cpg1251
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
22 липня 2013 року Справа № 6/210-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Маціщук А.В.
судді Василишин А.Р. ,
судді Петухов М.Г.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - дир-а Янківер С.Ю., пред-ка Головчука В.А. (пост.дов. б/н від 27.03.2013р.)
органу ДВС - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.05.13 р.
у справі № 6/210-10 (суддя Говор Н.Д. )
за позовом публічного акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛБАНК"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький коледж бізнесу"
про стягнення 1004553,87 грн. (скарга на дії ДВС)
в с т а н о в и в :
Відповідно до ухвали господарського суду Вінницької області від 16.05.2013 р. у справі № 6/210-10 задоволено скаргу ТОВ "Вінницький коледж бізнесу" на дії державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження з виконання наказу у справі № 6/210-10 в частині складання акту опису і арешту майна від 21.09.2012 р. Визнано незаконними дії Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2552 га, яка розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7. Визнано недійсними наслідки виконавчих дій, вчинених Замостянським відділом ДВС Вінницького МУЮ щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2552 га, яка розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7. Визнано недійсним акт опису і арешту майна, складений 21.09.2013 р. Замостянським відділом ДВС Вінницького МУЮ.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач ПАТ "Універсал Банк" подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Вінницький коледж бізнесу" на дії та бездіяльність Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, враховуючи наступне.
При прийнятті оскаржуваної ухвали судом порушено приписи ст.121-2 ГПК України, відповідно до якої скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли відповідна дія мала бути вчинена.
Дії Державної виконавчої служби, які були визнані незаконними оскаржуваною ухвалою, були проведені 21.09.2012 р., а скаргу було подано 01.04.2013 р., тобто - поза межами встановленого законом процесуального строку без відповідного клопотання про його поновлення, що відповідно до п.9.7 постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» є підставою для залишення скарги без розгляду.
Крім того, господарським судом було порушено приписи ст.ст.62, 121-2 ГПК України, оскільки судом досліджувалися матеріали зведеного виконавчого провадження № 30303658, у якому виконуються також рішення Вінницького окружного адміністративного суду. Тоді як згідно п.9.2. постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона підлягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ, а в іншій частині господарський суд відмовляє в прийнятті скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 62 і статті 121-2 ГПК України.
На думку скаржника, в порушення вказаних норм процесуального права судом першої інстанції було досліджено виконавчі документи Вінницького окружного адміністративного суду, надано оцінку співрозмірності вартості майна боржника та суми стягнення за зведеним виконавчим провадженням в частині, що не підвідомча господарському суду.
Не врахувавши приписи ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що державний виконавець вчинив опис та арешт майна у розмірі, що перевищує суму стягнення за виконавчим документом.
Скаржник звертає увагу, що відповідно до ч.5 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право запропонувати ті види майна та предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Місцевим господарським судом не встановлено, чи пропонувалося боржником першочергове звернення стягнення саме на описане майно.
Також, судом помилково ототожнено опис майна боржника із зверненням стягнення на майно боржника, так як звернення стягнення на майно боржника є ширшим поняттям і включає в себе крім опису і арешту ще й примусову реалізацію (ч.1 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження»).
Скаржник зазначає, що відповідно до ч.5 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Окремий порядок черговості звернення стягнення на майно боржника-юридичної особи визначено ч.2 ст.66 Закону України «Про виконавче провадження». Так - у першу чергу майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція); у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві. У зв'язку з тим, що в процесі виконання рішення суду державним виконавцем не виявлено майна, на яке слід першочергово звертати стягнення в розумінні ст.66 Закону, право визначення черговості звернення стягнення на виявлене майно належить виключно державному виконавцю. Не взявши до уваги зазначені норми, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали фактично взяв на себе функції державного виконавця.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує її доводи, вважає апеляційну скаргу позивача необґрунтованою та безпідставною. Тому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
На підтвердження своєї позиції відповідач зазначає, що 21.09.2012 р. Замостянським відділом ДВС проведено опис земельної ділянки площею 0,2552 га за адресою м.Вінниця, вул.Чехова,7, про що складено акт опису і арешту майна. Опис земельної ділянки проводився без участі представника відповідача, що підтверджується актом. Всупереч вимогам п.4.2.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 акт не був підписаний представником боржника. Копія акта не вручалася та не надсилалася відповідачу, а отримана відповідачем лише 28.03.2013 р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що підтверджується наявною у матеріалах справи заявою від 27.03.2013 р.
