Ухвала

від 17.07.2013 по справі 2а-13764/12/0170/24

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13764/12/0170/24

17.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Малоріченське" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 01.03.13 у справі № 2а-13764/12/0170/24

за позовом Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

до Державного підприємства "Малоріченське" (вул. Садова 1-а,Малоріченське,Алушта, місто, Автономна Республіка Крим,98520)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.03.13 позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби до Державного підприємства "Малоріченське" про стягнення, - задоволені.

Стягнуто з рахунків, обслуговуючих Державне підприємство "Малоріченське ( р/р 26000013004492, 26044013004492 "Сбербанк Росії", МФО 320627; р/р 26005704135402 "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805; р/р 26104460011821 Алуштинська філія АКБ "Укрсоцбанк" м. Алушта, МФО 324032) на р/р 31119029700007, код платежу 14010100, отримувач ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, державний бюджет м. Алушта, МФО 824026, ЗКПО 37890361 заборгованість в сумі 1 228 079,88 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.03.13. та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Державне підприємство "Малоріченське" є юридичною особою, взятий на облік у податкових органах з 07.07.1994 року за № 32-М, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 31.05.2011 року № 156/29-015 (а.с. 10).

Відповідачем до ДПІ у м. Алушта АР Крим ДПС надані податкові декларації з податку на додану вартість № 9041667542 від 17.07.2012 року з визначенням суми податкового зобов'язання в розмірі 299 529,00 грн., № 9054736623 від 11.09.2012 року з визначенням податкового зобов'язання в сумі 235 653,00 грн., № 9064155668 від 18.10.2012 року з визначенням податкового зобов'язання в сумі 272 777,00 грн., № 9072744461 від 19.11.2012 року з визначенням податкового зобов'язання в сумі 397 751,00 грн. (а.с. 11-19,59-61).

Позивачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП "Малоріченське" з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень - лютий 2012 року, за період з 31.01.2012 року по 23.07.2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 14.09.2012 року № 719/1502/00412719 (а.с. 52-54), яким встановлені порушення п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України, а саме несвоєчасна сплата податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно наданих податкових декларацій з ПДВ за грудень 2011 року (№ 9014320202 від 23.01.2012 року); за січень 2012 року (№ 9005497414 від 15.02.2012 року); за лютий 2012 року (№ 9013053910 від 20.03.2012 року).

На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.09.2012 року № 0001641502, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 74 664,77 грн. (а.с. 20).

Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано відповідачем 24.09.2012 року, що підтверджується підписом відповідача на ньому (зворотній бік а.с. 20).

Відповідачем у встановлений строк не сплачено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з чим відповідачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату зобов'язань в сумі 21 108,57 грн.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, та перевіряючи правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення судовою колегією встановлено наступне.

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2 статті 49 ПК України).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, згідно з пунктом 49.18 статті 49 ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Порядок оподаткування з податку на додану вартість визначений Розділом V Податкового кодексу України.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ст.. 203 ПКУ )

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як встановлено п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення - рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення - рішення отримано відповідачем 24.09.2012 року, що підтверджується підписом відповідача на ньому (зворотній бік а.с. 20).

Пунктом 57.3 ст 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо оскарження зазначеного податкового повідомлення - рішення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Орган державної податкової служби, відповідно до ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Таким чином, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу після дотримання умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Разом з тим, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

13.07.2011 року позивачем прийнята податкова вимога № 290 та направлена на адресу відповідача 15.07.2011 року.

Державним підприємством "Малоріченське" вищезазначена податкова вимога отримана 19.07.2011 року, що підтверджуються матеріалами справи (а.с. 21).

Нормами ст. 20 ПКУ встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом .

З урахуванням того, що сума податкового боргу у розмірі 1 228 079,88 грн. відповідачем не сплачена, судова колегія приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 24.09.2012 року № 0001641502, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 74 664,77 грн. прийнято на підставі, в межах та у спосіб, який передбачений чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Малоріченське" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.03.13 у справі № 2а-13764/12/0170/24 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва