Рішення

від 03.07.2013 по справі 5011-55/6659-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/6659-2012 03.07.13

Господарський суд міста Києва в складі колегії суддів: Привалова А.І. (головуючий), Бондарчук В.В., Марченко О.В., при секретарі Сай А.С.,

розглянувши справу № 5011-55/6659-2012

за позовом колективного підприємства «Міжрегіональне компанія «Спеценерго»;

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна

фірма «Адан»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -

комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації

та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ТРАНС ГРУП»

про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності договору.

Представники сторін:

від позивача: Побережний В.П., довіреність б/н від 16.03.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: Оплачко Л.П., довіреність № 46 від 03.07.2013р.

обставини справи:

Колективне підприємство «Міжрегіональне компанія «Спеценерго» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» (далі - відповідач) про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Договір купівлі-продажу від 16.12.2003 року є недійним з наступних підстав: по-перше, в супереч ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, Зеленський Г.І., який на дату підписання спірного договору займав посаду президента колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго», підписав Договір купівлі-продажу від 16.12.2003р. у відсутності рішення загальних зборів, що прямо передбачено Статутом колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго»; по-друге, рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 2-3018/2008 від 30.07.2008р., яке стало підставою для реєстрації в комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» нерухомого майно по Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року за товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан», було скасовано ухвалою Святошинському районному суді міста Києва від 23.03.2011р. по справі № 2-3453/11 за нововиявленими обставинами та ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 30.05.2011р. у справі № 2-3453/2011 позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» залишено без розгляду. Таким чином, позивач вважає, що право власності на зазначено майно залишилось за колективним підприємством «Міжрегіональна компанія «Спеценерго». Проте, комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» відмовилось реєструвати зазначене майно за колективним підприємством «Міжрегіональна компанія «Спеценерго», оскільки право власності на зазначені об'єкти нерухомого майна виникло не лише на підставі рішення Святошинському районному суді міста Києва у справі № 2-3018/2008 від 30.07.2008р., а й договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року. Отже, позивач звернувся до суду з позовом про визнання Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року недійним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2012р. (суддя Ягічева Н.І.) порушено провадження у справі № 5011-55/6659-2012 та призначено розгляд справи на 07.06.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2012р. у справі № 5011-55/6659-2012, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» та відкладено розгляд справи на 05.07.2012р.

05.07.2012р. на адресу господарського суду від комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» надійшов відзив, в якому третя особа 1 просить прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 05.07.2012р. суд відклав розгляд справи на 12.07.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача, третьої особи, а також неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі.

На виконання вимог суду позивач 12.07.2012р. через загальний відділ господарського суду подав витребувані судом докази.

Ухвалою від 12.07.2012р. суд відклав розгляд справи на 25.07.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача, третьої особи, а також неподанням витребуваних судом доказів.

Присутнім у судовому засіданні 25.07.2012р. представником позивача позовні вимоги були підтримані у повному обсязі та надано додаткові пояснення та докази по справі.

Представники відповідача та третьої особи 1 в засідання суду черговий раз не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

В засіданні суду, яке відбулось 25.07.2012р., суд ухвалив про призначення справи до колегіального розгляду.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 25.07.2012р. визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи у складі: Ягічева Н.І. (головуючий), Бойко Р.В., Бондарчук В.В.

Ухвалою суду від 25.07.2012р. справу прийнято колегією суддів у складі: Ягічева Н.І. (головуючий), Бойко Р.В., Бондарчук В.В. до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.08.2013р.

В судовому засіданні 29.08.2012р. представник позивача надав письмові пояснення по суті спору та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача третьої особи в судове засідання 29.08.2012р. не з'явились, вимог ухвали суду від 25.07.2012р. не виконали.

В подальшому ухвалами суду від 29.08.2012р., від 13.09.2012р., від 25.09.2012р. розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача, третьої особи, а також неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі.

До початку судового засідання 27.09.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Крім того, 27.09.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли додаткові документи, витребувані відповідно до запиту суду.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 28.09.2012р. визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи у складі: Ягічева Н.І. (головуючий), Бойко Р.В., Любченко М.О., у зв'язку з перебуванням судді Бондарчук В.В. на лікарняному.

В судовому засіданні 28.09.2012р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача третьої особи в судове засідання 28.09.2012р. не з'явились, вимог ухвали суду від 25.09.2012р. не виконали.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою від 28.09.2012р. провадження у справі № 5011-66/6659-2012 було зупинено, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи.

01.02.2013р. на адресу суду надійшов висновок експертів № 9736/9737/13-32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у справі № 5011-66/6659-2012.

У зв'язку з перебуванням головуючої судді Ягічевої Н.І. на лікарняному, на підставі розпорядження керівника апарату суду № 04-1/52 від 01.02.2013р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5011-66/6659-2012.

За результатами повторного автоматичного розподілу, головуючим суддею по справі № 5011-55/6659-2012 визначено суддю Привалова А.І.

Крім того, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 04.02.2013р. визначено склад колегії суддів по розгляду даної справи: Привалов А.І. (головуючий), судді Бондарчук В.В. та Любченко М.О.

Ухвалою від 05.02.2013р. поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 20.02.2013р.

Представник позивача в судове засідання 20.02.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 05.02.2013 р. не виконав.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, проте 18.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від останнього надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи 1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 05.02.2013 р. не виконав.

Ухвалою від 20.02.2013р. суд відклав розгляд справи на 14.03.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників сторін та неподанням витребуваних судом доказів.

13.03.2013р. від відповідача на адресу Господарського суду міста Києва надійшли витребувані судом докази.

Крім того, 14.03.2013р. до початку розгляду справи відповідач подав через загальний відділ господарського суду клопотання про призначення судової експертизи.

Присутній у судовому засіданні 14.03.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача просив задовольнити клопотання про призначення судової експертизи, а також подав додаткові докази по справі.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи, відмовив у його задоволенні, оскільки питання, зазначені відповідачем у клопотанні, не потребують спеціальних знань та можуть бути вирішені судом за результатом оцінки доказів, поданих сторонами.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Крім того, судом було встановлено, що рішення у даній справі впливає на права товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ТРАНС ГРУП», як особи, за якою, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва 25.02.2011р. у справі № 56/431, визнано право власності на нежитлові приміщення, що були предметом купівлі-продажу за оспорюваним у даній справі Договором від 16.12.2003 року.

Ухвалою від 14.03.2013р. суд, на підставі ст. 27 ГПК України, залучив з власної ініціативи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ТРАНС ГРУП» (далі - третя особа 2), та відклав розгляд справи на 04.04.2013р.

03.04.2013р. через загальний відділ господарського суду від третьої особи - ТОВ «УКР ТРАНС ГРУП», надійшли пояснення по справі, в яких остання посилається на те, що спірні приміщення на даний час перебувають у неї в заставі.

Повноважні представники позивача в засідання суду 04.04.2013р. не з'явились та витребувані судом докази не надали.

Присутній у судовому засіданні 04.04.2013р. представник відповідача просив відмовити в позові, посилаючись на те, що в Єдиному державному реєстрі відсутня така юридична особа, як КП «Міжрегіональне підприємство «Спеценерго».

Представник третьої особи 2 заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи, посилаючись на неможливість надати всі витребувані судом документи.

Крім того, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою від 04.04.2013р. суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 17.04.2013р., у зв'язку з неявкою, в судове засідання повноважних представників позивача, третьої особи 1 та неподанням витребуваних судом доказів.

17.04.2013р. суддя Любченко М.О. звернулась до Голови Господарського суду міста Києва із заявою про вивід його зі складу колегії суддів, яка розглядає справу № 5011-55/6659-2012, у зв'язку із великою завантаженістю.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 17.04.2013р. змінено склад колегії суддів по розгляду даної справи, а саме: Привалов А.І. (головуючий), судді Бондарчук В.В. та Марченко О.В.

