Постанова

від 29.07.2013 по справі 38/125

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. Справа№ 38/125

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Куксова В.В.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Писаренко О.О.;

від відповідачів: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року

у справі №38/125 (суддя Власов Ю.Л.)

за скаргою приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Києві

за позовом приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.»

до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ-Транс»

2) ОСОБА_4

3) приватного підприємства «Ресурс-В»

про стягнення вартості частини майна, інфляційних, 3% річних та штрафних санкцій в сумі 9 899 916,10 грн.,

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ-Транс»

до приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.»

про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі №38/125 скаргу приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо розгляду скарги позивача від 14.03.2013 року на бездіяльність державного виконавця по виконанню рішення господарського суду міста Києва у справі №38/125. Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області вчинити всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва №38/125 від 02.03.2012 року. В іншій частині скаргу залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач за первісним позовом подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить змінити ухвалу господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі №38/125 в частині часткового залишення без задоволення скарги та прийняти нову ухвалу, якою скаргу задовольнити повністю, визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області по виконанню рішення господарського суду міста Києва №38/125 від 09.12.2010 року та зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області здійснити примусове виконання рішення господарського суду міста Києва №38/125 від 09.12.2010 року та сплатити позивачу 9 899 916,10 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 року апеляційну скаргу приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 29.07.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 29.07.2013 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні 29.07.2013 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 29.07.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.12.2010 року рішенням господарського суду міста Києва у справі №38/125, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 08.05.2012 року, позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача 1 на користь позивача борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 8 950 456,53 грн., 3% річних в сумі 531 698,03 грн., пеню в сумі 348 643,26 грн., витрати пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 43 500,28 грн., державне мито в сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На виконання вказаних рішень, 02.03.2012 року видано наказ.

15.03.2012 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №31706491, якою надано боржнику семиденний строк з моменту винесення постанови для добровільного виконання рішення суду.

21.03.2012 року позивач направив на адресу підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Київській області заяву про повернення стягувачу наказу господарського суду міста Києва №38/125.

27.03.2012 року постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області наказ господарського суду міста Києва №38/125 від 02.03.2012 року повернено стягувачу.

09.11.2012 року позивач звернувся до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Київській області з заявою про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити виконавче провадження за місцем знаходження рухомого майна боржника та провести стягнення з боржника на користь стягувача за вказаним наказом №38/125.

14.03.2013 року позивач звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення, яку відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області отримав 18.03.2013 року, проте відповіді на скаргу позивачу не надав. На підтвердження іншого доказів суду не подано.

Отже, як слідує із зазначеного, 09.11.2012 року позивач повторно звернувся до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області з заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом №38/125, але, всупереч вимогам ст.ст. 25 та 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - закон), відповідної постанови про відкриття або відмову у відкритті виконавчого провадження не отримав, в зв'язку з чим 14.03.2013 року звернувся зі скаргою на бездіяльність державного виконавця до начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, проте відповіді на скаргу також не отримав.

Згідно з ст. 82 закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Також, названою статтею передбачено обов'язок начальника відділу розглянути у десятиденний строк скаргу, за результатами розгляду якої начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, що, в свою чергу, останнім не було виконанно.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо розгляду скарги позивача від 14.03.2013 року на бездіяльність державного виконавця по виконанню рішення господарського суду міста Києва у справі №38/125, оскільки начальником відділу в установлені строки не була розглянута скарга позивача.

Крім того, відповідно до ст. 30 закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії, встановлені ст.ст. 11, 25, 32 закону, з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, враховуючи зазначені вище норми, оскільки строк пред'явлення наказу №38/125 до виконання на момент звернення позивача 09.11.2012 року з заявою до відділу примусового виконання рішень не закінчився, державний виконавець, відповідно до ст. 25 закону, зобов'язаний був прийняти наказ до виконання та відкрити виконавче провадження, що відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Києві не було здійснено.

Тобто, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що скарга позивача в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області здійснити примусове виконання рішення господарського суду міста Києва №38/125 від 09.12.2010 року підлягає задоволенню.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги позивача в частині визнання неправомірною бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо відкриття виконавчого провадження за заявою від 09.11.2013 року та виконання рішення господарського суду міста Києва №38/125, оскільки позивач звернувся до суду зі скаргою на вказану бездіяльність відділу примусового виконання рішень з пропуском визначеного законодавством строку.

Разом з тим, виходячи з прохальної частини апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відсутні будь-які підстави для зміни оскаржуваної ухвали.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі №38/125 відповідає обставинам справи, є законною та обгрунтованою, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі №38/125 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року у справі №38/125 залишити без змін.

3. Справу №38/125 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Куксов В.В.

Майданевич А.Г.