Також відповідач звертає увагу, що загальний розмір стягнення з Вінницького коледжу бізнесу - товариства з обмеженою відповідальністю з урахуванням виконавчого збору і витрат з організацією та проведенням виконавчих дій становить 863133,69 грн. Тоді як відповідно до звіту, складеного 24.07.2012 р. ТОВ «Профсервіс» та рецензії від 18.02.2013 р. складеної незалежним оцінювачем Байдою Т.А. вартість заставного майна - окремо стоячої будівлі заводоуправління, зазначеної на плані літерою «Г», загальною площею 1561,9 кв.м. за адресою м.Вінниця, вул.Чехова,7 - 1486725,75 грн. без ПДВ.
Про результати рецензування відповідач дізнався лише 22.03.2013 р., що підтверджується листом відділу ДВС від 26.02.2013 р. за №4027/09-37/8, конвертом та довідкою відділення зв'язку.
Таким чином, остаточну вартість будівлі заводоуправління відповідач дізнався 22.03.2013 р. Скарга на дії ДВС подана в десятиденний строк 01.04.2013 р. Крім того, 15.04.2013 р. відповідач звернувся до господарського суду Вінницької області із заявою про відновлення пропущеного строку.
Таким чином, твердження позивача про пропущення строку на оскарження дій ДВС спростовується матеріалами справи.
Також, відповідач вказує, що скарга на дії ДВС подана ним по виконавчому провадженню №30303658 в частині виконання наказу господарського суду Вінницької області № 6/210-10 від 31.12.2010 р.
Відповідач у відзиві зазначає, що позивач у апеляційній скарзі помилково акцентує увагу на черговості звернення стягнення на майно боржника, оскільки дії ДВС оскаржувалися відповідачем не з підстав порушення черговості звернення, а з підстав порушення приписів ч.6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» та п.3.8.2. Інструкції, які передбачають, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням виконавчого збору і витрат з організацією та проведенням виконавчих дій. Тоді як, навіть за заниженою оцінкою органу ДВС вартість описаного і арештованого майна більше ніж у півтора рази перевищує розмір стягнення.
У судовому засіданні 22.07.2013 р. представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві. Додатково пояснив, що на даний час рішення суду не виконане. Всі активи відповідача арештовані та передані на зберігання банку. Акти оцінки втратили свою чинність у зв'язку зі спливом 6-місячного терміну, і дії по реалізації описаного та арештованого майна державним виконавцем не проводилися. Також пояснив, що ним оскаржуються тільки дії державного виконавця щодо опису і арешту земельної ділянки та наслідки таких дій, під якими він розуміє акт опису та арешту майна від 21.09.2012 р., і інших наслідків немає.
Позивач та орган ДВС не забезпечили явку представників у судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень /а.с.181, 183/.
Зважаючи, що судом вжито всіх необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалася, а також враховуючи строки перегляду справи в апеляційному провадженні, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача та органу ДВС за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.04.2013 р. до господарського суду Вінницької області надійшла скарга Вінницького коледжу бізнесу - товариства з обмеженою відповідальністю від 31.03.2013 р. /а.с.1-9 у т.2/ на дії державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження з виконання наказу у справі № 6/210-10, у якій скаржник просив:
1) визнати незаконними дії Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції щодо проведення оцінки окремо стоячої будівлі заводоуправління, зазначеної на плані літерою "Г", загальною площею 1 561,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7 та оцінки земельної ділянки площею 0,2552 га, яка розташована за адресою: м.Вінниця, вул. Чехова,7.
2) визнати недійсними наслідки виконавчих дій вчинених Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції щодо проведення оцінки окремо стоячої будівлі заводоуправління, зазначеної на плані літерою "Г", загальною площею 1561,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7 та оцінки земельної ділянки площею 0, 2552 га, яка розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова, 7.
3) визнати недійсними:
А) звіт про визначення ринкової вартості окремо стоячої будівлі заводоуправління (літ. "Г"), загальною площею 1561,9 кв.м., що розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7, складений товариством з обмеженою відповідальністю "Профсервіс" (оцінювач Григорчук Віталій Андрійович) 24 липня 2012 року;
Б) звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що належить ТОВ Вінницький коледж бізнесу, складений товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-консалтинговий центр" (оцінювач Григорчук Віталія Андрійовича) 15 жовтня 2012 року;
В) рецензію, складену 18 лютого 2013 року незалежним оцінювачем Байдою Тетяною Анатоліївною, на звіт про визначення ринкової вартості окремо стоячої будівлі заводоуправління (літ. "Г"), загальною площею 1 561,9 кв.м., що розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7, виготовлений ТОВ "Профсервіс";
Г) рецензію, складену 18 лютого 2013 року незалежним оцінювачем Байдою Тетяною Анатоліївною, на звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що належить ТОВ "Вінницький коледж бізнесу", виготовлений ТОВ "Експертно-консалтинговий центр".
