Постанова

від 10.11.2008 по справі 39/8

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/8

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.11.2008                                                                                           № 39/8

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Студенця  В.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Петрова І.Г., Поздняков А.Ю.;

 від відповідача 1 - Стрілець О.А.;

від відповідача 2 - не з'явився;

 від відповідача 3 - не з'явився;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЗЗ"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.05.2008

 у справі № 39/8  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Банк"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЗЗ"

                                                  ВАТ "Агрофірма "Провесінь"

                                                  Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженоювідповідальністю "Телерадіокомпанія НБМ" (5 канал)

 про                                                  захист ділової репутації, честі і гідності та відшкодування моральноїшкоди

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю „БМ Банк” (далі – ТОВ „БМ Банк”) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Продюсерський центр „Закрита зона” (далі – ТОВ „Продюсерський центр „Закрита зона”), Відкритого акціонерного товариства „Агрофірма „Провесінь” (далі – ВАТ „Агрофірма „Провесінь”) та Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія НБМ (5-ий канал)” (далі – ПІІ у формі ТОВ „Телерадіокомпанія НБМ (5-ий канал)”) про захист ділової репутації, честі і гідності та відшкодування моральної шкоди.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.12.2007 порушено провадження у справі № 39/8 за позовом ТОВ „БМ Банк” до ТОВ „Продюсерський центр „Закрита зона”, ВАТ „Агрофірма „Провесінь” та ПІІ у формі ТОВ „Телерадіокомпанія НБМ (5-ий канал)” про захист ділової репутації, честі і гідності та відшкодування моральної шкоди.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.03.2008 замінено Відповідача 1 – ТОВ „Продюсерський центр „Закрита зона” його правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю „ПАЗЗ” (далі – ТОВ “ПАЗЗ”).

          Рішенням господарського суду м. Києва від 21.05.2008 позов задоволено частково. Суд визнав інформацію, що була розповсюджена шляхом трансляції відеоролика виробництва ТОВ „ПАЗЗ” щодо причетності ТОВ „БМ Банк” до рейдерського захоплення ВАТ „Агрофірма „Провесінь” (зокрема, фінансування) такою, що не відповідає дійсності. Зобов'язав ПІІ у формі ТОВ „Телерадіокомпанія НБМ (5-ий канал)” в порядку спростування недостовірної інформації щодо причетності ТОВ „БМ Банк” до рейдерського захоплення ВАТ „Агрофірма „Провесінь” (зокрема, фінансування) поширити спростування недостовірної інформації в такій же програмі чи передачі, що й відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за домовленістю з особою права якої були порушені, з зазначенням які відомості не відповідають дійсності, коли і в якій програмі чи передачі вони були поширені телерадіоорганізацією. Також суд зобов'язав ТОВ „ПАЗЗ” в порядку спростування недостовірної інформації щодо причетності ТОВ „БМ Банк” до рейдерського захоплення ВАТ „Агрофірма „Провесінь” (зокрема, фінансування) за власний рахунок виготовити та поширити протягом 1 (одного) місяця з дати набрання чинності рішення суду через телерадіоорганізацію – ПІІ у формі ТОВ „Телерадіокомпанія НБМ (5-ий канал)” програму (передачу) з зазначенням, які відомості не відповідають дійсності, коли і в якій програмі чи передачі вони були поширені.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з ТОВ „ПАЗЗ” та ВАТ “Агрофірма „Провесінь” суд залишив без розгляду.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 21.05.2008 ТОВ „ПАЗЗ” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ „БМ Банк” до ТОВ „ПАЗЗ” відмовити в повному обсязі.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

          ТОВ „БМ Банк” проти доводів, наведених в апеляційній скарзі заперечувало та просило рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2008 у справі № 39/8 залишити без зміни, а апеляційну скаргу ТОВ „ПАЗЗ” – без задоволення.

          ВАТ „Агрофірма „Провесінь” та ПІІ у формі ТОВ „Телерадіокомпанія НБМ (5-ий канал)” повноважних представників у судове засідання, призначене на 10.11.2008, не направили, та не повідомили суд про причини їх неявки.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          ТОВ „Продюсерський центр „Закрита зона” (правонаступником якого є ТОВ „ПАЗЗ”) виготовив для розміщення в засобах масової інформації 30-хвилинну відеопередачу „КУБІК РУБІК” стосовно корпоративного конфлікту у ВАТ „Агрофірма „Провесінь”.

          Відповідно до ст.1 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” передача (телерадіопередача) - змістовно завершена частина програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт.

          ПІІ у формі ТОВ „Телерадіокомпанія НБМ (5-ий канал)” розмістив вказану відеопередачу на телеканалі „5 канал” в ефірі 14.09.2007 о 18 год. 20 хв.

          В рамках даної відеопередачі голова правління ВАТ „Агрофірма „Провесінь” – Півень Іван Онуфрійович, розповідав про ситуацію, яка склалася навколо ВАТ „Агрофірма „Провесінь”.

          У позовній заяві ТОВ „БМ Банк” посилається на те, що у вказаній відеопередачі ТОВ „БМ Банк”, БАНКУ МОСКВИ та особисто пану В. Ломаковичу інкримінується фінансування рейдерського захоплення ВАТ „Агрофірма „Провесінь”.

Зокрема, ТОВ „БМ Банк” зазначає наступні вислови (дослівно, мовою оригіналу):

          1. І. Півень: „Махінатори вирішили знести агрофірму і побудувати котеджі і другі об'єкти обслуговування житла і на цьому заробити”.