Ухвалою від 17.04.2013р. справу № 5011-55/6659-2012 прийнято до провадження колегією суддів у складі Привалов А.І. (головуючий), судді Бондарчук В.В. та Марченко О.В.

Присутній у судовому засіданні 17.04.2013р. представник позивача подав зміни та доповнення до позовної заяви, згідно з якими просив суд:

- визнати договір купівлі-продажу від 16.12.2003р., укладений між колективним підприємством «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірм «Адан»;

- витребувати нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, та складається із: виробничих майстерень (літ. Г), площею 1077,6 кв. м.; гаражів (літ. З), площею 558,8 кв. м.; складу (літ. Л), площею 419 кв. м.; складу (літ. Ж), площею 73,6 кв. м.; складу (літ. Д), площею 70,2 кв. м.; складу (літ. К), площею 13,5 кв. м.; трансформаторної підстанції (літ. И), площею 26,9 кв. м.; контрольно-пропускного пункту (літ. Е), площею 13,6 кв. м., - із чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ТРАНС ГРУП»;

- визнати право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, та складається із: виробничих майстерень (літ. Г), площею 1077,6 кв. м.; гаражів (літ. З), площею 558,8 кв. м.; складу (літ. Л), площею 419 кв. м.; складу (літ. Ж), площею 73,6 кв. м.; складу (літ. Д), площею 70,2 кв. м.; складу (літ. К), площею 13,5 кв. м.; трансформаторної підстанції (літ. И), площею 26,9 кв. м.; контрольно-пропускного пункту (літ. Е), площею 13,6 кв. м., - колективним підприємством «Міжрегіональна компанія «Спеценерго».

Проте, суд, розглянувши заяву позивача про зміни та доповнення до позовної заяви, дійшов висновку про відмову в її прийнятті, оскільки в зазначеній заяві заявляється нова позовна вимога та відповідно змінюються підстави позовних вимог.

Отже, позивачем фактично одночасно змінюються підстави та предмет позову, що суперечить приписам ст. 22 ГПК України.

Крім того, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті. До того ж, заява про зміну предмета або підстави позову за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК та подоватись до суду з доданням до неї документів, зазначеними у статті 57 названого Кодексу, зокрема, за наявності доказів надіслання копії заяви на адресу відповідача та інших учасників судового провадження, а також сплати судового збору.

Також, у своїй заяві про зміни та доповнення до позовної заяви позивачем заявляються позовні вимоги до особи, яка не має статусу відповідача у справі, що суперечить приписам ст.ст. 18, 21 ГПК України.

За таких обставин, судом не приймається до розгляду заява позивача про зміни та доповнення до позовної заяви.

Водночас, на адресу суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду, у зв'язку з неможливістю з'явитись у судове засідання повноважного представника.

Окрім цього, представником третьої особи було заявлено усне клопотання про перенесення розгляду справи, посилаючись на неможливість надати всі витребувані судом документи.

Ухвалою від 17.04.2013р. суд відклав розгляд справи на 22.05.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників відповідача та третьої особи 1, а також неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 22.05.2013р. представник позивача на підставі ст. 22 ГПК України подав уточнення до позовної заяви, в якому просить:

- визнати договір купівлі-продажу від 16.12.2003р., укладений між колективним підприємством «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірм «Адан»;

- витребувати нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, та складається із: виробничих майстерень (літ. Г), площею 1077,6 кв. м.; гаражів (літ. З), площею 558,8 кв. м.; складу (літ. Л), площею 419 кв. м.; складу (літ. Ж), площею 73,6 кв. м.; складу (літ. Д), площею 70,2 кв. м.; складу (літ. К), площею 13,5 кв. м.; трансформаторної підстанції (літ. И), площею 26,9 кв. м.; контрольно-пропускного пункту (літ. Е), площею 13,6 кв. м., - із чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ТРАНС ГРУП» та повернути у власність колективному підприємству «Міжрегіональна компанія «Спеценерго».

