Постанова

від 26.09.2013 по справі 6/210-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Справа № 6/210-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П., суддіДанилова Т.Б., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року у справі№ 6/210-10 господарського судуВінницької області за скаргоюВінницького коледжу бізнесу - товариства з обмеженою відповідальністю на діїЗамостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції за позовомПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Вінницького коледжу бізнесу - товариства з обмеженою відповідальністю простягнення 1 004 553, 87 грн. в судовому засіданні взяв участь представник позивача: Чвалюк А.В. дов. б/н від15.01.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.12.2010 року у справі № 6/210-10 позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Універсал банк" (далі за текстом - ПАТ "Універсал банк") до Вінницького коледжу бізнесу - товариства з обмеженою відповідальністю (далі за текстом - Вінницький коледж бізнесу - ТОВ) задоволено частково: стягнуто з Вінницького коледжу бізнесу - ТОВ на користь ПАТ "Універсал Банк" 667 490, 81 грн. заборгованості по кредиту, 4 617, 08 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом.

31.12.2010 року господарським судом Вінницької області видано наказ на виконання рішення господарського суду Вінницької області від 14.12.2010 у справі № 6/210-10.

01.04.2013 року Вінницький коледж бізнесу - ТОВ звернулось до господарського суду Вінницької області із скаргою на дії державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження з виконання наказу у справі № 6/210-10.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.05.2013 року у справі № 6/210-10 задоволено скаргу Вінницький коледж бізнесу - ТОВ на дії державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження з виконання наказу у справі № 6/210-10 в частині складання акту опису і арешту майна від 21.09.2012 року: визнано незаконними дії Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі за текстом - Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ) щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 2552 га, яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 7; визнано недійсними наслідки виконавчих дій, вчинених Замостянським відділом ДВС Вінницького МУЮ щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 2552 га, яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 7; визнано недійсним акт опису і арешту майна, складений 21.09.2013 року Замостянським відділом ДВС Вінницького МУЮ.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ "Універсал Банк" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.05.2013 року у справі № 6/210-10 та прийняти нове рішення, яким відмовити Вінницькому коледжу бізнесу - ТОВ в задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року у справі № 919/601/13 апеляційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.05.2013 року у справі № 6/210-10 змінено,а саме викладено резолютивну частину ухвали в наступній редакції: "Скаргу Вінницького коледжу бізнесу - ТОВ від 31.03.2013 року на дії державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження з виконання наказу у справі № 6/210-10 в частині складання акту опису і арешту майна від 21.09.2012 року задовольнити. Визнати незаконними дії Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 2552 га, яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 7. Визнати недійсним акт опису й арешту майна, складений 21.09.2012 року Замостянським відділом ДВС Вінницького МУЮ".

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ПАТ "Універсал банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.05.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року у справі № 6/210-10 та прийняти нове рішення, яким відмовити Вінницькому коледжу бізнесу - ТОВ в задоволенні скарги на дії Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 11, 52, 66, 57 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 53, 121 2 Господарського процесуального кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанції встановлено, що 01.04.2013 року до господарського суду Вінницької області надійшла скарга Вінницького коледжу бізнесу - ТОВ від 31.03.2013 року на дії державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження з виконання наказу у справі № 6/210-10, у якій скаржник (з урахуванням уточнень позовних вимог) просив: визнати незаконними дії Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 2552 га, яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 7; визнати недійсними наслідки виконавчих дій вчинених Замостянським відділом ДВС Вінницького МУЮ щодо проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 2552 га, яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 7; визнати недійсним акт опису й арешту майна, складений 21.09.2012 року Замостянським відділом ДВС Вінницького МУЮ.

