Рішення

від 13.08.2013 по справі 5020-856/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року справа № 5020-856/2012

За позовом військової частини А0225

(вул. Соловйова, 12, м. Севастополь, 99007)

до приватного підприємства «Остов»

(вул. М. Геловані, 1, кв. 36, м. Севастополь, 99040),

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168)

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 131320,91 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Сорока Є.В., довіреність від 27.02.2013 №19;

від відповідача - Соболев Л.А., директор, наказ № 26 від 02.06.2008;

Семикин В.І., довіреність від 09.08.2013 №162;

від третьої особи - не з'явився.

Військова частина А0225 (далі - позивач, в/ч А0225) звернулась до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до приватного підприємства «Остов» (далі - відповідач, ПП «Остов») про стягнення пені у розмірі 82163,25 грн та штрафу у розмірі 49157,66 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статті 610-612, 631 Цивільного кодексу України, обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання підрядних робіт за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-26, укладеного між в/ч А0225 та ПП «Остов», за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання з надання послуг по капітальному ремонту дизельного двигуна М875 дизель-генераторної установки ДГ-300 військового корабля проекту 1124М корвета «Луцьк».

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 28.08.2012 у справі

№5020-856/2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.11.2012, позов в/ч А0225 задоволено частково. Стягнуто з ПП «Остов» на користь позивача 3000,00 грн, з яких 2000,00 грн пені та 1000,00 грн штрафу. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2626,42 грн судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2013 вищевказані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу передано до господарського суду міста Севастополя на новий розгляд.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередньо не встановлено дійсного періоду прострочення виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання, а відтак - і наявності у позивача права на нарахування пені за заявлені ним 117 днів прострочення та штрафу. Господарські суди не надали відповідної правової оцінки листу відповідача № 236, датованого 20.07.2011 (тобто до закінчення погодженого сторонами строку виконання робіт - 29.07.2011), про фактичне призупинення ремонтних робіт з 20.07.2011 до завершення докового ремонту корвету «Луцьк» та його перебуксирування до бухти для продовження ремонтних робіт 19.10.2011 (лист позивача № 22/4/26 від 18.10.2011) та обставинам справи стосовно наявності у зв'язку з цим підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу, нарахування якого обумовлене простроченням виконання зобов'язання останнім понад 30 днів.

Ухвалою суду від 11.06.2013 справу №5020-856/2012 прийнято до провадження суддею Архипенко О.М.

При новому розгляді справи сторонами надані письмові пояснення по суті спору, з урахуванням викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 21.05.2013.

У своїх поясненнях позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Щодо листа відповідача від 20.07.2011 №236, адресованого в/ч А0225, в якому йшлося про призупинення дії договору через постановку замовлення «Луцьк» на доковий ремонт, позивач зазначив, що в даному випадку договір не було призупинено у зв'язку з ненаданням ПП «Остов» документів, які б підтвердили готовність дизеля М875 до проведення швартових робіт.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 02.07.2013 №131 позовні вимоги не визнав, просить у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, в цьому відзиві відповідач просить покласти на позивача витрати у розмірі 3457,00 грн, пов'язані з участю представника ПП «Остов» у засіданні Вищого господарського суду України 21.05.2013.

Третя особа - Міністерство оборони України явку представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.

Враховуючи те, що явка учасників судового процесу у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

У судовому засіданні 13.08.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача з доводами позовних вимог не погодився.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

03.06.2011 між в/ч А0225 (Замовник) та ПП «Остов» (Виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №24/22-26 (далі - Договір), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Виконавець прийняв на себе зобов'язання у 2011 році надати послуги, зазначені в Протоколі узгодження обсягу надання послуг, що додається, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуги: капітальний ремонт дизельного двигуна М875 дизель-генераторної установки ДГ-300 військового корабля проекту 1124М корвета «Луцьк» /т.1, арк.с. 7-9/.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що його ціна становить 702252,32 грн, у тому числі ПДВ - 117042,05 грн.

Відповідно до пункту 5.1 Договору термін надання послуг - 45 календарних днів з дати укладання договору.

