Постанова

від 25.03.2009 по справі 48/284

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

48/284

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.03.2009                                                                                           № 48/284

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Поляк О.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Підліснюк В.Ю. (дов. від 10.07.2008р.);

 від відповідача - Жулідова І.С. (дов. від 21.10.2008р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грюнберг"

 на рішення господарського суду м.Києва від 22.01.2009

 у справі № 48/284 (суддя  

 за позовом                               товариства з обмеженою відповідальністю "Логітракон Україна"

 до                                                   товариства з обмеженою відповідальністю "Грюнберг"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 29 483,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнберг”, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило місцевий господарський суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” 25 195,36 грн. штрафу за простій транспортних засобів, 294,90 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 1 700,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 48/284 від 22.01.2009р. позов товариства з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” вартість простою автомобілів понад встановлений термін при здійснені міжнародного перевезення у розмірі 25 195,25 грн., витрати із сплати державного мита у сумі 251,95 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що товариство з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” митні органи про свій намір ввезти вантаж відповідно до заявок-підтверджень № LGU 12 – 00004 від 14.12.2007р., № LGU12-00003 від 17.12.2007р. не повідомило, у зв'язку з чим транспортні засоби товариства з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” перетнули митний кордон не в день прибуття до Чопської митниці 24.12.2007р., а наступного дня - 25.12.2007р., коли митний орган отримав від товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” попереднє повідомлення. Таким чином простій транспортних засобів з 24.12.2007р. по 25.12.2007р. стався не в Україні, а тому він не є понаднормовим. Твердження товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” про неможливість вчинити всі необхідні дії для митного оформлення в Київській регіональній митниці через особливий порядок діяльності митних органів та банківських установ у період з 31.12.2007р. по 05.01.2008р., є необґрунтованими, оскільки відповідач не довів у встановленому порядку, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за заявками-підтвердженнями № LGU 12 – 00004 від 14.12.2007р., № LGU12-00003 від 17.12.2007р. Таким чином простій транспортних засобів позивача тривалістю 8 та 9 діб за вказаними заявками стався з вини відповідача. У зв'язку з чим, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” вартості понаднормового простою підлягають частковому задоволенню у розмірі 25 195,25 грн. Враховуючи те, що позивачем не надано платіжного доручення або іншого розрахункового документу, що підтверджував би здійснення оплати адвокатських послуг, то вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката є безпідставними.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Грюнберг”, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі № 48/284 від 22.01.2009р. скасувати та провадження у даній справі припинити.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки місцевий господарський суд визнав встановленою вину відповідача за простій автомобілів необґрунтовано, за відсутності чітких доказів, базуючись на власних припущеннях. Також господарським судом м. Києва не надано належної оцінки акту № LU – 01-01 від 08.01.2008р., який свідчить про виконання сторонами своїх обов'язків з транспортного експедирування на підставі заявок - підтверджень, а також про належне виконання відповідачем зобов'язань зі своєчасного надання необхідних документів, та відсутність претензій сторін з приводу вказаних правовідносин. Враховуючи відсутність у позивача законних підстав вимагати у відповідача відшкодування вартості простою автомобілів, що має наслідком відсутність спору між сторонами, то провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:

14.12.2007р. товариство з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” та товариство з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” погодили заявку-підтвердження № LGU 12 - 00004 (надалі - Заявка 4), якою визначили:

- місце завантаження - Віново, Італія;

- митне оформлення в Італії;

- дата завантаження - 18.12.2007р.;

- номер транспортного засобу - АО3340АТ/АО4141ХХ;

- митне оформлення Україна - Київ;

- місце вивантаження - Київ;

- вантаж - обладнання для сміттєвозів;

- кількість, розмір - 2 од.;

- інструкції: верхнє завантаження;

- законна база перевезення: СМR/ТІР;

- умови оплати: вартість фрахту 4 300,00 Євро. За курсом НБУ в гривні. Б/Н. Оплата, після перетину транспортним засобом українського кордону;

- простій: 24 години в Європі та 48 годин в Україні вільні від простою. Далі - 200 Євро за кожну добу простою.

Перевезення позивачем вантажу за Заявкою 4 підтверджується СМR            № 090/07 та 088/2007, відмітки на яких свідчать, що транспортний засіб АО3340АІ/АО4141ХХ прибув на Чопську митницю 24.12.2007р., а перетнув її 25.12.2007р. Таким чином, при перетині митного кордону України був допущений простій транспортного засобу тривалістю одна доба.

17.12.2007р. товариство з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” та товариство з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” погодили заявку-підтвердження № LGU12-00003 (надалі - Заявка 3), якою визначили:

- місце завантаження - Віново, Італія;

- митне оформлення в Італії;

- дата завантаження - 20.12.2007р.;

- номер транспортного засобу - СЕ1220АЕ/СЕ2630ХХ;

- митне оформлення Україна - Київ;

- місце вивантаження - Київ;

- вантаж - обладнання для сміттєвозів;

- кількість, розмір - 2 од.;

- інструкції: верхнє завантаження;

- законна база перевезення: СМR;

- умови оплати: вартість фрахту 4300,00 Євро. За курсом НБУ в гривні. Б/Н. Оплата, після перетину транспортним засобом українського кордону;

- простій: 24 години в Європі та 48 годин в Україні вільні від простою. Далі - 200 Євро за кожну добу простою.

Перевезення позивачем вантажу за Заявкою 3 підтверджується СМR                   № 089/07 та 091/07, відмітки на яких свідчать, що транспортний засіб СЕ1220АЕ/СЕ2630ХХ прибув на Чопську митницю 24.12.2007р., а перетнув її 25.12.2007р. Таким чином, при перетині митного кордону України був допущений простій транспортного засобу тривалістю одна доба.

Як зазначає представник позивача, простій вказаних транспортних засобів стався через відсутність попереднього повідомлення відповідача на митниці, яке Чопська митниця отримала 25.12.2007р.

Транспортні засоби із вантажем товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” прибули до Київської регіональної митниці 26.12.2007р. та 27.12.2007р., що підтверджується відбитками штампу Київської регіональної митниці про взяття під митний контроль вантажу на СМR 088/2007, 089/07, 090/07 та 091/07. Митне оформлення вантажу завершилося 05.01.2008р., а вивантаження - 06.01.2008р.

Актом № LU-01-1 про приймання наданих транспортно-експедиційних послуг на перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 08.01.2008р. сторони встановили, що експедитором – товариством з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” за заявками - підтвердженнями надані транспортні послуги за територією України за маршрутом Віново - м. Чоп, транспортні послуги по території України за маршрутом м. Чоп - м. Київ, а також визначили вартість зазначених послуг та винагороди за транспортно-експедиторські послуги. Крім того, вказаним актом сторони встановили дату завантаження транспортних засобів - 19.12.2007р., дату доставки вантажу - 06.01.2008р., а також той факт, що товариством з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” транспортно – експедиторські послуги надані в повному обсязі, якість та строк яких відповідає вимогам Заявок. Зауважень та претензій з приводу наданих послуг сторони одна до одної не мають.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” на підставі виставлених товариством з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” рахунків-фактур № СФ-0000001 та № СФ-0000002 від 08.01.2008р. сплатило позивачу за надані транспортно-експедиторські послуги 62 936,18 грн.

Претензією щодо сплати понаднормового простою автомобілів при здійснені міжнародного перевезення вантажів товариство з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” з вимогою сплатити за понаднормовий простій автомобілів, які здійснювали перевезення відповідно до транспортних Заявок 3 і 4 тривалістю 10 діб 29 483,92 грн.

Вказана претензія залишена товариством з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” без задоволення.

