Постанова

від 15.07.2013 по справі 901/395/13-г

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року Справа № 901/395/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився, Прокурор Красногвардійського району Автономної Республіки Крим;

позивача: не з'явився, Аграрний фонд;

відповідача: Протасова Тетяна Павлівна, довіреність № б/н від 15.07.13, Приватне підприємство "Рось-Агро";

відповідача: Качура Володимир Іванович (повноваження перевірені), витяг № 592409 від 28.11.13, Керівник, Приватне підприємство "Рось-Агро";

відповідача: Піскарьов Денис Анатолійович, договір № б/н від 04.02.13, Приватне підприємство "Рось-Агро";

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рось-Агро" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 20 травня 2013 року у справі №901/395/13-г

за позовом Прокурора Красногвардійського району Автономної Республіки Крим (вул. Грінченка, 1, Київ, 01001)

в інтересах держави в особі Аграрного фонду (вул. Леніна, 5, Красногвардійське, 97000)

до Приватного підприємства "Рось-Агро" (вул. Кондрашина, 68, кв.58, Октябрське, Красногвардійський район, 97060)

про стягнення 652758,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2013 у справі № 901/395/13-г частково задоволені позовні вимоги Прокурора Красногвардійського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Аграрного фонду, а саме стягнуто з Приватного підприємства "Рось-Агро" на користь Аграрного фонду авансового платежу у розмірі 286556,71 грн., штрафу у розмірі 41496,00грн., 10996,44 грн. пені, 14523,6 грн. за прострочення понад тринадцять днів штрафу, 31122,00 грн.-3% річних; стягнуто з Приватного підприємства "Рось-Агро" в дохід Державного бюджету України 13055,18грн. судового збору.

29.04.2013 Господарським судом Автономної Республіки Крим були видані накази на примусове виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2013 у справі № 901/395/13-г .

До Господарського суду Автономної Республіки Крим 07.05.2013 надійшла заява від приватного підприємства "Рось-Агро" про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2013 у справі № 901/395/13-г про стягнення з приватного підприємства "Рось-Агро" на користь Аграрного фонду авансового платежу у розмірі 286556,71 грн., штрафу у розмірі 41496,00грн., 10996,44 грн. пені, 14523,6 грн. за прострочення понад тринадцять днів штрафу, 31122,00 грн.-3% річних, а всього 384694,75 грн. строком на 6 (шість) місяців.

Дана заява мотивована тим, що в результаті важкої фінансово - економічної ситуації приватного підприємства "Рось-Агро" та несприятливим погодним умовам у 2012 році підприємство немає змоги виконати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2013 в установлений термін, таким чином заявник перебуває у скрутному фінансовому становищі, яке зумовлене наявністю економічної кризи в країні та загибелі врожаю у 2012 році.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2013 року у справі № 901/395/13-г заява Приватного підприємства "Рось-Агро" про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2013 року у справі № 901/395/13-г строком на шість місяців залишена без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Приватне підприємство "Рось-Агро" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення суду в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог боржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають істотне значення для вирішення питання щодо надання відстрочки. Зокрема боржник зазначає, що суд безпідставно проігнорував його доводи стосовно тяжкої фінансової ситуації Приватного підприємства "Рось-Агро".

Зазначені обставини боржник вважає винятковими та такими, що можуть бути підставами для надання йому відстрочки у виконанні рішення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційна скарга призначена до розгляду на 15 липня 2013 року.

Прокурор та представник позивача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, на задоволенні апеляційної скарги наполягав, просив ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким заяву про надання відстрочки виконання рішення задовольнити в повному обсязі.

Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом Автономної Республіки Крим норм процесуального права, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчить оскаржувана ухвала, господарський суд відмовляючи боржнику в наданні відстрочки у виконанні рішення, виходив з того, що наведені у заяві боржника обставини в обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання судового рішення, в розумінні відповідних положень Закону не є виключними обставинами, які б давали підстави для надання такої відстрочки.

Викладені вище висновки господарського суду відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до вимог ст.ст. 32 , 34 ГПК України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 115 ГПК України , рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" .

Частиною 1 статті 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.1-7.2 Постанови від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відзначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Колегія суддів зазначає, що господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України , тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

До того ж, згідно статуту приватного підприємства "Рось-Агро" підприємство займається не тільки вирощуванням зернових культур, але й виробництвом сільськогосподарської товарної продукції рослинництва і тваринництва, переробкою і торгівлею (пункт 2.1. статуту), а також видами діяльності, які зазначені у пункту 2.2 статуту приватного підприємства "Рось-Агро" (а.с. 44-47), відповідно має декілька джерел доходів.

Доказів щодо скрутного стану та складного фінансового становища приватного підприємства "Рось-Агро" не було представлено суду.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає господарську діяльність як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Тобто, надання відстрочки на підставі тяжкого фінансового стану боржника не може вважатися підставою для застосування положень ст. 121 ГПК України.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги боржника про скасування прийнятої по даній справі ухвали позбавленими фактичного та правового обґрунтування, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у апеляційній скарзі та вільним тлумаченням окремих положень Закону.

Зазначене зумовлює залишення оскаржуваної ухвали господарського суду від 20.05.2013 року по даній справі без змін, а апеляційної скарги боржника - без задоволення.

Керуючись статтями. 101, 102, п. 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рось-Агро" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2013 року у справі №901/395/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Гонтар

Судді Ю.М. Гоголь

Ю.В. Борисова

Розсилка:

1. Прокурор Красногвардійського району Автономної Республіки Крим (вул. Грінченка, 1,Київ 1,01001)

Аграрний фонд (вул. Леніна, 5,Красногвардійське,97000)

2. Приватне підприємство "Рось-Агро" (вул. Кондрашина, 68, кв.58,Октябрське,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97060)