За порушення строків виконання зобов'язань, передбачених пунктом 5.1 договору, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості надаваємих послуг, з яких допущено прострочення виконання, - за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (пункт 7.2 Договору).

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.2011.

15.12.2011 між в/ч А0225 та ПП «Остов» було складено і підписано акт приймання та здавання наданих послуг, яким зафіксовано факт надання у повному обсязі виконавцем (ПП «Остов») послуг з капітального ремонту дизельного двигуна М875 дизель-генераторної установки ДГ-300, вартістю 702252,32 грн. Також, в цьому акті зазначено про порушення обумовлених строків надання послуг на 117 днів, у зв'язку з чим виконавцю нараховано неустойку /т.1, арк.с.10/.

Акт підписано представником ПП «Остов» із зауваженнями щодо нарахування штрафних санкцій, в яких останнім не визнається власна вина у порушенні строків надання послуг /т.1, арк.с.10, зворотній бік/.

01.03.2012, в порядку досудового врегулювання спору, в/ч А0225 на адресу ПП «Остов» було направлено претензію № 19 від 29.02.2012 з вимогою про сплату у місячний строк неустойки за прострочення обумовленого строку надання послуг за Договором на загальну суму 131320,91 грн, з яких: 82163,25 грн - пеня за період прострочення з 30.07.2011 по 15.12.2011 (117 днів); 49157,66 грн - штраф за допущене прострочення понад 30 днів /т.1, арк.с.14-15/. При розрахунку штрафних санкцій позивачем не було враховано період з 28.10.2011 по 14.11.2011, у зв'язку з перенесенням замовником швартових та ходових випробувань на період з 15.11.2011 по 25.11.2011, та період з 22.11.2011 по 25.11.2011, у зв'язку з проходженням ходових випробувань.

Невиконання відповідачем у встановлений строк вказаної претензії позивача, і стало причиною для звернення останнього до господарського суду з даним позовом.

За своєю правовою природою договір про закупівлю послуг за державні кошти від 03.06.2011 №24/22-26, укладений між сторонами, є договором підряду, правовідносини за яким регулюються главою 61 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України «Про здійснення державних закупівель».

Частиною першою статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини першої статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За умовами Договору строк виконання робіт з капітального ремонту дизельного двигуна М875 дизель-генераторної установки ДГ-300 військового корабля проекту 1124М корвета «Луцьк» (далі - дизельний двигун М875) складає 45 календарних днів з дати укладення Договору (03.06.2011).

Статті 525, 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту наведених норм, а також з умов Договору слідує, що підставою стягнення з відповідача штрафних санкцій є порушення останнім погоджених сторонами строків виконання ремонтних робіт, при цьому право на нарахування пені у позивача виникає від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідачем, а штрафу - за умови прострочення останнім понад 30 днів.

З протоколу узгодження обсягу надання послуг з капітального ремонту дизельного двигуна М875А дизель-генераторної установки ДГ-300 військового корабля проект 1124М, який є додатком до Договору /т.2, арк.с.82-84/, вбачається, що роботи по ремонту дизельного двигуна М875 фактично проводилися у 2 етапи, а саме:

відповідно до першого етапу ремонтних робіт виконавець повинен провести вивантаження дизелю, що передбачає наступний обсяг підрядних робіт:

- провести ДМС дизелю з редуктором, місця з'єднання трубопроводів з дизелем заглушити, від'єднанні системи відмаркувати та вкласти у МВ;

- провести демонтаж дизелю від фундаменту та від'єднання дизелю від генератора та насосів;

- демонтувати ізоляцію в районі вирізу палубного листа;

- провести виріз палубного листа згідно інструкції по вивантаженню механізмів 1124М-074-013;

- провести вивантаження дизелю на причальну стінку на брусся;

- доставити дизель з редуктором в цех;

- провести капітальний ремонт дизеля згідно ТУ на ремонт;

- провести стендові випробування дизелю;

відповідно до другого етапу виконавець повинен виконати монтаж дизелю з редуктором на корабель, що передбачає наступні роботи:

- доставити двигун М875 з редуктором на корабель;

- провести завантаження дизелю з редуктором на корабель, монтаж агрегату та систем з заміною ущільнювачів, гнучких з'єднань та кріплень;