4) визнати бездіяльність Замостянсього відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності Зобківа Михайла Олеговича для проведення повторної оцінки окремо стоячої будівлі заводоуправління, зазначеної на плані літерою "Г", загальною площею 1561,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7, - незаконною.
5) зобов'язати Замостянський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції призначити суб'єктом оціночної діяльності Зобківа Михайла Олеговича для проведення повторної оцінки окремо стоячої будівлі заводоуправління, зазначеної на плані літерою "Г", загальною площею 1561,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7.
6) визнати незаконними дії Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2552 га, яка розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7.
7) визнати недійсними наслідки виконавчих дій вчинених Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 2552 га, яка розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7.
8) визнати недійсним акт опису й арешту майна, складений 21 вересня 2012 року Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції.
Скарга мотивована тим, що при здійснені виконавчого провадження державним виконавцем було призначено оцінку будівлі заводоуправління та земельної ділянки, належних боржнику, яка на думку скаржника, була здійснена оцінювачем з порушенням чинного законодавства. Також стверджує, що державним виконавцем неправомірно вчинено опис та арешт майна боржника - земельної ділянки площею 0,2552 га, оскільки вартість раніше описаної будівлі заводоуправління перевищує суму, необхідну для виконання за даним виконавчим документом.
16.05.2013 р. скаржник подав заяву про відмову від розгляду скарги в частині визнання незаконними дій державного виконавця щодо проведення оцінки будівлі заводоуправління та земельної ділянки, оскільки на час розгляду скарги оцінки втратили свою чинність в зв'язку зі збігом 6-місячного терміну. Просить суд розглянути питання про визнання незаконними дій державного виконавця щодо проведення опису та арешту земельної ділянки площею 0.2552 га та визнати недійсними наслідки опису майна /а.с.109 у т.2/.
Як вбачається із протоколу судового засідання господарського суду Вінницької області від 16.05.2013 р. у справі № 6/210-10 /а.с.110 у т.2/ відповідачем у судовому засіданні підтверджено, що ним подана заява, відповідно до якої він просить суд не розглядати п.п.2-6 скарги на дії ДВС. Судом прийнята до розгляду заява про відмову від частини вимог.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача надав пояснення, що ним оскаржуються дії державного виконавця щодо опису і арешту земельної ділянки, та наслідки таких дій, під якими він розуміє акт опису і арешту майна від 21.09.2013 р., оскільки інші наслідки не настали.
Таким чином, судом першої інстанції розглянуті та задоволені наступні вимоги відповідача за скаргою на дії ДВС:
1) визнати незаконними дії Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2552 га, яка розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7.
2) визнати недійсними наслідки виконавчих дій вчинених Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 2552 га, яка розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7.
3) визнати недійсним акт опису й арешту майна, складений 21 вересня 2012 року Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 14.12.2010 р. позов публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задоволено частково в сумі 672107,89 грн. Підлягає стягненню з Вінницького коледжу бізнесу - товариства з обмеженою відповідальністю на користь публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 667490,81 грн. заборгованості по кредиту, 4617,08 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 6721,08 грн. державного мита та 157,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу /а.с. 156-159 у т.1/.
31.12.2010 р. судом видано наказ на примусове виконання рішення суду у даній справі /а.с. 160 у т.1/.
16.09.2011 р. за заявою позивача/стягувача від 16.09.2011 р. старшим державним виконавцем Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ Поліщуком М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області №6/210-10 від 31.12.2010 р. та надано боржнику строк для добровільного виконання до 23.09.2013 р. У п.6 вказаної постанови зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за адресою в мережі Інтернет https://trade.informjust.ua та вказано ідентифікатор доступу /а.с. 11 у т.2/.
У наданий державним виконавцем строк для добровільного виконання боржник рішення суду не виконав.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно з ч.1-5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Пунктом 5.1.3. Інструкції проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. (чинної на момент початку примусового виконання та складання акту арешту і опису майна) встановлено, що у разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача й не ускладнюють виконання рішення. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.
