Постанова

від 25.07.2013 по справі 5020-1057/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року Справа № 5020-1057/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача Москалець Юрій Олександрович, довіреність №Д-34 від 25.07.2013;

позивача Анастасов Юрій Іванович, директор, наказ №36-к від 20.12.2000;

відповідача Афанасьєва Олена Сергіївна, довіреність №2767/14.2 від 25.07.2013;

відповідача Поплавська Ганна Іллівна, розпорядження №209-рл, від 10.10.2011;

розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 06 грудня 2012 року у справі №5020-1057/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ріанон" (вул. Косарєва, 10-40,Севастополь,99006)

до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя (вул. Робоча, 3,Севастополь,99001)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стооні відповідача: Управління Державної казначейської служби у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Рози Люксембург, 50,Севастополь,99001)

про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 97630,31 грн.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріанон" просить стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя за договором підряду №4807-R1-27-04 від 16 грудня 2009 року заборгованість за виконані роботи у розмірі 81706,38 грн. пеню за період із 25 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року в розмірі 8993,58 грн., 3% річних за період із 25 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року у сумі 1740,69 грн. та збитки від інфляції із 25 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року у розмірі 5189,66 грн. (т.1., а.с. 150).

Посилаючись на загальні норми цивільного законодавства України про належне виконання зобов'язань та на порушення Управлінням праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя своїх обов'язків щодо оплати виконаних робіт за договором підряду №4807-R1-27-04 від 16 грудня 2009 року, позивач просив задовольнити позов.

Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 06 грудня 2012 року у справі №5020-1057/2011 позов задоволено частково, стягнуто із відповідача основний борг в розмірі 77755,78 грн., 3% річних у сумі 1181,67 грн. та інфляційні витрати в розмірі 4235,55 грн. В інший частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що за договором підряду позивачем були виконані будівельно - ремонтні роботи, що підтверджується актами прийняття виконаних робіт №1, №2, №3 за червень 2010 року. Крім того, суд першої інстанції посилається на висновок судового експерта та зазначає, що фактичний обсяг виконаних робіт відповідає даним, вказаним в актах приймання виконаних робіт, при цьому вартість робіт з урахуванням зауважень, вказаних в акті міністерства праці та соціальної політикиУкраїни складає 362002,60 грн. Враховуючи, що вартість виконаних робіт відповідач не сплатив у повному обсязі, заборгованість становить 77755,78 грн., яка визнана місцевим господарським судом підлягаючою стягненню на підставі статті 525 та 526 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи в позовних вимогах про стягнення неустойки, судом першої інстанції звернуто увагу, що в договорі підряду №4807-R1-27-04 від 16 грудня 2009 року відсутні умови про нарахування пені, у зв'язку із чим задоволенню вказані вимоги не підлягають. Позовні вимоги про стягнення 3% річних, збитків від інфляції задоволені частково на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та перераховано судом першої інстанції самостійно.

Не погодившись з зазначеним рішенням Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 14 вересня 2010 року у справі №5002-11/3286-2010 скасувати, прийняти нове, яким провадження у справі припинити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідач вважає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

Відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та зазначає, що висновок судової експертизи №139, яка була проведена в рамках даної справи, не відповідає дійсності, у зв'язку із чим не може прийматися як належний доказ у справі.

Відповідач звертає увагу, що розрахунки вартості виконаних робіт позивачем, визначались експертом відповідно до маркетингових досліджень, за цінами виробників будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, поряд з цим, вказаний розрахунок, на думку позивача, необхідно проводити відповідно до цін тендерних пропозицій. Відповідач вважає, що позиції, які не виконані відповідно до тендерних пропозицій та дефекти, які не були ним усунуті, необхідно виключити з кошторису, як невиконані, та зробити зняття сум як по першому так і по другому етапу виконаних ремонтних робіт.

Відповідач також звертає увагу на зауваження, що були виявлені в процесі експлуатації приміщень під час гарантійного періоду, та залишені поза увагою вимоги замовника про надання документації на підтвердження факту виконання робіт, згідно з тендерною документацією.

Під час розгляду справи сторони підтримали свої вимоги та заперечення. Крім того, судовою колегією були залучені додаткові матеріали справи, надані сторонами.

Крім того, відповідачем, в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України було надано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача прокуратуру Нахімовського району міста Севастополя.

