Постанова

від 26.09.2013 по справі 32/5-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2013 року Справа № 32/5-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача

суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Павлов А.Г., довіреність № 03/01-02 від 03.01.13;

від позивача: Гузь В.Г., довіреність № б/н від 15.01.13;

від відповідача №1: Розумовський В.В., довіреність № 538 від 14.03.13;

від відповідача №1: Галасун Г.І., довіреність № 534 від 05.03.13;

представники відповідачів №2,3,4 в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року у справі № 32/5-08

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон" с. Малозахарино Дніпропетровської області

до відповідача-1: дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",

м. Дніпропетровськ,

відповідача-2: публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Київ,

відповідача-3: приватного акціонерного товариства "Грань-Інвест", м. Дніпропетровськ ,

відповідача-4: товарної біржі "Київська агропромислова біржа", с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської обл.

про визнання відкритих торгів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року у справі № 32/5-08 (головуючий суддя: Крижний О.М., судді: Ліпинський О.В., Мартинюк С.В.) позовні вимоги задоволенні.

Визнано недійсними відкриті торги №12 Товарної біржі "Київська агропромислова біржа", проведені 25.04.2007 року, в частині реалізації будівель та споруд, що обліковуються на балансі філії "Дніпропетровський доркомплект" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" і знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23.

Стягнуто з дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон" державне мито у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач був орендарем нерухомого майна, розташованого у м. Дніпропетровську по вул. Паторжинського, 23, у договорі оренди було передбачено право викупу орендованого майна в разі, якщо орендар здійснив за власний рахунок та за згодою орендодавця покращення орендованого майна, яке не може бути відокремлено від без спричинення шкоди для майна та його вартість становить не менше 25% балансової вартості будівлі(приміщення, споруди).

У квітні 2007 року ДП «Дніпропетровський облавтодор» уклав з ТБ «Київська агропромислова біржа» угоду про організацію і проведення відкритих торгів з реалізації майна ДП «Дніпропетровський облавтодор», в тому числі і тих приміщень, орендатором яких є позивач.

У квітні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу з ним, і в забезпечення позовних вимог було прийнято ухвалу від 23.04.2007 року, якою було накладено заборону здійснення дій щодо продажу предмету спору-нерухомої будівлі, розташованої за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23.

25 квітня 2007 року відбулися прилюдні торги №12 продажу лотів з реалізації майна, у тому числі і тих, право на викуп яких відстоювалося позивачем у окремому позовному процесі (провадженні).

Суд, задовольняючи позовні вимоги, зазначав, що було порушено право позивача, оскільки торги відбулися під час дії заборони, накладеної шляхом забезпечення його позову, а в цілому і порушенням права на викуп орендованого майна.

Крім того, суд зазначив, що він був позбавлений можливості прийняти участь у торгах, оскільки їх проведення було заборонено ухвалою суду і він вважав їх такими, що не повинні відбутися.

Ціна торгів має враховувати для позивача і ті затрати, які ним були здійснені для покращення майна, оскільки він має переважне право на викуп. Вартість майна до проведення поліпшень складала 112 380 грн., а після проведення поліпшень 3 625 396 грн. Таким чином, сталося порушення не тільки прав позивача, але і норм діючого законодавства.

Не погодившись з рішенням господарського суд, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся відповідач №1 з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на те, що:

- у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували право власності позивача на проведені поліпшення нерухомого майна, а саме платіжні, банківські та інші докази оплати позивачем проведених поліпшень (договори підряду, кошториси, акти приймання-передачі тощо), документи не містять інформації стосовно дати розрахунку, суми проведеної оплати, призначення платежу, найменування платника та одержувача коштів, найменування банківської установи, що здійснила перерахування коштів;

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №39/684-07 (12/77-07) відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про зобов'язання класти договір купівлі-продажу. Після скасування рішення у справі №18/210-08 (25/154-07), яким було визнано недійсним п.4.2.5 Договору оренди нежитлових приміщень №12/17_АВ від 01.08.1999 року, не звертався до суду з позовом про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу на виконання п.4.2.5 Договору оренди нежитлових приміщень №12/17-АВ від 01.08.1999 року;

