Ухвала

від 13.01.2009 по справі 22ц-87/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22ц-87/09

Справа 22ц-87/09                 Головуючий у

першій інстанції - Бобровський І.М.

Категорія

- 34                           Доповідач

апеляційної інстанції -  Данилова О.О.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня

2009року                                                                                   м.

Миколаїв

Колегія суддів

судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в

складі

головуючого       Данилової

О.О.

суддів                       Лівінського І.В.,  Шаманської Н.О.

при

секретарі           Дудник Ю.П.

за участю

позивачки ОСОБА_1 ,  відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_3 на рішення

Южноукраїнського міського суду Миколаївської області   від 5 вересня 2008 року по цивільній справі

за позовом

ОСОБА_1,  ОСОБА_4 до ОСОБА_3,  ОСОБА_2 про відшкодування шкоди

УСТАНОВИЛА:

У серпні

2006 року ОСОБА_1  та ОСОБА_4 звернулись

з позовами до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди.

Позивачі

зазначали,  що є мешканцями АДРЕСА_1. 18

липня 2006 року внаслідок зриву відсічного вентилю на трубі гарячого

водопостачання у квартирі №159, 

власником якої є ОСОБА_3,  сталося

залиття водою їх квартир,  що стало

причиною пошкодження їх майна та завдання моральної шкоди. Посилаючись на вину

власниці квартири,  ОСОБА_1  та ОСОБА_4 просили стягнути по 5122 грн.

матеріальної та по 945 грн. моральної шкоди кожній.

Позови

ОСОБА_1  та ОСОБА_4 об'єднано в одне

провадження.

Ухвалою

суду до участі у справі як відповідача залучено ОСОБА_2,  як третіх осіб на стороні відповідача -

Южноукраїнську міську раду,  комунальне

підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання» (далі - ЖЄО),  комунальне підприємство   «Теплопостачання та водо-каналізаційне

господарство» (далі - ТВКГ).

Рішенням

Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 5 вересня 2008 року та

додатковим рішенням від 4 листопада 2008 року позов задоволено частково. З

ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  стягнуто 6158

грн. матеріальної і моральної шкоди та судові витрати,  на користь ОСОБА_4- 6108 грн. матеріальної і

моральної шкоди та судові витрати. У позові до ОСОБА_2 відмовлено.

В

апеляційній скарзі ОСОБА_3,  посилаючись

на недоведеність її вини у заподіянні шкоди позивачам та порушення норм

процесуального права,  просила рішення

суду скасувати,  а справу направити на

новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна

скарга підлягає частковому задоволенню, 

виходячи з наступного.

Частково

задовольняючи позов,  суд першої

інстанції виходив з того,  що оскільки

гарантійний термін лічильника гарячого водопостачання (24 міс. ) сплинув,  відповідачка мала самостійно стежити за

станом внутрішньої водопровідної мережі,

2

що

передбачено пунктом 9.1 Правил користування системами комунального

водопостачання та водовідведення в містах та селищах України №65,  затверджених наказом Держкомітету по

житлово-комунальному господарству № 65 від 1 липня 19994 року.

Встановивши,  що виною відповідачки є незабезпечення безпечної

експлуатації водопровідної мережі у квартирі, 

внаслідок чого сталося залиття квартир, 

суд поклав на ОСОБА_3 обов'язок щодо відшкодування шкоди відповідно до

статей 1166, 1167 ЦК України.

Проте не

з усіма висновками суду можна погодитися, 

оскільки суд не дав оцінку всім зібраним доказам,  послався на закон,  який не регулює відносини з постачання

гарячої води,  та порушив норми процесуального

права.

Відповідно

до положень статті 1166 ЦК

України майнова шкода відшкодовується особою,  яка її завдала,  за умови, 

якщо остання не доведе,  що шкоди

завдано не з її вини.

З

матеріалів справи вбачається,  що у

жовтні 2003 року в межах соціальної програми органу самоврядування в квартирі

ОСОБА_3 було встановлено прилад обліку (лічильник) гарячої води,  до складу якого входив і від січна арматура

(вентиль). Замовником цих робіт була Южноукраїнська міська рада,  а виконавцем - приватний підприємець ОСОБА_2

( а.с. 231). Судом також встановлено,  що

причиною залиття водою квартир позивачів став зрив відсічного вентиля труби

гарячого водопостачання у квартирі №159 (а.с. 6).

Встановлення

дійсних причин виникнення аварійної ситуації і є тією обставиною,  за якою має встановлюватися особа,  відповідальна за завдану шкоду.

Відповідачка

ОСОБА_3 наполягала на відсутності свої вини та посилалась на акт від 19 липня

2006 року,  складений працівником ТВКГ

про те,  що зрив арматури стався

внаслідок неякісної роботи по встановленню арматури,  а саме недотримання технологічних норм щодо

кількості різьби на трубі,  на яку накручено

відсічний вентиль.    

Ці обставини

підтвердив у судовому засідання свідок Рябий В.Т.

Але суд

першої інстанції не дав оцінку запереченням відповідачки,  не зазначив докази,  які спростовують її доводи,  та не встановив інших причин,  за яких зрив арматури став можливим.

Відсутній

в матеріалах справи і акт від 19 липня 2006 року,  складений слюсарем-сантехніком ОСОБА_5

На

необхідність встановити причину аварії, 

визначити дійсних учасників спірних правовідносин та залучити їх до

участі у справі,  вказано і в ухвалі

апеляційного суду від 18 жовтня 2007 року.

Оскільки від встановлення обсягу обов'язків таких осіб,  як міської ради

(замовника    робіт),      ЖЄО    

(балансоутримувача   

приладів     обліку),      ТВКГ

(відповідального

за технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових систем

водопостачання),  залежить і встановлення

особи,  відповідальної за завдану

шкоду,  то ці суб'єкти мали приймати

участь у справі як відповідачі.

Але суд

не звернув належної уваги та правовий статус вказаних осіб та помилково залучив

до участі у справі як третіх осіб.

При

цьому суд не визначив наслідків відкриття провадження за позовними вимогами

ОСОБА_1  та ОСОБА_4 саме до ТВКГ (а.с. 5,

50).

Такі

порушення судом норм матеріального та процесуального права є підставою для

скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду

першої інстанції.

При

новому розгляді суду необхідно уточнити позовні вимоги позивачів; звернути

увагу на заперечення відповідачки ОСОБА_3; встановити дійсні причини аварійної

ситуації в її квартирі; в залежності від цього визначити круг

відповідачів,  обсяг їх прав та

обов'язків,  у тому числі і відповідно до

Правил надання послуг з

3

централізованого

опалення,  постачання холодної та гарячої

води і водовідведення,  затверджених

постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, 

а,  встановивши,  визначити і особу,  відповідальну за завдану шкоду.

Керуючись

статтями 311, 315 ЦПК України,  колегія

суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну

скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, 

рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 5

вересня 2008 року скасувати та направити справу на новий розгляд до того ж суду

в іншому складі.

Ухвала

набирає законної сили з моменту її проголошення,  але протягом двох місяців з цього часу може

бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.