Рішення

від 01.03.2012 по справі 2-6182/11

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 2-6182/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 року Соснівським районним судом м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Романенко В.А.

при секретарі - Соловей Н.В.

за участю прокурора -Колчиної В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: Орган опіки та піклування Соснівського району м. Черкаси про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до громадянина ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав, зазначивши наступне: ОСОБА_4 є батьком малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина народжена в м. Венеція, у зв'язку з тим, що з 2000 року позивач перебувала на заробітках в Республіці Італія. Там же, у 2001 році вона познайомилася з батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянином Республіки Польща, який перебував на території Італії офіційно. На момент їх знайомства ОСОБА_4 працював неофіційно.

Разом заявниця та відповідач не проживали, спільне господарство не вели. В серпні 2002 року позивачка завагітніла, про що повідомила громадянина ОСОБА_4 Після тривалої розмови, відповідач наполіг на тому щоб вона народила йому дитину, обіцяв підтримувати її та дитину матеріально при умові, що він буде записаний батьком дитини.

Лише після того як позивачка завагітніла та стосунки стали більш офіційними позивачка зрозуміла, що ОСОБА_4 має певні проблеми з психікою, дуже часто поводив себе неадекватно, провокував сварки, переслідував заявницю, не мав бажання утворити повноцінну родину, на прохання щодо офіційного працевлаштування реагував агресивно та застосовував фізичну силу.

На момент народження дитини громадянин ОСОБА_4 перебував у в'язниці, а тому заявниця зареєструвала народження дитину як одинока мати. Після тривалого тиску з боку ОСОБА_4 вона вимушена була погодитися на те, щоб батьком дитини був записаний ОСОБА_4.

Стосунки між ними не покращилися. ОСОБА_4 неодноразово протягом 2003-2004 років, після народження дитини почав відвідувати місце проживання заявниці та дитини, але на меті не мав бажання спілкуватися з дитиною, висловлюючись, що не має місця для проживання та засобів для існування.

На відмови ОСОБА_4 реагував неадекватно. 13.12.2004 року під час чергової сварки він побив заявницю на очах у дитини. Така поведінка ОСОБА_4 змусила її звернутися до Комісаріату поліції м. Венеція із скаргою, куди вона зверталася також 23.03.2005 року та 05.05.2005 року. ОСОБА_4 погрожував фізичною розплатою заявниці та її матері ОСОБА_5, яка на той час допомагала доглядати малолітнього сина, про що в Комісаріаті м. Венеція від 15.05.2005 року є відповідна заява.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

20.05.2005 в суді у справах неповнолітніх м. Венеція (Італія) розглядалося питання про надання заявниці одноосібного повного права на опікунство над малолітнім сином ОСОБА_2. Під час судового слідства громадянин ОСОБА_4 не заперечував того факту, що він тривалий час не займається вихованням сина, не цікавиться його життям не утримує його. Підтвердив те, що неодноразово на очах у сина застосовував фізичну силу. Не заперечував проти того, що тривалий час не працює, не має постійного місця проживання, та використовував позивачку заради наживи.

Судом було встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово засуджений та відбував покарання у в'язницях Італії, окрім цього неодноразово шантажував позивачку викрасти сина та виїхати з ним у невідомому напрямку.

Рішенням суду у справах неповнолітніх м. Венеція від 20.03.2007 року заявниці надано виключне право опікунства над малолітнім. Але навіть після рішення, громадянин ОСОБА_4 продовжував погрожувати викраданням сина. Тому наприкінці 2007 року заявниця була змушена перевести свою матір та сина до України на постійне місце проживання.

З 2007 року малолітній проживає разом з бабусею в м. Черкаси, відвідував дошкільний заклад № 33, на даний час навчається в ЗОШ № 19. Заявниця офіційно проживає та працює на території Італії. Її спроби щодо оздоровлення сина за межами України не мали бажаного результату. Кожного разу у заявниці вимагали нотаріально завірену згоду на поїздку від ОСОБА_4 Вона пояснювала, що має право одноосібного опікунства над малолітнім ОСОБА_2. З 2007 року ОСОБА_4, знаючи про місце перебування сина, свідомо чинить перешкоди у всебічному розвитку дитини.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов повністю.

Прокурор Соснівського району м. Черкаси підтримала позовні вимоги, та просила заяву задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник органу опіки та піклування Соснівського району м. Черкаси Молчанович Н.О. позовну заяву підтримала та пояснила, 11.10.2011 року орган опіки та піклування Соснівського району м. Черкаси підготував висновок про доцільність позбавлення громадянина ОСОБА_4 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що батько тривалий час ухиляється від виховання та утримання малолітнього. Представник органу опіки та піклування Соснівського району просила позов задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матері справи, прийнявши до уваги висновок органу опіки та піклування Соснівського району, думку прокурора, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав: відповідач своїх батьківських обов'язків, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дітей до досягнення ними повноліття, не виконує на протязі тривалого часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України Про охорону дитинства : Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. .

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Проте жодного з покладених законом на батьків обов'язків, відповідач не виконує.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.

Верховний суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків, як підстава для позбавлення батьківських права має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідач ОСОБА_4 своїх батьківських обов'язків, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дітей до досягнення повноліття, не виконує на протязі тривалого часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Будь-яких перешкод для виконання ним своїх обов'язків, позивачка не чинила.

Висновок органу опіки та піклування Соснівського району м. Черкаси вказує на те, що протягом тривалого часу батько діє всупереч інтересам малолітнього, тим самим позбавив його права на належне батьківське виховання та утримання, а тому, захищаючи права та інтереси дитини доцільно позбавити громадянина ОСОБА_4 батьківських прав щодо малолітнього.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10,60.212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164, 165 Сімейного кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: Орган опіки та піклування Соснівського району м. Черкаси про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця Польщі, непрацюючого, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.12.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: