Постанова

від 18.07.2013 по справі 2а-14568/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року № 2а-14568/11/1370

10 год. 50 хв. м. Львів , вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 5

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Тертичного В.Г.

за участю секретаря судового засідання Прокопчука О.С.

представників сторін:

від позивача - Солтис Т.П.

від відповідача - Козицька Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Мережа" до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова про зобов'язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "Науково-виробничий центр "Мережа" (далі - ПП «НВЦ «Мережа») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова про зобов'язання відповідача повернути на рахунок позивача суму переплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 18305,92 грн. за період 2008-січень 2011 рр.

Позивач в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що шляхом проведення підрахунку відповідності суми сплачених у складі єдиного податку внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фактичному нарахуванню внесків, нарахованих на оплату праці працівників за період з 2008 по січень 2011 роки включно, ПП «НВЦ «Мережа» встановлено переплату ним страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 18305,92 грн. У зв'язку із виникнення такої переплати позивачем 07.07.2011 року надсилалась заява № 1/07 до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова з проханням повернути суму переплати 21760,72 грн. на поточний рахунок позивача, оскільки така сума переплати не зараховується ані у рахунок сплати єдиного податку, ані в рахунок майбутніх платежів страхових внесків. Позивачем переглянута сума переплати за період 2008 - січень 2011 років та встановлена на рівні, наведеному у розрахунку (18305,92 грн.). Проте, зайво сплачені кошти відповідачем позивачу на час звернення з позовом до суду не перераховані.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити та зобов'язати відповідача повернути на рахунок ПП «НВЦ «Мережа» суму переплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 18305,92 грн. за період 2008-січень 2011 рр.

Відповідач проти позову заперечив в повному обсязі, подав письмові заперечення та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що кошти, які надійшли на рахунок органу Пенсійного фонду від розщеплення єдиного податку, не являються страховими внесками. Окрім того, зазначили, що відповідач не має можливості повернути кошти ПП «НВЦ «Мережа».

За клопотанням представника позивача в судовому засіданні 14.03.2013 року суд протокольною ухвалою залучив до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова.

Представник третьої особи в судовому засіданні зазначила, що Управління державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова у межах своєї компетенції має можливість надати інформацію лише про рух таких коштів.

28 березня 2013 року за клопотанням представника ПП «НВЦ «Мережа» до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління Державної казначейської служби у Львівській області.

В судовому засіданні 15 травня 2013 року представник третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби у Львівській області повідомив що, органи Державної казначейської служби України в межах своїх функціональних повноважень щодо казначейського обслуговування бюджетних коштів, закріплених ст. 43 Бюджетного кодексу України, не здійснюють обліку податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших поступлень до бюджету у розрізі їх платників. Контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету по коду бюджетної класифікації 16050100 «Єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб» за спірний період закріплено за органами Державної податкової адміністрації України, а контроль за справлянням (стягненням) страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне та пенсійне страхування здійснюють відповідні державні фонди. Відтак надходження від сплати єдиного податку сплачених ПП «НВЦ «Мережа», органами Державного казначейства розподілялося відповідно до п.2 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Так, зокрема частка коштів Єдиного податку (42 %), що належить Пенсійному фонду та у якій відповідно міститься частка платежі, що сплачена позивачем в період з 12.02.08 по 05.01.11 органами казначейства перераховувалась на рахунок відділення пенсійного фонду у Галицькому районі № 25603301816, відкритий у Обласному управлінні АТ Ощадбанк МФО 325796. Відтак, інформацією про обсяги сплати єдиного податку безпосередньо ПП «НВЦ «Мережа» та подальший розподіл таких коштів до відповідних фондів Головне управління Державної казначейської служби у Львівській області не володіє. До матеріалів справи долучено письмові пояснення.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши їх у судовому засіданні, судом встановлено:

Згідно Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ПП «НВЦ «Мережа» зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської Ради 14.04.1993 року.

01 листопада 2007 року ПП «НВЦ «Мережа» подано заяву на ім'я начальника Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова про повернення надмірно сплачених коштів.

