Рішення

від 02.07.2013 по справі 19/240-68/388-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/240-68/388-2012 02.07.13

За первісним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Продімпекс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрус" про Стягнення авансу в сумі 225.542,74 грн. за зустрічною позовною заявою до про Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрус" Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Продімпекс" стягнення збитків у сумі 225.542,74 грн. Судді: Ониськів О.М.

Капцова Т.П.

Марченко О.В.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: Квашук О.М., за довіреністю, від відповідача за первісним позовом: Лавренчук М. І., Селецька О.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 (суддя Шаптала Є.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012, в задоволенні первісної позовної заяви відмовлено, зустрічну позовну заяву задоволено в повному обсязі. Розірвано договір № 16 від 21.05.2007 на виконання будівельних робіт, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аґрус" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Продімпекс" та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Продімпекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аґрус" судовий збір в сумі 1.004,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2012 касаційну скаргу задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 у справі № 19/240 в частині відмови у задоволені первісного позову скасовано, справу № 19/240 в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 у справі № 19/240 залишено без змін.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-1/845 від 28.08.2012 було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 19/240.

Для нового розгляду справи визначено суддю Ониськів О.М.

Ухвалою суду від 30.08.2012 суддею Ониськів О.М. було прийнято справу № 19/240 до свого провадження, присвоєно справі № 19/240-68/388-2012 та призначено розгляд справи на 10.09.2012.

Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору підряду № 16 від 21.05.2007 ТОВ "Аґрус" не виконало свої зобов'язання з виконання будівельних робіт окремо стоячої дерев'яної бані (с. Гостинне, вул. Яківці, 36, Знам'янського району Кіровоградської області), а тому ТОВ фірма "Продімпекс", посилаючись, зокрема на ст.ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить стягнути з ТОВ "Аґрус" 355.956,14 грн. збитків та 17.797,80 грн. штрафу в судовому порядку.

У судовому засіданні 09.10.2012 до початку розгляду справи по суті представник позивача за первісним позовом подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив стягнути з відповідача за первісним позовом 355.956,14 грн. авансу та судові витрати.

Заява позивача за первісним позовом про зміну предмету первісного позову прийнята судом до розгляду.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Аґрус" через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва 15.10.2012 було подано зустрічний позов, в якому останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Продімпекс" збитки в сумі 225.542,74 грн., мотивуючи невиконанням ТОВ фірмою "Продімпекс" передбачених договором № 16 від 21.05.2007 обов'язків.

Ухвалою суду від 18.10.2012 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аґрус" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Продімпекс" про стягнення збитків у сумі 225.542,74 грн.

Ухвалою суду від 11.12.2012 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів за клопотанням відповідача.

Ухвалою суду від 14.12.2012 у справі № 19/240-68/388-2012 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Ухвалою суду від 14.12.2012 було зупинено провадження у справі у зв'язку з проведенням судової будівельно-технічної експертизи.

Від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 04.04.2013 через канцелярію суду отримано повідомлення про неможливість дачі висновку будівельно-технічної експертизи разом з матеріалами справи № 19/240-68/388-2012, у зв'язку з тим, що не виконано клопотання експерта щодо надання додаткових матеріалів та не сплачено вартість експертизи.

У зв'язку з наведеним, ухвалою суду від 12.04.2013 було поновлено провадження у справі № 19/240-68/388-2012 та призначено до розгляду на 23.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 було призначено колегіальний розгляд справи № 19/240-68/388-2012 у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 справу № 19/240-68/388-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ониськів О.М. (головуюча), Капцова Т.П., Куркотова Є.Б.

Ухвалою суду від 23.04.2013 вказаною колегією прийнято справу № 19/240-68/388-2012 до свого провадження та призначено розгляд справи на 23.04.2013.

Від ТОВ фірма «Продімпекс» 22.05.2013 через канцелярію суду отримано пояснення, в яких позивач за первісним позовом зазначив про відсутність необхідності, на думку останнього, подавати до суду на вимогу клопотання експерта проектну документацію для проведення судової експертизи, оскільки вважає, що експертиза не буде проведена в даній справі, у зв'язку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю «Аґрус» за її проведення.

В судовому засіданні 23.05.2013 представник ТОВ «Агрус» звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за наявними матеріалами без направлення справи до експертної установи, в зв'язку з неможливістю надати документи на клопотання експерта.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 справу № 19/240-68/388-2012, у зв'язку з завантаженням судді Куркотової Є.Б., передано на розгляд колегії суддів у складі: Ониськів О.М. (головуюча), Капцова Т.П., Марченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 вказаною колегією прийнято справу № 19/240-68/388-2012 до свого провадження.

