Постанова

від 28.11.2006 по справі 6/489

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/489

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28.11.06                                                                                 Справа № 6/489.

Суддя господарського суду Луганської області Василенко Т.А., при секретарі судового засідання Шмалько О.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Сватівського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Фараон”, м. Сватове  Луганської області

про стягнення  8 041 грн. 01 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Кадник М.В., дов. від 15.05.06.;

від відповідача –Бірюкова О.В., дов. №3 від 20.10.06.;

за участю прокурору відділу прокуратури Луганської області –Шидлаускас П.В.,

В судовому засіданні 10.11.2006. було оголошено перерву до 28.11.2006.

в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення 8 041 грн. 01 коп., у тому числі недоїмка –2 308 грн. 68 коп., штрафна  санкція –4 459 грн. 87 коп., пеня –1 272 грн. 46 коп.

Позивач надав до суду доповнення до позовної заяви за № 4403/07-13 від 02.11.2006., за яким уточнив, що до стягнення заявлено 8 041 грн. 01 коп., в тому числі недоїмка –2 308 грн. 68 коп., штрафна  санкція –4 459 грн. 87 коп., пеня –1 272 грн. 46 коп.

Вказана заява розцінюється судом саме як доповнення до позовної заяви, оскільки матеріалами справи, в тому числі довідкою про ціну позову підтверджено, що у суму позову заявником та прокурором включені недоїмка, штрафна санкція та пеня.

Відповідач надав до суду відзиви на позовну заяву та на доповнення до позовної заяви, за якими відповідач позовні вимоги не визнає та посилається, зокрема, на те, що відповідач є платником єдиного податку та вибрав спрощену систему оподаткування, що передбачена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.

Тобто, на думку відповідача до нього не повинно бути застосовано положення Закону України “Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, також відповідач вказує, що не згоден з рішенням № 31 від 27.06.06.

Заявник –прокурор Сватівського району Луганської області надав до суду заперечення на відзив відповідача, за яким зазначив, що сплата єдиного податку на підставі Указу Президента України №Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” не звільняє відповідача від сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно довідки про станом заборгованості УПФУ в Ставівському районі відповідач станом на 20.09.2006. повинен був сплатити до Фонду внески та штрафні санкції на суму 8 041 грн. 01 коп., добровільно вказана сума відповідачем сплачена не була, у зв'язку з чим сума заборгованості повинна бути стягнута у  судовому порядку.

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.10.06 згідно Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.17 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 1 вересня 2005 року, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

  Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд прийшов до наступного.

Засади і механізми системи  функціонування  загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів  Пенсійного фонду, що формуються  за рахунок страхових внесків  роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон  України  від 09.07.2003 № 1058-ІУ “Про загальнообов‘язкове державне  пенсійне  страхування” (далі –Закон).

          Відповідно до п. 6 ч. 2 ст.17  Закону  страхувальники  (роботодавці) зобов‘язані нараховувати,  обчислювати  і сплачувати  в установлені строки  та в повному обсязі страхові внески.

          Порядок обчислення і сплати  страхувальниками  та застрахованими  особами внесків  на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування  до Пенсійного фонду  України  встановлений однойменною  Інструкцією,   затвердженою Постановою  Правління Пенсійного фонду  України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві  юстиції України 16.01.04 № 64/8663 (далі –Інструкція).

          Розміри  страхових внесків  на загальнообов‘язкове  державне пенсійне страхування  встановлюються відповідно  до Закону України  “Про збір на обов‘язкове  державне  Пенсійне  страхування”  (п.4 Інструкції).

                    З матеріалів справи  вбачається, що відповідач  зареєстрований  в Управлінні Пенсійного фонду України  в Сватівському районі  Луганської області  як платник збору  на обов‘язкове державне пенсійне  страхування та своєчасно  не перераховує  названий збір, у зв‘язку  з чим,  за розрахунком позивача за ним у період квітень –серпень 2006 р. утворилась заборгованість у сумі 8 041 грн. 01 коп., у тому числі недоїмка –2 308 грн. 68 коп., штрафна  санкція –4 459 грн. 87 коп., пеня –1 272 грн. 46 коп.

          Відповідно до ст. 106 Закону, позивачем, на адресу відповідача направлялись вимоги про сплату боргу, які відповідачем були отримані але оплачені у повному обсязі або оспорені не були.

Також, відповідно до  рішення №311 від 27.06.2006. до відповідача застосовані штрафні санкції  та пеня, вказане рішення відповідачем оспорено або оскаржено не було, а також не було оплачено у повному обсязі, у зв'язку з чим залишилась заборгованість по штрафним санкціям у сумі 4 459 грн. 87 коп. та пені у сумі 1 272 грн. 46 коп.

Відповідач позовні вимоги  відхилив з підстав вказаних у відзивах та наведених

вище.

