Постанова

від 06.08.2013 по справі 907/426/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. Справа № 907/426/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Костів Т. С.

Кузя В. Л.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників:

від прокуратури - Яворський Я.Т., посв. № 011137 від 24.10.2012 р.,

від позивача - не з'явився ,

від відповідача - Никитюк Н.О., Буря В. В.,

від третіх осіб - не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства „Берегівське лісове господарство" від 13.06.2013 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 06.06.2013 року

у справі № 907/426/13

за позовом Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача Державного підприємства „Берегівське лісове господарство", с. Яноші, Берегівський район

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача : Кідьошська сільська рада, с. Кідьош, Берегівський район, Закарпатська область,Великоберезька сільська рада, с. Великі Береги, Берегівський район, Закарпатська область, Гутівська сільська рада, с. Гут, Берегівський район, Закарпатська область, Яношівська сільська рада, с. Яноші, Берегівський район, Закарпатська область

про стягнення 75 279, 20 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.06.2013 року у справі № 907/426/13 позов Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області до Державного підприємства „Берегівське лісове господарство" про стягнення 75 279, 20 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства „Берегівське ЛГ", с. Яноші, Берегівський район Берегівський р-н, с.Яноші, вул.Головна,50/а, (код ЄДРПОУ 22114537) на користь:

до спеціальних фондів бюджетів рад Берегівського р-ну:

- Кідьошської сільської ради (Берегівський район, с. Кідьош, вул. Петефі, 57, ідентифікаційний код 25998608) р/р 33110331700026, назва банку - ГУДКСУ у Закарпатській області, м. Ужгород, МФО банку одержувача - 812016, код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 37809658 суму 1 362 (Одну тисячу триста шістдесят дві) грн. 02 коп.;

- Великоберезської сільської ради (Берегівський район, с. Великі Береги, вул. Ракоці Ференца ІІ, 48, ідентифікаційний код 04350317) р/р 33115331700009, назва банку - ГУДКСУ у Закарпатській області, м. Ужгород, МФО банку одержувача - 812016, код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 37809658 суму 72 183 (Сімдесят дві тисячі сто вісімдесят три) грн. 72 коп.;

- Гутівської сільської ради (Берегівський район, с. Гут, вул. Ракоці Ференца, 53, ідентифікаційний код 04348912) р/р 33110331700015, назва банку - ГУДКСУ у Закарпатській області, м. Ужгород, МФО банку одержувача - 812016, код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 37809658 суму 1 106 (Одну тисячу сто шість) грн. 53 коп.;

- Яношівської сільської ради (Берегівський район, с. Яноші, вул. Шевченка, 41, ідентифікаційний код 04348987) р/р 33112331700024, назва банку - ГУДКСУ у Закарпатській області, м. Ужгород, МФО банку одержувача - 812016, код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 37809658 суму 626 (Шістсот двадцять шість) грн. 93 коп.;

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач, ДП „Берегівське лісове господарство", подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Закарпатської області від 06.06.2013 року у справі № 907/426/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому, апелянт вказує, що висновок суду про доведеність факту порушення вимог чинних нормативних актів, щодо вирубки дерев на лісосіці не ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, а отже вимога екологічної інспекції про відшкодування заподіяної шкоди не підлягає задоволенню. Також, апелянт вказує, що не відповідає фактичним даним висновок суду про заподіяння шкоди, внаслідок виявленого пошкодження дерев до ступеня припинення та до ступеня неприпинення росту.

В свою чергу Закарпатський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері направив відзив на вищезгадану апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта, просив рішення господарського суду Закарпатської області від 06.06.2013 року у справі № 907/426/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Окрім того, на адресу суду надійшло клопотання Яношівського сільського голови, в якому він вказав, що заперечень до апеляційної скарги на рішення господарського суду Закарпатської області від 06.06.2013 року у справі № 907/426/13 немає. Також просив розглянути апеляційну скаргу без присутності представника виконкому Яношівської сільської ради.

Представники Кідьошської сільської ради, Великоберезької сільської ради, Гутівської сільської ради в судове засідання не з'явились, причин неявки до суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні навів доводи, аналогічні, викладеним в своїй апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу задоволити. Представник прокуратури в судовому засіданні заперечив доводи апелянта, вказав, що на його думку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, а відтак просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу ДП „Берегівське лісове господарство" задоволити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2013 року працівниками Державної екологічної інспекції в Закарпатській області за участі працівників прокуратури у держлісфонді ДП "Берегівське лісове господарство" було проведено планову перевірку, за результатами якої складено акт перевірки від 25.01.2013 року (а.с. 65-79).

Як вбачається з вказаного акту, Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області, виявлено наступні порушення: незаконну вирубку, пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту.

За результатами перевірки, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення шкоди заподіяної лісу" та Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 року №555, нараховано ДП "Берегівське лісове господарство" майнові стягнення за порушення вимог лісового законодавства в сумі 99 921,86 грн. (розрахунок збитків нанесених державі ДП "Берегівське лісове господарство" в держлісфонді ДП "Берегівське лісове господарство" в матеріалах справи, а.с. 17, розгорнутий 135-137). У зв'язку з цим, позивач 18.02.2013 року звернувся до останнього з претензією № 07/14/13 про відшкодування заподіяної шкоди (а.с. 16).

У ході судового розгляду господарським судом першої інстанції, з огляду на обґрунтованість окремих заперечень відповідача, зокрема отриманого в установленому порядку дозволу на відстрочення термінів санітарних рубок на заготівлю деревини на спірних ділянках, у зв'язку з цим відсутності порушення термінів санітарних рубок, про які йдеться в акті перевірки, а також часткового погашення, як до пред'явлення позову, так і під час слухання справи заявленої до стягнення суми, про що відповідачем надано підтверджуючі документи, прокурор подав узгоджену з позивачем заяву про зменшення суми заявлених вимог і просив стягнути з відповідача на користь спеціальних фондів бюджетів рад Берегівського р-ну суму 75 279,20 грн . , а саме: 1 362,02 грн. до Кідьошської сільської ради, 72 183,72 грн. до Великоберезької сільської ради, 1 106,53 грн. до Гутівської сільської ради та 626,93 грн. до Яношівської сільської ради за порушення вимог лісового законодавства, (тобто за незаконну рубку, пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту, розгорнутий розрахунок зменшених вимог, а.с. 135-137).

Відповідно до статті 16 та частини 1 статті 17 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 19 ЛК України, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень.

Частинами 1, 5 статті 86 ЛК України передбачено, що організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною 1 статті 105 ЛК України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Стаття 107 ЛК України зобов'язує підприємства, установи, організації і громадян відшкодовувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 1166 Цивільного Кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкода; в) причинний зв'язок між ними; г) вини заподіювача шкоди. Зазначені підстави визначаються загальними, оскільки для вирішення деліктного зобов'язання їх існування потрібне в усіх випадках, якщо інше не обумовлено законом.

Однак, господарським судом першої інстанції залишено поза увагою, що акт перевірки не містить достовірних даних про скоєння правопорушення саме відповідачем.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про недоведеність обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вини лісогосподарського підприємства.(Даної позиції притримується Вищий господарський суд в своїй постанові від 22 січня 2013 р.)

Слід також зазначити, що чинне природоохоронне законодавство не покладає на постійних лісокористувачів солідарного обов'язку відшкодувати шкоду, завдану внаслідок неправомірних дій невстановлених осіб, зокрема, внаслідок вирубки лісів.

Наведене випливає з положень п.1 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України, згідно якого відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Берегівське лісове господарство" задоволити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Берегівське лісове господарство" - задоволити.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 06.06.2013 року у справі № 907/426/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області до Державного підприємства „Берегівське лісове господарство" про стягнення 75 279, 20 грн. - відмовити.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 07.08.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Костів Т. С.

Суддя Кузь В. Л.