cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" серпня 2013 р. Справа№ 52/49
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Баранця О.М.
Сітайло Л.Г.
За участю представників сторін:
Від позивача - Кулік С.В. (довір. б/н від 02.01.13);
Від відповідача - Петриченко А.П. (довір. №21/05 від 21.05.13);
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ЕКОП»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.04.2013р.
про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2012р.
у справі № 52/49 (суддя Чебикіна С. О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»
до Приватного акціонерного товариства «ЕКОП»
про стягнення 170 000 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позов, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 160 452,62 грн., за поставлений за договором поставки № 456 від 17.01.2008р., але неоплачений товар.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2010р., повний текст якого підписаний 17.05.2010р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2010р. у справі №52/49 позов задоволено повністю.
26.02.2013р. позивач звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва по даній справі (а.с. 139-140 т. 2), в якій просив змінити спосіб та порядок виконання наказу № 52/49 від 29.11.2010р. про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2010р. звернувши стягнення на майно боржника, а саме на частину земельної ділянки площею 24/100 від 324 кв. м. розташованої за адресою: м. Київ, вул. Артема, 26, кадастровий номер 8000000000:91:151:0017 вартістю 170 000 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2013р. у справі № 52/49 заяву позивача задоволено повністю, замінено спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2010р. у справі № 52/49, а саме: «Звернути стягнення на майно боржника, а саме: частину земельної ділянки площею 24/100 від 324 кв. м. розташованої за адресою: м. Київ, вул. Артема, 26; кадастровий номер 8000000000:91:151:0017 вартістю 170 000 грн., що належить Приватному акціонерному товариству «Екос» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 26, код 14277768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (місцезнаходження: 01014, м.Київ, пров., Мічуріна, 3/2 А; код 34047146)».
Задовольняючи заяву позивача суд першої інстанції врахував те, що старший державний виконавець державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва не заперечує проти зміни способу і порядку виконання рішення та виходив з того, що виконання рішення суду по даній справі є неможливим з підстав, що вказані у поданій позивачем заяві.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва по справі № 52/49 від 12.04.2013р. та постановити нову ухвалу відповідно до якої відмовити в задоволенні заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення від 22.04.2010р. у справі № 52/49.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оспорена ухвала винесена судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки, які в ній викладені не відповідають обставинам справи. Крім того відповідач зазначив і про те що обставини, які мають значення для справи та на яких ґрунтується оскаржена ухвала, не підтверджені доказами, а при прийнятті оспореної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права.
Так, відповідач зазначив про те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що виконання рішення суду по даній справі є неможливим, разом з тим судом не досліджено конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Фактично єдиною підставою для зміни способу та порядку виконання рішення судом першої інстанції визнано повідомлення Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) № 07-387/355/6 від 09.11.2012р. про те, що за відповідачем зареєстрована на підставі державного акта на право власності (реєстр. № 01-8-00124 від 10.11.2006р.) земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:91:151:0017, розташована за адресою: м. Київ, вул. Артема, 26, площею 24/100 від 324 кв. м. та взято до уваги те, що в автоматизованій системі ПК «Кадастр» стосовно зазначеної земельної ділянки зареєстровано постанову ВП № 23532737 від 17.03.2011р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва, однак судом першої інстанції не прийнято до уваги, що виконавче провадження з виконання наказу по даній справі триває, а виконавчий документ перебуває на виконанні у державного виконавця.
Крім того, відповідач зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги, що державним виконавцем, в порушення приписів ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» не залучено суб'єкта оціночної діяльності для оцінки нерухомого майна в межах виконавчого провадження, а отже, державним виконавцем не вчинені всі необхідні дії для виконання виконавчого документа.
Також відповідач зазначив і про те, що судом першої інстанції не досліджувався факт наявності чи відсутності коштів на банківських рахунках відповідача, на дату винесення спірної ухвали, на які має бути звернено стягнення в першу чергу у відповідності з приписами ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження.
Отже, на думку відповідача, державним виконавцем на дату виконання оскаржуваної ухвали не були здійснені необхідні фактичні дії в межах відкритого виконавчого провадження, а позивачем не доведено, що існують об'єктивні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду по даній справі або роблять його неможливим.
Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорювану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст.99,101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.
Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача основного боргу в сумі 160 452,62 грн., за поставлений за договором поставки № 456 від 17.01.2008р., але неоплачений товар.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2010р., повний текст якого підписаний 17.05.2010р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2010р. у справі №52/49 позов задоволено повністю.
29.11.2010р. на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ.
26.02.2013р. позивач звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва по даній справі (а.с. 139-140 т. 2), в якій просив змінити спосіб та порядок виконання наказу № 52/49 від 29.11.2010р. про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2010р. звернувши стягнення на майно боржника, а саме на частину земельної ділянки площею 24/100 від 324 кв. м. розташованої за адресою: м. Київ, вул. Артема, 26, кадастровий номер 8000000000:91:151:0017 вартістю 170 000 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2013р. у справі № 52/49 заяву позивача задоволено повністю, замінено спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2010р. у справі № 52/49, а саме: «Звернути стягнення на майно боржника, а саме: частину земельної ділянки площею 24/100 від 324 кв. м. розташованої за адресою: м. Київ, вул. Артема, 26; кадастровий номер 8000000000:91:151:0017 вартістю 170 000 грн., що належить Приватному акціонерному товариству «Екос» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 26, код 14277768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (місцезнаходження: 01014, м.Київ, пров., Мічуріна, 3/2 А; код 34047146)».
