Рішення

від 06.08.2013 по справі 32/5-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.13р. Справа № 32/5-08 За позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича спілка «Діон» с. Малозахарино Дніпропетровської області

До відповідача-1: Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Дніпропетровськ

До відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Київ

До відповідача-3: Приватного акціонерного товариства «Грань-Інвест», м. Дніпропетровськ

До відповідача-4: Товарної біржі «Київська агропромислова біржа», с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської обл.

Про визнання відкритих торгів недійсними

Головуючий колегії, суддя Крижний О.М.

Суддя Ліпинський О.В.

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

Від позивача: Гузь В.Г., довіреність від 15.01.2013 року, представник

Від відповідача-1: Разумовський В.В., довіреність від 14.03.2013 року, представник

Від відповідча-2: не з'явився;

Від відповідача-3: не з'явився;

Від відповідача-4: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича спілка «Діон» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить визнати недійсними відкриті торги №12 товарної біржі «Київська агропромислова біржа», проведені 25.04.2007 року в частині реалізації будівель та споруд, що обліковуються на балансі філії «Дніпропетровський доркомплект» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» і знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23; судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2013 року колегією суддів у складі головуючого судді: Крижного О.М., суддів Ліпинського О.В. та Юзікова С.Г. прийнято справу №32/5-08 до свого провадження.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Дніпропетровської області №306 від 06.08.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Юзікова С.Г. у відпустці визначено склад колегії по розгляду справи №32/5-08 у складі трьох суддів: головуючий суддя Крижний О.М., судді - Ліпинський О.В., Мартинюк С.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року колегією суддів у складі головуючого судді: Крижного О.М., суддів Ліпинського О.В. та Мартинюка С.В. прийнято справу №32/5-08 до свого провадження.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відкриті торги, які проведені 25.04.2007 року товарною біржею «Київська агропромислова біржа», відбулися з порушенням чинного законодавства, оскільки ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2007 року накладено заборону укладати договори купівлі-продажу, іншого відчуження нерухомого майна, яке виставлено на торги. Крім того, позивач посилається на порушення його переважного права на придбання цього майна, оскільки воно перебувало у нього в оренді та наймодавець листом №01-14/332 від 17.04.2007 року повідомляв наймача про факт проведення 25.04.2007 року відкритих торгів з реалізації будівель та споруд по вул. Паторжинського, 23. Однак при цьому взяти участь у цих торгах мали змогу необмежене коло осіб, а при визначенні початкової вартості майна не було враховано долі невід'ємних поліпшень, створених позивачем під час оренди спірного майна. Позивач зазначає. що відповідач-1 не запропонував позивачу скористатися переважним правом придбати орендоване майно, чим порушив закон та майнові права позивача.

Відповідач-1 проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити. Відповідач-1 зазначає, що рішення про відчуження шляхом продажу на конкурентних засадах будівель і споруд, що числяться на балансі філії «Дніпропетровський доркомплект» відповідача-1 було прийнято 29.03.2007 року, тобто до винесення господарським судом Дніпропетровської області ухвали від 23.04.2007 року. Також відповідач зазначає, що всі дії по підготовці до спірних торгів було вчинено до винесення ухвали суду про заборону укладати договори нерухомого майна. Крім того, відповідач-1 зазначає, що за фактом проведення спірних торгів і визначення переможця не відбулося переходу права власності на нерухоме майно, у зв'язку з чим вимоги ухвали суду від 23.04.2007 року відповідачами-1, 2, 3, 4 фактично не порушені, оскільки дії щодо укладення договорів купівлі-продажу, будь-якого іншого відчуження, переоформлення, реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідачами не вчинялися. Стосовно посилань позивача на те, що проведені торги порушують його право власності на частину нерухомого майна, відповідач спростовує відсутністю доказів, які б підтверджували право власності позивача на всю будівлю або її частину.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача-3 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Однак у матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, у якому відповідач-3 проти позову заперечує, в його задоволенні просить відмовити. Відповідач-3 зазначає, що його визнано переможцем спірних відкритих торгів, тобто фактично він придбав право на укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23. За твердженням відповідача-3 ухвала господарського суду від 23.04.2007 року у справі №12/77-07 не містить заборони проводити торги на придбання права на укладення договору купівлі-продажу майна. Також відповідач-3 повідомляє, що станом на день проведення торгів не знав про існування обмежень, викладених в ухвалі суду від 23.04.2013 року №12/77-07. У період дії даної ухвали відповідачами жодного договору щодо відчуження нерухомого майна не укладалося, у зв'язку з чим відповідач-3 не вбачає порушень майнових прав позивача. Крім того, Відповідач-3 зазначає, що позивач не був