- провести під'єднання до генератору та насосам;

- провести монтаж з'ємного листа, демонтованих систем та кабель трас;

- провести заміну сальника на редукторі (ущільнювача валу до генератора)

- провести центрування валу редуктор-генератора, редуктор-насосів;

- здати на монтаж технологічний лист ВТК підприємства відповідно ТУ 1124М.360091.001.РЧ, о/с, ПЗ крейда-керосин;

- провести відновлення ізоляції технологічного вирізу;

- провести швартові випробування згідно програми;

- здати роботи о/с, ВТК, ВП, зауваження усунути.

Вищевикладене свідчить, що частина обумовлених Договором підрядних робіт повинна виконуватися безпосередньо на військовому кораблі «Луцьк» (роботи до моменту передачі дизелю в цех та роботи з монтажу відремонтованого дизелю), а інша частина - у заводських умовах (капітальний ремонт дизелю у цеху та його стендові випробування).

Відповідно до умов Договору відповідач повинен був розпочати з 04.06.2011 роботи з вивантаження дизелю з корабля, які, зокрема, включають вогневі роботи (виріз палубного листа).

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2011 ПП «Остов» на адресу в/ч А0225 було направлено листа за вих. №177, в якому зазначалось, що станом на 07.06.2011 дозвіл на виконання вогневих робіт не отримано. Пропонувалось визначити початок виконання робіт за договорами №№ 24/22-26, 24/22-24 від 03.06.2011 з дати отримання дозволу на виконання вогневих робіт /т.1, арк.с. 49/.

У відповідь на вказане звернення, листом від 10.06.2011 №177 в/ч А0225 повідомило ПП «Остов» про перешвартування військового корабля «Луцьк» до причалу №94 ВАТ «Персей» для підготовки до докового ремонту та про готовність цього корабля до виконання вогневих робіт за Договором /т.1, арк.с.55/.

14.06.2011 ПП «Остов» на адресу в/ч А0225 був направлений лист за вих. № 191, в якому зазначалось про отримання дозволу на виконання вогневих робіт лише 14.06.2011. У вказаному листі ставилось питання про продовження строку виконання робіт за договорами №№24/22-24, 24/22-26 від 03.06.2011 на 11 діб /т.1, арк.с. 50/.

У відповідь на вказане звернення відповідача, листом від 24.06.2011 за вих. № 154/12/1-1969 в/ч А0225 повідомила ПП «Остов», що у зв'язку з підготовкою корвету «Луцьк» до докування та буксируванням його до докової споруди ПП «Соріус» у термін з 03.06.2011 по 14.06.2011 не було можливості надати дозвіл ПП «Остов» на проведення вогневих робіт. Враховуючи викладене, термін надання послуг за договорами від 03.06.2011 №24/22-24 та №24/22-26 визнано продовженим на 11 діб /т.1, арк.с. 56/.

За таких обставин, з урахуванням продовження позивачем строку виконання робіт з ремонту дизельного двигуна М875 на 11 діб, суд визнає, що кінцевим терміном надання відповідачем відповідних послуг за Договором є 29.07.2011.

Судом встановлено, що 20.07.2011 (тобто до закінчення погодженого сторонами строку виконання робіт - 29.07.2011) ПП «Остов» звернулось до в/ч А0225 з листом за вих. №236, в якому ставилось питання про зупинення строку дії договору №24/22-26 від 03.06.2011 у зв'язку з постановкою замовлення «Луцьк» в доковий ремонт. Відповідач просив встановити строк завершення робіт за Договором з дати, яка настане через 7 діб після виходу замовлення з доку /т.1, арк.с. 51/.

Саме на необхідність повного та всебічного дослідження цього листа, як на можливу підставу зупинення ремонтних робіт за Договором, звернув увагу Вищий господарський суд України у своїй постанові від 21.05.2013.

Як раніш зазначено судом, надання відповідачем послуг за Договором поділяється на етап, протягом якого роботи виконуються у заводських умовах, і на етапи, коли виконання робіт здійснюється безпосередньо на військовому кораблі «Луцьк».