У матеріалах справи відсутні докази того, що після початку примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 31.12.2010 р. у справі № 6/210-10 боржником самостійно пропонувалися види майна, на яке в першу чергу необхідно звернути стягнення, як визначено вищенаведеними нормами законодавства.
25.01.2012 р. старшим державним виконавцем Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ Заболотним В.П. при примусовому виконанні наказу господарського суду Вінницької області № 6/210-10 від 31.12.2010 р. проведено опис та арешт майна, що належить боржнику, а саме окремо стоячої будівлі заводоуправління літера "Г", загальною площею 1561,9 кв.м., про що складено акт опису і арешту майна від 25.01.2012 р. /а.с.12-13 у т.2/.
06.07.2012 р. державним виконавцем Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ Гожою Т.О. винесено постанову про призначення Григорчука В.А. експертом, суб'єктом оціночної діяльності та зобов'язано його надати письмовий висновок , звіт про оцінку майна з питань оцінки окремо стоячої будівлі заводоуправління літера "Г", загальною площею 1561,9 кв.м. /а.с.14 у т.2/.
20.08.2012 р. до Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ надійшов Звіт про визначення ринкової вартості окремо стоячої будівлі заводоуправління літера "Г", загальною площею 1561,9 кв.м. , що розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7, складений оцінювачем ТОВ "Профсервіс" Григорчуком В.А. згідно з яким ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 24.07.2012 р. становила 1486725,75 грн. /а.с.15-44 у т.2/.
21.09.2012 р. заступником начальника Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ Петрішеним А.А. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Вінницької області № 6/210-10 від 31.12.2010 р. проведено опис та арешт майна, що належить боржнику, а саме земельної ділянки площею 0,2552 га., про що винесено відповідний акт опису і арешту майна від 21.09.2012 р., який є предметом оскарження /а.с.45-46 у т.2/.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вказаний акт складено з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи наступне.
Відповідно до ч.6 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Станом на момент вчинення оскаржуваних дій по складанню акту опису і арешту земельної ділянки площею 0,2552 га, належної боржнику, в ході здійснення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Вінницької області № 6/210-10 від 31.12.2010 р., державному виконавцю було відомо зі звіту, складеного оцінювачем Григорчуком В.А. 24.07.2012 р. про те, що ринкова ціна описаного раніше майна боржника становить суму 1486725 грн. 75 коп. Отже, опис іншого майна, враховуючи вартість майна боржника, описаного за актом опису й арешту майна від 25.01.2012 р., забезпечував виконання за виконавчим документом у сумі 678986,87 грн., з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також - з урахуванням у сукупності інших сум, належних до стягнення з боржника у межах зведеного виконавчого провадження.
Так, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом Вінницької області витребовувались у Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ матеріали виконавчого провадження № 30303658 з виконання наказу господарського суду Вінницької області від 31.12.2010 р. у справі № 6/210-10. Відповідно до постанов про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 15.05.2012 р., 01.06.2012 р., 28.06.2012 р./а.с.106-108 у т.2/ виконавчі провадження з виконання наказу господарського суду Вінницької області від 31.12.2010 р. у справі № 6/210-10, виконавчих листів № 2а/0270/562/11 від 28.03.2012 р. на суму 22102,58 грн., № 2а/0270/1296/12 від 10.05.2012 р. на суму 1895,31 грн., № 2а/0270/1889/12 від 05.06.2012 р. на суму 8076 грн. об'єднані у зведене виконавче провадження. Скарга на дії ДВС розглянута по суті господарським судом Вінницької області у тій частині, яка стосується виконання рішення господарського суду Вінницької області у справі № 6/210-10, однак за результатом вивчення матеріалів зведеного виконавчого провадження та інших матеріалів даної справи в їх сукупності згідно зі ст.43 ГПК України вбачається, що у державного виконавця відсутні підстави для висновку про недостатність раніше описаного майна (будівлі заводоуправління) для виконання за виконавчим документом і, відповідно, для опису і арешту земельної ділянки з урахуванням норм ч.6 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, станом на момент складення акту опису і арешту майна земельної ділянки площею 0,2552 га оцінка попередньо описаного майна не втратила свою актуальність. В матеріалах справи відсутні докази того, що описане та арештоване раніше майно (будівлі заводоуправління) виставлялося державним виконавцем на реалізацію (торги) та/або переоцінювалося, і такі обставини підтверджують, що державний виконавець, всупереч наведеним нормам, вчинив опис і арешт майна в розмірі, що перевищує необхідний для виконання стягнення за виконавчим документом.