Задовольняючи заяву позивача суд першої інстанції врахував те, що старший державний виконавець державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва не заперечує проти зміни способу і порядку виконання рішення та виходи в з того, що виконання рішення суду по даній справі є неможливим з підстав, що вказані у поданій позивачем заяві.
Звертаючись до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва по даній справі, позивачем виходив з того, що виконання рішення суду від 22.04.2010р. по даній справі є неможливим через відсутність коштів на рахунку відповідача в той час як єдиним виявленим майном є саме та земельна ділянка на яку позивач просить стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно із ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Згідно з п. 7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.12.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Як слідує з наданих представником відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва письмових пояснень (а.с. 165-166) він підтримав подану позивачем заява про зміну способу і порядку виконання рішення та просив її задовольнити посилаючись на неможливість виконати рішення суду № 52/49 іншим, ніж просить позивач в заяві, способом.
З наявних в матеріалах справи документальних доказів слідує наступне.
За заявою позивача (а.с. 93 т. 2) 28.12.2010р. державним виконавцем Чеботар О.А. відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення суду № 52/49 від 22.04.2010р. (а.с. 95).
16.03.2011р. державним виконавцем Чеботар О.А. відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 98 т. 1).
В процесі здійснення виконавчих дій по виконанню рішення суду по даній справі, з метою виявлення майна, державним виконавцем направлено запити до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Київського управління з питань банкрутства, Головного управління земельних ресурсів м. Києва, Державної автомобільної служби, Державної податкової служби та Київського міського бюро технічної інвентаризації.
Як слідує з матеріалів справи державним виконавцем вчинялись відповідні дії для накладення арешту на рахунки відповідача з метою примусового стягнення коштів, проте, з отриманих від банків відповідей слідує, що на рахунках відповідача кошти відсутні.
17.03.2011р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 99).
З наявної в матеріалах справи копії листа Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) № 07-387/355/6 від 09.11.2012р. (а.с. 152 т. 2) слідує, що за відповідачем зареєстрована на підставі державного акта на право власності (реєстр. № 01-8-00124 від 10.11.2006р.) земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:91:151:0017, розташована за адресою: м. Київ, вул. Артема, 26, площею 24/100 від 324 кв. м.
Вказаним листом Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) проінформувало, що в автоматизованій системі ПК "Кадастр" стосовно зазначеної земельної ділянки зареєстровано постанову ВП № 23532737 від 17.03.2011р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва.
Отже, з матеріалів справи слідує, що виконання рішення суду від 22.04.2010р. по даній справі є неможливим з огляду на відсутність на рахунках відповідача грошових коштів.
Водночас колегія суддів зазначає наступне.
У п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.12.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вказано, що, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як свідчать матеріали справи, рішення суду у цій справі прийняте на захист майнових прав позивача, порушених відповідачем, який взяв на себе зобов'язання оплатити, поставлений за умовами договору поставки № 456 від 17.01.2008р.,товар і не виконав його.
Слід зазначити і про те, що товар, на виконання спірного договору позивач постачав відповідачу у 2008 році, а отже, виходячи з умов спірного договору, саме з 2008 року відповідач мав оплатити це товар що ним зроблено не було.
Колегія суддів зауважує відповідачеві і на тому, що згідно з ч. ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, а ч. 1 ст. 4 - 5 ГПК України встановлює, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов.
З огляду на вказані приписи закону відповідач мав вжити всіх заходів для виконання ним як свого обов'язку по оплаті постановленого позивачем за умовами договору поставки № 456 від 17.01.2008р.товару, так і рішення господарського суду по даній справі доказів чого матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2012р. звернувши стягнення на майно боржника, а саме на частину земельної ділянки площею 24/100 від 324 кв. м. розташованої за адресою: м. Київ, вул. Артема, 26, кадастровий номер 8000000000:91:151:0017 вартістю 170 000 грн., та, відповідно, правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 12.04.2013р. у справі № 52/49 відсутні.
Посилання відповідача на те, що судом не досліджено конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим спростовуються наявними в матеріалах справи доказами в той час як відповідач не надав жодних доказів того, що він може виконати рішення суду по даній справи в інший, ніж вказано позивачем в заяві про зміну способу та порядку виконання рішення, спосіб.
Щодо посилань відповідач на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що державним виконавцем, в порушення приписів ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» не залучено суб'єкта оціночної діяльності для оцінки нерухомого майна в межах виконавчого провадження, а отже, державним виконавцем не вчинені всі необхідні дії для виконання виконавчого документа, слід зазначити, що виконання рішення суду за рахунок звернення стягнення на майно відбувається в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» і, у випадку порушення державним виконавцем встановленого зазначеним законом порядку, відповідач не позбавлений права звернутися до суду, у встановленому законодавством порядку, з відповідною скаргою на дії чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби.
Посилання представника відповідача на існування мораторію на задоволення вимог кредиторів, який був введений у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство відповідача не можуть бути покладені в основу рішення оскільки ухвала суду по даній справі була винесена 12 квітня 2013р., а провадження у справі про банкрутство відповідача та ведення мораторію на задоволення вимог кредиторів було здійснено судом по справі №910/2708/13 винесенням ухвали 26 квітня 2013р.
Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Приватне акціонерне товариство «ЕКОС».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-104,106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ЕКОС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.04.2013р. у справі № 52/49 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.04.2013р. у справі № 52/49 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 52/49.
Повний текст постанови складено 27.08.2013
Головуючий суддя Пашкіна С.А.
Судді Баранець О.М.
Сітайло Л.Г.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2013 |
Оприлюднено | 27.08.2013 |
Номер документу | 33133542 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Пашкіна С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні