Рішення

від 22.12.2006 по справі 4/421

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/421

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "22" грудня 2006 р.Справа №  4/421

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/ 421

за позовом  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю “Пожежне  спостереження- Кіровоград” м.Кіровоград

до колективного  підприємства “Кіровоградагробудіндустрія” м.Кіровоград

про стягнення 5810  грн. 05 коп.  переплати  за  непоставлені  будівельні  матеріали.

Представники сторін :

від позивача: Ковалішина І. М., довіреність № б/н від 20.11.06 року;

від відповідача: Король О.І., довіреність № б/н від 25.05.2006року.

СУТЬ СПОРУ :

Подано позов   про стягнення з відповідача   5810  грн. 05  коп. за  недопоставлені  позивачу  будівельні  матеріали.

На   вимогу  суду  сторонами  подано   витребувані  документи,  позивачем пояснення, а  відповідачем - відзив по  суті  заявлених  вимог.  

У своєму  відзиві відповідач просить  відмовити   позивачу в  задоволенні  вимог, оскільки  відносно  відповідача  проведено   процедуру  банкрутства, а  у  відповідності до  п. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство,  протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові  заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними. Представник  позивача  підтвердив факт  відсутності  звернення  позивача за  погашенням заборгованості   по  справі   про   визнання   відповідача  банкрутом, оскільки    позивач   не мав  інформації про  порушення  стосовно    відповідача  справи   по  банкрутству.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами та при даній явці сторін.  

Дослідивши подані матеріали, заслухавши пояснення   господарський суд, -

                                           ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України між Товариством з обмеженою відповідльністю „Пожежне спостереження - Кіровоград" (надалі - Позивач) та Колективним підприємством „Кіровоградагробудіндустрія" (надалі-Відповідач), було вчинено усний правочин, згідно якого Відповідач взяв на себе зобов'язання по виготовленню та поставці будівельних плит перекриття  ПК 54-12-8 (надалі - будівельного матеріалу) Позивачу.

В грудні 2004 року на підставі рахунку б/н та досягнутої усної домовленості позивачем було  перераховано на розрахунковий рахунок  відповідача грошові кошти в сумі 11619,99 грн., згідно платіжного доручення № 473 від 3.12.04 року та платіжного доручення № 571 від 28.12.04 року за поставку плит ПК 54-12-8, у кількості 28 штук ( а.с.10-11).

Свої зобов'язання Відповідач виконав частково, фактично за зазначений період відповідачем  з гідно накладної №1 від 14.01.05 р., було поставлено позивачу  лише14 штук плит ПК 54-12-8 на загальну уму 5809,94 грн. (а.с.12).

Відповідно до Акту звірки, від 30.03.2005 року підписаного сторонами та скріпленого печатками, борг Відповідача складає 5810,05 грн.

Вказану  заборгованість  відповідачем  не  було  погашено  на вимогу  позивача, тому   позивач  за  захистом  свої  прав  змушений  був  звернутись  з  позовом  до  суду.

Позовні  вимоги   про стягнення   5810  грн. 94  коп. вартості  не  поставлених позивачу   плит     ПК 54-12-8, у кількості   14  штук  є  обґрунтованими  та  підлягають  до  повного  задоволення.  Такий  висновок  суд    робить  на  підставі   аналізу   правовідносин  між  учасниками  спору та  їх  правової  оцінки.

За  приписом  ст.205 Цивільного  кодексу України  правочин, для якого  законом  не  встановлена обов'язкова письмова  форма,  вважається  вчиненим, якщо   поведінка  сторін засвідчує їхню  волю до настання  відповідних  правових  наслідків. Надавши   позивачу в  грудні  2004  року  на  проведення оплати вартості   28 плит  ПК 54-12-8  на  суму  11619  грн. 99 коп., отримавши  перераховані   за цим  рахунком  кошти   згідно платіжного доручення № 473 від 3.12.04 року та платіжного доручення № 571 від 28.12.04 року,  відповідач   взяв  на  себе  обов'язок  поставити   позивачу   28  плит і  фактично   приступив  до  виконання  своїх  зобов'язань,  поставивши  відповідачем  згідно накладної №1 від 14.01.05 р.  лише14 штук плит ПК 54-12-8 на загальну уму 5809,94 грн

Виходячи  з  викладеного  суд  прийшов  до  висновку,  що   сторонами  визнано   умови  договору  та  вони   повністю  прийняли   їх  до  виконання.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,   між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв  оплату  за  товар  повністю,  не  вжив  заходів  для повернення    коштів  позивачу  або   передачі  недопоставленої  частини   товару.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в   накладній (а.с. 12).

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Позивач передав майно  повністю в кількості, передбаченій  умовами  договору,  а відповідач прийняв товар, але не розрахувався за нього, тим самим не виконавши свої зобов'язання.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач вимоги позивача в  частині  заборгованості в  розмірі 24915 грн.  фактично    визнав,   але  доказів належного виконання зобов'язання суду не надав. Відповідачем не оспорюється  факт  отримання  плати  за  товар.

Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. Позивач правомірно просить стягнути наявний основний борг  в  розмірі  5810  грн.05 коп. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає  5810  грн. 05 коп.  Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обґрунтовані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Суд  не   погоджується  з  висновком   відповідача про  необхідність  відмовити  в  задоволені  позовних  вимог  на  підставі    п. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,  оскільки  лише   конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство,  протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові  заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.  Вказана  норма  закону    стосується  лише  конкурсних  кредиторів, а    сторони  спору такими  не   є, оскільки    справу  про  банкрутство  відповідача  порушено  20.09.2004 року, а   спірні  правовідносини  виникли   в  грудні  2004 року  і  вимоги  по  них  є  поточними, а  не  конкурсними.

Відповідачем  не  надано  суду  доказів  про   заявлення  чи   задоволення  вимог  позивача  в  ліквідаційній  процедурі. Натомість   позивач   пояснив, що  про   порушення   провадження   у  справі  про  банкрутство  йому  не  було  відомо, тому   позивач  не  скористався   будь-якими  правами в  процедурі  банкрутства.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України: „якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку  ге встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який строк".

На підставі статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись   ст.ст.33,36,43,49,66,75,82,84,85,116 ГПК України, господарський суд , -

                                                     В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги  задовольнити   повністю.

Стягнути  з   колективного  підприємства “Кіровоградагробудіндустрія” м.Кіровоград вул. Мурманська 31   р/р 260045323 в АППБ "Аваль", МФО 323538, код 05418230 заборгованість за   непоставлений  товар в  розмірі  5810  грн. 05  коп.,  суму  сплаченого  державного  мита  в  розмірі   102  грн.  та  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу  в  розмірі  118  грн.  на  користь   Товариства  з  обмеженою  відповідальністю “Пожежне  спостереження- Кіровоград” м.Кіровоград  вул. Велика  Пермська 11-А р/р 26007080699094 в ФАКБ "Імексбанк", МФО 323798, код 32415921.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя   Ю. І. Хилько