Представник відповідача-4 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У судовому засіданні 06.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.08.1999 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Акціонерним товариством закритого типу «Аграрно-виробничий союз «Діон», правонаступником прав та обов'язків якого є Позивач (СТОВ «Аграрно-виробнича спілка «Діон») був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 12/17-АВ, відповідно до умов якого Орендодавець (Регіональне відділення ФДМУ) передало Позивачеві в строкове платне користування групу інвентарних об'єктів: в складі будівлі загальною площею 659,70 кв.м. з наявними прибудовами та спорудами, розташованими на земельній ділянці площею 1170,00 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23, які знаходяться на балансі Управління виробничо-технічної комплектації Дніпропетровського «Облавтодора».

У результаті корпоратизації, проведеної в 2002 році майно, що є предметом оренди за договором № 12/17-АВ від 01.08.1999 року було передано до статного фонду ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», в зв'язку з чим, останній став орендодавцем за договором № 12/17-АВ від 01.08.1999 відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яка передбачає, що в разі переходу права власності на предмет оренди до інших осіб договір зберігає чинність для нового власника.

Пунктом 4.2.5 договору встановлено, що в разі, якщо орендар здійснив за власний рахунок та за згодою орендодавця покращення орендованого майна, яке не може бути відокремлено без спричинення шкоди для майна, та його вартість становить не менш 25% балансової вартості будівлі (приміщення, споруди), орендар має право викупу даного об'єкту.

Рішенням Колегії Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодору) № 19 від 29.03.2007 року, введеним у дію Наказом Державної служби автомобільних доріг України від 29.03.2007 року, Дочірньому підприємству «Дніпропетровський облавтодор» погоджено відчуження шляхом продажу та споруд, що обліковуються на балансі філії «Дніпропетровський доркомплект» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» і знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23.

02 квітня 2007 року між ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ТБ «Київська агропромислова біржа» укладено угоду № 02-04/07-3 про організацію та проведення відкритих торгів з реалізації майна ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Листом від 17.04.2007 року № 01-14/333 Відповідач-1 повідомив Позивача про те, що 25.04.2007 відбудуться відкриті торги з реалізації будівель та споруд, що перебувають на балансі Філії «Дніпропетровський «Доркомплект» ДП «Дніпропетровський облавтодор», в тому числі приміщень, орендатором яких являється Позивач.

20 квітня 2007 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича спілка «Діон» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», Відкритого акціонерного товариства державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» за участю третьої особи - Торговельної Біржі «Київська агропромислова біржа» про:

- зобов'язання Відкритого акціонерного товариства державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» укласти з Позивачем договір купівлі продажу А-2-двоповерхового корпусу площею 221,2 кв. м, В-2 - будівлі складу площею 87,9 кв. м. Е-будівлі гаражу площею 25,2 кв.м., Г- туалет площею 4,9 кв. м., №2-7, І - споруди, що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23 за ринковою ціною на момент укладення договору відповідно до висновку оцінки за вирахуванням витрат на поліпшення, визначених відповідно до ринкової оцінки;

- зобов'язання Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» в особі філії «Дніпропетровський доркомплект» не чинити перешкод Позивачу у користуванні будівлями, що знаходяться в оренді відповідно до договору №12/17-АВ від 01.08.1999 р. та розташованими за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23.

23.04.2007 року в межах вищезазначеної справи було прийнято ухвалу №12/77-07 про забезпечення позову, відповідно до якої заборонено Відкритому акціонерному товариству «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Дочірньому підприємству «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Торгівельній біржі «Київська агропромислова біржа», Комунальному підприємству «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради здійснювати дії щодо укладення договорів купівлі-продажу, будь-якого іншого відчуження, переоформлення, реєстрації прав власності на А-2 -двоповерхового корпусу площею 221,2 кв.м., В-2 - будівлі складу площею 87,9 кв.м., Е - будівлі гаражу площею 25, 2 кв.м., Г- туалет площею 4, 9 кв.м., № 2-7, І - споруди, що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23.

24.04.2007 року старшим державним виконавцем відділу держаної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, з примусового виконання ухвали №12/77-07, виданої господарським судом Дніпропетровської області 23.04.2007 року. На виконання вказаної ухвали ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві було направлено до ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» вимогу, відповідно до якої вимагав в строк до 25.4.2007 року до 11 год. 00 хв. виконати ухвалу суду №12/77-07, видану 23.04.2007 року господарським судом Дніпропетровської області.

Також 24.04.2007 року державним виконавцем Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ винесено постанову про арешт майна боржника, що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23, та оголошення заборону на його відчуження. Дану постанову винесено в рамках примусового виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2007 року по справі №12/77-07.

Між тим, 25 квітня 2007 року відбулися прилюдні торги №12 продажу лотів з реалізації майна ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Згідно витягу з підсумкового протоколу було, зокрема, виставлено на торги позицію №3 Будівлі та споруди, що обліковуються на балансі філії «Дніпропетровський Доркомплект «ДП «Дніпропетровський облавтодор «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», які розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23 за стартовою ціною 3425500,00 грн. Переможцем даних торгів визначено ЗАТ «Грань-Інвест», яке запропонувало ціну 3560500,00 грн.

Відповідно до Сертифікату №2 переможця відкритих торгів №12 від 25.04.2007 року учасник відкритих торгів під №3, ЗАТ «Грань-Інвест», що визнаний переможцем, придбав один лот за ціною 3 560 500,00 грн. з урахуванням ПДВ за один лот, по позиції №3 та зобов'язується на протязі 10 днів після затвердження ДП «Дніпропетровський облавтодор «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» витягу з підсумкового протоколу продажу лотів з реалізації майна «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на відкритих торгах №12, укласти з ним договір купівлі-продажу будівель та споруд, що обліковуються на балансі філії «Дніпропетровський Доркомплект» ДП «Дніпропетровський облавтодор «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», які знаходяться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23.

Позивач зазначає, що відкриті торги, які відбулися 25.04.2007 року проведені незаконно, чим порушують майнові права позивача, що і є причиною виникнення спору.

Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 4 ст.202 ЦК України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Суд зазначає, що торги за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину. Під час проведення торгів продавець (в особі ліцитатора) та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкта. Тому, результатом проведення торгів є визначення покупця-переможця торгів та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, в тому числі про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що прилюдні торги, проведені 25.04.2007 року, відбулися з порушенням чинного законодавства, оскільки в період їх проведення діяла заборона здійснювати дії щодо укладення договорів купівлі-продажу, будь-якого іншого відчуження, переоформлення, реєстрації права власності на А-2-двоповерхового корпусу площею 221,2 кв.м., В-2 - будівлі складу площею 87,9 кв.м., Е-будівлі гаражу площею 25,2 кв.м., Г-туалет площею 4,9 кв.м., №2-7, І-споруди, що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23. Позивач зазначає, що попри дію вказаної заборони прилюдні торги відбулися та було визначено переможця торгів саме з лоту, на який розповсюджено заборону.

Крім того, позивач у позові зазначає, спірними торгами порушено його переважне право на придбання цього майна як орендаря.

Відповідачі, заперечуючи проти позову, не спростовують факту проведення торгів, у той же час зазначають, що за результатами їх проведення було визначено переможця, який фактично придбав право на укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23. У той же час, відповідачі зазначають, що у період дії даної заборони договір про відчуження цього майна не укладався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України: судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Посилання відповідачів на те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2007 року по справі №12/77-07 про вжиття заходів до забезпечення позову їм начебто не заборонялося проводити відкриті торги, є необґрунтованими з наступних підстав.

Вказаною ухвалою було заборонено відповідачам, зокрема, «…здійснювати дії щодо укладення договорів купівлі-продажу, будь-якого іншого відчуження…».

Суд зазначає, що торги за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, а результатом проведення торгів є визначення покупця-переможця торгів та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта.