При цьому, за висновком суду, в період після вивантаження дизельного двигуна М875 з корабля і його передачі до цеху та до моменту закінчення капітального ремонту цього дизелю з проведенням стендових випробувань, перебування військового корабля «Луцьк» у доковому ремонті жодним чином не впливає на перебіг строку виконання ремонтних робіт, обумовлених Договором. Капітальний ремонт дизельного двигуна М875 в цеху не залежить від місця перебування самого корабля.

З матеріалів справи вбачається, що після передачі 14.06.2011 позивачем дизельного двигуна М875 в заводський ремонт відповідачу (акт від 06.06.2011 та накладна від 14.06.2011 №3/11/р) /т.2, арк.с.53-54/, стендові випробування цього двигуна, як завершальна стадія капітального ремонту дизелю в цеху, відбулись лише 26.08.2011 (протокол здавальних стендових випробувань від 26.08.2011 та акт №25/09а від 26.08.2011) /т.2, арк.с.55-56/.

Таким чином, станом на 20.07.2011, тобто коли відповідач звернувся до позивача з листом №236, капітальний ремонт дизельного двигуна М875 ще не був закінчений, а тому, обставина перебування на той час військового корабля «Луцьк» в доковому ремонті не зупинила строк виконання робіт за Договором. Кінцевий термін закінчення ремонтних робіт залишився незмінним - 29.07.2011.

Листом №154/12/1-2308, яке датовано 27.07.2011, позивач надав відповідь ПП «Остов» на його звернення від 20.07.2011 за вих. №236, в якій зазначив, що для прийняття остаточного рішення стосовно визначення дати призупинення Договору виконавець повинен надати всі відповідні документи щодо готовності дизелю М875 до проведення швартових випробувань /т.1, арк.с. 57/.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до відміток на вказаному листі позивача (вхідний реєстраційний штамп відповідача та відомості, які сформовані факсимільним апаратом), цей лист був переданий позивачем відповідачу за допомогою засобів факсимільного зв'язку лише 20.09.2011, тобто майже через два місяці від дати його створення (27.07.2011).

Як раніш встановлено судом, 26.08.2011 відповідач закінчив виконання першого етапу ремонтних робіт, а саме виконання капітального ремонту дизельного двигуна М875 в цеху, а відтак, останній фактично був готовий з 27.08.2011 до проведення наступної черги робіт по доставці та монтажу двигуна на корветі «Луцьк», тобто тієї частини підряду, яка передбачає роботи безпосередньо на військовому кораблі.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, другий етап обумовлених Договором робіт був розпочатий відповідачем лише у жовтні 2011 року, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідачем до матеріалів справи надані матеріали, які свідчать про існування між сторонами одночасно з правовідносинами за Договором інших правовідносин, що стосуються виконання відповідачем підрядних робіт саме на військовому кораблі «Луцьк»: за договором №24/22-24 від 03.06.2011, предметом якого є надання послуг по агрегатній заміні дизельного двигуна М845 дизель-генераторної установки ДГ-500 (далі - Договір №24) /т.1, арк.с.37-41/; за договором №24/22-31 від 03.06.2011, предметом якого є послуги з річного технічного обслуговування газотурбінної установки М8 з ремонтом паливної апаратури (далі - Договір №31) /т.1, арк.с.43-47/.

При цьому, судом встановлено, що за вищевказаними договорами надання послуг зупинялося позивачем у зв'язку з перебуванням корвету «Луцьк» в доці: за Договором №24 - на 112 днів (претензія позивача від 23.12.2011 №11); за Договором №31 - на 100 днів (претензія позивача від 23.12.2011 №12) /т.1, арк.с.112, 114/.

За висновком суду, наведене свідчить про неможливість проведення відповідачем ремонтних робіт на корветі «Луцьк» під час його перебування в доковій споруді. Однак, вказана обставина була врахована позивачем лише при виконанні відповідачем Договорів №№24, 31, та не врахована при визначенні строку прострочення надання послуг з капітального ремонту дизельного двигуна М875.

З матеріалів справи також вбачається, що корвет «Луцьк» перебував у доковому ремонті до 14.10.2011, а 19.10.2011 його було перебуксировано до бухти Стрілецької (причал №175) для продовження ремонтних робіт (лист позивача від 18.10.2011 №22/4/26) /т.1, арк.с.59/.