          Оцінивши доводи сторін та прокурора та матеріали справи у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№1058-ІУ (далі за текстом Закон №1058-ІУ)  страхувальниками, тобто платниками страхових внесків, є  роботодавці :   підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України,  незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об‘єднання  громадян,   профспілки,   політичні  партії (у тому числі  філії, представництва,   відділення  та  інші  відокремлені  підрозділи   зазначених підприємств,    установ,    організацій,    об'єднань    громадян,    профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки їх застрахованими  особами),   фізичні  особи  -   суб'єкти  підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,   які  обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований  податок,   єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору  (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону  тощо.

Підпунктом 6 пункту 2 статті 17 Закону № 1058-ІУ встановлено, що страхувальник зобов‘язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески .

Розділом 4  Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління  ПФУ від 19.12.03 № 21-1 та  затвердженої  в Міністерстві юстиції України 16.01.04 № 64/8663 (далі –Інструкція), передбачено, що розміри страхових внесків на загальнообов‘язкове  державне пенсійне страхування  встановлюються відповідно  до Закону України від 26.06.97 № 400/97-ВР «Про збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування»та  для  платників, зазначених  у пункті 1 статті 14 Закону № 1058-ІУ (підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 Інструкції) становить 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату  праці.

Відповідно до пункту 6 статті  20 Закону № 1058-ІУ та підпункту 5.1.4 пункту 5.1 розділу 5 Інструкції) страхувальники зобов‘язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний  базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктами 3,4,6 статті 18 Закону 1058-ІУ встановлено, що :

3.Страхові внески є цільовим загальнообов‘язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

4.Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов‘язкових платежів, що  складають систему оподаткування. На ці  внески не поширюється податкове законодавство.  

5.Законодавством не можуть  встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

В той же час  слід визначити, що відповідно до п.17 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнообов'язкових податків та зборів, ставки та механізм справляння яких не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Посилання позивача на застосування Указу до норм Закону № 1058-ІУ помилкове, оскільки Указ являє собою нормативний акт, який поширює свою дію на податкові відносини. Закон 1058-ІУ регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески визначено п.6 ч.2 ст. 17 Закону 1058- ІУ. Будь-яких виключень щодо нарахування, обчислення та сплати в установлені строки страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, законом не надано.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених Законом 1058-ІУ, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з ч. 4 ст. 18 даного Закону, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування на ці внески не поширюється податкове законодавство.  

Згідно з пунктом 15 прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові  акти застосовуються в частині, що суперечить цьому Закону.

Аналізуючи наведені вище норми можна зробити висновок, що обов'язковість сплати збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування не пов'язується із статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Крім того, необхідно зазначити, що стаття 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»встановлює пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування суб'єкта малого підприємництва тільки в сфері його підприємницької діяльності. Визначення поняття «Підприємницька діяльність»дається у статті 42 ГК України. За змістом цієї норми права, підприємницька діяльність –це безпосередня самостійна систематична, на власний ризик, діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку.

Таким чином, вказаний спір по даній справі не підпадає під правовідносини, що регулюються Указом Президента України «Про спрощені систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а є об'єктом регулювання іншого правового акту –Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(№1058).

Названий же Закон не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати  збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування.

Матеріалами справи, в тому числі розрахунками суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за квітень –серпень 2006 р., відповідними вимогами, які у встановленому порядку узгоджені або оскаржені не були.

          В той же час рішенням № 311 від 29.06.2006. до відповідача були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками  страхових внесків у сумі 4 499 грн. 11 коп. та 1 281 грн. 21 коп. відповідно. Вказане рішення відповідачем оспорено та у повному обсязі оплачено не було, у звязку з чим залишилась заборгованість по штрафним санкціям у сумі 4 459 грн. 87 коп. та пені у сумі 1 272 грн. 46 коп.

           З огляду на викладене, доводи відповідача слід відхилити, а позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний протягом 5-ти днів.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

      п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Фараон”, м. Сватове Луганської області, майдан Злагоди, 13, р/р 2600131336 в Сватівському відділенні Ощадбанку № 2842, МФО 364069, код 24202978,  на користь:

            -  Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі, м. Сватове Луганської області, пл.  50 річчя Перемоги, 38, р/р 25603301752 в ЛОУ ВАТ “Державний ощадний банк України” м. Луганськ, МФО 304665, недоїмку у сумі 2 308 грн. 68 коп., штрафну санкцію у сумі 4 459 грн. 87 коп., пеню у сумі 1 272 грн. 46 коп.

             Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 01.12.2006.

Суддя                                                                                Т. А. Василенко

Спеціаліст 1 категорії                                                        Т.В.Шкуть