Постанова

від 05.11.2013 по справі 19/240-68/388-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа№ 19/240-68/388-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від ТОВ «Продімпекс»: Мухіна Н.В. - дов. № б/н від 25.02.2013р.;

від ТОВ «Аґрус»: Селецька О.В. - дов. б/н від 04.11.2013р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Аґрус»,

на рішення господарського суду міста Києва від 02 липня 2013 року,

у справі № 19/240-68/388-2012 (головуючий: Ониськів О.М., судді: Капцова Т.П.; Марченко О.В.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Продімпекс», м. Кіровоград,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Аґрус», м. Київ,

про стягнення авансу в сумі 225 542, 74 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аґрус», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Продімпекс», м. Кіровоград,

про стягнення збитків в сумі 225 542, 74 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ фірма «Продімпекс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Аґрус» про стягнення авансу в сумі 373 753,94 грн.(т.I, а.с.4-6).

07 грудня 2011 року ТОВ «Аґрус» звернулось до господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до ТОВ фірми «Продімпекс» про розірвання договору на виконання будівельних робіт (т. I, а.с.93-99).

Рішенням господарського суду міста Києва від 21 лютого 2012 року по справі № 19/240 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічні позовні вимоги задоволено в повному обсязі, договір № 16 від 21 травня 2007 року, який укладений між сторонами - розірвано (т. I, а.с. 203-210).

Вищевказане рішення постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 червня 2012 року залишене без змін (т. ІІ, а.с. 42-45).

Постановою Вищого господарського суду України від 22 серпня 2012 року по справі № 19/240 рішенням господарського суду міста Києва від 21 лютого 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 червня 2012 року скасовано в частині відмови в задоволені первісного позову та направлено справу № 19/240 в цій частині на новий розгляд в суд першої інстанції. В іншій частині вищевказані судові рішення залишено без змін (т. ІІ, а.с. 67-72).

15 жовтня 2012 року ТОВ «Аґрус» звернулось до господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до ТОВ фірми «Продімпекс» про стягнення збитків в сумі 225 542, 74 грн. (т. I, а.с.93-99).

Рішенням господарського суду міста Києва від 02 липня 2013 року по справі № 19/240-68/388-2012 первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Аґрус» на користь ТОВ фірми «Продімпекс» суму авансу в розмірі 225 542,74 грн., в зустрічному позові відмовлено повністю (том IV, а.с.81-89).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач за первісним позовом, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського міста Києва від 02 липня 2013 року по справі № 19/240-68/388-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову повністю, зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, а висновки, які викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, оскільки не взято до уваги, що сплачена первісним позивачем сума є завдатком, а не авансом, також скаржник зазначає, що первісним позивачем порушувались умови договору, що стало причиною не виконання його первісним відповідачем.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ТОВ «Аґрус» по справі № 19/240-68/388-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 18 вересня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 19/240-68/388-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2013 року, апеляційну скаргу ТОВ «Аґрус» на рішення господарського суду міста Києва від 02 липня 2013 року по справі № 19/240-68/388-2012 повернуто скаржнику на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

04 жовтня 2013 року ТОВ «Аґрус» повторно звернулось з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2013 року скаржнику поновлено строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05 листопада 2013 року (т. ІV, а.с. 117-119).

В судовому засіданні 05 листопада 2013 року представник ТОВ «Аґрус» надав суду свої пояснення в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02 липня 2013 року та прийняти нове рішення, яким в задоволені первісних позовних вимог відмовити, а вимоги за зустрічною позовною заявою задовольнити повністю.

Представник ТОВ фірми «Продімпекс» також надав суду свої пояснення в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав доводи викладенні у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 02 липня 2013 року у справі № 19/240-68/388-2012 без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

21 травня 2007 року між ТОВ «Аґрус» (підрядник) та ТОВ фірма «Продімпекс» (замовник) було укладено договір № 16 на виконання будівельних робіт (далі - договір), (т. І, а.с. 12-15).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.5 договору, підрядник зобов'язався провести будівельні роботи окремо стоячої бані (загальною площею 158 кв. м.) для замовника, за адресою: м. Кіровоград, майдан Дружби народів, 3.

