Ухвала

від 14.06.2013 по справі 19/250-08/4/26

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 червня 2013 року Справа № 19/250-08/4/26

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Плюшка І.А., суддів:Бакуліної С.В., Демидової А.М., Мирошниченка С.В., Шевчук С.Р.,

розглянувши заявуДержавного підприємства "Молдтранселектро", про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 26.02.2013 у справі№19/250-08/4/26 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" до 1.Державного підприємства "Молдтранселектро"; 2.Державного підприємства "Молделектрика"; 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан-К"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосила" простягнення 20 287 682,29 доларів США в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 34 240 888,27 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

За результатом нового розгляду справи (лише в частині стягнення інфляційних втрат) рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2011 у справі №19/250-08/4/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" в частині стягнення інфляційних витрат задоволено частково; стягнуто солідарно з Державного підприємства "Молдтранселектро" та Державного підприємства "Молделектріка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" 227724060,24 грн. інфляційних втрат, 19001,85 грн. витрат за проведення судової експертизи; в іншій частині в позові про стягнення інфляційних втрат відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 у справі №19/250-08/4/26 рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013 у справі №19/250-08/4/26 постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Державне підприємство "Молдтранселектро", звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.02.2013 у справі №19/250-08/4/26, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.12.2005 у справі №04/57-57, від 14.12.2010 у справі №3/49-38, від 31.01.2012 у справі №18/113-53/81, рішення Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 28.03.2012 у справі №6-36736вов10, від 24.03.2010 у справі №6-4599св07, від 13.10.2010 у справі №6-21289св10 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У постанові Вищого господарського суду України від 26.02.2013 у справі №19/250-08/4/26, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення інфляційних втрат, з огляду на встановлений судами попередніх інстанцій факт прострочення виконання відповідачами грошового зобов'язання щодо погашення заборгованості за оспорюваними договорами про відступлення права вимоги. При цьому суд касаційної інстанції виходив з висновків судової економічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, (щодо перевірки правильності застосування позивачем методу розрахунку інфляційних втрат у гривнях за офіційним курсом НБУ на дату виникнення боргу відповідно до норм чинного законодавства).

Водночас у постановах Вищого господарського суду України від 22.12.2005 у справі №04/57-57, від 14.12.2010 у справі №3/49-38 та від 31.01.2012 у справі №18/113-53/8, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат (в частині, що стосується доводів заявника), з огляду на встановлені судами попередніх інстанції обставини справи стосовно того, що позивачами не обґрунтовано можливості урахування використаного при визначенні ціни позову та розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних із знеціненням валютного боргу.

У рішеннях Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24.03.2010 у справі №6-4599св07 та від 13.10.2010 у справі №6-21289св10, суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій, прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат, посилаючись при цьому на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, що свідчать про відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, колегія суддів зазначає, що до кола судових рішень, на які може бути здійснене посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, належать виключно рішення суду касаційної інстанції, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, а тому на рішення Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 28.03.2012 у справі №6-36736вов10 не може бути здійснене посилання, оскільки воно прийнято згідно з главою 3 розділом V ЦПК України, якою встановлено порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України після їх перегляду в касаційному порядку.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному підприємству "Молдтранселектро" у допуску справи №19/250-08/4/26 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя І. Плюшко Судді: С. Бакуліна А. Демидова С. Мирошниченко С. Шевчук