Задовольняючи частково позов товариства з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна”, місцевий господарський суд визнав правомірним та обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 25 195,25 грн. вартості простою автомобілів понад встановлений термін при здійсненні міжнародного перевезення.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі           (ч. 1 ст. 930 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини із надання транспортно-експедиторських послуг між сторонами оформлені у письмовій формі - заявки-підтвердження № LGU 12 - 00004 від 14.12.2007р., № LGU 12 - 00003 від 17.12.2007р. При цьому, покладення на позивача обов'язку із виконання митних формальностей, сторонами погоджено не було. А отже, виконання митних формальностей, віднесено до обов'язків замовника – товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнберг”.

Згідно ч. 1 ст. 933 Цивільного кодексу України клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.

Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті (ч. 4 ст. 933 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 93 Митного кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант заздалегідь повідомляє відповідний митний орган про намір ввезти ці товари.

Як встановив місцевий господарський суд та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” митні органи про свій намір ввезти вантаж відповідно до Заявок 3 і 4 не повідомило, а тому транспортні засоби товариства з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” перетнули митний кордон не в день прибуття до Чопської митниці 24.12.2007р., а наступного дня - 25.12.2007р., коли митний орган отримав від відповідача попереднє повідомлення.

Таким чином, як вірно встановив місцевий господарський суд, простій транспортних засобів у вищезазначений період стався за межами території України, в межах допустимого простою в Європі.

Як зазначалось вище, відбитками штампу Київської регіональної митниці про взяття під митний контроль вантажу на СМR 088/2007, 089/07, 090/07 та 091/07 підтверджується, що транспортні засоби із вантажем товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” прибули до Київської регіональної митниці 26.12.2007р. та 27.12.2007р. Митне оформлення вантажу завершилося 05.01.2008р., а вивантаження - 06.01.2008р.

Оскільки сторонами погоджено 2 доби простою на території України, то понаднормовий простій транспортних засобів за Заявкою 3 у період з 28.12.2007р. по 05.01.2008р. становить 9 діб, а за Заявкою 4 у період з 29.12.2007р. по 05.01.2007р. - 8 діб.

Статтею 71 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти.

Відповідно до ст. 189 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; 2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;                     3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає про те, що митні органи та банківські установи починаючи з 31.12.2007р. по 05.01.2008р. в звичайному режимі не працювали, а тому, здійснення митного оформлення вантажів у вказаний період не відбувалось. При цьому, відповідач посилається на наказ Державної митної служби України від 10.12.2007р. № 1037 “Про перенесення робочих днів”.

Як вбачається з пункту 2.3 наказу Державної митної служби України від 10.12.2007р. № 1037 “Про перенесення робочих днів” керівників регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організації зобов'язано забезпечити у вихідні та святкові дні 31.12.2007р. - 07.01.2008р. безперебійне здійснення митного контролю і митного оформлення. Робочі ж дні були перенесені для працівників апарату Державної митної служби України.

Відповідачем, на підтвердження виконання обов'язку із сплати митних платежів надано платіжне доручення № 431 від 29.12.2007р., одержувачем за яким є Київська регіональна митниця, банком одержувача - ГУДК України у м. Києві.

З наявного в матеріалах справи регламенту роботи “Райффайзен банк Аваль” в період з 28 грудня 2007 по 08 січня 2008 року вбачається, що обслуговуючий ТОВ “Грюнберг” банк “Райффайзен банк Аваль” 29.12.2007р. до 14.00 здійснював початкові платежі, що спрямовані до операційного та територіальних управлінь НБУ, або органів Держказначейства.

Листом Державної митної служби України від 25.12.2007р. № 11/4-15/13071-ЕП начальників регіональних митниць та начальників митниць було повідомлено, зокрема, про те, що 29.12.2007р. зарахування коштів до бюджету з використанням системи електронних платежів буде здійснюватися до 12.30.

Як вбачається з електронної виписки системи „клієнт-банк”, наданої відповідачем в ході апеляційного перегляду, платіжне доручення  № 431 виконане банком 29.12.2007 року о 14.08, час подання вказаного платіжного доручення на обробку банку незрозумілий. З виписки вбачається, що новий платіж за одним і тим самим розрахунковим документом надійшов як в  11.49,  так і в 13.14.  

Проте, колегія суддів вважає, що у разі своєчасного подання платіжного доручення № 431 до виконання, банк провів би платіж  за ним.