Присутні в засіданні суду представники відповідача та третьої особи 2 заявили про неможливість надати витребувані судом докази.

Крім того, через загальний відділ господарського суду від третьої особи 2 надійшли пояснення по справі та клопотання про зобов'язання відповідача виконати вимоги ухвали суду від 05.02.2013р. щодо надіслання на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ТРАНС ГРУП» копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Проте, клопотання третьої особи 2 задоволенню не підлягає, оскільки позивач вже надав докази направлення на адресу ТОВ «УКР ТРАНС ГРУП» копії позовної заяви, про що свідчать залучені до матеріалів справи фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 01.04.13.

Представник третьої особи 1 в засіданні суду не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Ухвалою від 22.05.2013р. суд відклав розгляд справи на 13.06.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників відповідача та третьої особи 1, а також неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній в судовому засідання від 13.06.2013 р. представник позивача подав зміни та доповнення до позовної заяви.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про відкладення про відкладення розгляду справи, оскільки повноважний представник на даний час перебуває у відрядженні та зазначив про неможливість надати витребувані судом докази.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи.

Присутній в судовому представник третьої особи 2 не заперечував проти відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи 1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Крім того, на підставі ст. 69 ГПК України, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою від 13.06.2013р. суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 03.07.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника третьої особи 1 та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 03.07.2013р. представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги з урахуванням змін та доповнень до позовної заяви, поданих у судовому засіданні 13.06.2013р.

Представник третьої особи 2 звернувся до суду з клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з участю в судовому засіданні нового представника та необхідністю останнього ознайомитись з матеріалами справи.

Прдставник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника третьої особи 2 щодо відкладення розгляду справи, оскільки постійні зміни представників третьої особи 2 свідчать про намір останнього лише затягнути вирішення спору по суті, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. До того ж, ТОВ «УКР ТРАНС ГРУП» було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ще ухвалою суду від 14.03.2013р., а отже судом надано достатньо часу для можливості ознайомитись з матеріалами справи та надати свої пояснення по суті спору.

Також, суд обмежений строками вирішення спору, визначеними у ст. 69 ГПК України.

Представники відповідача та третьої особи 1 в засідання суду не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

Крім того, відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 22.05.2013р. та не подав витребувані докази, не зазначивши про поважність причин невиконання вимог суду.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка сторін від 13.06.2013р.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідача та третьої особи 1 суд не повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідача та третьої особи 1, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Договором купівлі-продажу від 09.11.1993р. № КП-202, зареєстрованого Сімнадцятою Київською державною нотаріальною конторою 09.11.1993р. за № 202441, Фонд державного майна України (продавець) передав організації орендарів орендного підприємства «Укрспеценерго» (покупець) майно цілісного майногового комплексу орендного підприємства «Укрспеценерго», до складу якого входили обєкти нерухомості, розташовані в м. Києві по вул. А Навої, 41; вул. Червоногвардійська, 20 та по вул. А.Барбюса, 13-Б.

На підставі зазначеного Договору купівлі-продажу від 09.11.2003р. № КП-202, Фонд державного майна України видав позивачу Свідоцтво про власність від 09.12.1993р., реєстраційний № П-122.

23.12.1993р. Московською районною державною адміністрацією м. Києва було зареєстровано Статут колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго», згідно п. 1.1. якого колективне підприємство «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» є правонаступником орендного підприємства «Укрспеценерго» з усіх питань, включаючи правові, виробничі, господарські, майнові, фінансові тощо.

Отже, наявними у справі доказами підтверджується, що на момент укладення оспорюваного договору позивачу належало право власності на нерухоме майно, яке виступало предметом купівлі-продажу.