Згідно з п. 2.4. договору замовник зобов'язався до 01 липня 2007 року надати для будівництва земельну ділянку, стан якої повинен забезпечувати початок робіт та їх нормальне проведення, а також забезпечити вільний під'їзд техніки для доставки робочих та матеріалів.

В пункті 6.1. договору сторони погодили, що загальна сума вказаного договору залишається незмінною в період дії договору та визначена в розмірі 536 856,85 грн., з урахуванням ПДВ.

Будівельні роботи за договором проводяться етапами. Строки початку та закінчення робіт за кожним етапом, а також строки оплати відображені в календарному План-Графіку, що є невід'ємною частиною договору (п. 4.1 договору).

Відповідно до календарного Плану-Графіку початком І етапу визначено 01червня 2007 року, закінчення - 30 червня 2007 року, дата оплати замовником І етапу - 01 червня 2007 року, вартість робіт по І етапу склала 225 542,74 грн. Періодом ІІ етапу робіт визначено: з 01 липня 2007 року по 31 липня 2007 року, дата оплати робіт - 01 липня 2007 року, вартість робіт склала 225 542,74 грн. ІІІ етап робіт виконується в період з 01 серпня 2007 року по 30 серпня 2007 року, здійснення оплати робіт визначено кожні 10 днів за фактично виконані роботи, згідно Актів виконаних робіт, вартість робіт за ІІІ етапом склала 84 578,53 грн. Датою здачі об'єкта визначено - 15 жовтня 2007 року (т. І, а.с. 63).

21 травня 2007 року сторонами було складено Розрахунок 1-1 прямих затрат та загальновиробничі витрати при монтажу дерев'яних конструкцій на загальну суму 411 967,00 грн., який підписано обома сторонами та скріплено печатками без зауважень (т. І, а.с. 20-25).

На виконання умов договору ТОВ фірма «Продімпекс» здійснило оплату І етапу робіт на суму 225 542,74 грн., зазначене підтверджується платіжним дорученням № 1466 від 18 червня 2007 року (т. І, а.с. 11).

Як зазначає первісний позивач, відповідач за первісним позовом, в порушення умов договору, не виконав свої зобов'язання з виконання будівельних робіт по І етапу, за який позивачем було сплачено 225 542,74 грн. та, відповідно, загалом не виконав будівельні роботи визначені у договорі, у зв'язку з чим позивач за первісним позовом просить стягнути 355 956,14 грн. авансу (з урахуванням заяви про зміну предмету позову (т. ІІ, а.с. 81)), що становить, на думку позивача за первісним позовом, еквівалент станом на день звернення до суду визначеному сторонами розміру авансу в Плані-Графіку - 44 662,00 доларів США.

За своєю правовою природою договір, який укладений між позивачем та відповідачем є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України: «За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.»

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

ТОВ фірма «Продімпекс» зобов'язання за договором щодо оплати першого етапу робіт виконало в повному обсязі, проте ТОВ «Аґрус» не надало жодних доказів на підтвердження виконання першого етапу робіт, або передачі позивачу пиломатеріалів і т.п..

Частинами 1, 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до п. 6.3. договору встановлено, що оплата здійснюється поетапно, згідно календарного Плану-Графіку та Актів приймання-здачі виконаних робіт по етапу.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні будь які докази виконання робіт, а також належні докази прийняття таких робіт по першому етапу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума, оплачена за перший етап робіт повинна бути повернута первісному позивачу.

Крім того, на необхідність з'ясування, чи підтверджується факт виконання ТОВ «Аґрус» робіт по першому етапу за Договором № 16 від 21 травня 2007 року, і, якщо підтверджуються, то на яку суму, вказано у постанові Вищого господарського суду України від 22 серпня 2012 року у справі № 19/240, якою суд касаційної інстанції, скасував рішення і постанову судів попередніх інстанцій у даній справі та, направив справу на новий розгляд.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню сума авансу в розмірі 225 542,74 грн.

