Постанова

від 08.07.2013 по справі 5020-5/192-4/185-4/235

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року Справа № 5020-5/192-4/185-4/235

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

прокурора - Алісов О.В., старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення № 005827 від 25.09.2012;

позивача - Фізична особа-підприємець Лугова Ірина Вікторівна;

відповідача - Тельнова К.П., представник, довіреність б/н від 09.01.2013;

третіх осіб - не з`явився, Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради;

- не з`явився, Севастопольська міська рада,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лугової Ірини Вікторівни на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Архипенко О.М.) від 13 травня 2013 року у справі №5020-5/192-4/185-4/235 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 08.11.2010 у справі № 20-5/192-4/185

за позовом Фізичної особи-підприємця Лугової Ірини Вікторівни (вул. Юмашева, б.17-д, кв.11, Севастополь, 99057; вул. Горпищенка, 98-А, кв. 158, м. Севастополь, 99022, вул. Хрустальова, 125, кв.41, м. Севастополь, 99055)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, Севастополь, 99011)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради (вул. Папаніна, 1а, Севастополь, 99000)

Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)

за участю прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Лугова Ірина Вікторівна звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про визнання права власності на 86/100 часток закусочної загальною площею 134,3 кв.м. з літньою площадкою загальною площею 373,0 кв.м. по вул. Древня, 27 в місті Севастополі.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що після реконструкції орендованого об'єкту, яка проводилась за згодою орендодавця, об`єкт змінив своє призначення відносно первісного, є новою річчю, що надає підстави для визнання права власності відповідно до частини четвертої статті 778 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04 вересня 2006 року у справі № 20-5/192 позов задоволено: визнано право власності суб'єкта підприємницької діяльності Лугової Ірини Вікторівни на 86/100 часток закусочної загальною площею 134,3 кв.м. з літньою площадкою загальною площею 373,0 кв.м. по вул. Древня, 27 в місті Севастополі.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 липня 2010 року рішення господарського суду міста Севастополя від 04.09.2006 у справі № 20-5/192 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08 листопада 2010 року у справі № 20-5/192-4/185 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що в результаті зроблених позивачем поліпшень нова річ не створювалась, а лише з`явились окремі конструктивні елементи - навіси, що жодним чином не може свідчити про створення із орендованої будівлі нової речі.

Постановою Cевастопольського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2011 року рішення господарського суду міста Севастополя від 08 листопада 2010 року у справі № 20-5/192-4/185 залишено без змін.

Позивач неодноразово звертався до суду із заявами про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Ухвалами від 11.01.2011 та від 26.07.2011 рішення господарського суду міста Севастополя від 08.11.2010 було залишено без змін.

11 квітня 2013 року Фізична особа-підприємець Лугова Ірина Вікторівна знов звернулась до господарського суду міста Севастополя із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що в архіві державної організації "Архітектурно-будівельний та технічний нагляд" та у державному архіві міста Севастополя відсутня інформація про введення в експлуатацію об'єкта за адресою: м. Севастополь, вул. Древня, 27 (вул. Херсонеська, 1). Позивач зазначає, що у нього є акт державної приймальної комісії "Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом нежитлових приміщень під закусочну з літнім майданчиком по вул. Древня, 27" та 03 листопада 2008 року відбувся продаж спірного нерухомого майна іншій особі. В зв`язку з цим позивач вважає, що рішення від 08.11.2010 підлягає скасуванню, провадження по справі підлягає припиненню.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя Архипенко О.М.) від 13 травня 2013 року у справі №20-5/192-4/185-4/235 у задоволені заяви Фізичної особи-підприємця Лугової Ірини Вікторівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 08 листопада 2010 року відмовлено. Рішення господарського суду міста Севастополя від 08 листопада 2010 року у справі №20-5/192-4/185 залишено без змін.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що факт відсутності в архівах уповноважених органів на момент розгляду справи №20-5/192-4/185 документів, що підтверджують введення спірного об'єкту в експлуатацію, жодним чином не спростовує факту відсутності належних доказів створення позивачем нового майна. Крім того, інші обставини, які зазначені позивачем, як нововиявлені, не є такими, оскільки їм надано судом відповідну правову оцінку (ухвали господарського суду міста Севастополя від 11.01.2011 та 26.07.2011).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Лугова Ірина Вікторівна звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким провадження у справі припинити.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачу на момент повторного звернення до суду не могло бути відомо про відсутність предмету спору, оскільки спірний об`єкт був проданий іншій особі 03 листопада 2008 року, а про розгляд справи у листопаді 2010 року вона не повідомлялась. Позивач вказує, що спірний об`єкт належить на праві власності іншій особі, тому неможливо визнати за позивачем право власності на вказаний об`єкт. Заявник апеляційної скарги також звертає увагу на те, що він не був повідомлений судом про час та місце розгляду справи, що позбавило його можливості надати суду докази в обґрунтування позову. Позивач також зазначає, що в архіві державної організації "Архітектурно-будівельний та технічний нагляд" та у державному архіві міста Севастополя відсутня інформація про введення в експлуатацію об'єкта за адресою: м. Севастополь, вул. Древня, 27.

Ухвалами Cевастопольського апеляційного господарського суду від 11 червня 2013 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Лугової Ірини Вікторівни прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А., суддів Гоголя Ю.М., Дмитрієва В.Є. та призначена до розгляду.

Розпорядженням від 25 червня 2013 року суддю Гоголя Ю.М. замінено на суддю Балюкову К.Г.