- не зазначено закон, на підставі якого передбачено переважне право позивача на придбання майна як орендаря, і не взято до уваги спеціальний порядок відчуження майна із статутного фонду державної акціонерної компанії - на конкурентних засадах;

- відсутні докази проведення поліпшення майна та їх оплати позивачем чи третіми особами, як і відсутні докази реальності понесених витрат;

- не спростовані висновки апеляційного суду постанові від 23.01.2013 року у справі №32/324-09 (16/183-07);

- та обставина, що рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №39/684-07 (12/77-07), яким відмовлено позивачу у задоволенні вимог про зобов'язання відповідача №2 укласти договір купівлі-продажу на виконання п.4.2.5 Договору оренди нежитлових приміщень (право на викуп) є чинним, а також, що не доведені обставини вартості невід'ємних поліпшень, спростовують наявність у позивача права на викуп нерухомого майна згідно п.4.2.5 Договору оренди нежитлових приміщень від 01.08.1999 року:

- не доказано порушення переважного права орендаря на придбання орендованого майна, а також не надано доказів порушення цього переважного права. Оскільки власником майна є відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", то продаж такого майна може відбуватися виключно на конкурентних засадах (через біржі, аукціони), таким чином, відповідач №1 вважає, що відсутнє будь-яке порушення права позивача.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і припинити провадження у справі через відсутність предмета спору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2013 року апеляційну скаргу призначено до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Джихур О.М.

02.09.2013 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначено, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а рішення господарського суду прийнято у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у справі.

На підставі розпорядження секретаря судової палати Коваль Л.А. від 25.09.2013 року справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.

В матеріалах справи відсутні відзиви представників відповідачів №3,4 на апеляційну скаргу, в силу ч. 2 ст. 96 ГПК України відсутність останніх не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

26.09.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У судовому засіданні представники позивачів заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники відповідачів №1 підтримали доводи апеляційної скарги та просили оскаржуване рішення скасувати, провадження у справі припинити.

Представники відповідачів №2,3,4 в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 року № 28. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції за їх участі та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги апеляційної скарги дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року у справі № 32/5-08 не можуть бути задоволені з таких підстав.

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що до виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, віднесено не тільки власне рішення як кінцевий процесуальний акт, яким закінчується розгляд судових справ, а також і ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

З матеріалів справи видно, що 03.04.2007 року ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» було прийнято рішення (на підставі рішення Колегії Державної служби автомобільних доріг України від 29.03.2007 року №19 «Про доцільність продажу майна ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відповідно до Статуту ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та Інструкції про порядок списання та продажу основних засобів, погодженої наказом Укравтодору від 23.03.2007 року №124 про відчудження шляхом продажу основних засобів будівель та споруд, що знаходяться у м. Дніпропетровську, вул. Паторжинського, 23 (т.1 а.с.167, 169).

Фонд державного майна повідомив, що відчудження майна не потребує згоди Фонду державного майна України (т.1 а.с.171).

2 квітня 2007 року було укладено угоду про відчудження майна з відкритих торгів (т.2 а.с.28).

17.04.2007 року було повідомлено позивача про проведення відкритих торгів (т.2 а.с.38).

В серпні 2007 року ДП «Дніпропетровський облавтодор» звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним п.4.2.5 Договору оренди нежитлових приміщень від 1 серпня 1999 року №12/17-АД.

Вказаним пунктом договору встановлено, що в разі, якщо орендар здійснив за власний розрахунок та за згодою орендодавця покращення орендованого майна, яке не може бути відокремлено без спричинення шкоди для майна, та його вартість становить не менш 25% балансової вартості будівлі (приміщення), орендар має право викупу даного об'єкта.

Дослідивши умови договору, господарські суди всіх інстанцій дійшли до висновку про те, що оскаржуваний пункт за своїм змістом не суперечить діючому законодавству, яке передбачало та передбачає можливість викупу орендарем об'єкта оренди відповідно до діючого законодавства (т.2 а.с.91).

З матеріалів справи також видно, що позивач протягом 2006-2007 років звертався до відповідача з листами щодо реалізації свого права на викуп орендованого ним майна (т.3 а.с.32-36).

22 квітня 2007 року відповідач №1 отримав копію ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2007 року, якою було заборонено відчудження об'єктів нерухомості, розташованих у м. Дніпропетровську, вул. Паторжинського, 23 (т.3 а.с.147,149). Постанову державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно було вручено генеральному директору Київської агропромислової біржі «Київагропромбіржа» 25 квітня 2007 року (т.3 а.с.154).

Проте, незважаючи на судову заборону та постанову державного виконавця про арешт нерухомого майна, розташованого за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23, відбулися відкриті прилюдні торги №12 і переможцем їх визнано ПАТ «Грань-Інвест», яке запропонувало найбільшу ціну реалізації (т.1 а.с.77,78).

Цими доказами спростовується довід апеляційної скарги про те, що проведенням торгів права позивача не порушені, оскільки наявне його волевиявлення на придбання спірного майна, і визнано його право на викуп судовими інстанціями у справі про визнання недійсним п.4.2.5 Договору оренди.

У матеріалах справи наявні первинні бухгалтерські документи, якими підтверджується факт проведення позивачем невід'ємних поліпшень орендованого майна (платіжні доручення, договори, видаткові касові ордери, акти приймання виконаних робіт (т.4 а.с.44-140).

Та обставина, що позивач не звертався до суду з позовом про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу не спростовує наявності у позивача права на викуп, передбаченого умовами договору оренди.

Що стосується спеціального порядку відчудження майна, переданого у статутний фонд державного товариства, то у матеріалах справи є докази прийняття рішення органом управління відповідача про відчудження спірного об'єкта, що не потребує згоди Фонду державного майна України.

Що стосується посилання відповідача на рішення апеляційного господарського суду у справі №39/684-07 (12/77-07), яким відмовлено у позові про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу з позивачем, то підставою для такого рішення було рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2007 року у справі №25/154-07, яке було в подальшому скасовано і господарські суди всіх інстанцій дійшли до висновку про те, що оскаржуваний пункт за своїм змістом не суперечить діючому законодавству, яке передбачало та передбачає можливість викупу орендарем об'єкта оренди відповідно до діючого законодавства (т.2 а.с.91). Тому вищенаведене рішення не є преюдиційним в контексті ст. 35 ГПК України.

Щодо висновків суду апеляційної інстанції у справі №32/324-09 (16/183-07), то вони стосуються позову про визнання права власності на спірне майно як новостворене, що за своєю природою не тотожно вимогам про викуп майна, що є предметом окремого спору і стосується цієї справи. З посиланням на п.4.2.5 Договору оренди апеляційним судом було тільки встановлено, що цим пунктом передбачено право орендаря на викуп орендованого майна, якщо орендар здійснив за власний рахунок і за згодою орендодавця покращення орендованого майна, які не можуть бути відділені без завдання шкоди для майна і їх вартість не менше 25% балансової вартості приміщення. Проте жодні конкретні аспекти реалізації цього права не були розглянуті, оскільки предметом спору були інші вимоги.

Щодо відсутності первинних документів, що підтверджували б наявність новоствореного майна, то їх дійсно не було надано, проте до предмету доказування у справі, що розглядається, ці обставини не входять, так само як і порядок (його наявність чи відсутність) продажу майна, що увійшло до статутного фонду державного товариства.

Вимога припинити провадження у справі не відповідає приписам ст.80 ГПК України, оскільки у відповідності до п.3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 «Про деякі питання визнання право чинів (господарських договорів) недійсними» складання акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку. Предметом спору може бути як протокол відповідних торгів із зазначенням сторін і істотних умов, так і договір купівлі-продажу, якщо він укладався.

Таким чином, відсутні правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції і для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року у справі № 32/5-08 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року у справі № 32/5-08 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складений 01.10.2013 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.В. Тищик