Постанова

від 18.07.2013 по справі 5002-24/2551-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року Справа № 5002-24/2551-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго";

відповідача - не з`явився, Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації;

третіх осіб - не з`явився, Управління Державної казначейської служби України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим;

- не з`явився, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим;

- не з`явився, Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим,

розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 22 квітня 2013 року у справі №5002-24/2551-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, буд. 74/6, Сімферополь, 95034)

до Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації (вул. Сімферопольська, 14, Бахчисарай, 98400)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (вул. Калініна, 1, Бахчисарай, 98400)

Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим (вул. О. Невського, 4, Сімферополь, 95000)

Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим (вул. Калініна, 1, Бахчисарай, 98400)

про стягнення 22023,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації про стягнення 22023,66 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що він відповідно до укладеного договору № 01-31/6 від 24.01.2011 постачав споживачам - фізичним особам електричну енергію з травня 2011 року по грудень 2011 року зі знижкою суми її оплати у відповідності до Закону України "Про міліцію". Відповідачем відшкодування за поставлену електроенергію пільговим категоріям споживачів відбувалося не в повному обсязі, за останнім утворилася заборгованість у розмірі 22023,66 грн., яка добровільно не погашається.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2013 року у справі №5002-24/2551-2012 позовна заява Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" задоволена частково: стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" 15875,09 грн. боргу, судовий збір у розмірі 1609,50 грн. та витрати за проведення експертизи у розмірі 1299,48 грн.; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз витрати за проведення судової економічної експертизи № 2179 у розмірі 2942,40 грн.; в частині стягнення 6148,57 грн. у позові відмовлено.

При винесенні рішення в частині задоволення позовних вимог суд керувався тим, що відповідачем неналежним чином виконувались грошові зобов`язання з відшкодування послуг, які надані пільговим категоріям громадян, що підтверджується висновком експерту. Щодо вимог, по яких було відмовлено, суд керувався тим, що сума в розмірі 6148,57 грн. не підтверджується належними доказами.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що стягнення можливо лише за умови прийняття, погодження та зарахування відповідачем форми "2-пільга" за спірний період, які не прийняті ним у зв`язку з порушеннями при їх заповненні, які допущені позивачем. Крім того, висновки експерта щодо кількості пільговиків у щомісячних формах не підтверджується матеріалами справи та даними Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, тому є невірними. Заявник апеляційної скарги також вважає, що пільги на житлово-комунальні послуги надаються в межах санітарних норм споживання електроенергії відповідно до бюджету та відповідач може здійснювати будь-які бюджетні зобов'язання і платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет. До того ж, відповідач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 20 статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому на нього не може бути покладено судові витрати. Інші доводи та обгрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 червня 2013 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А., суддів Гоголя Ю.М., Дмитрієва В.Є., та призначена до розгляду.

Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Треті особи у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, свої пояснення щодо спору не висловили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, позивач та відповідач висловили свою позицію у попередніх судових засіданнях, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

На підставі вищевикладеного, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності позивача. відповідача та третіх осіб, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

24 січня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством "Крименерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" (Підприємство) та Управлінням праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації (Управління) укладено договір №01-31/6, предметом якого є надання пільг, житлових субсидій населенню у відповідності до діючого законодавства України та порядок компенсації витрат підприємству, що надає комунальні послуги на електроенергію у Бахчисарайському районі (далі - Договір), (а.с. 16-17, т.1).

Розділом 2 Договору сторони визначили свої зобов`язання відповідно до яких витрати, пов'язані з наданням пільг, житлових субсидій населенню, відшкодовуються із Державного бюджету згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", Порядку фінансування витрат місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з Державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002.

Підприємство щомісячно до 3 числа направляє Управлінню рахунки і відомості "2-пільга" про надані послуги для подальшого підписання актів звірок (п.2.1.7. Договору).

Відповідно до пункту 2.3.1. Договору щомісячно, до 3 числа, наступного за звітним, Підприємство в обов'язковому порядку надає до Управління акти звірок по субсидіям та пільгам у трьох екземплярах.

По закінченню календарного місяця Управління та Підприємство здійснюють звіряння розрахунків та при необхідності коригують отримані суми за спожиту електроенергію на підставі відомості " 2-пільга" та актів звірки про надані послуги (п.2.3.2. Договору).

Договір діє з 01.01.2011 по 31.12.2011 (п. 4.5 Договору).

На виконання умов Договору позивач в період з червня 2011 року по січень 2012 року (послуги були надані у травні-грудні 2011 року) щомісячно направляв на адресу відповідача розрахунки за формою " 2-пільга", акти звірки для проведення розрахунків за надані пільги пенсіонерам органів внутрішніх справ.

Вказані акти звірки розрахунків були повернуті у зв`язку з порушенням позивачем Постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.1996 щодо обмеження споживання електроенергії санітарними нормами та наявними розбіжностями в частині надання пільг.

Сума, що не була прийнята відповідачем до розрахунків за спірний період, складає 22023,66 грн.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Господарський суд Автономної Республіки Крим позов задовольнив частково.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Пунктом 31 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999, визначено, що споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт.

Відповідно до частин четвертої та сьомої статті 22 Закону України "Про міліцію" працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-ти відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або за вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про електроенергетику" збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовується за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Положеннями статей Закону України "Про міліцію" визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією вказаних положень здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету. Видатки місцевих бюджетів фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України.

Згідно зі статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", статтею 38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, надаються пільги звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції, рядового і начальницького складу державної пожежної охорони.

Статтею 15 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" передбачено, що обсяги міжбюджетних трансфертів з Державного бюджету України місцевим бюджетам затверджені Додатками № 6 та № 7 до цього Закону, та включають в себе надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії.

Пунктом 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2004 (далі - Порядок) встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів: ведуть персоніфікований облік отримувачів за видами пільг, зокрема звільненим зі служби за віком, хворобою, за вислугою років працівникам міліції, рядового і начальницького складу державної пожежної охорони; здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до пункту 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Згідно з пунктом 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісячно готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння рахунків за надані послуги з підприємством, що надають послуги.

У разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів направляють щомісячно до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомам місцевих рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми (п. 6 Порядку).

Передбачені чинним законодавством документи (форма "2-пільга" та акти звірки) за період з травня по грудень 2011 року позивачем відповідачеві направлялися, однак не були підписані з підстав виявлення розбіжностей в частині надання пільг на електроенергію громадянам, які відносяться до категорії "Пенсіонери міліції" та порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.1996 щодо врахування санітарних норм.

Позивач зазначає, що відповідачем відшкодування сум за поставлену позивачем електроенергію громадянам - пільговим категоріям споживачів, здійснювалось не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за період з травня 2011 року по грудень 2011 року у розмірі 22023,66 грн.

Відповідач вважає, що Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.1996 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" не передбачено виключень, тому вказані у ній норми пільгового споживання житлово-комунальних послуг розповсюджуються на всі категорії громадян, які у відповідності з законодавством мають право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до Закону України "Про міліцію", а саме: частина четверта статті 22 доповнена словами "працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка з оплати жилої площі, комунальних послуг, а також палива у межах норм, встановлених законодавством".

Відповідно до розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Відтак, введення "середніх норм споживання" до деяких законодавчих актів діяло лише протягом 2008 бюджетного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про відповідність Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-УІ (107-17) (Відомості Верховної Ради України, 2008, №№ 5-8, ст.78) та 101 народного депутата України про відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України" (107-17), визнано такими, що не відповідають Конституції України - є неконституційними, положення статті 67 розділу І, підпункти 1-6, 8-12 пункту 35, пункти 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункт 3 розділу III "Перехідні положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Згідно зі статтею 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними та не можуть бути оскаржені.

Положення Закону України "Про міліцію" відносно надання 50-відсоткової знижки з оплати житлової площі, комунальних послуг, а також палива з урахуванням середніх норм споживання діяли до 31.12 2008, а з 01.01.2009 дані положення законів передбачають надання 50-відсоткової пільги пільговим категоріям громадян без будь-яких обмежень.

Таким чином, як було вірно зазначено судом першої інстанції, Постанова Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.1996, якою встановлені норми користування житлово-комунальними послугами, у межах яких надаються встановлені законодавством пільги з оплати житлово-комунальних послуг і яка не передбачає виключень, є підзаконним актом та носить роз'яснювальний характер.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 5002-29/1053-2012.

Враховуючи викладене, судова колегія визнає доводи відповідача про те, що пільги на житлово-комунальні послуги надаються в межах санітарних норм споживання електроенергії, помилковими.

Посилання відповідача на те, що пільги на житлово-комунальні послуги надаються в межах норм відповідно до бюджету і управління може здійснювати будь-які бюджетні зобов'язання і платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет, судова колегія відхиляє як необґрунтовані, оскільки судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства незалежно від надходження коштів з Державного бюджету України.