Відповідно до статті 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Стаття 613 ЦК України встановлює, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що перебування корвету «Луцьк» в доковій споруді та його перебуксирування після закінчення докового ремонту до іншого місця унеможливило надання відповідачем послуг за Договором в період з 27.08.2011 по 19.10.2011, а відтак вказаний період не повинен зараховуватися до загального періоду прострочення відповідача.

При цьому, судом також встановлено, що 17.08.2011 ПП «Остов» на адресу в/ч А0225 було направлено листа № 272, в якому вказувалось про те, що одночасно з ремонтом дизельного двигуна М875 здійснюється ремонт іншого дизелю - М849 (замовлення «Сагайдачний»). Приймаючи до уваги те, що під час ремонту обох дизелів використовується одне і те саме обладнання та оснастка на заводі «Металіст», директор виконавця просив дозволу зупинити роботи по ремонту дизеля М875 з метою завершення ремонту дизелю М849 для замовлення «Сагайдачний» в оперативно визначений строк /т.1, арк.с.52/.

У відповідь на вказане звернення відповідача, листом від 19.08.2011 за вих. № 154/12/1-2584 в/ч А0225 звернулась до ПП «Остов» з проханням прискорити ремонт дизеля М849 та здати його на швартових випробуваннях до кінця серпня поточного року у зв'язку з участю фрегата «Гетьман Сагайдачний» у навчаннях. У даному листі зазначалось про те, що командування ВМС ЗС України розгляне пропозицію щодо призупинення дії Договору /т.1, арк.с.58/.

Але, як раніш встановлено судом, вирішення позивачем питання щодо призупинення Договору почалось лише 20.09.2011 шляхом надіслання на адресу відповідача за допомогою факсимільного зв'язку листа від 27.07.2011 №154/12/1-2308.

Отже, станом на 27.08.2011, коли дизельний двигун М875 був відремонтований у заводських умовах та був готовий до завантаження на корвет «Луцьк», відповідач, за відсутності відповіді позивача на лист від 20.07.2011 №236 та за наявністю запевнень в/ч А0225 щодо обов'язкового розгляду питання про зупинення Договору, виконував у прискореному режимі інші роботи за відповідним замовленням позивача.

27.10.2011 ПП «Остов» на адресу в/ч А0225 було направлено листа № 338, в якому відповідач повідомив позивача про готовність почати швартові випробування дизельного двигуна М875 та просив останнього призначити відповідну комісію для приймання цього дизелю на швартових та ходових випробуваннях /т.1, арк.с.53/.

У відповідь на вказане звернення, листом від 28.10.2011 за вих. №22/4/46-1 в/ч А0225 повідомило ПП «Остов», що у зв'язку з неготовністю систем корабля, які обслуговують, зокрема, дизельний двигун М875, відповідачу запропоновано провести швартові та ходові випробування з 15.11.2011 по 25.11.2011, і зазначено, що вказаний термін не буде враховуватися в строк надання послуг, встановлений Договором /т.1, арк.с. 60/.

Таким чином, за погодженням сторін строк надання послуг за Договором був призупинений з 28.10.2011 по 14.11.2011.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що ходові випробування корвету «Луцьк» були проведенні в період з 22.11.2011 по 25.11.2011, і вказаний строк також не входить до періоду прострочення відповідача за Договором.

При цьому, за твердженням позивача, період з 15.11.2011 по 21.11.2011 є періодом прострочення виконання відповідачем ремонтних робіт, обумовлених Договором, і за цей період повинні нараховуватися штрафні санкції.

Але, суд не може погодитися з такими доводами позивача, та вважає, що початок проведення ходових випробувань корвету «Луцьк» лише 22.11.2011 свідчить про продовження існування обставин, які стали причиною зупинення строку надання послуг за Договором в період з 28.10.2011 по 14.11.2011 (неготовність систем корабля), і після 14.11.2011, тобто в період з 15.11.2011 по 21.11.2011.

За таких обставин, суд визнає, що період з 15.11.2011 по 21.11.2011 також не повинен зараховуватися до загального періоду прострочення відповідача.