Вказана скарга мотивована тим, що при здійснені виконавчого провадження державним виконавцем було призначено оцінку будівлі заводоуправління та земельної ділянки, належних боржнику, яка на думку скаржника, була здійснена оцінювачем з порушенням чинного законодавства. Також стверджує, що державним виконавцем неправомірно вчинено опис та арешт майна боржника - земельної ділянки площею 0, 2552 га, оскільки вартість раніше описаної будівлі заводоуправління перевищує суму, необхідну для виконання за даним виконавчим документом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 14.12.2010 року позов ПАТ "Універсал Банк" до Вінницького коледжу бізнесу - ТОВ задоволено частково в сумі 672 107, 89 грн.

31.12.2010 року судом видано наказ на примусове виконання вказаного рішення місцевого суду у даній справі.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 16.09.2011 року за заявою позивача старшим державним виконавцем Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ Поліщуком М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області № 6/210-10 від 31.12.2010 року та надано боржнику строк для добровільного виконання до 23.09.2013 року. У п. 6 вказаної постанови зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за адресою в мережі Інтернет https://trade.informjust.ua та вказано ідентифікатор доступу.

Судами встановлено, що у наданий державним виконавцем строк для добровільного виконання боржник рішення суду не виконав.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Частиною 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

Згідно ч. 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Положеннями ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що вразі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Інструкція проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Пунктом 5.1.3. вказаної Інструкції закріплено, що у разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача й не ускладнюють виконання рішення. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Як встановлено господарськими судами докази того, що після початку примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 31.12.2010 року у справі № 6/210-10 боржником самостійно пропонувалися види майна, на яке в першу чергу необхідно звернути стягнення, як визначено вищенаведеними нормами законодавства відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2012 року старшим державним виконавцем Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ Заболотним В.П. при примусовому виконанні наказу господарського суду Вінницької області № 6/210-10 від 31.12.2010 року проведено опис та арешт майна, що належить боржнику, а саме окремо стоячої будівлі заводоуправління літера "Г", загальною площею 1 561, 9 кв. м., про що складено акт опису і арешту майна від 25.01.2012 року.

06.07.2012 року державним виконавцем Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ Гожою Т.О. винесено постанову про призначення Григорчука В.А. експертом, суб'єктом оціночної діяльності та зобов'язано його надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна з питань оцінки окремо стоячої будівлі заводоуправління літера "Г", загальною площею 1 561, 9 кв. м.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 20.08.2012 року до Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ надійшов звіт про визначення ринкової вартості окремо стоячої будівлі заводоуправління літера "Г", загальною площею 1 561, 9 кв. м., що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 7, складений оцінювачем ТОВ "Профсервіс" Григорчуком В.А. згідно з яким ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 24.07.2012 року становила 1 486 725, 75 грн.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.09.2012 року заступником начальника Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ Петрішеним А.А. при примусовому виконанні наказу господарського суду Вінницької області № 6/210-10 від 31.12.2010 року проведено опис та арешт майна, що належить боржнику, а саме земельної ділянки площею 0, 2552 га., про що винесено відповідний акт опису і арешту майна від 21.09.2012 року.

Частиною 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що станом на момент вчинення оскаржуваних дій по складанню акту опису і арешту земельної ділянки площею 0, 2552 га, належної боржнику, в ході здійснення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Вінницької області № 6/210-10 від 31.12.2010 року, державному виконавцю було відомо зі звіту, складеного оцінювачем Григорчуком В.А. 24.07.2012 року про те, що ринкова ціна описаного раніше майна боржника становить суму 1 486 725, 75 грн.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що опис іншого майна, враховуючи вартість майна боржника, описаного за актом опису й арешту майна від 25.01.2012 року, забезпечував виконання за виконавчим документом у сумі 678 986, 87 грн., навіть з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також - з урахуванням у сукупності інших сум, належних до стягнення з боржника у межах зведеного виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, що господарським судом Вінницької області витребовувались у Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ матеріали виконавчого провадження № 30303658 з виконання наказу господарського суду Вінницької області від 31.12.2010 року у справі № 6/210-10.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно постанов про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 15.05.2012 року, 01.06.2012 року, 28.06.2012 року виконавчі провадження з виконання наказу господарського суду Вінницької області від 31.12.2010 року у справі № 6/210-10, виконавчих листів № 2а/0270/562/11 від 28.03.2012 року на суму 22 102, 58 грн., № 2а/0270/1296/12 від 10.05.2012 року на суму 1 895, 31 грн., № 2а/0270/1889/12 від 05.06.2012 року на суму 8 076 грн. об'єднані у зведене виконавче провадження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, скарга на дії ДВС розглянута по суті господарським судом Вінницької області у тій частині, яка стосується виконання рішення господарського суду Вінницької області у справі № 6/210-10

Отже, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що у державного виконавця були відсутні підстави для висновку про недостатність раніше описаного майна (будівлі заводоуправління) для виконання за виконавчим документом і, відповідно, для опису і арешту земельної ділянки враховуючи положення ч.6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на момент складення акту опису і арешту майна земельної ділянки площею 0, 2552 га оцінка попередньо описаного майна не втратила свою актуальність з огляду на те, що докази того, що описане та арештоване раніше майно (будівлі заводоуправління) виставлялося державним виконавцем на реалізацію (торги) та/або переоцінювалося відсутні, проте державний виконавець, всупереч наведеним нормам, вчинив опис і арешт майна в розмірі, що перевищує необхідний для виконання стягнення за виконавчим документом.

Як досліджено судами попередніх інстанцій, опис земельної ділянки проводився без участі представника відповідача, що підтверджується актом опису і арешту майна від 21.09.2012 року.

Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 3.20. зазначеної Інструкції копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, копія акту, в порушення приписів п. 3.20 Інструкції, не вручалася та не надсилалася відповідачу (докази такого направлення чи вручення у матеріалах справи відсутні), а отримана відповідачем лише 28.03.2013 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що підтверджується наявною у матеріалах справи заявою від 27.03.2013 року.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про незаконність дій державного виконавця по складанню акта опису і арешту майна (земельної ділянки площею 0, 2552 га) від 21.09.2012 року та про задоволення скарги відповідача на дії Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ в цій частині та вимогу про визнання недійсним акту опису і арешту майна від 21.09.2012 року.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції виключення з резолютивної частини ухвали господарського суду Вінницької області від 16.05.2013 року вимога про визнання незаконними наслідків виконавчих дій з огляду на те, що поглинається вимогою про визнання недійсним акту опису і арешту майна від 21.09.2012 року, оскільки не містить вимоги про визнання недійсними інших конкретних наслідків виконавчих дій.

При цьому, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, інших наслідків, крім складання акту опису і арешту майна, сам опис і арешт майна не спричинив. Призначення в подальшому державним виконавцем суб'єкта оціночної діяльності для оцінки описаного і арештованого майна є самостійною виконавчою дією, яка підлягає оскарженню, яка скаржником у скарзі на дії ДВС не ставилась.

Також, необґрунтованими є доводи скаржника стосовно того, що скарга відповідача на дії Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ подана із порушенням строків, встановлених ст. 121 2 ГПК України з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підстав заяви скаржника або з власної ініціативи суду.

Так, судами встановлено, що опис земельної ділянки проводився без участі представника відповідача, а копія акта не вручалася та не надсилалася відповідачу і отримана відповідачем лише 28.03.2013 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що підтверджується заявою від 27.03.2013 року.

Таким чином, про вчинення державним виконавцем опису і арешту майна - земельної ділянки стало відомо відповідачу лише 27.03.2013 року, а скарга на дії ДВС подана до господарського суду Вінницької області 01.04.2013 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції на першому аркуші скарги.

Отже, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про правомірність прийняття та розгляд місцевим господарським судом скаргу по суті, тим самим фактично відновивши пропущений процесуальний строк на подання скарги.

Приписами ч. 2 ст. 111 7 ГПК України закріплено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суддів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку місцевим та апеляційним господарськими судами

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі рішень.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року у справі № 6/210-10 залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року у справі № 6/210-10 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіТ.Б. Данилова О.В. Яценко