Ухвала

від 22.08.2013 по справі 2-389/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/4518/13 Головуючий у 1 інстанції: Комісаренко Л.В.

2013 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„20" серпня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Стрелець Л.Г.

при секретарі: Камінській О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2008 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2008 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання.

У позові зазначало зазначало, що відповідач з 2002 року по 2007 рік навчався за державним замовленням у Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого.

Вартість навчання відповідача складала 55 000 грн.

Після закінчення навчання у 2007 році ОСОБА_2 зобов'язаний був прибути (за направленням від 03.05.2007 року №33) для працевлаштування до Головного УПФУ в Запорізькій області.

В порушення угоди, яка у відповідності до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року № 992 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням була укладена 01.09.2002 року між Національною юридичною академією України ім. Ярослава Мудрого та ОСОБА_2, та ст.53 Закону України «Про освіту», для працевлаштування за призначенням відповідач не з"явився, про причини неявки не повідомив, вартість навчання до Державного бюджету не відшкодував

Посилаючись на зазначені обставини, просило суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України вартість навчання у сумі 55 000 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2008 року позов задоволено.

Стягнуто на користь Державного бюджету України з ОСОБА_2 55 000 грн.- суму за професійне навчання.

Стягнуто на користь Державного бюджету України з ОСОБА_2 30 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір у держдохід в розмірі 51 гр.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2013 року заяву ОСОБА_2 про скасування заочного рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.06.2008 року про стягнення коштів залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрутованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його підставності, оскільки ОСОБА_2 без поважних причин відмовився відпрацювати три роки за направленням, а тому стягнув з відповідача суму вартості його навчання у розмірі 55000 гр., підтверджену довідкою-розрахунком Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого та кошторисом(а.с.6,7).

Висновки суду є прапвомірними, оскільки погоджуються з фактичними обставинами справи та з вимогами норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до Указу Президента України від 09 липня 2000 року № 1212 „Про комплексну програму підготовки державних службовців" та договором між Пенсійним фондом України та вищими закладами про педагогічне співробітництво, на виконання наказу Пенсійного фонду України „Про організацію добробуту абітурієнтів до вищих навчальних закладів, з якими укладені договори про педагогічне співробітництво", Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області згідно листа-направлення від 17 червня 2002 року направило ОСОБА_2на денну форму навчання за державним замовленням до Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, з подальшим працевлаштуванням в системі управління пенсійного фонду України в Запорізькій області(а.с.4).

01 вересня 2002 року між Національною юридичною академією ім. Ярослава Мудрого та ОСОБА_2 була укладена угода про підготовку фахівця з вищою освітою, згідно якої відповідач зобов'язується оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими кваліфікаційною характеристикою фахівця за напрямом підготовки «Право», кваліфікаційним рівнем юрист-спеціаліст, прибути після закінчення академії на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років, у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати до Державного бюджету вартість навчання у встановленому порядку(а.с.5).

З 2002 року по 2007 рік ОСОБА_2 навчався за державним замовленням у Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого, вартість навчання якого склала 55 000 грн.

Після закінчення навчання у 2007 році ОСОБА_2на підставі направлення на роботу №33 від 03.05.2007 року був зобов'язаний прибути для працевлаштування до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, однак за направленням не прибув.

Відповідно до ст. 52 Закону України від 23 травня 1991 року „Про освіту", випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов"язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обов"язок випускника відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання, встановлений ст.2 Указу Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 „Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів", відповідно до якої особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов"язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації відпрацювати у державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови відпрацювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до Державного бюджету повну вартість навчання.

Виходячи з положень п.п.8,14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальник закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992, випускник вищого навчального закладу зобов"язаний відпрацювати за місцем призначення не менш трьох років, а в разі неприбуття за направленням або відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням, звільнення його за ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років, випускник зобов"язаний відшкодувати у встановленому порядку до Державного бюджету вартість навчання.

Таким чином, давши належну оцінку обставинам справи, суд вірно застосував норми матеріального права і зробив правильний висновок про підставність позову та обгрунтованість позовних вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Посилання у скарзі на те, що належним позивачем по справі мало бути тільки Державне казначейство України, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, не заслуговують на увагу, враховуючи, що позивач, як орган Пенсійного фонду України, являвся замовником навчання ОСОБА_2 за кошти Державного бюджету і звернення до суду за захистом в його особі інтересів держави погоджується з його повноваженнями, визначеними Подоженням про головне управління Пенсійного фонду України в редакції постанови правління ПФУ від 25.02.2005 року № 5-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року за № 208/14899.

Інші доводи скарги є також неприйнятними, оскільки зводяться до особистого тлумачення ОСОБА_2 конституційності положень ст. 52 Закону України „Про освіту" та Порядка, затвердженого постановою КМ України від 22.08.1996 року № 922

Керуючись ст.ст.307,308,314.317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2008 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: