Постанова

від 09.07.2013 по справі 5011-32/13264-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Справа № 5011-32/13264-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Продкомплекс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. у справі№ 5011-32/13264-2012 господарського суду міста Києва за позовомТОВ"АІС-Лізинг" доТОВ "Продкомплекс" простягнення 137 949,81грн. у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Фінагіна В.Б. (дов. від. 02.01.2013 б/н);

від відповідача: Куницька Т.А. (дов. від 15.01.2013 б/н),

Цюпко І.Ю. (наказ від 21.02.1998 №1).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2012р. у справі №5011-32/13264-2012 (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. (судді Тарасенко К.В., Сулім В.В., Яковлєв М.Л.), позовні вимоги ТОВ "АІС-лізинг" до ТОВ "Продкомплекс" задоволено, стягнуто з ТОВ "Продкомплекс" на користь ТОВ "АІС-Лізинг" заборгованість з оплати лізингових платежів в сумі 137 949,81грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2759,00грн.

У касаційній скарзі ТОВ "Продкомплекс" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. у справі № 5011-32/13264-2012 і передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 3, 4 ст. 267, ст.ст. 526, 530, 613 Цивільного кодексу України, ст. 221 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст.ст 4-2, 4-3, 22, ч.2 ст. 34, ст. 43, п. 2 ч. 2 ст. 54, п. 2 ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 64, ст. ст. 87, 101, п. 2 ч. 3 ст. 104, п. 7 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по-перше, господарським судом першої інстанції порушено право відповідача на судовий захист, що полягає у неповідомленні відповідача належним чином про час та місце судового розгляду та розгляді справи за відсутності відповідача, у зв'язку з чим відповідача було позбавлено можливості скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, заявити в суді про застосування позовної давності; по-друге, господарський суд апеляційної інстанції в порушення п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України не скасував рішення господарського суду першої інстанції за наявності безумовної на те підстави (розгляду справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду), не розглянув повторно справу та не застосував позовну давність за заявою відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

18.08.2006р. між ТОВ "АІС-Лізинг" (Лізингодавець) та ТОВ "Продкомплекс" (Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу №14, відповідно до п.1.1 якого предметом Договору є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмета лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в Специфікації (Додаток №2 до Договору).

Згідно зі Специфікацією (додаток №2 до Договору) предметом лізингу є сідловий тягач КамАЗ 5460-046 у кількості 2 одиниць, ціна яких становить 542190,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 16).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку (Додаток № 1 до Договору) та п. 3.5. Договору.

Відповідно до п. 3.2., в редакції Додаткової угоди № 1 від 18.08.2006 року до Договору (а.с. 29-32), загальна вартість Предмета лізингу складає разом з ПДВ 544 190, 00 грн.

Згідно з п. 3.5 Договору усі платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок.

Положеннями пунктів 3.1., 3.1.1, 3.1.2. Договору визначено, що Лізингові платежі включають в себе:

-винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно з урахуванням коригування, зазначеного в пункті 3.5 Договору ;

-платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Майна.

18.08.2006р. між ТОВ "АІС-Лізинг" та ТОВ "Продкомплекс" укладено Додаткову угоду №1 до договору №14 фінансового лізингу (а.с. 29-32), якою внесено зміни до п. 3.2, 3.3, 3.4 згаданого договору та графіку сплати лізингових платежів (Додатку №1 до договору).

20.10.2006р. за актом приймання-передачі лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у володіння та користування вищезазначене майно (а.с. 38).

03.07.2008р. між ТОВ "АІС-Лізинг" та ТОВ "Продкомплекс" укладено Додаткову угоду №2 до договору №14 фінансового лізингу від 17.08.2006р., якою п. 3.3 договору та графік сплати лізингових платежів викладено в новій редакції (а.с. 34-35).

23.02.2009р. між ТОВ "АІС-Лізинг" та ТОВ "Продкомплекс" укладено Додаткову угоду №3 до договору №14 фінансового лізингу від 17.08.2006р., якою п. 3.3, п.п. 3.5.1, 3.5.2, п. 17.3 договору та додаток №1 до договору викладно в новій редакції (а.с. 36-37).

Зокрема, пунктом 3.3. Договору, викладеним у редакції Додаткової угоди №3 від 23.02.2009р., встановлено, що загальна сума винагороди (комісії) Лізингодавцю складає 192176,66грн., а відповідно до графіку сплати лізингових платежів загальна сума, яка підлягає сплаті за Договором, складає 736 366, 66 грн. Окрім того, сторонами внесено зміни до п. 3.5.1. та п. 3.5.2. Договору, якими визначено коригування на зміну курсу гривні до долару США, та погоджено, що курси гривні до долару США визначаються за даними банку кредитора, що підтверджується відповідними довідками банку.

Додатком № 1 до Договору, в редакції Додаткової угоди № 3 від 23.02.2009р., сторони погодили Графік сплати лізингових платежів з розбивкою на 49 лізингових періодів тривалістю один місяць кожен, за які Лізингоодержувач здійснює оплату за користування Предметом лізингу та сплачує винагороду (комісію) Лізингодавцю згідно положень укладеного Договору (а.с. 36-37).

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасного внесення лізингових платежів та залишенням без задоволення претензії позивача від 28.05.2012р. б/н, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з ТОВ "Продкомплекс" на користь ТОВ "АІС-Лізинг" 137 949,81грн. заборгованості по простроченим лізинговим платежам за період з 15.11.2008р. по 15.05.2009р..

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2012р. у справі №5011-32/13264-2012, винесеним за відсутності відповідача, позовні вимоги ТОВ "АІС - Лізинг" до ТОВ "Продкпмплекс" задоволено; стягнуто з ТОВ "Продкомплекс" на користь ТОВ "АІС-Лізинг" заборгованість з оплати лізингових платежів в сумі 137949,81грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2759,00грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2012р. у справі №5011-32/13264-2012, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вказане рішення та припинити провадження у справі (а.с. 78-79).

Апеляційна скарга мотивована порушенням господарським судом передбаченого ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" права відповідача на судовий захист у зв'язку з розглядом справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про місце і час засідання суду, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є безумовною підставою для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Крім того, в додаткових поясненнях до апеляційної скарги (в яких відповідач просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2012р. у справі №5011-32/13264-2012 та прийняти нове рішення про відмову в позові - а.с. 93-100) відповідач заявив про застосування позовної давності, сплив якої відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові , і послався на відсутність можливості зробити відповідну заяву до винесення рішення господарським судом першої інстанції у зв'язку з розглядом вказаної справи місцевим господарським судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду.

Залишаючи рішення господарського суду першої інстанції без змін, апеляційний господарський суд виходив з того, що: по-перше, наявними у справі доказами доведено неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі сплати лізингових платежів за договором №14 фінансового лізингу від 18.08.2006р.; по-друге, заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України відповідну заяву має бути зроблено в суді першої інстанції до винесення ним рішення.

Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Обгрунтовуючи можливість розгляду справи за відсутності відповідача повідомленням належним чином останнього про час і місце засідання суду, місцевий господарський суд не надав оцінки наявним у справі доказам надіслання ухвали суду відповідачу за неправильною адресою (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 72), незважаючи на інше місцезнаходження відповідача (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 54, офіс 4).

Апеляційний господарський суд, обмежившись посиланням на відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про застосування позовної давності у зв'язку зі зверненням з вказаною заявою після винесення рішення місцевого господарського суду, в порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України не надав будь-якої оцінки доводам апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом права відповідача на судовий захист у зв'язку з розглядом справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, і неможливість у зв'язку з наведеним реалізувати власні процесуальні права, зокрема, право на заяву про застосування позовної давності.

Як свідчать матеріали справи, апеляційна скарга була мотивована неодержанням відповідачем жодної ухвали місцевого господарського суду у зв'язку з надісланням вказаних ухвал за неправильною адресою: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський 72, тоді як відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 55) та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №377213 від 22.09.2010р. (а.с. 83) місцезнаходженням відповідача є 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 54, офіс 4.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що ухвали місцевого господарського суду направлялися відповідачу за іншою адресою: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський 72 (а.с. 2, 53), хоч на день вирішення спору матеріали справи містили докази іншого місцезнаходження відповідача, про що свідчать наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.10.2012р. №078850 (а.с. 55) та резолютивна частина рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2012р. у справі №5011-32/13264-2012 (в яких зазначено місцезнаходження відповідача: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, б. 54, оф. 4).

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами; сторони мають право, зокрема, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні; ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою; у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (абз. 2 п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

З огляду на викладене, з врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. та рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2012р. у справі № 5011-32/13264-2012 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5 - 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Продкомплекс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. у справі № 5011-32/13264-2012 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. та рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2012р. у справі № 5011-32/13264-2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий К. Грейц

Судді С. Бакуліна

О. Глос