Постанова

від 30.07.2013 по справі 12/74-б-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Справа № 12/74-Б-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю., суддів:Короткевича О.Є., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "державний експортно-імпортний банк України" в м.Херсоні на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 та на ухвалугосподарського суду Херсонської області від 12.03.2013 у справі господарського суду№ 12/74-Б-10 Херсонської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьенергопром" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Петропласт" про визнання банкрутом, ліквідаторарбітражний керуючий Косенко С.Г., за участю представників сторін:

ПАТ "Укрексімбанк" - Тригубенко Ю.П. (дов. від 07.05.2012),

ТОВ "Південьенергопром" - Павліш П.В. (дов. від 01.12.2012),

ліквідатор - арбітражний керуючий Косенко С.Г.,

Генеральної прокуратури України - Баклан Н.Ю. (посв. № 008813),

встановив:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 12.03.2013 (суддя Ситюк В.Г.) затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Косенка С.Г. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень та додаткову винагороду у розмірі 3% від суми погашених вимог кредиторів.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 (колегія суддів у складі:Жеков В.І. - головуючий, Сидоренко М.В., Аленін О.Ю.) ухвалу господарського суду Херсонської області від 12.03.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "державний експортно-імпортний банк України" в м. Херсоні просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 12.03.2013 та постанову суду апеляційної інстанції від 15.04.2013 в частині встановлення додаткової винагороди, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст. 3-1 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Статтею 23 Закону про банкрутство передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: зокрема, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, тобто мораторій припинив свою дію і розпочалась заключна стадія провадження у справі про банкрутство, як то продаж майна (у разі його наявності) формування ліквідаційної маси та проведення розрахунку із кредиторами, відповідно черговості задоволення кредиторських вимог, які зазначені у ст. 31 Закону про банкрутство.

Відповідно ст. 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

Поряд з тим, відповідно до положень ч. ч. 10-14 ст. 31 Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору), формування якого та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Отже, положеннями Закону передбачено, що додаткова винагорода арбітражному керуючому встановлюється комітетом кредиторів, її розмір затверджується господарським судом.

Крім того, нормами ст. 3-1 Закону України витрати арбітражного керуючого задовольняються з коштів, одержаних від продажу майна банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Херсонської області від 06.12.2012 ТОВ "Петропласт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Косенка С.Г. та зобов'язано його вчинити певні дії.

19.02.2013 ліквідатором Косенко С.Г. до суду подано клопотання про затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого та додаткової винагороди у зв'язку з тим, що протоколом засідання комітету кредиторів боржника 12.11.2010р. була встановлена оплата послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство ТОВ „Петропласт" у розмірі двох мінімальних заробітних плат та відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів від 12.02.2013р. була встановлена додаткова винагорода ліквідатора у розмірі 3% від сум, що підлягають погашенню кредиторам із виплатою з розрахункового рахунка боржника одночасно із проведенням погашення кредиторських вимог.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апедяційної інстанції, задовольнив клопотання ліквідатора ТОВ "Петропласт" арбітражного керуючого Косенка С.Г., затвердивши оплату послуг арбітражного керуючого Косенка С.Г. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень та додаткову винагороду у розмірі 3% від суми погашених вимог кредиторів.

Так, судами встановлено, що рішенням комітету кредиторів від 12.11.2010 встановлено оплату послуг арбітражного керуючого у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень.

12.02.2013 на засіданні комітету кредиторів (оформленого відповідним протоколом) прийнято рішення про встановлення арбітражному керуючому Косенко С.Г. додаткової винагороди у розмірі 3% від суми погашених вимог кредиторів.

Відповідно до п. 13 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

Таким чином, можливість затвердження і виплата винагороди арбітражному керуючому під час здійснення ним своїх повноважень прямо передбачена нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, ч. 11 ст. 3-1 Закону встановлено, що суд вправі затвердити додаткову винагороду арбітражному керуючому (розпоряднику майном, керуючому санацією, ліквідатору) у випадку створення кредиторами відповідного фонду та передання ними персонально в цей фонд частини коштів боржника від реалізації його майна, які б кредитори могли отримати у процедурі банкрутства відповідно до належної їм черговості.

Отже, для виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому - (розпоряднику майна боржника, керуючого санацією, ліквідатору боржника) має бути сформований фонд для виплати додаткової винагороди відповідно до вимог п.11 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ".

Однак, судами попередніх інстанцій вищевказані норми Закону враховані не були, оскільки при затвердженні додаткової винагороди арбітражному керуючому Косенку С.Г, судами попередніх інстанцій не було проаналізовано наявність (відсутність) створення фонду для виплати додаткової винагороди. В оскаржуваних ухвалі суду першої інстанції від 12.03.2013 та постанові суду апеляційної інстанції від 15.04.2013, в порушення вимог вищевказаного п. 13 ст. 3-1 відсутні посилання, в якому порядку та за чий саме рахунок здійснюється виплата додаткової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 3% від розміру задоволених грошових вимог кредиторів ТОВ "Петропласт".

З огляду на зазначене, враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, закріплені в ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.

При розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та учасників провадження у даній справі і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "державний експортно-імпортний банк України" в м.Херсоні задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 12.03.2013 у справі № 12/74-Б-10 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Короткевич О.Є.

Хандурін М.І.