Отже, торги є необхідною передумовою для укладення договору купівлі-продажу. Таким чином, проведення торгів є діями щодо укладення договору купівлі-продажу.

Така ж правова позиція міститься і в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 року та постанові Вищого господарського суду України від 02.08.2007 року по справі №12/77-07, якими вказана ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову залишена без змін. При цьому Вищий господарський суд України зазначив наступне:

«Як вбачається з матеріалів справи, листом від 17.04.2007 року №01-14/332 Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" повідомив позивача про продаж спірного майна з публічних торгів.

З урахуванням того, що наслідком проведення торгів є укладення договору купівлі-продажу , то спірне майно може перейти до іншого власника і виконання судового рішення, у випадку задоволення позовних вимог, буде не можливим.

Суд вважає, що місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення і, тому, обґрунтовано виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову».

Також суд зазначає, що відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України ухвала, крім резолютивної, містить, зокрема, також і мотивувальну частину (п.3 ч.2 ст.86 ГПК України).

І в мотивувальній частині ухвали від 23 квітня 2007 року по справі №12/77-07 було чітко зазначено мотиви її прийняття: «…приймаючи до уваги те, що невжиття заходів може утруднити виконання в подальшому рішення господарського суду, та заплановані торги можуть призвести до порушення прав та інтересів позивача, суд вважає підстави достатніми для задоволення клопотання про забезпечення позову».

Таким чином, твердження відповідачів щодо відсутності заборони на проведення торгів, є необґрунтованими.

Як встановлено матеріалами справи і не заперечується сторонами, і відповідач-1 і відповідач-2 отримали ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2007 року по справі №12/77-07 про вжиття заходів до забезпечення позову та постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження 24 квітня 2007 року, тобто напередодні проведення відкритих торгів 25 квітня 2007 року.

Суд зазначає, що хоча торги і проводилися безпосередньо Київською агропромисловою біржею, однак проводилися на підставі договору з відповідачем, а тому відповідач-1 міг і повинен був , отримавши ухвалу суду негайно зупинити проведення торгів та скасувати їх.

До того ж, відповідно до п.2.2.2. Угоди № 02-04/07-3 про організацію та проведення відкритих торгів з реалізації майна ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 02 квітня 2007 року, відповідач-1 призначає уповноваженого представника, який буде здійснювати контроль за проведенням торгів.

Таким чином, відповідач-1 мав всі повноваження і можливості для зупинення проведення торгів.

Суд зазначає, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , що передбачає право на справедливий суд, під терміном справедливий судовий розгляд розуміє у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов'язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. До того ж, сама ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову є самостійним судовим рішенням, яке повинне бути виконане. Також, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту»: кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Порушенням вимог ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2007 року про вжиття заходів забезпечення позову, відповідачами порушено вимоги статей 6 та 13 Конвенції.

Аналізуючи посилання відповідачів на наявність фактів, встановлених судовими рішеннями, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України: факти , встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд звертає увагу на відмінності термінів «факт» та «оцінка доказів» тощо.

Як на відсутність порушення прав позивача, відповідачами зазначається, що судовими рішеннями по справі №32/324-09(16/183-07) відмовлено в задоволенні позову СТОВ «Аграрно-виробнича спілка «Діон» про визнання його співвласником переробленого нежитлового приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23.

З цього питання суд зазначає, що у вказаній справі №32/324-09(16/183-07) позов подано на підставі ч.4 ст.778 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у разі, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником.

При цьому Постановою Вищого господарського суду від 07.10.2009 вказано, що ч.4 ст.778 ЦК України встановлює наслідки створення нової речі в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця і має застосовуватися лише у випадках, якщо сторони не встановили інших умов у договорі. У той же час договором оренди, укладеним між сторонами, а саме п.4.2.5 передбачено, що якщо орендар здійснив за власний рахунок і за згодою орендодавця покращення орендованого майна, які не можуть бути відділені без завдання шкоди для майна, і їх вартість не менше 25 % балансової вартості приміщення, орендар має право на викуп цього об'єкта. А при новому розгляді справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012 року та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року зазначено, що внаслідок проведеного ремонту основні властивості орендованих приміщень не змінюються, а відтак унеможливлюється висновок про створення орендарем нової речі. Проведення капітального ремонту, внутрішнє перепланування, переобладнання приміщення в межах існуючої капітальної споруди не призводить до створення нової речі, а тільки її поліпшує.

