Рішення

від 01.08.2013 по справі 904/4024/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.13р. Справа № 904/4024/13

За позовом Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Піщанської сільської ради, с. Піщанка

до Житлово - будівельного кооперативу "Чайка", с. Новоселівка

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

Прокурор: Несевря Д.С., посвідчення № 011405 від 24.10.2012 року;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Філоненко Л.Г., дов. № 7 від 20.06.2013р., представник;

СУТЬ СПОРУ:

Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Піщанської сільської ради, с. Піщанка звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово - будівельного кооперативу "Чайка", с. Новоселівка про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Новомосковською міжрайонною прокуратурою Дніпропетровської області спільно з державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства ЖБК "Чайка" при використанні земельної ділянки, загальною площею 0,1096, яка розташована на території Піщанської сільської ради в межах населеного пункту с. Новоселівка у прибережній смузі р. Самара в результаті якої встановлено, що відповідно до рішення Піщанської сільської ради №16-24/ІV від 16.09.2005 року ЖБК "Чайка" надано в оренду земельну ділянку для рекреаційних цілей із земель не наданих у власність або користування на території с. Новоселівка, однак відповідно до акту державної інспекції від 24.04.2013 року, на орендованій земельній ділянці, останнім впритул до води розпочато будівництво ангару (елінгу) для човнів, що порушує умови договору оренди земельної ділянки, вимоги ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач заперечує проти позову, в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що будівництво ангару (елінгу) для човнів здійснюється правомірно на підставі відповідної декларації, а ангар (елінг) є гідротехнічною спорудою, будівництво якої не забороняється відповідно до ст. 63 Земельного кодексу України.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у судовому засіданні 01.08.2013 року без участі його представника.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2013 року строк розгляду спору продовжено на 15 днів, до 07.08.2013 року.

У судових засіданнях оголошувались перерви з 18.07.2013 року по 31.07.2013 року, з 31.07.2013 року по 01.08.2013 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 01.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, прокурора, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абзацом 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до абзацу 2, 3 п. 5 рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.

На підставі рішення Піщанської сільської ради №16-24/ІV від 16.09.2005 року між Піщанською сільською радою (далі-позивач, орендодавець) та житлово- будівельним кооперативом "Чайка" (далі -відповідач, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 27.12.2010 року (далі-договір) відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рекреаційних цілей (облаштування пляжу), яка знаходиться за адресою: с. Новоселівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області на території Піщанської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,1096 га, в т.ч. 0,1096 га - рекреаційного використання (облаштування пляжу). за рахунок земель не наданих у власність або користування. Цільове призначення орендованої земельної ділянки: для рекреаційного використання (п.2 договору).

Кадастровий номер земельної ділянки: 1223285500:04:015:0003 (п.3 договору).

Договір укладено на 49 років, починаючи з дня його державної реєстрації (п. 6 договору).

Пунктом 13 договору передбачено, що орендар використовує земельну ділянку тільки за цільовим призначенням та проводить поліпшення стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видам використання.

Відповідно до п.17 договору, орендар має право здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво будь-яких споруд на орендованій земельній ділянці.

Згідно з п. 20 договору, на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. На орендованій земельній ділянці забороняється: розорювання земель, а також садівництво та городництво; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких та твердих відходів виробництва, полів фільтрації, тощо; миття та обслуговування транспортних засобів та техніки.

Відповідачем до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області подано декларацію про початок будівельних робіт безкаркасного, безфундаментального ангару (елінгу) для човнів, на укладочних плитах з защепленням за адресою: Новомоськовський район, с. Новоселівка, вул. Лісна, б.16.

Дана декларація прийнята та зареєстрована в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 12.10.2012 року, про що свідчить відбиток про реєстрацію за № 420900244572 та вхідний №7/225 від 19.12.2012 року. Доказів скасування якої на момент розгляду спору сторонами не надано.

Присутній у судовому засіданні 18.07.2013 року представник позивача підтвердив той факт, що письмової згоди на будівництво не надавав, але був попереджений відповідачем про початок будівельних робіт. Зі свого боку позивач не надав відповідачу заперечень або відмови щодо початоку будівельних робіт.

В жовтні 2012 року на підставі проектної документації та Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 12.10.12 р., відповідачем розпочато будівництво об'єкту "Безкаркасного, безфундаментального ангару (елінгу) для човнів, на укладочних плитах з защепленням".

Відповідно до висновку № 138 від 03.07.2012 року Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів будівництво та подальша експлуатація Елінгу, як тимчасової гідротехнічної споруди, негативного впливу на водне середовище, що може мати незворотні наслідки, за умови дотримання положень проекту - не відбудеться (а.с.110).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1.1 "Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.06.2009 року № 330, рекреація - це відновлення за межами постійного місця проживання у визначених згідно із законодавством місцях природно-заповідних територій та об'єктів розумових, духовних і фізичних сил людини, що здійснюється шляхом загальнооздоровчого, культурно-пізнавального відпочинку, туризму, оздоровлення, любительського та спортивного рибальства, полювання тощо.