У відповідності до статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Статтею 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Судова колегія відхиляє заявлене клопотання у зв'язку з тим, що відповідачем не наведено, як саме рішення може вплинути на права або обов'язки прокуратури Нахімовського району міста Севастополя. Окрім того, під час апеляційного провадження вказана прокуратура не повідомляла про намір взяти участь у справі та представити інтереси держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя.

У судовому засіданні, що відбулось 25 липня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ріанон" повністю підтримувало рішення суду першої інстанції та просило судову колегію апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відповідач наполягав на вимогах заявленої апеляційної скарги.

Відповідно частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши всі представлені сторонами докази, наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, судова колегія апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, в результаті проведеного тендеру на проведення ремонтно-будівельних робіт в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення, 16 грудня 2009 року між УПСЗН Нахімовської РДА м. Севастополя (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ріанон" (підрядник) укладено договір підряду №4807-R1-27-04 , відповідно до умов якого замовник доручає підряднику виконання договору та акцептує надану підрядником тендерну пропозицію щодо виконання та завершення таких робіт і виправлення будь-яких дефектів, виявлених у цих роботах, а підрядник зобов'язується виконати та завершити роботи та виправити будь-які дефекти у цих роботах відповідно до положень цього договору (т.1 а.с.10-18).

Сторонами вказаного договору було укладено декілька додаткових угод № 1 , № 2 від 19 лютого 2010 року, № 3 від 19 лютого 2010 року, № 4 від 06 вересня 2010 року, № 5 від 29 вересня 2010 року, № 6 від 29 вересня 2010 року та № 7 від 29 вересня 2010 року, відповідно до яких змінювались умови основного договору в частині обсягу виконаних робіт та їх ціни (т.1, а.с. 19-26).

Відповідно до пункту 4 договору підряду, замовник зобов'язується виплатити підряднику за фактично виконані та завершені підрядником роботи, передбачені договором, та за усунення виявлених дефектів, суму договору або іншу суму, яка буде визначена відповідно до положень договору, у строк та у порядку, зазначені у договорі.

Згідно із пунктом 12 додатку №1 до договору підряду, замовник повинен перевіряти виконані підрядником роботи та затверджувати суми платежів на користь підрядника шляхом підписання актів здачі-приймання робіт, вартість фактично виконаних робіт розраховується виключно за розцінками, зазначеними у відомості робіт, основних матеріалів та спеціалізованого обладнання.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем були виконані відповідні роботи, про що свідчать акти приймання будівельних робіт форми Кб-2в №1 №2 та №3 за червень 2010 року на суму 291535,20 грн., які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств (т.1.,а .с. 28-76).

Крім того, в матеріалах справи містяться довідка про вартість виконаних робіт форми Кб-3, яка також підписана та скріплена печатками сторін спірного договору (т.1, а.с.27,).

Згідно наданих суду доказів, на зазначеному об'єкті позивачем за червень 2010 року виконано підрядних робіт на загальну суму 291535,20 грн., а фактична оплата склала 284249,82 грн. Здійснення інших платежів на суму 7285,38 грн. - суду не надані.

Як вбачається із позовної заяви, товариство з обмеженою відповідальністю "Ріанон" наполягає на тому, що ним також були виконані підрядні роботи на суму 74418,00 грн., про що складено та направлено відповідачу відповідні акти виконаних робіт, а саме: акт №4 , №5 та №6 за вересень 2010 року, та які УПСЗН Нахімовської РДА м. Севастополя підписано не було з посиланням на те, що виконані роботи мають зауваження та дефекти (т.1, а.с.78-94).

Позивач зазначає, що загальна вартість виконаних робіт складає 365 953,20 грн., а заборгованість за виконані роботи складає 81706,38 грн.

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Відповідної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 02 жовтня 2012 року у справі №23/236, яка за приписами ст.ст.82, 111-28 ГПК України є обов'язковою у правозастосовчій діяльності судів.

Із цих підстав судова колегія вважає, що обсяг фактично виконання позивачем робіт підлягає перевірки.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Так, матеріали справи містять висновок №139э судової будівельно - технічної експертизи від 31 липня 2012 року, яка була призначена ухвалою господарського суду першої інстанції від25 серпня 2011 року (т. 4 а.с. 4-18).

Під час проведення судової експертизи експертом було визначено та перевірено обсяги та вартість виконаних будівельних робіт і складена звітна документація.

Згідно цього висновку, виконаний ремонт приміщень Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя за договором підряду №4807-R1-27-04 від 16 грудня 2009 року відповідає проектно- кошторисної документації та вимогам будівельних норм і правил.

Фактичний обсяг виконаних робіт відповідає даним, вказаним в актах приймання виконаних робіт, вартість виконаних робіт за договором складає 363793,00 грн. При цьому, експертом здійснено перерахунок вартості будівельний матеріалів та з урахуванням зауважень, вказаних в акті перевірки Міністерством праці та соціальної політики України від 26 листопада 2010 року, вона складає 362002,60 грн.

Крім того, експертом зазначено, що виконаний ремонт приміщень Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя за договором підряду №4807-R1-27-04 від 16 грудня 2009 року та додатковими угодами до нього, відповідає проектно- кошторисній документації, вимогам будівельних норм і правил та тендерній документації. Частина робіт не відповідає тендерній документації.

У дослідницькій частині висновку судового експерта №139э від 31 липня 2012 року зазначено, що вартість виконаних товариством з обмеженою відповідальністю "Ріанон" робіт, акти про прийняття яких не було підписано замовником за спірним договором підряду складає 74418,00 грн.

За такими обставинами, судова колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про суперечливість висновку судового експерту, неправильність розрахунку вартості виконаних робіт, та мотиви відмови замовника від підписання актів виконаних робіт є необґрунтованими, неспроможними та такими що спростовуються матеріалами справи. Із цих підстав доводи про невідповідність виконаних робіт проектно- кошторисній документації та тендерній пропозиції судовою колегією також не беруться до уваги.

Отже, враховуючи вартість виконаних робіт з урахуванням зауважень, вказаних в акті перевірки Міністерством праці та соціальної політики України від 26 листопада 2010 року, у розмірі 362002,60 грн. та фактичну оплату виконаних робіт в розмірі 284249,82 грн., заборгованість Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя за договором підряду №4807-R1-27-04 від 16 грудня 2009 року складає 77755,78 грн.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.

Як встановлено судовою колегією, зазначена заборгованість утворилась у відповідача за актами приймання виконаних робіт форми Кб-2в №4 , №5 та №6 за вересень 2010 року, робота за якими фактично була виконана, відповідає даним, вказаним в актах приймання виконаних робіт, та від прийняття якої замовник безпідставно відмовився.

Відсутність сплати вказаної суми за виконані роботи є односторонньою відмовою з боку відповідача від спірного договору №4807-R1-27-04 від 16 грудня 2009 року.

Оскільки відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 77755,78 грн., позовні вимоги щодо стягнення вказаної суми є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

У виконання рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року N 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Розрахунок 3 % річних проводиться по формулі:

Сума санкції = З х 3 х Д : 365 : 100, де З - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення.

Отже, оскільки сума боргу відповідачем не сплачена своєчасно, суд обґрунтовано застосував положення статті 625 Цивільного кодексу України, стягнув на його користь з відповідача суму інфляційних витрат за період із 02 листопада 2010 року по 30 червня 2011 року у розмірі 63891,20 грн., 3% річних за період із 02 листопада 2010 року по 30 червня 2011 року у сумі1181,67 грн..

Щодо заявлених позивачем вимог стосовно стягнення з відповідача пені, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У пункті 1 статті 547 Цивільного кодексу України зазначено, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Пунктом 2 цієї статті передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 1 статті 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, необхідно зазначити, що у договорі №4807-R1-27-04 від 16 грудня 2009 року відсутні умови про нарахування пені.

Розмір пені, яка підлягає стягненню за неналежне виконання договору підряду діючим законодавством не встановлено.

Таким чином, враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що пеня з Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя стягненню не підлягає.

За такими обставинами, доводи викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування переглянутого рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, оскільки не спростовують викладеного.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, п.1 ч.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 06 грудня 2012 року у справі №5020-1057/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріанон" (вул. Косарєва, 10-40,Севастополь,99006)

2. Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя (вул. Робоча, 3,Севастополь,99001)

3. Управління Державної казначейської служби у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Рози Люксембург, 50,Севастополь,99001)