Постанова

від 13.11.2013 по справі 5002-24/2551-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 рокуСправа № 5002-24/2551-2012 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення

Бахчисарайської районної державної адміністрації

на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим

від 22.04.2013 р. та постанову Севастопольського

апеляційного господарського суду від 18.07.2013 р.

у справі № 5002-24/2551-2012 господарського суду

Автономної Республіки Крим

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго"

до Управління праці та соціального захисту населення

Бахчисарайської районної державної адміністрації

треті особи Міністерство соціальної політики Автономної Республіки

Крим;

Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим;

Управління Державної казначейської служби України в

Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим

про стягнення 22 023,66 грн.

за участю представників:

ПАТ "ДТЕК Крименерго" - не з'явилися;

Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації - не з'явилися;

Міністерства соціальної політики АРК - не з'явилися;

Управління Державної казначейської служби України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації 22 023,66 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору № 01-31/6 від 24.01.2011 р. щодо компенсації витрат підприємству, що надає комунальні послуги на електроенергію пільговикам в Бахчисарайському районі (т.1 а.с.3-6).

Відповідач у справі - Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на неправомірне надання позивачем пільг на споживання комунальних послуг (т.1 а.с.93-97).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.07.2012 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим та Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим (т.1 а.с.1-2).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.09.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (т.1 а.с.133-134).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2012 р. Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим замінено на належну третю особу - Управління Державної казначейської служби України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (т.2 а.с.44-46).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 15 875,09 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.126-128).

Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання щодо компенсації витрат підприємству, що надає комунальні послуги на електроенергію;

- витрати на відшкодування витрат за електричну енергію відповідно до пільгової категорії з травня по грудень 2011 року за кількістю і переліком осіб згідно з висновком судово-економічної експертизи складають 15 875,09 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 р. залишено без змін (т.3 а.с.62-69).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.4 а.с.40-45).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

24.01.2011 р. між ВАТ "Крименерго", правонаступником якого є позивач у справі, та Управлінням праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації був укладений договір про надання пільг, житлових субсидій населенню відповідно до чинного законодавства України та порядку компенсації витрат підприємству, яке надає комунальні послуги за електроенергію в Бахчисарайському районі.

Відповідно до п. 1.2 договору витрати, пов'язані з наданням пільг, житлових субсидій населенню відшкодовуються підприємству з державного бюджету відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256. Фінансування підприємства проводиться в межах виділених планових асигнувань по мірі надходження грошових коштів на розрахункові рахунки управління.

Згідно з п. 2.1.1 договору позивач зобов'язався надавати послуги населенню, розраховувати суму пільги в межах санітарних норм згідно чинного законодавства та нести відповідальність за правильність розрахунків.

Зі змісту п. п. 2.1.4, 2.1.7 договору вбачається, що позивач зобов'язується надавати до управління звіт за формою "2-пільга" відповідно до Постанови КМУ від 29.01.2003 р. № 117 та щомісячно до 3 числа направляти управлінню розрахунки та відомості "2-пільга" про надані послуги для подальшого підписання актів звірок.

За умовами п.2.2.1 договору управління зобов'язалося розраховувати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг на підставі довідок про фактичне споживання послуг, виданих підприємством з урахуванням пільг у межах санітарної норми.

В силу п. 2.3.1. договору щомісячно, до 3 числа місяця наступного за звітним, підприємство надає управлінню акти звірок по субсидіях і пільгах в трьох екземплярах.

Позивач, на виконання п. 2.3.1. договору, направляв у період з червня 2011 року по січень 2012 року відповідачу акти звірки взаємних розрахунків за надані послуги пільговій категорії громадян (пенсіонерам органів внутрішніх справ) у травні - грудні 2011 року, проте ці акти не були прийняті управлінням з посиланням на те, що вони не відповідають постанові Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. № 879 щодо врахування санітарних норм.

Предметом спору у справі є непроведення відповідачем-1 відшкодування позивачу витрат з надання пільг за період з травня по грудень 2011 року.

Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції зроблено правильний висновок про часткове задоволення позову.

Так, згідно п. 31 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 р., споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт.

Відповідно до ч. ч. 4,7 ст. 22 Закону України "Про міліцію" працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-ти відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або за вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

В силу ст. 17 Закону України "Про електроенергетику" збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Згідно Закону України "Про міліцію", фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією вказаних положень, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Видатки місцевих бюджетів фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України.

В силу ст. 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", ст. 38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії надаються пільги звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції, рядового і начальницького складу державної пожежної охорони.

Статтею 15 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" передбачено, що обсяги міжбюджетних трансфертів з Державного бюджету України місцевим бюджетам затверджені Додатками № 6 та № 7 до цього Закону та включають в себе надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії.

Пунктом 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2004 р. встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів: ведуть персоніфікований облік отримувачів за видами пільг, зокрема звільнених зі служби за віком, хворобою, за вислугою років працівників міліції, рядового і начальницького складу державної пожежної охорони; здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих одержувачам, які мають право на відповідні пільги.

Позивач зазначає, що відповідачем відшкодування сум за поставлену позивачем електроенергію громадянам - пільговим категоріям споживачів, здійснювалось не у повному обсязі, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість за період з травня 2011 року по грудень 2011 року у розмірі 22 023,66 грн.

Між тим, зважаючи на наявний у матеріалах справи висновок судової економічної експертизи, правильним є висновок судів про те, що кількість осіб, яка має право на пільгу, менша, ніж зазначено позивачем, отже, розмір компенсації складає 15 875,09 грн.

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 15 875,09 грн.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Севастопольького апеляційного господарського суду від 18.07.2013 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 р., у даній справі немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 р. у справі № 5002-24/2551-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін, а касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації - без задоволення

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації (98403, м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 14, код ЄДРПОУ 03193962) на користь державного бюджету України 860,25 грн. судового збору, несплаченого за розгляд касаційної скарги.

3. Доручити видачу наказу на виконання п. 2 постанови господарському суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.