Відповідно до 2.5. "Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" рекреаційна діяльність у межах територій та об'єктів ПЗФ України може здійснюватися за такими основними видами. Загальнооздоровчий відпочинок; культурно-пізнавальний відпочинок; короткостроковий відпочинок (від 5 - 10 годин до 1 - 2 днів; розбиття наметів і розкладання вогнищ у спеціально обладнаних та відведених для цього місцях). Екскурсійна діяльність: екскурсії (прогулянки) маркованими екологічними стежками, а також на виставки, в музеї, засновниками яких є установи ПЗФ, інші суб'єкти рекреаційної діяльності. Туристична діяльність: науково-пізнавальний пішохідний туризм; орнітологічний туризм (спостереження за птахами); етнографічний туризм (кантрі-туризм) - ознайомлення з народними традиціями, фольклором, побутом, архітектурою та іншими ментальними цінностями місцевого населення; лижний, зокрема гірськолижний, туризм (лижні подорожі та прогулянки); велосипедний туризм (прогулянки, подорожі на велосипедах); кінний туризм (прогулянки, подорожі на конях); водний туризм (спуск гірською річкою на надувних плотах, човнах, катамаранах (рафтинг), подорожі на яхті, катання на водних лижах, віндсерфінг, прогулянки на човнах); спелеотуризм (відвідування печер); підводний туризм (підводне плавання з аквалангом, екскурсії до підводних печер і гротів (дайвінг); парапланеризм (прогулянки, подорожі на парапланах), дельтапланеризм (прогулянки, подорожі на дельтапланах), балунінг (прогулянки, подорожі на повітряних кулях). Оздоровлення: використання рекреантами природних лікувальних ресурсів ПЗФ з метою відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини. Любительське і спортивне рибальство. Любительське і спортивне полювання.

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо будівництва елінгу слід вважати такими, які не порушують цільового призначення земельної ділянки "для рекреаційного використання".

Як вбачається з адміністративних справ №Д-19-ю, №Д-20-ю, №Д-21-ю постановами від 19.02.2013 року на відповідача накладено штрафи в розмірі 41292 грн., 51615 грн. та 41 292 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Як встановлено вищезазначеними постановами відповідачем було порушено вимоги законодавства, а саме: незабезпечення здійснення технічного нагляду при будівництві, незабезпечення авторського нагляду, а також наведення недостовірних даних в декларації.

Однак, слід зазначити, що реєстрація декларації не скасована, доказів притягнення відповідача до відповідальності за здійснення будівництва без належного дозволу, не надано.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Частиною 3 статті 52 Земельного кодексу України передбачено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Статтею 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що рекреаційними зонами є ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму. На території рекреаційних зон забороняються: а) господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням; б) зміни природного ландшафту та проведення інших дій, щосуперечать використанню цих зон за прямим призначенням.

Частиною 1 ст. 61 Земельного кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Відповідно до п. «г» ч.2 ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України (далі - ВК України) у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Частиною 3 ст. 62 Земельного кодексу України передбачено, що у межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 63 Земельного кодексу України для забезпечення експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних систем, гідротехнічних та гідрометричних споруд, водойм і гребель на берегах річок виділяються земельні ділянки смуг відведення з особливим режимом використання.

Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються для створення водоохоронних насаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ тощо.

Згідно п. 3 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486, в Україні до складу водоохоронних зон обов'язково входять: заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, прилеглі балки, яри.

Згідно з ч.1 ст. 87 ВК України та п.2 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон № 486, метою встановлення водоохоронних зон є створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж відповідного водного об'єкту.

Частина 1 ст. 88 ВК України конкретизувала, що метою встановлення прибрежно- захисної смуги є охорона поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.

Метою встановлення смуги відведення, згідно з част.1 ст.91 ВК України, є забезпечення експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, водойм і гребель на річках.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснює будівництво на підставі зареєстрованої Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 12.10.12 року, доказів скасування якої сторонами не подано. Крім того, представник позивача у судовому засіданні 18.07.2013 року підтвердив, що він був повідомлений відповідачем про початок робіт, зауважень або відмови з боку позивача не було.

Відповідно до ДБН В 2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення» встановлено, що гідротехнічні споруди - це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод. Додаток 3.1 до вищевказаного ДБН надає перелік постійних гідротехнічних споруд, в якому в тому числі перелічені гідротехнічні споруди для маломірних суден . Оскільки Елінг розміщується поблизу води та слугує для обслуговування маломірних суден (є частиною причальної споруди), його слід вважати гідротехнічною спорудою, як споруду, що підпадає під вплив водного середовища. Аналогічна позиція викладена в листі головного інженера Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпроводогосп" (лист № 285 від 25.07.2013 року).

З урахуванням наведеного, прокурор та позивач належними та допустимими доказами не підтвердили факт порушення відповідачем умов договору та факт порушення ст. 24,25 ЗУ "Про оренду землі".

Таким чином суд вважає, що будівництво ангару для човнів (елінгу) на спірній земельній ділянці не порушує вимоги ст.61 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а відтак у їх задоволенні слід повністю відмовити.

Відповідно до п. 2.11. Постанови Пленуму №7 від 21 лютого 2013 року, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог, згідно з п. 4.6. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача, за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи викладене, судовий збір стягується з позивача в доход державного бюджету України в розмірі 2294 грн.

Керуючись ст.ст.12,21,32,36,49,75,82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Стягнути з Піщанської сільської ради (51283, с. Піщанка, вул. Леніна, 4 ЄДРПОУ 04338836) в доход державного бюджету України (одержувач - Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891) 2 294грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.08.2013 року

Суддя С.В. Мартинюк