03.2018, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов розділу 11 кредитного договору (п. 1.2.2. додаткової угоди).

За користування кредитними коштами відповідач 1 зобов'язався сплатити банку плату за кредит у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції згідно умов договору (п.1.2.2., 1.3. кредитного договору).

Згідно з розділу 7 Кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту, та/або процентів за кредит, та/ або комісій, відповідач сплачує позивачу пеню в розмір 0,4% річних від суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаю день сплати заборгованості, за методом «факт/360».

Позивач свої зобов'язання виконав повністю - відповідно до п.1.5 кредитного договору надав відповідачу 1 кредит в сумі 1 950 000,00 грн. шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_4. Відповідно до п. 5.6 Постанови Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України», виписки особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних операцій.

1-й відповідач за відзивом на позовну заяву від 26.03.2012 (т. 1 арк. справи 77-79) проти позову заперечив та надав контррозрахунок за договором № 11125469000 від 06.09.2007, за яким зазначив, що по кредитному договору всього сплачено 2 094 342 грн. 92 коп. відповідно до графіку згодженого сторонами договору. При цьому, 1-м відповідачем до справи долучені платіжні доручення та виписки з банківського рахунку в підтвердження відповідних доводів. (т. 1 арк. справи 116-196).

2-й відповідач за відзивом на позовну заяву від 26.03.2013 (т. 1 ст. 81-83) проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість.

3-й відповідач за відзивом на позовну заяву від 26.03.2013 (т. 1 арк. справи 69-71) проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість.

Провадження по даній справі було порушено ухвалою суду № 913/703/13-г від 06.03.2013 і справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.03.2013.

Ухвалами суду № 913/703/13-г від 28.03.2013, від 08.04.2013, від 07.05.2013, від 16.05.2013, від 03.06.2013 суд відкладав розгляд справи у зв'язку з ненаданням позивачем витребуваних судом документів та неявкою представника позивача.

В шести ухвалах суд вимагав від позивача - ПАТ «Укрсиббанк»,:

- надати розрахунок ціни позову на день розгляду справи;

- надати обґрунтування позовних вимог до кожного позивача окремо;

- надати заперечення на відзиви відповідачів з доказами надіслання останнім; документальне підтвердження і нормативне обґрунтування викладених у запереченні доводів;

- надати пояснення на контррозрахунок 1-го відповідача;

- надати докази наявності за 1-м відповідачем заборгованості за кредитним договором № 11125469000 від 06.03.2007 в сумі 1 473 159 грн. 52 коп.;

- визначити період утворення боргу за кредитним договором № 11125469000 від 06.03.2007, в тому числі основної заборгованості (простроченої), процентів, комісії;

- надати розрахунок пені з урахуванням норм Закону України «Про відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» та вказати період нарахування пені;

- обґрунтувати процентну ставку в 35% з посиланням на відповідні пункти кредитного договору № 11125469000 від 06.03.2007.

Але жодної із вказаних вимог позивачем виконано не було.

З семи проведених судом засідань представник позивача був присутній тричі, але витребувані судом докази та розрахунки не надав.

Виходячи з такої поведінки позивача було здійснено затягування судового процесу, оскільки суд самостійно, без відповідних розрахунків позивача не мав можливості встановити реальну суму заборгованості за кредитним договором.

В той же час, ухвалою господарського суду Луганської області № 913/703/13-г від 16.05.2013 за невиконання вимог суду на позивача було накладено штраф в порядку пункту 5 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Але, на даний час позивач вимоги суду так і не виконав.

Крім цього, 17.06.2013 господарський суд Луганської області виніс окрему ухвалу щодо дій позивача в порядку ст. 90 ГПК України та направив її голові правління Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк».

Але і після цього, представником позивача до суду не було надано жодного витребуваного документу.

В той же час, надані позивачем два розрахунки заборгованості мають між собою протиріччя щодо суми сплати позичальником коштів за кредитом.

Так, згідно розрахунку позивача, наданого до позову, банком в рахунок погашення кредиту було проведено оплату позичальника на загальну суму 747 510 грн. 41 коп. В той же час, згідно довідки-розрахунку, який був наданий до суду за супровідним листом від 03.06.2013 (т. 2 арк. справи 1-7) загальна сума коштів повернутого кредиту складає 392 965 грн. 20 коп.