Ухвалою суду від 18.06.2013 розгляд справи було відкладено на 02.07.2013, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача за первісним позовом.

У судовому засіданні 02.07.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 21.05.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аґрус" (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Продімпекс" (далі - замовник) було укладено договір № 16 на виконання будівельних робіт (далі - Договір), відповідно до умов п.п. 1.1, 1.5 якого підрядник зобов'язався провести будівельні роботи окремо стоячої бані (загальною площею 158 кв. м.) для замовника, за адресою: м. Кіровоград, майдан Дружби народів, 3.

Згідно з п. 2.4. Договору замовник зобов'язався до 01.07.2007 надати для будівництва земельну ділянку, стан якої повинен забезпечувати початок робіт та їх нормальне проведення, а також забезпечити вільний під'їзд техніки для доставки робочих та матеріалів.

Відповідно до п. 6.1. Договору, загальна сума Договору склала 536.856,85 грн.

Умовами п.4.1. Договору передбачено, що всі будівельні роботи проводяться етапами. Строки початку та закінчення робіт за кожним етапом, а також строки оплати відображені в календарному План-Графіку, що є невід'ємною частиною Договору.

Так, згідно з календарним Планом-Графіком початком І етапу визначено 01.06.2007, закінчення - 30.06.2007. Дата оплати замовником І етапу - 01.06.2007. Вартість робіт по І етапу склала 225.542,74 грн. Періодом другого етапу робіт визначено: 01.07.2007 - 31.07.2007, дата оплати робіт - 01.07.2007, вартість робіт склала 225.542,74 грн. Третій етап робіт виконується в період з 01.08.2007 по 30.09.2007. Здійснення оплати робіт визначено кожні 10 днів за фактично виконані роботи, згідно Актів виконаних робіт, вартість робіт за ІІІ етапом склала 84.578,53 грн. Датою здачі об'єкта визначено - 15.10.2007.

Також, сторонами 21.05.2007 було складено Розрахунок 1-1 прямих затрат та загальновиробничі витрати при монтажу дерев'яних конструкцій на загальну суму 411.967,00 грн., який підписано обома сторонами та скріплено печатками без зауважень.

Як зазначає позивач за первісним позовом та підтверджується матеріалами справи, ним 18.06.2007 були оплачені на користь відповідача за первісним позовом роботи І етапу за Договором № 16 від 21.05.2007 в сумі 225.542,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1466 від 18.06.2007.

Проте, відповідач за первісним позовом у порушення умов укладеного між сторонами Договору підряду № 16 від 21.05.2007 не виконав свої зобов'язання з виконання будівельних робіт по І етапу, за який позивачем було сплачено аванс у сумі 225.542,74 грн. та, відповідно, загалом не виконав будівельні роботи окремо стоячої дерев'яної бані (с. Гостинне, вул. Яківці, 36, Знам'янського району Кіровоградської області), у зв'язку з чим позивач за первісним позовом просить стягнути 355.956,14 грн. авансу (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), що становить, на думку позивача за первісним позовом, еквівалент станом на день звернення до суду визначеному сторонами розміру авансу в Плані-Графіку - 44.662,00 доларів США.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що Договір № 16 від 21.05.2007 за своєю цивільно-правовою природою є договором будівельного підряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, в силу ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 6.1. Договору загальна сума договору складає 536.856,85 грн.

Умовами п.4.1. Договору передбачено, що всі будівельні роботи проводяться етапами. Строки початку та закінчення робіт за кожним етапом, а також строки оплати, відображаються в календарному Плані-Графіку, що є невід'ємною частиною договору.

Так, згідно з Планом-Графіком початок І етапу - 01.06.2007, закінчення - 30.06.2007. Дата оплати замовником І етапу - 01.06.2007. Вартість робіт по І етапу склала 225.542,74 грн.

Судом установлено, що позивачем за первісним позовом оплата робіт по першому етапу за Договором № 16 у розмірі 225.542,74 грн. проведена 18.06.2007, що підтверджується платіжним дорученням № 1466 від 18.06.2007.

Крім того, як встановлено судом та підтверджується наявним в матеріалах справи листом ТОВ фірми "Продімпекс" від 16.02.2009 вих. № 2, про готовність земельної ділянки для будівництва підрядника було поставлено до відома 16.02.2009., при цьому, згідно з п. 2.4 Договору замовник зобов'язаний до 01.07.2007 року надати для будівництва земельну ділянку, стан якої повинен забезпечувати початок робіт та їх нормальне проведення, а також забезпечити вільний під'їзд техніки для доставки робочих та матеріалів.