30.11.2011 в/ч А0225 звернулась до ПП «Остов» листом за вих. № 22/4/175, в якому вказувалось, що під час виконання умов Договору виникла необхідність проведення додаткових робіт /т.1, арк.с.61/.

Вказані додаткові роботи вартістю 63841,12 грн були проведенні відповідачем відповідно до відомості ремонтних робіт на 2011 рік, затвердженої позивачем 07.12.2011 /т.1, арк.с.92-95/.

15.12.2011 відповідачем закінчено виконання підрядних робіт з капітального ремонту дизельного двигуна М875, про що сторонами складено і підписано акт приймання та здавання наданих послуг від 19.12.2011.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що загальний строк прострочення відповідачем надання послуг за Договором становить 56 днів, який складається з наступних періодів: з 30.07.2011 по 26.08.2011 (28 днів); з 20.10.2011 по 27.10.2011 (8 днів); з 26.11.2011 по 15.12.2011 (20 днів).

За порушення строків виконання зобов'язань, передбачених пунктом 5.1 Договору, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості надаваємих послуг, з яких допущено прострочення виконання, - за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (пункт 7.2 Договору).

На підставі викладеного, зважаючи на встановлений факт прострочення виконання відповідачем ремонтних робіт за Договором, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для нарахування ПП «Остов» пені та штрафу, але за менший період прострочення, ніж заявлений позивачем.

За розрахунком суду, відповідно до раніш встановленого фактичного періоду прострочення (56 днів), сума неустойки, яка може бути нарахована позивачем відповідачу, складає 88483,79 грн, з яких: пеня - 39326,13 грн (702252,32 грн*0,1%*56); 7% штрафу - 49157,66 грн.

Відтак, позовні вимоги в/ч А0225 про стягнення з ПП «Остов» неустойки у розмірі 131320,91 грн суд визнає обґрунтованими лише на суму 88483,79 грн, при цьому, вказуючи на наявність підстав для зменшення цієї суми неустойки виходячи з наступного.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з пунктом 3 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії.

Пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18, зокрема визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Протоколом узгодження обсягу надання послуг з капітального ремонту дизельного двигуна М875А дизель-генераторної установки ДГ-300 військового корабля проект 1124М сторони встановили, що загальна трудомісткість робіт за Договором становить 3720,00 нормогодин. При цьому, відповідно до наданої товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу «Металіст» інформації (лист від 06.08.2012 №32/9а-125) середня трудомісткість на ремонт дизельного двигуна М875 в цеху складає 2500 нормогодин або 68 робочих днів/три календарних місяця /т.2, арк.с.125/.

Відповідно до Відомості ремонтних робіт на 2011 рік, якою сторони погодили перелік додаткових робіт за Договором, трудомісткість їх виконання дорівнює 626,16 нормогодин. При цьому, вказана трудомісткість не врахована у Протоколі узгодження обсягу надання послуг з капітального ремонту дизельного двигуна М875А дизель-генераторної установки ДГ-300 військового корабля проект 1124М, а відтак і не є складовою загального строку виконання ремонтних робіт за Договором.

Вищевикладене свідчить, що умова Договору щодо строку виконання ремонту дизельного двигуна М875 (45 календарних днів) суперечить нормативним показникам проведення цього ремонту і не враховує час, необхідний для виконання додаткових робіт.

Частина третя статті 509 ЦК України вказує на те, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добровільності, розумності та справедливості.

За викладених обставин, за висновком суду, несвоєчасне надання послуг по капітальному ремонту дизельного двигуна М875 обумовлено, зокрема, суперечливістю умов пункту 5.1 Договору та Протоколу узгодження обсягу надання послуг з капітального ремонту дизельного двигуна М875А дизель-генераторної установки ДГ-300 військового корабля проект 1124М (додаток до Договору).