Таким чином, у вказаній справі розглядалося питання про створення нової речі під час проведення поліпшень орендованого майна та на можливість визнання права власності. При розгляді ж даної справи позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням його права на викуп орендованого майна, що передбачено п.4.2.5 Договору. Отже, відмова у визнанні позивача співвласником орендованого майна у зв'язку з відсутністю створення нової речі не може бути підставою для висновку про відсутність взагалі будь-яких інших прав стосовно вказаного майна, у даному випадку - права на викуп.

Також, заперечуючи проти позову, відповідачі зазначають, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2008 року по справі №39/684-07(12/77-07), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2008 року, відмовлено в задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон" до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" та Відкритого акціонерного товариства державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" за участю третьої особи Торгівельної біржі "Київська агропромислова біржа" про зобов'язання Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» укласти з ним договір купівлі-продажу нерухомого майна, що розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23 за ринковою ціною на момент укладення договору відповідно до висновку оцінки за вирахуванням витрат на поліпшення, визначених відповідно до ринкової оцінки.

З цього питання суд зазначає, що на час прийняття вказаних рішень було чинним рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2007 року по справі №25/154-07, залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 року, якими пункт 4.2.5. договору оренди нежитлових приміщень №12/17-АВ від 01.08.1999 визнано недійсним.

У той же час, постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2008 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 року у справі №25/154-07 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

При новому розгляді справи, якій присвоєно №18/210-08(25/154-07), рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 року, в позові відмовлено. Однак, постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2010 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 року у справі №18/210-08(25/154-07) скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

При новому розгляді вищезазначеної справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про визнання недійсним п.4.2.5 договору оренди нежитлових приміщень від 01 серпня 1999 року №12/17-АД. Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року у справі №5005/3276/2011 без змін.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на справедливий суд», судові рішення по справі №39/684-07(12/77-07) не є підставою для відмови у позові, оскільки на час прийняття вказаних судових рішень були чинними судові рішення, якими п.4.2.5. Договору оренди було визнано недійсним. На час же розгляду даної справи, як і на час підготовки та проведення оскаржуваних торгів, вказане положення договору є чинним.

Посилання відповідачів на вищевказані судові рішення в аспекті ч.2 ст.35 ГПК України є невірним, оскільки щодо вищезазначених питань має місце оцінка доказів, а не встановлення факту.

Стосовно ж фактів, то, зокрема, судовими рішеннями по справі № 32/324-09(16/183-07) встановлено, і не заперечується сторонами факт наявності значних поліпшень орендованого майна. При цьому вказаний факт встановлено на підставі висновків судових експертиз. Так, зокрема, Висновком №250 судової будівельно-технічної експертизи від 24.10.2012 року, проведеної по справі № 32/324-09(16/183-07), встановлено, що дольова частка вартості затрат позивача у співвідношенні з ринковою вартістю майна з урахуванням поліпшень складає 61,9/100 (Т.3, а.с. 10-31).

Як вбачається, при розгляді інших справ судами надавалася оцінка доказів стосовно того, ким здійснено поліпшення. З цього питання суд зазначає наступне.

Згідно п. 2.5. Договору оренди , сторони вказали, що згідно висновку експерта від 01.07.1999 року, об'єкт оренди потребує капітального ремонту .

Згідно Висновку обласної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю з обслідування будівлі по вул. Паторжинського, 23 встановлено, що значна частина конструктивних елементів будівлі, у тому числі несучих, знаходиться у незадовільному стані і потребує заміни.

Відповідно до п.2,4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя здійснюється на засадах рівності та змагальності сторін.

Розглядаючи питання про особу, що здійснила поліпшення, суд виходить з наступного. По-перше, відповідачі не надали доказів і не наполягають на тому, що поліпшення проведені ними. По-друге, відповідачі не надали доказів, що поліпшення проведені третіми особами.

Позивачем надано докази замовлення, проведення та оплати ремонтно-будівельних робіт і, в аспекті рівності та змагальності сторін , у суду відсутні підстави вважати, що поліпшення проведені іншою, у даному випадку, згідно заперечень відповідачів, невстановленою третьою особою .

Також суд приймає до уваги, що позивачеві надані дозволи на проведення невід'ємних поліпшень реконструкції адміністративної будівлі по вул. Паторжинського, №23 Дніпропетровським обласним управлінням по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів «Облавтодор» (лист від 15.03.2002р. №01-14/178), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (лист від 20.03.2000р. №12/2-790) та Дніпропетровським обласним об'єднанням державних дорожніх підприємств (Дніпропетровський облавтодор) (лист від 31.08.2001р. №01-14/154а та від 26.09.2001р. №01-14/198).

Заперечення відповідача проти позову стосовно того, що права позивача не порушені, оскільки позивач мав право прийняти участь у торгах і стати їх переможцем, є необґрунтованим з наступних підстав.

По-перше , виходячи з принципу правової визначеності , передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у позивача були всі підстави вважати, що торги не відбудуться, оскільки їх проведення заборонено ухвалою суду, яка, згідно ст.124 Конституції України є обов'язковою для виконання.

По-друге , участь позивача у відкритих торгах на рівних умовах з іншими учасниками є порушенням його прав, оскільки позивач повинен приймати участь у торгах і пропонувати свою ціну, починаючи з мінімальної ціни лоту, яка вже включає вартість здійснених поліпшень. Таким чином, пропозиція відповідача позивачу прийняти участь у відкритих торгах не тільки не забезпечує реалізацію позивачем переважного права на викуп орендованого майна, а взагалі ставить позивача у нерівні умови з іншими учасниками торгів, оскільки позивач, і випадку участі у торгах, повинен повторно оплатити вартість здійснених ним же поліпшень орендованого майна.

У той же час, згідно Висновку №250 судової будівельно-технічної експертизи від 24.10.2012 року, проведеної по справі № 32/324-09(16/183-07), вартість майна до проведення поліпшень складає 112 380,00 грн. станом на дату укладання договору оренди (438 695,56 грн. станом на час складання Висновку), а ринкова вартість майна після проведення поліпшень складає 3 625 396,00 грн. (Т.3, а.с. 10-31).

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном «власність» розуміє також грошові кошти, які особа повинна буде сплатити внаслідок неправомірних дій інших осіб.

Суд зазначає, що створення умов , коли позивач змушений повторно оплачувати вартість здійснених ним же поліпшень орендованого майна є порушенням його права власності на належні йому грошові кошти, які позивач повинен буде сплатити у випадку визнання його переможцем торгів (у розмірі вартості вже здійснених поліпшень). Таким чином, проведення відповідачем торгів без врахування у ціні, за якою позивач може викупити орендоване майно, вартості поліпшень, є порушенням прав позивача.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України (станом на дату проведення торгів) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У той же час, при реалізації майна, що перебуває на балансі філії «Дніпропетровський доркомплект» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» і знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23 було допущено порушення ст. 124 Конституції України, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та прав позивача, що випливають з п.4.2.5 Договору оренди нерухомого майна (порушення вимог ч.1 ст.526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином).

За таких обставин відкриті торги не можуть бути визнані правомірними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне. Організацією процедури відчуження майна, замовленням проведення відкритих торгів займався відповідач-1, відповідач-2 лише погодив продаж даного майна. І саме відповідач-1 міг скасувати відкриті торги, а також саме відповідач-1 при прийнятті рішення про відчуження майна повинен був і міг врахувати права позивача. Тому суд вважає, що саме неправильні дії відповідача-1 стали причиною виникнення спору, а тому на підставі ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1 у повному обсязі.

Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсними відкриті торги №12 Товарної біржі «Київська агропромислова біржа», проведені 25.04.2007 року, в частині реалізації будівель та споруд, що обліковуються на балансі філії «Дніпропетровський доркомплект» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» і знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Леніна, будинок 24, ідентифікаційний код 3195082) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича спілка «Діон» (52421, Дніпропетровська область, Солонянський район, село Малозахарине; фактична адреса: 49044 м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23, ідентифікаційний код 25516791) державне мито у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено - 09.08.2013 року.

Головуючий колегії, суддя О.М. Крижний

Суддя О.В. Ліпинський

Суддя С.В. Мартинюк