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 у справі № 19/240, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2012 встановлено порушення позивачем за первісним позовом своїх договірних зобов'язань, а саме: непроведення своєчасної оплати ІІ-ого та ІІІ-ого етапів робіт, ненадання у встановлений договором строк земельної ділянки для будівництва об'єкта, що зробило неможливим виконання відповідачем за первісним позовом своїх договірних зобов'язань у встановлені строки, у зв'язку з чим, на вимогу ТОВ ''Аґрус'' було розірвано в судовому порядку Договір № 16 від 21.05.2007.

Суд зазначає, що вказані порушення замовником виконання своїх обов'язків за спірним Договором спричиняють порушення строків виконання робіт підрядником, проте ніяк не звільняють останнього від обов'язку виконання робіт за Договором в цілому.

Водночас, відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 22.08.2012 у справі № 19/240 суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення і постанову судів попередніх інстанцій у даній справі та, направляючи справу на новий розгляд, вказав на необхідність з'ясування, чи підтверджується факт виконання ТОВ ''Аґрус'' робіт по першому етапу за Договором № 16 від 21.05.2007, і, якщо підтверджуються, то на яку суму.

Згідно з ч. 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до п. 6.3. Договору встановлено, що оплата здійснюється поетапно, згідно календарного Плану-Графіку та Актів приймання-здачі виконаних робіт по етапу.

Приписами ст. 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт , зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Отже, положення п. 6.3. Договору передбачають обов'язковість передачі кожного етапу робіт за Договором шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі робіт, що також кореспондується з нормами законодавства, чим спростовуються доводи ТОВ "Аґрус" про те, що підписання акта передачі виконаних робіт положеннями Договору № 16 від 21.05.2007 не вимагалося.

У відзиві на первісний позов (т. 1, а.с.54-60) підрядник зазначає, що замовник в порушення свого зобов'язання пропустив строк прийняття робіт, виконаних підрядником по І етапу, що унеможливило своєчасність закінчення підрядником робіт по інших етапах. Також, відповідач за первісним позовом вказує на пропущення строку позовної давності позивачем за первісним позовом за заявленими позовними вимогами, оскільки положеннями Договору строком закінчення І етапу робіт є 30.06.2007. Також, відповідач за первісним позовом зазначає, що ненадання у встановлений договором строк земельної ділянки для будівництва об'єкта, непроведення своєчасної оплати ІІ-го та ІІІ-го етапів робіт, унеможливило виконання підрядником робіт за Договором.

Такі заперечення відповідача є безпідставними та відхиляються судом з огляду на наступне.

Як на підтвердження виконання своїх зобов'язань за Договором щодо виконання І етапу робіт підрядник посилається на Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт на суму 225.542,70 грн. (том 2, а.с. 103), який сторонами не підписаний.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ фірма "Продімпекс" 21.04.2011 направляла на адресу ТОВ "Аґрус" лист вих. № 7 щодо підготування для підпису акта здачі-прийому робіт першого етапу за Договором № 16 від 21.05.2007.

У відповідь на вказаний лист ТОВ "Аґрус" у листі від 12.05.2011 вих. № 11 зазначило, що відповідно до договору на проектні роботи № 17 від 21.05.2007 та узгодженого ескізного проекту, ними розроблено архітектурно-будівельний проект бані в частині архітектурних та конструктивних рішень, направлено проект, акт виконаних робіт, бланк технічного завдання та просили направити затверджений екземпляр проекту та підписаний акт, а також оформлене технічне завдання на проектування інженерних комунікацій для продовження роботи по проекту в частині внутрішнього електропостачання, опалення, водопостачання та каналізації. Разом з цим, листом ТОВ "Аґрус" було додано акт виконаних робіт.

ТОВ фірма "Продімпекс" 16.06.2011 направляло на адресу ТОВ "Аґрус" лист вих. № 10, в якому повторно просило підготувати для підпису акт здачі-прийому робіт першого етапу Договором № 16 від 21.05.2007.

Листом від 12.07.2011 № 13 ТОВ "Аґрус" повторно вимагав у ТОВ фірма "Продімпекс" направити проект бані разом з підписаним актом виконаних проектних робіт.

Однак, матеріали справи не містять доказів надсилання підрядником Акта № 1 приймання виконаних підрядних робіт на суму 225.542,70 грн., на який посилається відповідач за первісним позовом, на адресу замовника, як і доказів повідомлення останнього про готовність до передання І етапу робіт за Договором № 16 від 21.05.2007.

Відтак, матеріали справи не містять доказів виконання підрядником І етапу робіт за Договором та передачі таких робіт замовнику. Суд не приймає до уваги твердження ТОВ "Аґрус", що акт приймання виконаних робіт № 1 за Договором № 16 від 21.05.2007 був переданий ТОВ фірмі "Продімпекс" разом з листом від 12.05.2011 № 11, оскільки в зазначеному листі йде мова про направлення акту виконаних робіт за Договором № 17 від 21.05.2007, що не є предметом розгляду даного спору.

Викладене також підтверджується поясненнями представника відповідача за первісним позовом у судових засіданнях, в яких остання зазначила, що визначений календарним Планом-Графіком І етап робіт за Договором підрядник позивачу за первісним позовом фактично не передав, оскільки передача робіт за І етапом не була передбачена Договором. Крім того, представник відповідача за первісним позовом зазначала, оскільки роботи по І етапу не були передані замовнику, то результати робіт були реалізовані контрагенту за іншими договірними відносинами.

Отже, факт оплати позивачем за первісним позовом авансу за роботи по першому етапу за спірним Договором у сумі 225.542,70 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи № 1466 від 18.06.2007. Натомість, доказів виконання робіт по І етапу та їх передачі позивачу за первісним позовом до суду не надано.

Твердження відповідача за первісним позовом, що сплачена замовником сума в розмірі 225.542,70 грн. згідно з умовами п.6.3. Договору є завдатком, спростовуються положеннями п.6.3. Договору, а також загалом умовами спірного Договору та Додатків до нього, які не містять погодження сторонами сплати завдатку. Також, суд зазначає, що згідно з умовами спірного Договору, за невиконання своїх зобов'язань за Договором замовником несе передбачену п.п. 3.6. та 3.8. відповідальність, проте такі обставини не звільняють підрядника від обов'язку щодо виконання робіт.

Водночас, суд зважає на положення ч. 5 ст. 853 ЦК України, в яких зазначено, якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника , якщо інше не встановлено договором, хоча в усних поясненнях представник замовника повідомила лише про реалізацію підрядником результату виконаних робіт іншому контрагенту, не здійснивши при цьому внесення суми виторгу на ім'я замовника.

Заява відповідача за первісним позовом, викладена в додаткових поясненнях ТОВ "Аґрус" від 10.09.2012 (т. 2, а.с. 101), про застосування наслідків пропуску строку позовної давності позивачем за первісним позовом для звернення про стягнення авансу судом відхиляється, оскільки право замовника на повернення сплаченого ним авансу виникло в останнього з моменту розірвання Договору № 16 від 21.05.2007, тобто 05.06.2012 (день набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 у справі № 19/240 в частині розірвання спірного Договору законної сили).

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Відтак, трьохрічний строк позовної давності для пред'явлення вимоги про повернення авансу спливає 05.06.2015.

Враховуючи вищенаведене, первісні позовні вимоги про стягнення авансу визнаються судом обґрунтованими, однак такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Розмір заявлених позовних вимог у сумі 355.956,14 грн. позивач за первісним позовом розраховує як еквівалент встановленої Планом-Графіком вартості І етапу робіт - 44.662,00 доларів США станом на день звернення з позовом до суду.

Однак, такі нарахування суд вважає безпідставними, оскільки, хоча умовами п.6.2. Договору й погоджено, що оплата здійснюється в гривнях по курсу Національного банку України на день оплати, проте, сума Договору, згідно з п.6.1., склала 536.856,85 грн., є незмінною та визначена саме у гривнях. До того ж, згідно з календарним Планом-Графіком сторонами погоджена вартість І етапу робіт саме в національній валюті України - гривні та склала 225.542,74 грн., яку позивач за первісним позовом і сплатив відповідачу за первісним позовом, що підтверджується платіжним дорученням № 1466 від 18.06.2007.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню сума авансу в розмірі 225.542,74 грн.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає їх необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні з наступних підстав.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги про стягнення збитків у сумі 225.542,74 грн., підрядник посилається на протиправну поведінку замовника, яка полягає в ненаданні у встановлений договором строк земельної ділянки для будівництва об'єкта та непроведенні своєчасної оплати ІІ-го та ІІІ-го етапів робіт. Внаслідок чого відбувся простій робочих, який дорівнює 1.796 днів та у відповідності до умов п. 2.5. Договору склав 449.000,00 грн., а також в зв'язку з наведеними порушеннями замовника, позивач за зустрічним позовом був зобов'язаний зберігати пиломатеріали, придбані ним для виконання робіт за І етапом Договору, шляхом оренди складського приміщення в період з 01.07.2007 по 01.12.2011, вартість оренди склала 162.000,00 грн. Підрядник також зазначає, що станом на сьогоднішній день, замовник не погодив проект та технічне завдання (за Договором № 17 від 21.05.2007), що перешкоджає виконанню підрядником будівельних робіт передбачених ІІ-им та ІІІ-ім етапами, та зумовлює недоцільність та технічну неможливість їх виконання взагалі, оскільки призводить до виникнення та необхідності виконання неврахованих робіт, додаткових витрат та здороження кошторисної вартості об'єкта будівництва, при цьому, позивач за зустрічним позовом вказує на відмову замовника в сплаті вартості виконаного підрядником внесення змін до проектної документації неврахованих робіт, яка склала 12.000,00 грн. Відтак, позивач за зустрічним позовом зазначає, що загальна вартість реальних збитків, завданих замовнику склала 623.000,00 грн. Натомість, зважаючи на те, що сплачена замовником сума в розмірі 225.542,74 грн. згідно з положеннями п.6.3. Договору є завдатком, останній, посилаючись на норми ч. 2 ст. 571 ЦК України просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 225.542,74 грн. збитків.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Поняття збитків надається ст. 22 ЦК України, відповідно до якої виділяють дві групи збитків: реальна шкода та упущена вигода. В разі порушення зобов'язання боржником, він зобов'язаний відшкодувати збитки в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