16.12.2003р. між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено Договір купівлі-продажу, у відповідності до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити за умовами даного договору нерухоме майно, загальною площею 2253,2 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, а саме: виробничі майстерні (літ. Г) площею, 1077,6 кв. м., гаражі (літ. З) площею 558,8 кв. м., склад (літ. Л) площею 419,0 кв.м., склад (літ. Ж) площею 73,6 кв. м., склад (літ. Д) площею 70,2 кв. м., склад (літ. К) площею 13,5 кв.м., трансформаторна підстанція (літ. И) площею 26,9 кв.м., контрольно-пропускний пункт (літ.Е) площею 13, 6 кв.м. Об'єкт облікується на балансі продавця та належить йому на підставі Договору купівлі-продажу № КП-202 від 09.11.1993р.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна об'єкту складає 150 00,00 грн.

Згідно п.п. 3.1., 3.2. договору, розрахунок за об'єкт здійснюється шляхом попередньої оплати в розмірі 100% в безготівковому порядку або іншим чином за домовленістю сторін до укладання договору. Покупець підтверджує, що на дату укладання договору покупець здійснив розрахунок за об'єкт у повному обсязі.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3. договору, передача (приймання-здача) об'єкта здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20 за актом приймання-передачі одночасно з укладанням цього договору. Право власності на об'єкт переходить до покупця з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта.

На виконання умов договору, сторонами було підписано акт приймання-передачі до Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року, копія якого залучена до матеріалів.

Отже, Договір купівлі-продажу від 16.12.2003 року був укладений у простій письмовій формі відповідно до вимог діючого, на дату укладання договору, законодавства.

З 01.01.2004р. набрав чинності новий Цивільний кодекс України.

Пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільний кодекс України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Приписами ст. 182 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) було передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

З метою проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, придбане за Договором купівлі-продажу від 16.12.2003 року, відповідач звернувся з позовом до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про визнання Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року дійсним, про визнання права власності на нерухоме майно, придбане за вказаним договором, та про зобов'язання КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності на спірне майно.

30.07.2008р. Святошинським районним судом міста Києва було винесено рішення по справі № 2-3018/2008 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» до колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго», за участю третьої особи - комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», яким позовні вимоги задоволено повністю. Зазначеним рішенням визнано Договір купівлі-продажу від 16.12.2003 року дійсним; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, та складається із виробничої майстерні (літ. Г) площею, 1 077, 6 кв. м., гаражі (літ. З) площею 558, 8 кв. м., склад (літ. Л) площею 419 кв.м., склад (літ. Ж) площею 73, 6 кв. м., склад (літ. Д) площею 70, 2 кв. м., склад (літ. К) площею 13, 5 кв.м., трансформаторна підстанція (літ. И) площею 26, 9 кв.м., контрольно-пропускний пункт (літ.Е) площею 13, 6 кв.м.; зобов'язано КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності на зазначене майно.

При цьому, основним доказом свого права власності на вищевказані приміщення, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» надав до суду Договір купівлі-продажу від 16.12.2003 року, за яким колективне підприємство «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» продало товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» вищезазначене майно.

Отже, рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 2-3018/2008 від 30.07.2008р., стало підставою для реєстрації в комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» нерухомого майно по Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року за товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан».

В подальшому, за заявою учасника колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» - Мітленка П.І. про перегляд рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 2-3018/2008 за нововиявленими обставинами, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23.03.2011р. по справі № 2-3453/11 рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 2-3018/2008 від 30.07.2008р. було скасовано.

30.05.2011р. ухвалою Святошинського районного суду міста Києва у справі № 2-3453/2011 заяву товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» до колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго», за участю третьої особи комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання права власності було залишено без розгляду, провадження у справі припинено.

Таким чином, позивач вважає, що право власності на зазначено майно залишилось за колективним підприємством «Міжрегіональна компанія «Спеценерго».