На підставі даної заяви відповідачем проведено перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За підсумками даної перевірки було складено акт № 182 від 14.11.2007 року та акт звірки стану розрахунків зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування між відповідачем та позивачем за період з 01.04.2007 року по 01.11.2007 року № 1824 від 14.11.2007 року, якими визначено переплату ПП «НВЦ «Мережа» внесків в сумі 23384,80 грн. Вказана сума переплати була повернена відповідачем на рахунок позивача 05.03.2008 року згідно висновку від 20.02.2008 року та акту звірки № 1824.

Як вбачається з розрахунку виникнення переплати пенсійних внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по ПП «НВЦ «Мережа» за період 2008-2011 років, станом на день подання позовної заяви сума надмірно сплачених внесків становить 18305,92 грн.

07 липня 2011 року позивачем була надіслана заява до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова з проханням повернути суму переплати в розмірі 21760,72 грн. на поточний рахунок ПП «НВЦ «Мережа», оскільки зарахування суми переплати зі сплати страхових внесків у рахунок сплати єдиного соціального внеску не проводиться.

У відповідь на зазначену вище заяву, 13 липня 2011 року відповідачем на адресу позивача надіслано лист № 9359/04-40, яким відмовлено позивачу у виконанні зазначених у заяві вимог. Аргументуючи це тим, що кошти, які надійшли на рахунок органу Пенсійного фонду від розщеплення єдиного податку, не являються страховими внесками. Одночасно підтвердили, що на рахунок відповідача надходили кошти із Державного казначейства в результаті розщеплення єдиного податку.

Згідно акту звірення розрахунків по ПП «НВЦ «Мережа» (ЄДРПОУ 19327100) за нарахованими та сплаченими страховими внесками до Пенсійного фонду України в 2010 році станом на 01.01.2011 року, сума переплати на кінець року становить 16709,05 грн.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що цей Закон, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону N 1058-IV визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з ч. 13 ст. 20 Закону N 1058-IV, суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Підпунктом 11.17 п. 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, який діяв до 01.01.2011 року визначено, що суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Згідно п. 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 січня 2002 року N 2-4 (діяв до 01.01.2011 року), облік сум переплати за платежами, які на певну дату надійшли понад зобов'язання, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, здійснюється органом Пенсійного фонду України в особових рахунках платників у графі «Переплата». Повернення платнику зайво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного фонду України або зарахування переплат у рахунок сплати інших платежів в особових рахунках платників проводиться органом Пенсійного фонду України на підставі заяви платника. Надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в особових рахунках платників більше 1095 днів без руху (відсутні нарахування або зменшення та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення зараховуються до бюджету відповідного органу Пенсійного фонду України. Зарахування здійснюється на підставі висновку, складеного органом Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 3.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 2 Закону передбачено, що його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частина 13 ст. 9 Закону передбачає, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом.

Процедура зарахування в рахунок майбутніх платежів або повернення платникам, на яких покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - платники єдиного внеску), суми помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначена Порядком зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року N 21-1 зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 р. за N 955/18250 (далі - Порядок N 21-1).

Згідно п. 3 Порядку N 21-1, у випадку помилкової сплати суми єдиного внеску на відповідний рахунок управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті (далі - орган Пенсійного фонду), відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування, органом Пенсійного фонду здійснюється зарахування коштів у рахунок майбутніх платежів по тому самому виду платежу (рахунку) відповідно до встановленого розміру єдиного внеску, який повинен надходити на рахунок, на який було їх сплачено, в порядку календарної черговості виникнення зобов'язань платника з цього платежу.

Пунктом 4 Порядку N 21-1 визначено випадки в яких здійснюється повернення коштів, зокрема у випадку помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування (далі - рахунок органу Пенсійного фонду), відповідно до встановленого розміру єдиного внеску.

Повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку, здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску (п. 5 Порядку N 21-1).