Лише за наявності зазначених чотирьох умов настає відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків.

При цьому стаття ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відсутність складу цивільного правопорушення, причинного зв'язку як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача. Зі змісту ст. 22 ЦК України, вбачається що під збитками, розуміють витрати, які особа зробила або мусить зробити саме для відновлення свого порушеного права.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості. Отже, за приписами наведених норм позивач за зустрічним позовом повинен довести суду належними та допустимими доказами факт заподіяння йому збитків, розмір цих збитків, невиконання зобов'язань відповідачем за зустрічним позовом та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язання і заподіяними збитками.

Сума шкоди, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується простоєм робочих, внаслідок ненадання в установлений Договором строк земельної ділянки для будівництва об'єкта, вартість якого згідно з п. 2.5. Договору за 1.796 днів склала 449.000,00 грн. та зберіганням пиломатеріалів, придбаних для виконання І етапу робіт за спірним Договором, вартість якого склала 162.000,00 грн. На підтвердження понесених витрат на оренду складського приміщення позивач надав суду акти надання послуг з оренди приміщення у період з червня 2007 по вересень 2008 та банківські виписки про сплату орендної плати за такими актами.

Судом установлено, що в діях ТОВ фірма "Продімпекс" відсутні ознаки протиправної поведінки щодо виконання зобов'язань за Договором по І етапу робіт, оскільки, як уже зазначалося відповідачем за первісним позовом, на виконання умов Договору було перераховано аванс по І етапу робіт в сумі 225.542,74 грн., крім того, відповідач за зустрічним позовом неодноразово звертався з листами № 7 від 21.04.2011, № 10 від 16.06.2011, в яких вимагав у ТОВ "Аґрус" виконати роботи по І етапу та передати їх згідно акту приймання виконаних робіт. Тобто, відповідач за зустрічним позовом виконав всі дії на виконання зобов'язань за Договором № 16 від 21.05.2007.

Враховуючи те, що необхідною умовою для стягнення збитків є наявність як протиправної поведінки боржника, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, та вина, що в даному випадку є відсутніми, що унеможливлює застосування до відповідача за зустрічним позовом такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків.

Посилання ТОВ "Аґрус" на понесення збитків у сумі 12.000,00 грн. вартості внесення змін до проектної документації неврахованих робіт судом відхиляються, оскільки стягуються за Договором № 17 від 21.05.2007, що не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем за первісним позовом понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, зокрема витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, та витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аґрус" (04655, м. Київ, ГСП, вул.. Межигірська, 82-А; код ЄДРПОУ 30217787) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Продімпекс" (25015, м. Кіровоград, пл.. Дружби народів, 3 кімната 401, код ЄДРПОУ 20659304) суму авансу в розмірі 225.542 (двісті двадцять п'ять тисяч п'ятсот сорок дві) грн. 74 коп., витрати по сплаті державного мита розмірі 2.255 (дві тисячі двісті п'ятдесят п'ять) грн. 43 коп., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 43 коп. та 4.849 (чотири тисячі вісімсот сорок дев'ять) грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. В зустрічному позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.07.2013.

Судді: Ониськів О.М. (головуюча)

Капцова Т.П.

Марченко О.В.