Проте, комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» відмовилось реєструвати зазначене майно за колективним підприємством «Міжрегіональна компанія «Спеценерго», оскільки право власності на зазначені об'єкти нерухомого майна виникло не лише на підставі рішення Святошинському районному суді міста Києва у справі № 2-3018/2008 від 30.07.2008р., а й договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року. Дані обставини підтверджуються листом третьої особи 1 за вих. № 9004 (И-2012) від 02.03.2012р., додадного до матеріалів справи, а також відзивом КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», надісланого на адресу суду 05.07.2012р.

Отже, позивач вважає, що Договір купівлі-продажу від 16.12.2003 року є недійними з наступних підстав: по-перше, в супереч ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, Зеленський Г.І., який на дату підписання спірного договору займав посаду президента колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго», підписав Договір купівлі-продажу від 16.12.2003р. у відсутності рішення загальних зборів, що прямо передбачено Статутом колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго»; по-друге, відповідно до постанови про накладення арешту на майно від 07.05.2012р., невстановлені досудовим слідством особи в нестановлений досудовим слідством час підробили підпис президента колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» - Зелінського Г.І. в договорі від 16.12.2003р. купівлі продажу об'єкту нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, в м. Києві, що укладався між колективним підприємством «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан», проте належних доказів на підтвердження вказаних обставин позивач суду не надав.

У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов до висновку, що має дослідити обставини справи та надавати їм оцінку з урахуванням підтвердження ідентичності або спростування факту вчинення громадянином Зеленським Г.І., який на дату підписання спірного договору займав посаду президента колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго», підпису на спірному Договорі купівлі-продажу від 16.12.2003 року.

Оскільки, вирішення цих питань потребує спеціальних знань і не може бути розв'язане за допомогою інших засобів доказування, а згідно ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України на господарський суд покладено обов'язок створювати учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд, враховуючи положення ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, призначив у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

01.02.2013р. на адресу суду надійшов висновок експертів № 9736/9737/13-32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у справі № 5011-66/6659-2012, яким встановлено, що підписи від імені Зелінського Г.І. у графі «ПРОДАВЕЦЬ КП «МК «Спеценерго» у рядку «Президент Зелінський Г.І. в одному із примірників Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року та у розділі «ПРОДАВЕЦЬ КП «МК «Спеценерго» у графі «ПЕРЕДАВ» у рядку «Президент Зелінський Г.І. в одному із примірників Акту приймання-передачі від 16.12.2003 року до Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року, виконано не Зелінським Г.І., а іншою особою.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Втім, судом встановлено, що висновок судового експерту містить докладні описи проведених експертами досліджень та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань.

Крім того, під час розгляду справи сторонами висновки експерта не оспорювались.

Отже, судом висновки судового експерту визнаються належними та допустимими доказами у справі, які підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами.

Також, під час розгляду справи позивач наголошував на тому, що відповідач не розрахувався за придбане за Договором купівлі-продажу від 16.12.2003 року нерухоме майно. На підтвердження чого надав до матеріалів справи довідку за № 168 від 19.07.2012р., видану ПАТ «Енергобанк», згідно якої у період з 16.12.2003р. по 18.07.2012р. на поточний рахунок КП «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» кошти від ТОВ виробничо-комерційна фірма «Адан» у розмірі 150 000,00 грн. не надходили.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалами від 14.03.2013р., від 04.04.2013р., від 17.04.2013р., від 22.05.2013р., від 13.06.2013р. суд витребовував у позивача докази сплати коштів за нежилі приміщення, придбані за Договором купівлі-продажу від 16.12.2003 року, проте останній таких доказів суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність доказів виконання п.п. 3.1., 3.2. спірного договору в частині проведення розрахунку за придбаний об'єкт нерухомості шляхом внесення відповідачем попередньої оплати в розмірі 100% від вартості майна.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009р., судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину .

Відповідно до ст. 41 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на момент укладення спірного договору, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

Згідно ч. 1 ст. 42 Цивільного кодексу Української РСР, угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Приписами ч. 2 ст. 44 вказаного Кодексу встановлювалось, що письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.