При цьому, згідно наданих 1-м відповідачем платіжних доручень, виписок з рахунків загальна сума перерахованих коштів в рахунок погашення тіла кредиту становить 393 149 грн. 39 коп.

Виходячи з цього, суд без належних розрахунків та пояснень позивача не може самостійно визначитися із сумою боргу за кредитом.

Як свідчать розрахунки позивача, останнім застосовувалася процентна ставка за користування кредитними коштами в розмірах 17,5 %; 26,25 % і 35 %.

Але відповідно до п. 13.1 кредитного договору сторонами договору узгоджена процентна ставка в 17,5% річних.

Відповідно до п. 13.2 кредитного договору встановлено, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється в розмірі 26,25% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

Із наданих позивачем розрахунків заборгованості за процентами незрозуміло в який період часу 1-й відповідач користувався кредитом неправомірно і будь-яких пояснень з цього приводу представником позивача не надано.

При цьому, в наведений вище ухвалах суд просив позивача обґрунтувати застосування процентної ставки в 35% річних, але позивачем будь-яких обґрунтувань з цього приводу надано не було.

Разом з цим, слід зазначити, що умовами кредитного договору сторони не передбачили застосування процентної ставки в розмірі 35% річних. Тому є незрозумілим дії банку щодо застосування до позичальника вказаної процентної ставки і суд самостійно не може визначити правомірність або неправомірність нарахування відповідних процентів за розрахунками банку.

Як свідчать позовні вимоги, окрім сум боргу за кредитом та процентами, позивач просить стягнути з відповідачів ще і пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 0,4 ставки в сумі 526 грн. 05 коп. і 417 грн. 97 коп. відповідно.

Але нарахування пені в таких розмірах є неправомірним, оскільки суперечить нормам Закону України «Про відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» та п. 7.1 кредитного договору, де зазначено, що розмір пені не повинен перевищувати розмір, встановлений законодавством України.

При цьому, суд самостійно не може здійснити перерахунок пені, оскільки з розрахунків позивача взагалі не можна встановити правомірність нарахування заборгованості за кредитом в сумі 1 202 489 грн. 569 коп. та заборгованість за відсотками в сумі 269 725 грн. 91 коп. з причин наведених вище. .

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, саме на сторін покладений обов'язок доведення правомірності та обґрунтованість заявлених вимог. При цьому, перш за все, позивач повинен визначити ціну позову та надати її обґрунтований розрахунок.

Але позивачем не надано не тільки відповідних доказів наявності заборгованості за кредитним договором № 11125469000, але і взагалі належних розрахунків ціни позову.

Відповідно до п. 2.3 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребуванні господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

В даному випадку, саме невиконання позивачем вимог суду та ненадання ним витребуваних документів, перешкоджає розгляду справи по суті.

Приймаючи до уваги викладене, позов ПАТ «Укрсисбанк» до відповідачів: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Приватного підприємства «БУДІВЕЛЬНО-ПРОЕКТНА ФІРМА «ЛИСИЧАНСЬК - ЕЛІТ БУД ПРОЕКТ», Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 слід залишити без розгляду відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України.

Витрати зі сплати судового збору за подачу вказаного позову слід повернути ПАТ «УкрСиббанк» відповідно до п. 4 ч. 1. ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне.

ФОП ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, за яким просить визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту від 06.03.2007 №11125469000, укладеного між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк".

В обґрунтування вимог за позовом ОСОБА_2, зокрема, зазначено наступне.

06.03.2007 між позивачем і відповідачем було укладено кредитний договір №11125469000, згідно якого позивачу було надано кредит у розмірі 1 950 000 гривень 00 коп. терміном до 06.03.2018 року.

На думку позивача за зустрічним позовом, деякі пункти договору, а саме: 4.8, 9.2, 8.2, 7.6, 4.9 суперечать нормам чинного законодавства.

Так, в п. 9.2 вказано, що протягом дії цього Договору Банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення, а у разі незгоди із встановлюваною Банком згідно п. 9.2. цього Договору новою процентною ставкою, Позичальник має право достроково повернути Банку всю суму кредитних коштів, отриманих за Договором, сплатити йому в повному обсязі плату за кредит та здійснити інші платежі в порядку та терміни, визначені п. 9.2. Договору.

Законодавством передбачено, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України. У кредитному договорі, в разі включення до нього умови про зміну відсоткової ставки, повинно бути передбачено в чому саме полягає така залежність і як відбувається зміна відсоткової ставки з використанням вказаної залежності.