Орган Пенсійного фонду у термін не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви на підставі даних карток особових рахунків платників готує висновок за формою, наведеною у додатку 1, про повернення помилково сплачених коштів або про відмову в задоволенні заяви, про що платник повідомляється письмово, за підписом посадової особи органу Пенсійного фонду. У разі відмови в поверненні коштів у повідомленні, що надається (надсилається) платнику, зазначаються її причини (п. 7 Порядку N 21-1).

На підставі висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку, у термін не пізніше ніж два робочих дні після його підписання орган Пенсійного фонду здійснює повернення помилково сплачених коштів з рахунку, на який їх було сплачено, шляхом оформлення розрахункових документів та направлення їх відповідним органам Державного казначейства України. Органи Державного казначейства України на підставі розрахункових документів органів Пенсійного фонду перераховують кошти за належністю за рахунок поточних надходжень за день на відповідних рахунках органів Пенсійного фонду (п. 8 Порядку N 21-1).

З наведених вище правових положень випливає, що право на повернення надміру сплачених страхових внесків страхувальникам визначене ч. 13 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка є чинною та підлягає до застосування. При цьому, процедура повернення надміру сплачених страхових внесків до 01.01.2011 року була врегульована постановами правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1 та від 19.01.2002 року N 2-4, а з набранням чинності з 01.01.2011 року Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» процедура повернення надміру сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування врегульована постановами правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року N 21-2 та від 27.09.2010 року N 21-1. При цьому, механізм повернення цих коштів який діє з 01.01.2011 року є аналогічний тому, який був передбачений до 01.01.2011 року, оскільки повернення здійснюється на підставі заяви страхувальника, висновку Пенсійного органу та розрахункового документа, який Пенсійним фондом направляється до відповідного органу Державного казначейства України.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача, на те, що кошти, які позивач просить повернути, до Пенсійного фонду надійшли в результаті розщеплення єдиного податку та не є страховими внесками, а тому Пенсійний фонд не вправі здійснювати їх повернення, враховуючи наступне.

Згідно п. 3 Указу Президента України № 727/28 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

На виконання вказаного вище Указу Президента України Головне управління Державного казначейства України прийняло наказ від 29 грудня 1998 року N 107, яким затвердило Порядок зарахування, розмежування і обліку єдиного податку суб'єктів малого підприємництва.

Вказаним Порядком передбачено, що розмежування та перерахування коштів бюджетним та позабюджетним фондам здійснюють органи Державного казначейства України за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що сплачені суб'єктами підприємницької діяльності кошти у вигляді єдиного податку відповідним органом Державного казначейства України розмежовуються та перераховуються у визначеному законом розмірі відповідним бюджетним та позабюджетним фондам, в тому числі і на рахунок Пенсійного фонду, які з моменту надходження на рахунок Пенсійного фонду отримують статус страхових внесків. Таким чином, кошти розмежовані від єдиного податку та перераховані органом Державного казначейства України на рахунок Пенсійного фонду, з моменту надходження їх на відповідний рахунок є страховими внесками, які у разі надмірної сплати підлягають поверненню в установленому порядку.

Оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що у позивача існує переплата страхових внесків в сумі 18305,92 грн., а відповідачем така переплата не поверталась, суд вважає, що відшкодування надмірно сплачених страхових внесків повинно здійснювати Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. А тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Понесені позивачем судові витрати у формі судового збору на підставі ст. 94 КАС України присуджуються з державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 127, 130, 135, 143, 151-154, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобов 'язати Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова (79022, м.Львів, вул.Городоцька, 172) повернути на рахунок Приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Мережа" (79000, м.Львів, вул. М.Коперника, 52/2, ЄДРПОУ 19327100) грошову суму переплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 18305 (вісімнадцять тисяч триста п'ять) грн. 92 коп.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Мережа" (79000, м.Львів, вул. М.Коперника, 52/2, ЄДРПОУ - 19327100) судовий збір у розмірі 184 (сто вісімдесят чотири) грн.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 23 липня 2013 року.

Суддя Тертичний В.Г.