Отже як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами. Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону ( п. 9 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 12.03.99 № 02-5/111 зі змінами та доповненнями).

Судом встановлено та підтверджено висновком судової експертизи, що Договір купівлі-продажу від 16.12.2003 року та акту приймання-передачі від 16.12.2003 року до Договору купівлі-продажу від 16.12.2003 року уповноваженою особою зі сторони продавця - КП «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» підписані не були.

Крім того, відповідно до ст. 50 Цивільного кодексу Української РСР, недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності. До таких угод відповідно застосовуються наслідки, передбачені статтею 48 або 49 цього Кодексу.

Правоздатність будь-якої юридичної особи є спеціальною, оскільки визначається встановленими цілями її діяльності (частина перша статті 26 Цивільного кодексу Української РСР) відповідно до закону та/або установчих документів даної юридичної особи. Угода, укладена юридичною особою всупереч цілям її діяльності, є позастатутною і має визнаватися недійсною на підставі статті 50 Цивільного кодексу Української РСР.

Позастатутною є угода, укладена у суперечності з цілями, зазначеними в установчих документах юридичної особи.

Як вбачається з положень Статуту колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго», зареєстрованого Московською районною державною адміністрацією м. Києва 23.12.1993р., цілями та завданнями створеного колективного підприємства було отримання прибутку від господарської діяльності, зокрема і від продажу нерухомого майна, яке належить на праві власності останньому.

Отже, відчуження нерухомого майна на безоплатній основі відповідачу суперечило цілям колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго».

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Таким чином, виходячи з вище встановлених обстави, суд дійшов висновку, що укладений між колективним підприємством «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» Договір купівлі-продажу від 16.12.2003 року не відповідав вимогам законодавства, чинного на момент укладення договору.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання Договру купівлі-продажу від 16.12.2003 року недійсним підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо витребування із чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТрансГруп» нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, та складається із виробничої майстерні (літ. Г) площею, 1 077, 6 кв. м., гаражі (літ. З) площею 558, 8 кв. м., склад (літ. Л) площею 419 кв.м., склад (літ. Ж) площею 73, 6 кв. м., склад (літ. Д) площею 70, 2 кв. м., склад (літ. К) площею 13, 5 кв.м., трансформаторна підстанція (літ. И) площею 26, 9 кв.м., контрольно-пропускний пункт (літ.Е) площею 13, 6 кв.м., яке товариство набуло на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2011р. у справі № 56/431 та Договору позики від 17.12.2010р., укладеного з відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідачами, зокрема, є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

При цьому, ухвалою від 22.05.2013р. суд пропонував позивачу уточнити позовні вимоги з урахуванням статусу учасників судового процесу.

У судовому засіданні 03.07.2013р. представником позивача заяви та клопотань щодо уточнення позовних вимог або залучення до участі у справі іншого відповідача не заявлялись. Представник позивача наполягав на розгляді позовних вимог, викладених у змінах та доповненнях до позовної заяви, поданих у судовому засіданні 13.06.2013р.

Отже, приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено пред'явлення позовних вимог до підприємств та організацій, які мають у справі статус третіх осіб.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог та витрати за проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати Договір купівлі-продажу від 16.12.2003 року, укладений між колективним підприємством «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» (код ЄДРПОУ 05774309) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» (код ЄДРПОУ 22917578) недійсним з моменту укладення.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адан» (м. Київ, бул. Дружби народів, 9, офіс 53; код ЄДРПОУ 22917578) на користь колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» (м. Київ, вул. А.Барюса, 13-Б; код ЄДРПОУ 05774309) 1073,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 3537 грн. 60 коп. витрати за проведення судової експертизи. Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.07.2013 р. Головуючий суддя А.І. Привалов Суддя В.В. Бондарчук Суддя О.В. Марченко А.І. Привалов