Таким чином, на думку позивача, є незрозумілим, яка залежність між здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, ненадходженням коштів на свої рахунки в ПАТ «УкрСиббанк» щомісячно у розмірі 100 % всіх своїх потоків, та збільшенням процентної ставки. Отже, банк встановивши право зміни відсоткової ставки за кредитом без встановлення будь-яких обґрунтованих критеріїв такої зміни, вийшов за межі дозволеного законом, встановивши для себе переваги, що зменшують права споживача.

Вищенаведені положення договору суперечать п. 2, 3 ст. 1056-1 ЦК України, де вказано: «Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною».

У кредитному договорі не зазначено наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Банк не включив в сам текст Договору, або в його додаток розпис сукупної вартості кредиту, що відповідно до законодавства України є обов'язковим. Таким чином, Банк ввів позичальника в оману стосовно розпису сукупної вартості кредиту.

Пункт 8.2 кредитного договору про гарантії, розумність і справедливість умов кредитного договору дійсний лише за умови відповідності умов кредитного договору вимогам законодавства. Крім того, позичальник може і не знати про судові рішення чи розслідування відносно нього, тому дані гарантії є дискримінаційними.

В кредитному договорі містяться умови, які вказують на неправомірне обмеження конкуренції.

На думку позивача за зустрічним позовом, кредитний договір є недійсним, оскільки суперечить нормам ЦК України, законів України «Про банки та банківську діяльність», «Про захист прав споживачів», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом - ПАТ «УкрСиббанк») відзив по суті вимог за зустрічним позовом не надав.

При цьому, представником банку, в судовому засіданні 04.07.2013 було подано відзив на зустрічний позов, який взагалі не стосується вимог за зустрічним позовом, про що в тому числі, свідчить і посилання банку на правомірність укладення спірного договору в іноземній валюті. Але, в даному випадку, при виконанні умов кредитного договору №11125469000 сторонами договору застосовувався гривневий еквівалент, а не іноземна валюта.

Оцінивши матеріали справи та подану зустрічну позовну заяву суд встановив наступне.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статей 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, на підставі банківської ліцензії. Стаття 2 цього Закону визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому, відповідно до цієї ж статті кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

06 березня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» - з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №11125469000.

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банк стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Згідно з положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про акціонерні товариства» дані зміни не є реорганізацією а(ж< ліквідацією юридичної особи АКІБ «УкрСиббанк».

Статтею 327 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Матеріалами справи підтверджено та не оспорюється ОСОБА_2, що нею при укладанні спірного кредитного договору було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди.

В даному випадку, позивачем не наведено жодних доводів та не надано доказів щодо недійсності кредитного договору та невідповідності його нормам діючого законодавства.

Обґрунтування позивача за зустрічним позовом зводиться до міркувань позивача щодо правомірності включення до договору того чи іншого пункту, опису загальних норм діючого законодавства та не містить жодних доказів недійсності кредитного договору.

В той же час, між сторонами відсутній спір щодо отримання та повернення кредиту.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорення.

В даному випадку, позивачем не визначено, яке саме його право порушено або оспорено, при підписанні спірного кредитного договору,

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В силу статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вказані положення позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач - спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав надати суду певні докази допущення відповідачем порушень. У разі ж надання позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачами, на останніх покладається обов'язок їх спростування.

В даному випадку позивачем за зустрічним позовом таких доказів до суду надано не було.

З огляду на викладене, слід зазначити, що підстав для визнання недійсним кредитного договору № 11125469000 від 06.03.2007 не має, у зв'язку у з чим у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Витрати з оплати судового збору за зустрічним позовом слід покласти на позивача за зустрічним позовом.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 81, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ПАТ «Укрсисбанк» до відповідачів: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Приватного підприємства «БУДІВЕЛЬНО-ПРОЕКТНА ФІРМА «ЛИСИЧАНСЬК - ЕЛІТ БУД ПРОЕКТ», Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без розгляду.

2. В задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємцем ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відмовити.

3. Судові витрати за подачу зустрічного позову покласти на позивача за зустрічним позовом - ФОП ОСОБА_2

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 09.07.2013.

Суддя Т.А. Василенко

Суддя Г.М. Старкова

Суддя Є.А. Лісовицький