Розпорядженням від 08 липня 2013 року суддю Балюкову К.Г. замінено на суддю Гоголя Ю.М.

Прокурор та представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, вважав рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Позивач та треті особи явку уповноважених представників у судове засідання 08.07.2013 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені відповідно до приписів чинного законодавства, про причини неявки суд не повідомили.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про витребування оригіналу інвентарної справи на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Древня, 27. Судова колегія не приймає до розгляду вказане клопотання, оскільки в матеріалах справи є належним чином засвідчені копії вказаного документу. Їх тотожність з оригіналом позивачем не заперечується, докази невідповідності даних копій оригіналу суду не надані.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, сторони висловили свої позиції у попередніх судових засіданнях, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

На підставі вищевикладеного, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності нез`явившихся учасників процесу, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 101, 106 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 Роз`яснень Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.11.2010 у справі №20-5/192-4/185, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2011, у задоволенні позову про визнання права власності на 86/100 часток закусочної загальною площею 134,3 кв.м. з літньою площадкою загальною площею 373,0 кв.м. по вул. Древня, 27 в місті Севастополі відмовлено повністю.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті зроблених позивачем поліпшень орендоване майно зазнало певних змін: з`явились окремі конструктивні елементи - навіси, що жодним чином не доводить створення позивачем з орендованої будівлі нової речі.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що нововиявленою обставиною є те, що 03.11.2008 він уклав договір купівлі-продажу спірного об`єкта, продавши його громадянці Заскока К.В., яка, в свою чергу, перепродала його громадянину Італії Габелліні Джоаккіно та те, що спірний об`єкт належить на праві власності іншій особі, тому неможливо визнати за позивачем право власності на вказаний об`єкт, не приймається судовою колегією до уваги, виходячи з наступного.

Судова колегія зазначає, що в даному випадку спір існував між Фізичною особою-підприємцем Луговою Іриною Вікторівною та Фондом комунального майна Севастопольської міської ради щодо визнання права власності на об`єкт комунального майна, тому судом оцінювались позовні вимоги на предмет їх обгрунтованості виходячи з тих правових підстав, по яких вони заявлялись.

Крім того, такі обставини не могли бути не відомі заявнику на час розгляду справи, оскільки Договір купівлі-продажу з громадянкою Заскока К.В. укладався саме позивачем 03.11.2008. Тому як на момент прийняття судом рішення у даній справі, так і на момент перегляду рішення за нововиявленими обставинами за заявою позивача від 11.04.2013 позивач не міг не знати, що такий об`єкт є проданий ним самим, відтак, обставина, на яку посилається заявник, не являється нововиявленою.

Одним із доводів заявника апеляційної скарги є те, що в архіві державної організації "Архітектурно-будівельний та технічний нагляд" та у державному архіві міста Севастополя відсутня інформація про введення в експлуатацію об'єкта за адресою: м. Севастополь, вул. Древня, 27 (вул. Херсонеська, 1), тому ця обставина спростовує факти, що були покладені в основу рішення суду, і є підставою для його скасування за нововиявленими обставинами.

Вказаний довід не приймається судовою колегією до уваги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до державної організації "Архітектурно-будівельний та технічний нагляд" та державного архіву міста Севастополя з деякими письмовими запитами, що дає підстави судовій колегії дійти висновку про можливість отримання даної інформації позивачем і під час вирішення господарського спору судом першої інстанції. Відтак, вказана обставина не відповідає ознакам нововиявленої обставини, а саме: обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи.

Позивач також зазначає, що він не був повідомлений судом про час та місце розгляду справи, що позбавило його можливості надати суду докази в обґрунтування позову.

Судова колегія зазначає, що даний довід заявника апеляційної скарги не підтверджений матеріалами справи у зв'язку з наступним.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (яка діяла у період розгляду справи судом першої інстанції), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно позиції, викладеної у листі Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 № 01-8/482, дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На ухвалі суду від 25.10.2010 та рішенні від 08.11.2010 (а.с.43-44, т.2), є відмітка канцелярії суду, яка оформлена у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Крім того, Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, відповів так. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Лугової Ірини Вікторівни є: вул. Горпищенка, 98А кв. 158, м. Севастополь, 99022 (а.с.58-59, т.2).

Позивач про дату, час і місце судових засідань повідомлявся за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 78-80, 88-90, том 2), поштова кореспонденція була повернута поштою з відміткою „за закінченням терміну зберігання".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином повідомляв позивача про дату і місце слухання справи.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, розглядались раніше при перегляді рішення за нововиявленими обставинами, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.

Таким чином, заявлені позивачем обставини не є нововиявленими, в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, судова колегія визнала вірним висновок суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права України. Таким чином, оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Лугової Ірини Вікторівни задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лугової Ірини Вікторівни залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського міста Севастополя від 13 травня 2013 року у справі №5020-5/192-4/185-4/235 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 08.11.2010 у справі № 20-5/192-4/185 залишити без змін.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді Ю.М. Гоголь

В.Є. Дмитрієв

Розсилка :

1. Фізична особа - підприємець Лугова Ірина Вікторівна (вул. Юмашева, б.17-д, кв.11, Севастополь, 99057; вул. Горпищенка, 98-А, кв. 158, м. Севастополь, 99022; вул. Хрустальова, 125, кв.41, м. Севастополь, 99055).

2. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, Севастополь, 99011).

3. Прокурор міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011).

4. Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради (вул. Папаніна, 1а, Севастополь, 99000).

5. Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011).