Постанова

від 09.07.2013 по справі 5/090-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Справа № 5/090-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачаТетарчук І.В. дов. від 14.01.2013 року відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Старкс" на постановувід 24.04.2013 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 5/090-12 господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укренергометалгруп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкс" третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Агро" простягнення 586073,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергометалгруп" звернулось до господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкс", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Агро" про стягнення 586073,35 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.02.2013 року (суддя Подоляк Ю.В.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року (головуючий суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.) позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 481440,00 грн. основного боргу, 16223,87 грн. 3% річних, 37413,82 грн. пені та 10701,55 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Старкс" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.02.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Скаржник вважає, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме судами не досліджені докази які підтверджують отримання вантажу по ТТН, що спричинило неправомірний висновок про доведеність факту поставки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергометалгруп" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкс" без задоволення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.03.11 між позивачем та третьою особою укладено договір поставки №11/0113 (далі - договір поставки), відповідно до якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (третьої особи) дріт мідний МС 1,38 мм, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити його вартість (п.1.1 договору поставки).

Поставка товару здійснюється одноразово або окремими партіями відповідно до погоджених сторонами умов специфікації (п. 2.1 договору поставки).

Відповідно до п.п. 2.6, 2.7 договору поставки постачальник зобов'язаний з поставкою кожної партії товару надати покупцю, зокрема, оригінал видаткової накладної, а покупець - оригінал довіреності на право прийняття товару.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з 15.03.11. Строк даного договору встановлюється сторонами з 15.03.11 по 31.12.11 (п. 10.1 договору поставки).

Згідно специфікації від 21.09.11 до договору позивач зобов'язався поставити третій особі дріт мідний МС-1,38 на 481440,00 грн.

21.09.11 позивач поставив відповідачу товар на 481440,00грн. грн., що підтверджується видатковою накладною №2109/011 та товарно-транспортною накладною від 21.09.11, які підписані позивачем та третьою особою без зауважень, підписи скріплені печатками товариств.

Судами встановлено, що факт отримання товару третьою особою підтверджується підписом в графі "Отримав(ла)" Ленюк В.О. - уповноваженої особи згідно дов. від 21.09.11 №276/1.

Третя особа в порушення умов договору поставки свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар не виконала, в зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 481440,00 грн.

Згідно ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимог кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником (ст. 522 ЦК України).

22.09.11 між позивачем, відповідачем та третьою особою укладено договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) №11/0298/11/0103 (далі - договір про переведення боргу), відповідно до якого договором регулюються відносини, пов'язані зі зміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає з договору поставки від 15.03.11 №11/0113 та його додатків, укладеного між первісним боржником (третя особа) та кредитором (позивач) (п.1.1 договору про переведення боргу).

Первісний боржник переводить на нового боржника борг в сумі 481440,00 грн., що виник на підставі видаткової накладної від 21.09.11 №2109/011 (п.1.5 договору про переведення боргу).

Згідно п. 3.1 договору про переведення боргу новий боржник зобов'язується виконати обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах договору поставки шляхом здійснення замість первісного боржника обов'язків останнього.

У п.п. 6.1, 6.3 договору про переведення боргу зазначено, що строк дії договору починає свій перебіг у момент підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.11. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від прийнятих на себе зобов'язань та не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Договір про переведення боргу підписаний уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками товариств.

Суд першої інстанції дійшов висновку із чим погодився суд апеляційної інстанції, що відповідач прийняв грошове зобов'язання третьої особи в сумі 481440,00 грн., оскільки керівником первісного боржника є Гончар А.В., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставлений товар не здійснив, в зв'язку з чим у нього наявний борг в сумі 481440,00 грн.

05.10.12 та 20.10.12 позивач направив відповідачу претензії №0510/1 та №2010/1, в яких вимагав погасити борг за поставлений товар в сумі 481440,00 грн..

Відповідач перерахував позивачу 490000,00 грн. з призначенням платежу "за дріт мідний МС-1,38 згідно накладної від 21.09.11 №2109/01", що підтверджується платіжними дорученнями від 23.09.11 №5 на суму 150000,00 грн., від 27.09.11 № 17 на суму 25000 грн., від 27.09.11 № 20 на суму 25000 грн. та від 05.10.11 № 45 на суму 290000 грн..

06.12.11 відповідач надіслав позивачу лист №131, в якому просив повернути помилково перераховані кошти згідно платіжних доручень від 23.09.11 №5 на суму 150000,00 грн., від 27.09.11 № 17 на суму 25000 грн., від 27.09.11 № 20 на суму 25000 грн. та від 05.10.11 № 45 на суму 290000 грн..

Позивач задовольнив вимогу відповідача про повернення коштів та здійснив повернення вище зазначених сум, що підтверджується банківською випискою за 29.12.11.

Досліджуючи зазначені вище платіжні доручення про перерахування 490000,00 грн., апеляційним судом встановлено, що грошові кошти сплачені на підставі іншої видаткової накладної, а саме від 21.09.11 №2109/01, тоді як підставою стягнення боргу у даній справі є договір про переведення боргу.

Апеляційний суд погодився з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 481440,00 грн., оскільки на день розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати позивачу заборгованості за договором про переведення боргу в сумі 481440,00 грн.

В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст.549 ЦК України).

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно п.6.3 договору поставки якщо покупець порушує строки оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості невчасно сплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору про переведення боргу у випадку порушення стороною зобов'язання, що виникає з цього договору, вона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України, в зв'язку з чим суди дійшли висновку про обгрунтованість вимог про стягнення з відповідача 37413,82 грн. пені та 16223,87 грн. 3% річних за період з 22.09.11 по 05.11.12.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Київської області від 26.02.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року у справі № 5/090-12 господарського суду Київської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкс" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач