Рішення

від 23.03.2009 по справі 15/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/33

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.03.09 р.                                                                                                       Справа № 15/33                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Технобуд” м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 31010972)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 00210602)

про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 21440,91 грн., пені у розмірі 2,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Прокопенко Є.А. за довіреністю № 2 від 01.02.2009 р.

від відповідача: Соловйова Н.В. за довіреністю № 17/30 від 14.01.2008 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Технобуд” м. Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 21440,91 грн., пені у розмірі 2,30 грн..

Ухвалою суду від 30.01.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/33, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Представниками позивача та відповідача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на договір № 12/620 купівлі-продажу від 27.04.2007 р., укладений між ним та відповідачем. Найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики продукції, її ціна, строки та умови передачі визначаються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору. Датою фактичної передачі товару вважається дата видаткової накладної. Одночасно з товаром продавець надає покупцю наступні документи: рахунок; сертифікат якості; накладну; податкову накладну. Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом 10 календарних днів від дня передачі продукції та отримання рахунку на оплату, якщо інше не передбачено у специфікаціях. Завірена копія вказаного договору додана до позовної заяви.

Також до позовної заяви додані завірені копії специфікацій № 1 – 7 до договору № 15/620 від 27.04.2007 р., додаткові угоди № 1 від 18.06.2007 р. та № 2 від 21.11.2007 р. до договору № 15/620 від 27.04.2007 р. Додатковою угодою № 2 встановлено строк дії договору № 15/620 від 27.04.2007 р. до 31.12.2008 р.

Позивач та відповідач у поясненнях до суду вказують на те, що вказані специфікації укладалися як додатки до вищевказаного договору купівлі-продажу від 27.04.2007 р. Але позивач вважає правильним номер договору № 12/620. Договір є основним господарським документом, тому усі додатки та додаткові угоди до нього повинні також мати номер 12/620, а не 15/620, який помилково був на них зазначений. Відповідач навпаки вважає правильним номер 15/620, тому як такий номер вказаний на більшості документів, доданих до договору. Номер договору 12/620 на його думку є помилковим. Таким чином суд дійшов висновку, що договір № 12/620 від 27.04.2007 р., який є в матеріалах справи та договір № 15/620 від 27.04.2007 р., який вказаний у специфікаціях та додаткових угодах, по суті є одним договором.

Згідно видаткової накладної № Вх-0000217 від 26.09.2008 р. позивач передав відповідачу товар на суму 20342,42 грн. Фактичне отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом представника відповідача у накладній та довіреністю № 1256 від 26.09.2008 р. на право отримання цінностей представником відповідача згідно договору № 15/620 від 27.04.2007 р. Вказані документи у завірених копіях є в матеріалах справи.

Крім видаткової накладної факт отримання товару підтверджено податковою накладною від 26.09.2008 р. № 0000216 на суму 20342,42 грн. Також у матеріалах справи є завірена копія рахунку-фактури № Вх-0000220 від 26.09.2008 р. на суму 20342,42 грн. Отримання від позивача вказаного рахунку на оплату представник відповідача підтвердила письмовими поясненнями до суду від 19.03.2009 р.

У позовній заяві та письмових поясненнях до суду позивач вказує на те, що товар за видатковою накладною був переданий відповідачу саме на виконання умов договору купівлі-продажу від 27.04.2007 р. згідно специфікації № 7 від 22.09.2008 р. Будь-яких інших договорів або усних домовленостей між сторонами про купівлю-продаж товару не укладалося. На специфікації № 7 відсутній підпис представника позивача, але є відбиток його печатки, також є підпис представника відповідача, завірений печаткою. Представник позивача надав письмові пояснення до суду, де підтверджує прийняття позивачем до виконання вказаної специфікації до договору, що в подальшому виразилося в оформленні видаткової накладної та рахунку-фактури. Серед усіх специфікацій тільки специфікація № 7 від 22.09.2008 р. містить строк поставки товару вересень-листопад 2008 р. Тому саме з нею позивач пов'язує передачу товару за спірною накладною. Вказана специфікація не містить будь-яких інших умов оплати товару, ніж були передбачені п. 10.3 договору (відстрочення на 10 календарних днів від дня передачі продукції та отримання рахунку на оплату).

Матеріалами справи підтверджено дату передачі товару, якою є дата видаткової накладної від 26.09.2008 р., та факт отримання відповідачем одночасно з товаром рахунку на оплату від 26.09.2008 р., тому суд вважає, що встановлений договором строк оплати за товар для відповідача наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.   

Відповідач надав до суду відзив на позовні вимоги, яким заперечує отримання товару саме на виконання договору купівлі-продажу, оскільки видаткова накладна не містить посилання на вказаний договір. На думку відповідача товар дійсно був отриманий по спірній накладній, але не в межах укладеного між сторонами договору, а по рахунку-фактурі. З цього витікає, що сторони не погодили умови оплати товару, тому без отримання письмової вимоги на оплату у позивача нема права вимоги, а у відповідача нема обов'язку платити. До відзиву відповідач додав акт звірки між сторонами, де він підтвердив наявність заборгованості перед позивачем станом на 16.02.2009 р. на суму 20342,42 грн., яка виникла на підставі виставлених на оплату рахунків-фактур.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з наступних обставин:

Будь-яких доказів обміну сторонами листами, телеграмами або в інший формі укладення договору у спрощений спосіб згідно ст. 181 ч. 1 ГК України відповідач до суду не надав. Усна домовленість між сторонами щодо укладення договору купівлі-продажу може мати доказову силу лише у випадку, коли інша сторона підтверджує таку домовленість. Матеріалами справи позадоговірні відносини сторін не підтверджуються.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу за період з 07.10.2008 р. по 18.01.2009 р. інфляцію на суму основного боргу, яка складає 1098,49 грн. (розрахунок є в тексті позовної заяви).

Згідно ст. 193 ч. 2 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 11.5 договору передбачено у разі прострочення оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,04% від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до вказаного пункту договору позивач нарахував пеню у розмірі 2,30 грн. за 103 дні прострочення оплати (розрахунок викладений у позовній заяві). Перевіркою вказаного розрахунку судом встановлено помилку позивача щодо безпідставного застосування розміру пені 0,04% як річних, в той час як умовами договору передбачено 0,04% від вартості несплаченої продукції. Розрахунок суду щодо пені наступний: 20342,42 грн. х 0,04% / 100% х 103 дні = 838,11 грн. Але суд згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України  не може виходити за межі позовних вимог без клопотання заінтересованої сторони. Такого клопотання від позивача до суду не надходило, тому суд задовольняє вимоги позивача про стягнення пені у сумі 2,30 грн..

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 21443,21 грн., а саме: основний борг на суму 20342,42 грн., інфляційні нарахування на суму 1098,49 грн., пеня на суму 2,30 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (юридична адреса: 84306, м. Краматорськ; код ЄДРПОУ 00210602; розрахунковий рахунок 2600901517252 у філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, МФО 334817) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Технобуд”(юридична адреса: 69106, м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, 1/18; поштова адреса: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 1, офіс 64; код ЄДРПОУ 31010972; розрахунковий рахунок 260092825900 в ВАТ “СЕБ Банк” в м. Київ, МФО 300175) суму 21443,21 грн. (а саме: основний борг на суму 20342,42 грн., інфляційні нарахування на суму 1098,49 грн., пеню на суму 2,30 грн.),  витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

У судовому засіданні 19.03.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення підписаний судом 23.03.2009 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.