Крім того, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2011 у справі № 5002-15/1987-2011, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2012 встановлена правомірність нарахування 50-відсоткової пільги без обмеження санітарними нормами за період з січня 2011 року по квітень 2011 року.

Дослідивши доводи заявника, які викладені в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає наступне.

Відповідач вважає, що відомості у реєстрах не відповідають щомісячним формам "2-пільга" та актам виконаних робіт.

Судова колегія зазначає, що даний довід заявника апеляційної скарги не підтверджений матеріалами справи у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 по справі №5002-24/2551-2012 призначено судову економічну експертизу. На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

- Чи вірно визначена позивачем кількість фізичних осіб-пенсіонерів органів внутрішніх справ, які мають пільги у період травень-грудень 2011 року помісячно у відомості " 2 пільга"?

- Якщо ні, визначити кількість вказаних осіб за кожен місяць у період травень-грудень 2011 року.

Згідно висновку експерта, відповідно до наданих на дослідження документів, кількість фізичних осіб пенсіонерів органів внутрішніх справ, які мають пільги, у період травень-грудень 2011 року помісячно у відомості "2-пільга" складає: травень - 72 особи, червень - 73 особи, липень - 74 особи, серпень - 72 особи, вересень - 70 осіб, жовтень - 72 особи, листопад - 73 особи, грудень - 71 особа.

Відповідач заперечує проти висновку експерта, зазначає про включення ним до переліку осіб тих, хто не має право на користування такою пільгою.

Судова колегія, перевіривши дослідження експерта та надані відповідачем матеріали зазначає, що експертом вірно визначені всі особи, які мають відповідну пільгу, а особи, які не мають права на цю пільгу виключені ним з осіб, по яких відповідач має відшкодувати позивачеві кошти.

Наведені відповідачем у своїх поясненням дані щодо 39-43 осіб щомісячно (а.с.148, т.2) не підтверджуються належними в розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказами.

Доводи відповідача щодо повторного надання позивачем документів, які мають певні розбіжності, також не приймається судом, оскільки не підтверджено належними доказами.

Враховуючи приписи статті 42 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія приймає у якості доказу висновок судової економічної експертизи № 2179 від 12.03.2013.

Відповідачем не доведено наявність обставин для врахування визначеної ним кількості у списках пільговиків, тому суд не приймає даний довід до уваги.

Оскільки судова економічна експертиза встановила, що кількість осіб, яка має право на пільгу менша, ніж зазначено позивачем та позивач надав розрахунок пільги по цих особах, однак від позову в решті вимог не відмовлявся, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 15875,09 грн. та відмову у стягненні 6148,57 грн.

Щодо доводу заявника апеляційної скарги про те, що відповідач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 20 статті 5 Закону України "Про судовий збір", судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до вищевказаного Закону від сплати судового збору звільняються органи праці та соціального захисту населення, зокрема, за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством.

В даній справі позовна заява подана не органом праці та соціального захисту населення, а Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Крименерго" та з іншим предметом спору, який не передбачений вищевказаною статтею Закону, тому відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відтак, висновки суду про стягнення з відповідача суми судового збору в розмірі 1609,50 грн. відповідають вимогам статті 49 Господарського процесуального кодексу України, та покладення на нього судових витрат з проведення експертизи є правомірним та обгрунтованим.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права України.

Таким чином, судова колегія вважає оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, визнає, що підстави для його скасування відсутні, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги положення статті 49 Господарського процесуального кодексу України та часткове задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються судовою колегією на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 червня 2013 року відповідачу було надано відстрочку сплати судового збору за подачу апеляційної скарги до винесення постанови у справі.

За результатами розгляду апеляційної скарги з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 860,25 грн.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2013 року у справі №5002-24/2551-2012 залишити без змін.

3. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації (вул. Сімферопольська, 14, Бахчисарай, МФО 824026, ЄДРПОУ 03193962, р/р 35411019000529 в УДК в АРК) ) в дохід Державного бюджету судовий збір в розмірі 860,25 грн.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді Ю.М. Гоголь

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, буд. 74/6, Сімферополь, 95034).

2. Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації (вул. Сімферопольська, 14, Бахчисарай, 98400).

3. Управління Державної казначейської служби України у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (вул. Калініна, 1, Бахчисарай, 98400).

4. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим (вул. О. Невського, 4, Сімферополь, 95000).

5. Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим (вул. Горького, 7, Сімферополь, 95000).