Згідно письмового пояснення Київської регіональної митниці № 35/1.4-22/11642 від 19.11.2008р., що в період з 29.12.2007р. по 05.01.2008р. Київською регіональною митницею проведено митне оформлення вантажів в митному режимі “імпорт”, які надійшли на адресу ТОВ “Грюнберг” за наступними вантажними митними деклараціями: №№ 100000010/7/438593 від 29.12.2007р.; 100000010/8/428046 від 05.01.2008р.; 100000010/8/428052 від 05.01.2008р.; 100000010/8/428053 від 05.01.2008р.; 100000010/8/428054 від 05.01.2008р. Також в зазначений період від ТОВ “Грюнберг” перераховані кошти на р/р 37349210000026 (отримувач Київська регіональна митниця) платіжним дорученням від 04.01.2008р. № 431 у сумі 219 000,00 грн.

Київська регіональна митниця у листі № 35/1.4-22/12302 від 05.12.2008р. зазначає про те, що у період з 27.12.2007р. по 04.01.2008р. проводилось митне оформлення вантажів, які заявлялись до митного оформлення без будь-яких обмежень.

До того ж, як зазначалось вище, транспортні засоби із вантажем                       ТОВ “Грюнберг” прибули до Київської регіональної митниці 26.12.2007р. та 27.12.2007р., а тому відповідач мав можливість здійснити платіж раніше ніж 29.12.2007р.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач у встановленому порядку не довів, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за Заявками 3 і 4, то твердження відповідача про неможливість вчинити всі необхідні дії для митного оформлення в Київській регіональній митниці через особливий порядок діяльності митних органів та банківських установ є безпідставними.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що простій транспортних засобів позивача тривалістю 8 та 9 діб за вказаними заявками стався з вини відповідача.

Частиною 2 ст. 533 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вірно встановив господарський суд м. Києва, офіційний курс Євро до гривні має обраховуватися станом на 18.02.2008р., оскільки саме цього дня відповідач здійснив оплату наданих позивачем послуг. Курс Євро до гривні НБУ станом на 18.02.2008р. становив 7,410370 грн. за 1 Євро. Загальний строк понаднормового простою становить 17 днів.

А тому вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості понаднормового простою підлягають задоволенню частково у розмірі 25 195,25 грн. (7,410370 грн. х 200 євро х 17 днів = 25 195,25).

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з державного мита сум, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.   Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Відповідно до п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” відшкодування витрат позивачів та відповідачів, пов'язаних з оплатою ними послуг адвокатів, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивачем на підтвердження оплати послуг адвоката надано договір                № 11/08 про надання адвокатських послуг від 08.07.2008р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 294 від 31.03.2008р., за яким адвокат Підліснюк Володимир Юрійович зобов'язався за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю “Логітракон Україна” підготувати та подати до господарського суду м. Києва позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” вартість простою автомобілів понад встановлений термін при здійсненні міжнародного перевезення вантажів, здійснити представництво інтересів ТОВ “Логітракон Україна” в господарському суді м. Києва при розгляді справи за вказаним позовом, а також доручення від 10.07.2008р. видане ТОВ “Логітракон Україна” Підліснюку Володимиру Юрійовичу. Разом з тим позивачем не надано платіжного доручення або іншого розрахункового документу, що підтверджував би здійснення оплати адвокатських послуг.

Наявна в матеріалах справи копія електронного розрахункового документа (а.с. 71) не є допустимим доказом, в зв'язку з чим не приймається судом   до уваги.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, місцевим господарським судом правомірно визнано необґрунтованими.

Інші посилання апелянта на порушення норм матеріального та процесуального права у відповідності до норм ст. 104 ГПК України не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, а також припинення провадження у справі.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва у справі № 48/284 від 22.01.2009р. відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 48/284 від 22.01.2009р. залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнберг” без задоволення.

          2. Повернути до господарського суду м. Києва матеріали справи                        № 48/284.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 27.03.09 (відправлено)