Розмір заявлених позовних вимог у сумі 355.956,14 грн. позивач за первісним позовом розраховує як еквівалент встановленої Планом-Графіком вартості І етапу робіт - 44.662,00 доларів США станом на день звернення з позовом до суду.

Проте, такі нарахування є безпідставними, оскільки, хоча умовами п.6.2. договору й погоджено, що оплата здійснюється в гривнях по курсу Національного банку України на день оплати, проте, сума договору, згідно з п.6.1., склала 536 856,85 грн. і є незмінною та визначена саме у гривнях. Крім того, згідно з календарним Планом-Графіком сторонами погоджена вартість І етапу робіт саме в національній валюті України - гривні та склала 225 542,74 грн.

Зустрічний позивач мотивує свої позовні вимоги протиправною поведінкою замовника, яка полягає в ненаданні у встановлений договором строк земельної ділянки для будівництва об'єкта та не проведенні своєчасної оплати ІІ-го та ІІІ-го етапів робіт. Внаслідок чого відбувся простій робочих, який дорівнює 1796 днів та у відповідності до умов п. 2.5. договору склав 449 000 грн., а також в зв'язку з наведеними порушеннями замовника, позивач за зустрічним позовом був зобов'язаний зберігати пиломатеріали, придбані ним для виконання робіт за І етапом договору, шляхом оренди складського приміщення в період з 01 липня 2007 року по 01 грудня 2011 року, вартість оренди склала 162 000 грн. Підрядник також зазначає, що станом на сьогоднішній день, замовник не погодив проект та технічне завдання за договором на проектні роботи № 17 від 21 травня 2007 року, що перешкоджає виконанню підрядником будівельних робіт передбачених ІІ-им та ІІІ-ім етапами, та зумовлює недоцільність та технічну неможливість їх виконання взагалі, оскільки призводить до виникнення та необхідності виконання неврахованих робіт, додаткових витрат та здороження кошторисної вартості об'єкта будівництва, при цьому, позивач за зустрічним позовом вказує на відмову замовника в сплаті вартості виконаного підрядником внесення змін до проектної документації неврахованих робіт, яка склала 12 000 грн. Відтак, позивач за зустрічним позовом зазначає, що загальна вартість реальних збитків, завданих замовнику склала 623 000 грн. Натомість, зважаючи на те, що сплачена замовником сума в розмірі 225 542,74 грн. згідно з положеннями п.6.3. договору є завдатком, останній, посилаючись на норми ч. 2 ст. 571 ЦК України просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 225 542,74 грн. збитків.

Проте, вказані вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом ст. 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 р. у справі N 3-72гс12).

Колегія суддів Київського апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях ТОВ фірма «Продімпекс» відсутні ознаки протиправної поведінки щодо виконання зобов'язань за договором по І етапу робіт, оскільки, як уже зазначалося відповідачем за первісним позовом, на виконання умов Договору було перераховано аванс по І етапу робіт в сумі 225 542,74 грн., крім того, відповідач за зустрічним позовом неодноразово звертався з листами № 7 від 21 квітня 2011 року, № 10 від 16 червня 2011 року, в яких вимагав у ТОВ «Аґрус» виконати роботи по І етапу та передати їх згідно акту приймання виконаних робіт. Тобто, відповідач за зустрічним позовом виконав всі дії на виконання зобов'язань за Договором № 16 від 21 травня 2007 року.

Враховуючи те, що необхідною умовою для стягнення збитків є наявність як протиправної поведінки боржника, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, та вина, що в даному випадку є відсутніми, що унеможливлює застосування до відповідача за зустрічним позовом такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що сплачена первісним позивачем сума є завдатком на забезпечення виконання зобов'язання за договором, а не авансом, тому не підлягає поверненню.

Однак, вказані твердження первісного відповідача є безпідставними виходячи з наступного.

Згідно ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Положеннями п. 6.3. договору, а також загалом умовами спірного договору та додатків до нього не містять погодження сторонами сплати завдатку. Також, суд зазначає, що згідно з умовами спірного договору, за невиконання своїх зобов'язань за Договором замовником несе передбачену п.п. 3.6. та 3.8. відповідальність, проте такі обставини не звільняють підрядника від обов'язку щодо виконання робіт, або повернення отриманих коштів.

Також не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги посилання апелянта на те, що замовник в порушення свого зобов'язання пропустив строк прийняття робіт, виконаних підрядником по І етапу, що унеможливило своєчасність закінчення підрядником робіт по інших етапах. Крім того, відповідач за первісним позовом зазначає, що ненадання у встановлений договором строк земельної ділянки для будівництва об'єкта, не проведення своєчасної оплати ІІ-го та ІІІ-го етапів робіт, унеможливило виконання підрядником робіт за договором.

Як на підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором щодо виконання І етапу робіт підрядник посилається на Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт на суму 225 542,70 грн. (т. ІІ, а.с. 103).

Проте, вказаний акт не підписаний замовником, в матеріалах справи відсутня докази надсилання підрядником Акта № 1 приймання виконаних підрядних робіт на суму 225 542,70 грн., на який посилається відповідач за первісним позовом, на адресу замовника, як і доказів повідомлення останнього про готовність до передання І етапу робіт за договором № 16 від 21 травня 2007 року.

Отже, матеріали справи не містять доказів виконання підрядником І етапу робіт за договором та передачі таких робіт замовнику. Посилання скаржника на лист від 12 травня 2011 року № 11 (т. І, а.с. 121) є безпідставними, оскільки в зазначеному листі йде мова про направлення акту виконаних робіт за договором № 17 від 21 травня 2007 року, що не є предметом розгляду даного спору.

Щодо доводів апелянта про не належне виконання умов договору в частині надання земельної ділянки для будівництва колегія суддів зазначає, що надання земельної ділянки для будівництва підтверджується наявним в матеріалах справи листом ТОВ фірми «Продімпекс» від 16 лютого 2009 року вих. № 2 (т. ІІІ, а.с. 26), про готовність земельної ділянки для будівництва, при цьому, згідно з п. 2.4 договору замовник зобов'язаний до 01 липня 2007 року надати для будівництва земельну ділянку, стан якої повинен забезпечувати початок робіт та їх нормальне проведення, а також забезпечити вільний під'їзд техніки для доставки робочих та матеріалів.

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 лютого 2012 року у справі № 19/240, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 червня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 22 серпня 2012 року встановлено порушення позивачем за первісним позовом своїх договірних зобов'язань, а саме: не проведення своєчасної оплати ІІ-ого та ІІІ-ого етапів робіт, не надання у встановлений договором строк земельної ділянки для будівництва об'єкта, що зробило неможливим виконання відповідачем за первісним позовом своїх договірних зобов'язань у встановлені строки, у зв'язку з чим, на вимогу ТОВ «Аґрус» було розірвано в судовому порядку договір № 16 від 21 травня 2007 року.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вказані порушення замовником виконання своїх обов'язків за спірним договором спричиняють порушення строків виконання робіт підрядником, проте ніяк не звільняють останнього від обов'язку виконання робіт за договором в цілому.

Інші доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 02 липня 2013 року, по справі № 19/240-68/388-2012 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «Аґрус» на рішення господарського суду міста Києва від 02 липня 2013 року, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. І ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аґрус» на рішення господарського суду міста Києва від 02 липня 2013 року, по справі № 19/240-68/388-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02 липня 2013 року, по справі № 19/240-68/388-2012 залишити без змін.

3. Справу № 19/240-68/388-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду, протягом двадцяти днів, може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Агрикова О.В.

Суховий В.Г.