Крім того, судом встановлено, що ПП «Остов» не ухилялось від виконання зобов`язання, здійснювало активні дії, спрямовані на реальне виконання зобов`язання по наданню послуг по капітальному ремонту дизельного двигуна М875, виконувало одночасно роботи по ремонту дизелів інших військових кораблів (замовлення «Сагайдачний»). Зауваження щодо якості виконаних відповідачем ремонтних робіт з боку позивача відсутні, а їх прострочення не завдало останньому жодних збитків.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність об'єктивних та поважних причин порушення відповідачем строку надання послуг за Договором, а тому суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з останнього, обмеживши пеню сумою у 7865,23 грн та штрафу сумою у 9831,53 грн.

На думку суду, такий розмір відповідальності є адекватним суті вчиненого відповідачем правопорушення та його наслідкам, і відповідає приписам чинного законодавства.

Судом також встановлено, що 25.12.2012 відповідачем виконано у повному обсязі рішення господарського суду міста Севастополя від 28.08.2012 у даній справі і перераховано на користь в/ч А0225 пеню у розмірі 2000,00 грн та штраф у розмірі 1000,00 грн /т.2, арк.с.35/.

За приписами частини першої статті 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

З урахуванням вказаної норми процесуального закону, оскільки за результатами нового розгляду даної справи з відповідача стягується більша сума неустойки ніж та, яка була стягнута скасованим рішенням господарського суду міста Севастополя від 28.08.2012, суд вважає за можливе не повертати відповідачеві сплачені ним 25.12.2012 пеню у розмірі 2000,00 грн та штраф у розмірі 1000,00 грн, а зарахувати ці суми в рахунок погашення визнаної судом у даному рішенні суми неустойки. Відтак, сума пені у розмірі 7865,23 грн зменшується на 2000,00 грн, а сума штрафу у розмірі 9831,53 грн - на 1000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги в/ч А0225 про стягнення з ПП «Остов» пені у розмірі 82163,25 грн та штрафу у розмірі 49157,66 грн підлягають задоволенню частково у розмірах 5865,23 грн та 8831,53 грн відповідно.

За правилами статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до господарського суду та за подання апеляційної і касаційної скарг, позивач сплатив 5272,84 грн (2626,42+1313,21+1313,21).

Пунктом 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», зокрема визначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Пунктом 4.3 цієї постанови пленуму Вищого господарського суду України визначено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

З урахуванням викладеного, сума витрат позивача по сплаті судового збору у розмірі 5272,84 грн покладається частково на відповідача в сумі 3552,83 грн (5272,84/131320,91*88483,79).

При цьому, судом встановлено, що платіжним дорученням від 25.12.2012 №720 на виконання рішення господарського суду міста Севастополі від 28.08.2012 відповідач сплатив на користь позивача 2626,42 грн /т.2, арк.с.21/, а відтак суд визнав за можливе зарахувати цю суму в рахунок погашення вище встановленої суми судового збору, яка підлягає стягненню з ПП «Остов».

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати останнього по сплаті судового збору у розмірі 914,81 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить стягнути з позивача витрати у розмірі 3457,00 грн на відрядження свого представника, пов'язані з його участю у засіданні Вищого господарського суду України 21.05.2013, з приводу чого суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

З резолютивної частини ухвали Вищого господарського суду України від 22.04.2013, якою прийнято касаційну скаргу в/ч А0225 до провадження і призначено ї до розгляду, не вбачається визнання судом касаційної інстанції обов'язковою явки в судове засідання представників сторін.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що витрати позивача, пов'язані з відрядженням до Вищого господарського суду України для участі у засіданні цього суду 21.05.2013 не є судовими витратами у розумінні статті 44 ГПК України, а тому не підлягають розподілу між сторонами в порядку статті 49 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов військової частини А0225 до приватного підприємства «Остов» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 131320,91 грн, - задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Остов» (вул. М. Геловані, 1, кв. 36, м. Севастополь, 99040; ідентифікаційний код 30120929) на користь військової частини А0225 (вул. Соловйова, 12, м. Севастополь, 99007; ідентифікаційний код 14302650) пеню у розмірі 5865,23 грн (п'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять грн 23 коп.), штраф у розмірі 8831,53 грн (вісім тисяч вісімсот тридцять одна грн 53 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 914,81 грн (дев'ятсот чотирнадцять грн 81 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 19.08.2013.

Суддя О.М.Архипенко