Ухвала

від 16.07.2013 по справі 9/243

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 року м. Київ К/9991/28827/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго на постанову Господарського суду Чернівецької області від 18.01.2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року по справі № 9/243 за позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2006 року Публічне акціонерне товариство Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго (далі - ПАТ ЕК Чернівціобленерго , позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі - ДПІ у м. Чернівці, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 18.01.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року у даній справі позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0002012320/3 від 04.10.2006 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 864,48 грн. за основним платежем; скасовано податкове повідомлення-рішення №0003892320/3 від 04.10.2006 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 259,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення планової документальної перевірки щодо дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2005 по 31.12.2005 року податковим органом складно акт про порушення п.п. 12.1.1, п.п. 12.1.2 п.12.1 ст. 12 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на 141000,00 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2005 року - 136000,80 грн., за ІІІ квартал 2005 року - 4000,20 грн. Також порушено Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, в результаті чого позивачем занижено суму податку до сплати за ІІ квартал 2005 року на 219000,50 грн., за ІІІ квартал 2005 року на 191000,50 грн. та завищено за ІV квартал 2005 року на 270000,00 грн.

Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002012320/3 від 04.10.2006 року, яким визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на суму 211500,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0003892320/3 від 04.10.2006 року, яким визначено штрафні санкції в розмірі 74750,00 грн.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

При винесенні рішень суди посилались на висновки досліджень Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз в частині щодо неправомірності віднесення ПАТ ЕК Чернівціобленерго до складу валових доходів та валових витрат відповідних сум безнадійної заборгованості та висновки додаткової експертизи, проведеної Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз - в частині зайвого донарахування працівниками податкового органу до складу валових доходів суми податку на додану вартість у розмірі 3457,90 грн., нарахованого на суму валових доходів у відповідному періоді.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст. 8 і ст. 9 цього Закону.

Валовим доходом згідно ст. 4 цього Закону є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовими витратами виробництва та обігу згідно п. 5.1 ст. 5 цього Закону є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До валових витрат віднесено, зокрема, суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку (п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Відповідно до п.п. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітних періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). При цьому, право на збільшення суми валових витрат виникає у платника податку, якщо протягом такого звітного періоду відбувається одна з таких подій, в тому числі, платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

Судами встановлено, що з урахуванням винесеного рішення господарським судом Чернівецької області у справі за позовом ПАТ ЕК Чернівціобленерго до ВАТ Чернівецький радіотехнічний завод , яким на користь позивача стягнуто 923770,02 грн. основного боргу, останнім здійснено коригування валових витрат.

Проте, зазначене рішення господарського суду було оскаржене до апеляційного суду, який скасував рішення суду першої інстанції, а позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з відповідача заборгованість в сумі 314149,37 грн.

Суд касаційної інстанції погоджується, що на підставі ухваленого рішення застосуванню підлягали положення п.п. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Закону, згідно з якими платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з п.п. 12.1.1 цього пункту у разі, коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій, зокрема, суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивач не відкоригував суму валового доходу після винесення рішення Львівським апеляційним господарським судом, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 136000,80грн.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Чернівціобленерго відхилити.

Постанову Господарського суду Чернівецької області від 18.01.2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписБорисенко І.В. підписРибченко А.О.