Ухвала

від 23.07.2013 по справі 18/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 18/337 23.07.13

Суддя Господарського суду міста Києва - Мандриченко О. В., розглянувши скаргу Державного комунального підприємства "Київжитлотеплокомуненерго" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Київгаз";

до Державного комунального підприємства "Київжитлотеплокомуненерго";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Акціонерна компанія "Київенерго";

про стягнення 135 338 457,80 грн.

Суддя О.В. Мандриченко

Представники:

Від скаржника: Кабанов В.А., представник, довіреність № б/н від 30.05.2013 р.;

Від стягувача: Велика Л.В., представник, довіреність № Д-44/13 від 01.04.2013 р.;

Від ВДВС: Рубель І.В., представник, довіреність №2.7-4.4/4.4/1933 від 21.12.2012 р.;

Від третьої особи: Залунін К.В.,представник, довіреність №93/2012/10/15-2 від 15.10.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Скаржник звернувся до суду із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, у якій боржник просить визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у виконавчому провадженні № 9466286, щодо примусового стягнення з Державного комунального підприємства "Київжитлотеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства «Київгаз» заборгованості за надані послуги у розмірі 40 647 453,24 грн., а також зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винести постанову про зняття арешту з розрахункових рахунків боржника у виконавчому провадженні № 9466286 щодо примусового стягнення заборгованості за надані послуги у ромірі 40 647 453,24 грн.; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винести постанову про зупинення виконавчого провадження № 9466286 щодо примусового стягнення заборгованості за надані послуги у ромірі 40 647 453,24 грн. у справі № 18/337.

Державна виконавча служба України у наданому відзиві на скаргу Державного комунального підприємства "Київжитлотеплокомуненерго" вимоги скаржника заперечує у зв'язку з тим, що державний виконавець діяв у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Публічне акціонерне товариство «Київгаз» 23.07.2013 року надало суду пояснення, в яких заперечує в задоволенні скарги боржника в повному обсязі, в зв'язку з тим, що вважає дії державного виконавця, правомірними та такими що не суперечать нормам закону.

Розглянувши скаргу Державного комунального підприємства "Київжитлотеплокомуненерго", матеріали виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у справі № 18/337, заслухавши пояснення представників скаржника, Державної виконавчої служби України, стягувача та третьої особи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення скарги, господарський суд визнав вимоги скаржника такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд виходить з наступного.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.09.2004 року у справі № 18/337 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 40 647 453,24 грн. заборгованості, 510,51 грн. витрат по сплаті державного мита та 3847,23 грн. витрат по проведенню судової експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2004 року рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2004 року у справі № 18/337 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.12.2004 року у даній справі касаційну скаргу повернуто Державному комунальному підприємству "Київжитлотеплокомуненерго".

На виконання рішення господарського суду 16.11.2004 року видані накази.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 12.01.2005 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.11.2004 року у справі №18/337, в якій зазначалося, що боржнику надано строк до 19.01.2005 року для добровільного виконання наказу.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №65/1 від 04.04.2005 року зупинено виконавче провадження, у зв'язку з порушенням Господарським судом міста Києва провадження у справі про банкрутство № 15/569-б.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 22.09.2008 року винесено постанову про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.11.2004 року у справі № 18/337.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 14.10.2008 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з розглядом Господарським судом міста Києва заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 16.05.2011 року поновлено виконавче провадження у справі № 18/337.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 18.07.2011 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 05.02.2013 року поновлено виконавче провадження у справі № 18/337.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 25.02.2013 року накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника в зв'язку з тим, що останнім, в наданий йому строк - рішення суду не виконав.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 19.03.2013 року винесено постанову про заміну назви сторони виконавчого провадження, а саме замінено стягувача Відкрите акціонерне товариство «Київгаз» його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Київгаз».

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 11.07.2013 року зупинено виконавче провадження до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно зі статтею 124 Конституції України, всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 85 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб Державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні вказаних дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу Державної виконавчої служби або до суду за місцем знаходження відповідного відділу Державної виконавчої служби, або до іншого суду згідно з вимогами закону.

Стаття 121 2 ГПК України надає право стягувачеві, боржникові та прокурору звертатись до господарських судів зі скаргами на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як визначено частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Господарським судом встановлено, що виконавчий документ, який надійшов до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відповідає вищезазначеним вимогам, а державним виконавцем 12.01.2005 року правомірно була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У постанові про відкриття виконавчого провадження боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення до 19.01.2005 року, чого боржником виконано не було.

Державний виконавець відкрив виконавче провадження, надав строк для добровільного виконання рішення, направив постанову про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника і у зв'язку з невиконанням рішення суду добровільно боржником у наданий строк, виніс постанову про накладення арешту на кошти боржника.

Скаржник у своїй скарзі зазначає, що, відповідно до постанови державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника, заблоковано усі наявні розрахункові рахунки, у зв'язку з чим підприємство повністю позбавлено можливості виплачувати заробітну плату на користь своїх працівників, а також сплачувати податки та обов'язкові збори до цільових фондів.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті , інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Згідно з ч. 3 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує у податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Постановою державного виконавця від 25.02.2013 року накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на всіх відомих рахунках боржника. Копії постанови направлено до банківських установ для виконання та сторонам виконавчого провадження до відома.

Статтями 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік підстав для зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з чим державний виконавець не вправі порушувати вимоги зазначеного Закону та виходити за межі своїх повноважень.

Частиною 4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладене, у господарського суду немає достатніх правових підстав для задоволення скарги Державного комунального підприємства "Київжитлотеплокомуненерго" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні скарги Державного комунального підприємства "Київжитлотеплокомуненерго" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відмовити повністю.

2. Ухвала може бути оскаржено у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Суддя О. В. Мандриченко