          2. Коментатор: „Його (мається на увазі п. Півня – прим. позивача) земля приглянулася солідним людям з Києва”.

          3. Коментатор: „ В ролі зацікавленої особи ніби-то виступає представник „БМ Банку”. Іван Онуфрійович знову вирушає в Київ, де на нього знову чекає кругленька сума грошенят в разі, якщо він уступить свої акції”.

          4. І. Півень: „БМ Банк” подзвонили мені і сказали, що якщо у Вас... не вдалося дійти консенсусу куплі-продажу акцій Ваших, або ми продаємо, ми Вас запрошуємо в м. Київ. В одному з ресторанів... ми зустрілися. Лазаренко Сергій Анатолійович. Він представився, що він представляє активи Батуріної в Україні і він запропонував знову мені 10 мільйонів доларів, щоб я продав йому, запропонував він, якщо хочеш, біля Парижу недалеко особнячок.

          5. В. Гончаров, представник відповідача 2: „Мені відомо про те, що основні кошти йшли через БАНК МОСКВА, очолює її пан Ломакович, це керівник цього банку. По неофіційній інформації проводиться дуже велика кількість нарад, на яких проговорюється саме використання цих коштів” та інші,

що містять інформацію, що не відповідає дійсності, обвинувачення у порушенні чинного законодавства, прав та інтересів ВАТ „Агрофірма „Провесінь” на адресу ТОВ „БМ Банк”, його учасника і керівника.

          Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Виходячи із змісту ст. 277 ЦК України нею передбачено два спеціальні способи захисту особистих немайнових прав: право на спростування неправдивої інформації та право на відповідь.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ст. 91 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

          Позивачем у справі є ТОВ „БМ Банк”, яке є юридичною особою, створеною та діючою у відповідності до чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, із 5 наведених ТОВ „БМ Банк” висловів, лише у двох (у 3 та 4 висловах) згадується ТОВ „БМ Банк”.

          Вислів № 3 є оціночним судженням , оскільки містить тільки припущення про те, що в ролі зацікавленої особи ніби-то виступає представник „БМ Банку”, а у вислові № 4 не міститься будь – якої негативної інформації стосовно ТОВ „БМ Банк”.

          В інших висловах ( вислів № № 1, 2, 5) ТОВ „БМ Банк” взагалі не згадується.

          Відповідно до ст. 47-1 Закону України „Про інформацію” ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Закон України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

          В п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини справа „Українська Прес-Група” проти України” від 29.03.2005 зазначено, що у своїй практиці Суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється ст. 10 Конвенції.

          Виходячи із того, що вислів № 3 містить оціночні висловлювання, правдивість яких доводи не потрібно, а вислів № 4 не містить будь – якої негативної інформації про ТОВ „БМ Банк”, то колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову в частині спростування недостовірної інформації.

          Також відсутні правові підстави для задоволення позову в частині висловів №№ 1, 2, 5, оскільки в цих висловах ТОВ „БМ Банк” не згадується, тобто не порушуються і не оспорюються права і охоронювані законом інтереси ТОВ „БМ Банк”, а Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право особи звертатися з позовом в інтересах іншої юридичної чи фізичної особи.

          Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

В п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” зазначено, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

          Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

          Також в п. 9.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.02.1996 № 02-5/95 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди” вказано, що прийняття рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, неможливе без їх попереднього спростування.

          З огляду на те, що ТОВ „ПАЗЗ” та ВАТ „Провесінь” не поширювали про ТОВ БМ Банк” недостовірної інформації, то їх діях відсутній склад цивільного правопорушення, який є підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди, а тому позов у частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

          При цьому колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції, з яких позов в частині стягнення моральної шкоди залишено без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом.

          За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2008 необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2008 у справі № 39/8 скасувати та прийняти нове рішення.

2. У позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Банк” (01032 м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 33881201, п/р 3739901 в ТОВ „БМ Банк”, МФО 380913, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПАЗЗ” (м. Київ, вул. Артема, 103 л. А, ідентифікаційний код 33405097, п/р 26007202313136 в ЗАТ „ОТП Київ”, МФО 300528) 42 (сорок дві ) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Банк” (01032 м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 33881201, п/р 3739901 в ТОВ „БМ Банк”, МФО 380913, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПАЗЗ” (м. Київ, вул. Артема, 103 л. А, ідентифікаційний код 33405097, п/р 26007202313136 в ЗАТ „ОТП Київ”, МФО 300528) 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп. державного мита та 39 (тридцять дев'ять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Банк” (01032 м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 33881201, п/р 3739901 в ТОВ „БМ Банк”, МФО 380913, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства „Агрофірма „Провесінь” (Львівська область, м. Львів, вул. Тракт Глинянський, буд. 152, ідентифікаційний код 854400, п/р 26024302664 у Львівському облуправлінні ОЩАДБАНКУ, м. Львів, МФО 325796) 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп. державного мита та 39 (тридцять дев'ять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Банк” (01032 м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 33881201, п/р 3739901 в ТОВ „БМ Банк”, МФО 380913, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія НБМ (5-ий канал)” (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, ідентифікаційний код 22837796, п/р 26001305002695 у ВАТ „ВТБ Банк”, МФО 321767) 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп. державного мита та 39 (тридцять дев'ять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

7. Доручити господарському суду м. Києва на виконання даної постанови видати накази в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

8. Матеріали справи № 39/8 повернути господарському суду м. Києва.

9. Копію постанови надіслати сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 14.11.08 (відправлено)