Постанова

від 12.03.2009 по справі 18/322

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/322

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.03.2009                                                                                           № 18/322

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:             

 представникі сторін:

 від відповідача: Степанов Д.Г., Новроцький В.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ “Український курортний центр “Оздоровлення”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.10.2008

 у справі № 18/322 (суддя  

 за позовом                               Державного підприємства України “Міжнародний дитячий центр “Артек”

 до                                                   ТОВ “Український курортний центр “Оздоровлення”

 про                                                   стягнення 15226239,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Державне підприємство України “Міжнародний дитячий центр “Артек” звернулось з позовом до ТОВ “Український курортний центр “Оздоровлення” про стягнення 15 226 239, 72 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.10.2008 р. позов задоволено повністю.

Стягнуто з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Український курортний центр „Оздоровлення" (інд. 03113. м. Київ. вул. Лагерна, 46/48, офіс 31; інд. 04071, м. Київ, вул. Лук'янівка, 79: код ЄДРПОУ 33833116) на користь Державного підприємства України „Міжнародний дитячий центр „Артек" (інд. 98645, м. Ялта. смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 41, код ЄДРПОУ 16502790) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 14 980 370 (чотирнадцять мільйонів дев'ятсот вісімдесят тисяч) 67 коп., 245 869 (двісті сорок п'ять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 05 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ “Український курортний центр “Оздоровлення” до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2008 р. у справі № 18/322 в повному обсязі. Прийняти нове рішення у справі № 18/322, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Стягнути з Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» 12 750 грн. - сплаченого державного мита за подачу цієї апеляційної скарги.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Зокрема заявник посилається на те, що не будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, TOB «УКЦ «Оздоровлення» був позбавлений можливості приймати участь у її розгляді та висувати аргументи проти доводів позивача. При цьому, суд першої інстанції, не зважаючи на те, що конверт з ухвалою про порушення провадження у справі повернувся на його адресу, прийняв рішення по справі у першому засіданні.

Ухвалою від 09.02.2009 р. Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ “Український курортний центр “Оздоровлення” було прийнято до провадження і призначено до розгляду на 12.03.2009 р.

В судове засідання 12.03.2009 р. відповідач чи його представник не з'явився. Але направив на адресу суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому відповідач не надав до даного клопотання доказів тих обставин на які він послався в клопотанні. Представники позивача не заперечували щодо  можливості розгляду справи у відсутність відповідача чи його представників. Так, як в матеріалах справи містились належні докази повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, то колегія дійшла до висновку про відхилення заявленого клопотання.

Позивач просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31.12.2007р. між TOB «Український курортний центр «Оздоровлення» надалі - Покупець) і Державним підприємством України "МДЦ “Артек”) було укладено Договір купівлі-продажу путівок за №629/07-КП.

Згідно умов Договору   позивач   продавав путівки на оздоровлення дітей згідно Додатку № 1, а Покупець купував та здійснював оплату відповідно до графіку платежів погоджених Сторонами у додатку №4.

Сторони передбачили у розділі 2.3.  "Покупець зобов'язується"  п.2.3.3. Договору провести розрахунок на умовах і в порядку, передбаченому в п.п.3.2.,4.3. Договору. Додатками №1 та №4 до Договору було передбачено ціни, кількість та графік платежів по оплаті за путівки.

У відповідності до п. 4.2. договору загальна сума договору складає 33 349 260,00 грн. Додатком №1 до договору визначений розподіл путівок по таборам МДЦ „Артек" реалізації TOB „Український курортний центр „Оздоровлення" на 2008 рік.

Згідно з додатком №4 до договору затверджений графік платежів по оплаті путівок МДЦ Артек" TOB „Український курортний центр „Оздоровлення" по договору купівлі-продажу путівок №629/07-КП від 31.12.2007 р.

Додатковою угодою №1 від 07.04.2008 р. до договору загальна сума говору визначена у розмірі 44 465 680.00 грн.

Державне підприємство України “Міжнародний дитячий центр “Артек” передало путівки на оздоровлення дітей ТОВ “Український курортний центр “Оздоровлення”, що Стверджується довіреністю ЯМИ №822692 від 03.07.08р. ЯМИ №822684 від 11.04.2008 р., ЯМИ №822681 від 08.04.2008 р., ЯМИ №822680 від 04.03.2008 р.. накладними №РН1-000104 від 03.07.2008 р., № РН1-000055 11.04.2008р., №РН1-000053 від 08.04.2008 р., № РН1-000012 від 04.03.2008 р., згідно до п.2.1.2. Договору ДПУ "МДЦ "Артек" виконав свої зобов'язання передбачені договором стосовно забезпечення надання повної інформації про умови розміщення, харчування, інфраструктурі, забезпечив дітей комплексом послуг передбачених путівкою, приймання, доставку, а в разі потреби харчування та розміщення на базі - готелю та інше.

Як було встановлено судом першої інстанції, то відповідачем неналежним чином виконані зобов'язання зо Договором, отримані путівки оплачені частково  у сумі 17 467 739,00 грн.

Отже, станом 08.09.2008 р. відповідно до акту звірки  взаєморозрахунків, заборгованість відповідача перед позивачем складає 13 978 536,00 грн.

Згідно п. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 ГК України також встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, в статті 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом, за прострочку платежу позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 14 980 370,67 грн. (13 978 536,00 грн. заборгованості + 1 001 834,67 грн. інфляційних втрат), 245 869,05 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Також суд не може погодитись з твердженням апелянта в апеляційній скарзі, що судом було неналежним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, внаслідок чого  було позбавлено свого процесуального права участі в розгляді даної справи, що вплинуло на повноту і об'єктивність зазначеного висновку суду, яке лягло в основу рішення про задоволення позову.

Оскільки, в матеріалах справи наявні докази того, що відповідача було повідомлено належним чином, у відповідності до відмітки, яка міститься на ухвалі про порушення провадження у справі від 03.10.2008 р.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, апелянтом  всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2008 р. у справі № 18/322 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга ТОВ “Український курортний центр “Оздоровлення” підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

 Рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2008 р. у справі № 18/322 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “Український курортний центр “Оздоровлення” - без задоволення.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 20.03.09 (відправлено)