Колегія суддів також приймає до уваги, що опис земельної ділянки проводився без участі представника відповідача, що підтверджується актом опису і арешту майна від 21.09.2012 р.
Відповідно до п. 3.20. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження.
Копія акту, в порушення приписів п.3.20 Інструкції не вручалася та не надсилалася відповідачу (докази такого направлення чи вручення у матеріалах справи відсутні), а отримана відповідачем лише 28.03.2013 р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що підтверджується наявною у матеріалах справи заявою від 27.03.2013 р. /а.с.89 у т.2/.
Відповідно до п.9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність дій державного виконавця по складанню акта опису і арешту майна (земельної ділянки площею 0,2552 га) від 21.09.2012 р. та про задоволення скарги відповідача на дії Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ в цій частині.
З наведених підстав підлягає до задоволення вимога скаржника про визнання недійсним акту опису і арешту майна від 21.09.2012 р.
Щодо вимоги скаржника про визнання незаконними наслідків виконавчих дій вчинених Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 2552 га, яка розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7 колегія суддів звертає увагу на наступне.
Зі скарги на дії ДВС, з заяви, поданої суду 16.05.2013 р., з пояснень відповідача, наданих місцевому господарському суду та суду апеляційної інстанції вбачається, що під наслідками виконавчих дій вчинених Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2552 га, яка розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7, відповідач розуміє опис і арешт майна, а не будь-які інші наслідки. Тому, вимога про визнання незаконними наслідків виконавчих дій поглинається вимогою про визнання недійсним акту опису і арешту майна від 21.09.2012 р., оскільки не містить вимоги про визнання недійсними інших конкретних наслідків виконавчих дій. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги скаржника, викладені в п.п.8 і 9 скарги на дії ДВС не є самостійними вимогами, а направлені на конкретизацію одна одної. Враховуючи наведене, місцевий господарський суд безпідставно задовольнив вимогу скаржника про визнання незаконними наслідків виконавчих дій вчинених Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2552 га, яка розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7, тому оскаржувана ухвала підлягає зміні.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що інших наслідків, крім складання акту опису і арешту майна, сам опис і арешт майна не спричинив. Призначення в подальшому державним виконавцем суб'єкта оціночної діяльності для оцінки описаного і арештованого майна є самостійною виконавчою дією, яка підлягає оскарженню. Однак, скаржник у скарзі на дії ДВС не ставить вимоги про визнання таких дій державного виконавця незаконними.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що скарга відповідача на дії Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ подана із порушенням строків, встановлених ст.121-2 ГПК України не приймаються до уваги колегією суддів як безпідставні, що не підтверджуються матеріалами справи, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст.53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підстав заяви скаржника.
Як зазначено вище, опис земельної ділянки проводився без участі представника відповідача. Копія акта не вручалася та не надсилалася відповідачу, а отримана відповідачем лише 28.03.2013 р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що підтверджується наявною у матеріалах справи заявою від 27.03.2013 р. Отже, про вчинення державним виконавцем опису і арешту майна - земельної ділянки стало відомо відповідачу лише 27.03.2013 р., а скарга на дії ДВС подана до господарського суду Вінницької області 01.04.2013 р., що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції на першому аркуші скарги.
Місцевий господарський суд прийняв та розглянув скаргу по суті, тобто - фактично відновив пропущений процесуальний строк на подання скарги.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення місцевим господарським судом ст.62 ГПК України, ст.ст.52, 66 Закону України «Про виконавче провадження» спростовуються матеріалами справи і не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали згідно зі ст.104 ГПК України.
Згідно з приписами ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача у зв'язку із відмовою у її задоволенні.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства "Універсалбанк" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.05.2013 р. у справі № 6/210-10 змінити, виклавши резолютивну частину ухвали в такій редакції:
"Скаргу Вінницького коледжу бізнесу - товариства з обмеженою відповідальністю від 31.03.2013 р. на дії державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження з виконання наказу у справі №6/210-10 в частині складання акту опису і арешту майна від 21.09.2012 р. задовольнити.
Визнати незаконними дії Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2552 га, яка розташована за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова,7.
Визнати недійсним акт опису й арешту майна, складений 21 вересня 2012 року Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції".
Матеріали справи №6/210-10 повернути господарському суду Вінницької області.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Петухов М.Г.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2013 |
Оприлюднено | 26.07.2013 |
Номер документу | 32607776 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Маціщук А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні