Рішення

від 03.02.2009 по справі 47/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

№ 47/18                                                                                                                  03.02.2009р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-БУД»

Про стягнення 116 814,19 грн.

Суддя   Станік С.Р.

Представники:

Від позивача –Брежницька О.С. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача –Чугунок Л.П. - предст. (дов. у справі);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 71 845,15 грн. основного боргу, 4 351,00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 1 598,67 грн. –3% річних, 36 964,00 грн. –штрафних санкцій, 2 054,97 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами, а також про відшкодування витрат по сплаті державного мита у розмірі 1 168,14 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2008р. було порушено провадження в справі № 47/18 та призначено її до розгляду на 20.01.2008р.

В судовому засіданні 20.01.2008р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 20.01.2008р. з'явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2008р., у зв”язку з необхідністю у витребуванні від сторін нових доказів, розгляд справи було відкладено до 03.02.2009р.

В судовому засіданні 03.02.2009р. представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги, просив суд розірвати укладений між сторонами договір, а також стягнути з відповідача на користь позивача 71 845,15 грн. основного боргу, 4 351,00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 1 598,67 грн. –3% річних, 36 964,00 грн. –штрафних санкцій, 2 054,97 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами та судові витрати. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов укладеного між сторонами договору не було в повному обсязі виконано роботи, які були передбачені цим договором, а оскільки позивачем була здійснена на користь відповідача попередня оплата у розмірі 150 000,00 грн., а роботи відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт за серпень місяць 2008 року відповідачем були виконані на суму 74 826,00 грн., то позивач просив суд, у зв”язку з втратою позивачем інтересу до подальшого виконання відповідачем робіт, розірвати укладений між сторонами договір, стягнути з 71 845,15 грн. боргу тощо.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.02.2009р. проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем всупереч умов договору, не було надано відповідачу фронт робіт, що унеможливило виконання робіт по договору, а крім цього відповідач стверджував, що попередня оплата позивача була використана ним на придбання маеріалів для виконання робіт по договору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

27.02.2008р. між позивачем –ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія», в якості підрядника та відповідачем –ТОВ «ВПК-БУД», в якості субпідрядника, було укладено договір субпідряду №43, який підписано уповноваженими представниками сторін та посвідчено їх печатками.

Відповідно до п.1.1. цього ж договору, субпідрядник (відповідач) зобов'язався виконати роботи з реконструкції незакінченого готелю „Театральная” по вул. Б.Хмельницького, 17/52, відновлення тротуару у відповідності до проектно-кошторисної документації та до ДБН, а підрядник (позивач) зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Згідно п. 2.2 даного договору, загальна орієнтовна вартість робіт складає 1 400 199,60 грн.

Відповідно до п.2.6. цього ж договору, субпідрядник (відповідач) проводить відшкодування підряднику (позивачу) генпослуг у розмірі 2,5% від вартості виконаних субпідрядником (відповідачем) робіт за договором.

Відповідно до п.3.1 цього ж договору, підрядник (позивач) протягом 3-х банківських днів після підписання договору перераховує субпідряднику (відповідачу) аванс у розмірі до 50% вартості робіт для придбання будівельних матеріалів.

Згідно п. 3.4 даного договору, за порушення терміну виконання робіт субпідрядник (відповідач) сплачує підряднику (позивачу) пеню у розмірі 0,03% від суми вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення. При цьому, загальний розмір пені складе не більше 5% вартості договору.

Відповідно до п.5.1.1. вищеназваного договору, субпідрядник (відповідач) зобов”язався виконати роботи власними матеріалами та механізмами.

Згідно з п. 6.1.1 вказаного договору, підрядник (позивач) зобов'язаний передати субпідряднику (відповідачу) на час виконання робіт будівельний майданчик та забезпечити фронтом робіт.

Згідно з п.9.1 даного договору, строк початку виконання робіт встановлено: не пізніше 3 (трьох) днів після перерахування підрядником (позивачем) авансу в розмірі вказаному згідно п. 3.1. цього договору. Закінчення виконання робіт через 60 робочих днів після надання фронту робіт.

Згідно виписки банку з особового рахунку позивача, 13.03.2008р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 150 000,00 грн., в якості авансу на виконання робіт по відновленню тротуару згідно договору № 43 від 27.02.2008р.

14.08.2008р. позивачем - ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія»було направлено на адресу відповідача листа за вих. №706/К01-21.2, з вимогою про надання актів виконаних робіт та довідкок про вартість виконаних робіт та про поверненя позивачу раніше сплаченого авансу.

18.08.2008р. між сторонами (14.08.2008р. субпідрядником, а 18.08.2008р. підрядником) були підписані довідка про вартість виконаних робіт за серпень місяць 2008 року на суму 59 646,00 грн. та акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за серпень місяць 2008 року. Вказані документи підписані уповноваженими представниками позивача (підрядника) та відповідача (субпідрядника) та посвідчені печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні).

20.08.2008р. відповідач - ТОВ «ВПК-БУД»направив позивачу гарантійний лист за вих. № 39, яким визнав заборгованість в сумі 91 845,15 грн. по договору № 43 від 27.02.2008р. та зобов'язався повернути вищезазначену суму до 20 вересня 2008 року.

19.09.2008р. відповідач - ТОВ «ВПК-БУД»направив позивачу листа за вих. № 49, яким повідомив про те, що на даний час відповідач не взмозі повернути раніше сплачений позивачем аванс та виконати дані обов'язки, у зв”язку з чим зобов'язався повернути грошові кошти у розмірі 91 845,15 грн. у строк до 25.09.2008р.

Згідно пояснень позивача викладених ним у позові, відповідачем 13.10.2008 було повернуто позивачу грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., а 18.08.2008р. підписано акт на послуги генпідряду на суму 1 491,15 грн.

Відповідно до наданого позивачем акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2008р. по 28.01.2009р., який підписаний уповноважними представниками сторін та скріплений їх печатками, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.01.2009р. склала 71 845,15 грн.

Як зазначив позивач у позові, оскільки відповідачем не було повернуто позивачу залишок грошових коштів у розмірі 71 845,15 грн., які були сплачені позивачем відповідачу як аванс по договору № 43 від 27.02.2008р., позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовм про розірвання укладеного між сторонами договору та про стягнення з відповідача на користь позивача 71 845,15 грн. основного боргу, 4 351,00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 1 598,67 грн. –3% річних, 36 964,00 грн. –штрафних санкцій, 2 054,97 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами та судових витрат.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 838 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до умов ст. 318 Господарського кодексу України визначено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.  Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором. Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню. Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач (генпідрядник) відповідно до умов договору субпідряду № 43 від 27.02.2008р. перерахував на рахунок відповідача (субпідрядника) 150 000,00 грн. в якості авансу на виконання робіт по відновленню тротуару згідно договору субпідряду № 43 від 27.02.2008р., що підтверджується випискою банку з особового рахунку позивача від 13.03.2008р., а відповідач (субпідрядник) свої зобов'язання по виконанню робіт у строк передбачений п. 9.1 зазначеного договору (строк початку виконання робіт встановлено: не пізніше 3 (трьох) днів після перерахування підрядником (позивачем) авансу в розмірі вказаному згідно п. 3.1. цього договору, а закінчення виконання робіт через 60 робочих днів після надання фронту робіт) –належним чином не виконав, а лише частково здійснив виконання робіт на суму 59 646,00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за серпень місяць 2008 року на суму 59 646,00 грн. та актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за серпень місяць 2008 року та частково повернув на вимогу позивача раніше сплачений останнім аванс у розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2008р. по 28.01.2009р.

Оскільки, як пояснив позивач, відповідно до вимог ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, позивач звернувся до віповідача з листом за вих. 706/К01-21.2 від 14.08.2008 з вимогою про повернення сплачених позивачем коштів, з зв”язку з чим відповідачем було повернуто позивачу 20 000,00 грн., а також надіслано гарантійні листи про поступове повернення решти коштів.

Твердження відповідача, які викладені ним у відзиві на позов, стосовно того, що він не міг належним чином виконати роботи для позивача та готовий їх виконати зараз, у зв”язку з ненаданням позивачем фронту робіт, як це передбачено умовами цього договору (п.п. 6.1.1. та 9.1.) не визнається судом обгрунтованим, оскільки умовами укладеного між сторонами договору не передбачено порядку передачі фронту робіт та відповідач не надав суду доказів звернення відповідача до позивача з вимогою про передачу фронту робіт, а крім цього відповідачем були фактично виконані для позивача роботи по цьому договору на суму 59 646,00 грн.

Посилання відповідача у відзиві на позов щодо передачі фронту робіт на Постанову Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005р. „Про затверження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” не визнається судом обгрунтованими, оскільки між сторонами був укладений саме договір субпіряду (підряду), положення якого регулюються нормами параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України, а не договір підряду на капітальне будівництво, як це передбачено нормами глави 33 Господарського кодексу України та параграфу 3 глави 61 Цивільного кодексу України, оскільки предмет даних видів договорів підряду є різним.

Також, судом були досліджені надані відповідачем рахунки-фактури та платіжні доручення, відповідно до яких, як зазначав відповідач у відзиві на позов, ним було витрачено аванс, який було перераховано позивачем на закупівлю матеріалів для виконання договору субпідряду № 43 від 27.02.2008р., дослідивши які судом встановлено, що в цих документах відсутні будь-які посилання на договір субпідряду № 43 від 27.02.2008р., а тому суд приходить до висновку про те, що ці документи не є належними та допустимими доказами в підтвердження позиції відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про законність та обгрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 71 845,15 грн. основного боргу (150 000 грн. аванс позивача + акт на генпослуги на суму 1 491,15 грн. –виконані відповідачем роботи на суму 59 646,00 грн. –20 000,00 грн. повернуті відповідачем кошти) та визнання вказаної вимоги такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом також розглянуто позовну вимогу позивача про розірвання укладеного між сторонами договору субпідряду № 43 від 27.02.2008р. Вказану позовну вимогу позивач обгрунтовував тим, що він відмовився від прийняття зобов”язання від відповідача відповідно до вимог ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідно до вимог ст.188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, а у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, а судом в свою чергу встановлено, що позивачем не було надіслано на адресу відповідача зазначеної пропозиції, таким чином суд прийшов до висновку, що вказана вимога не підтверджуюється наявними у справі доказами та доказів протилежного суду позивачем не надано, отже позовна вимога позивача про розірвання укладеного між сторонами договору задоволенню не підлягає.

Також, судом розглянуті позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 36 964,00 грн. –штрафних санкцій, а саме: пені у відповідності до п.3.4. укладеного між сторонами договору та 2 054,97 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами.

Відповідно до п. 3.4 даного договору, за порушення терміну виконання робіт субпідрядник (відповідач) сплачує підряднику (позивачу) пеню у розмірі 0,03% від суми вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення. При цьому, загальний розмір пені складе не більше 5% вартості договору.

Відповідно до п. 9.1. даного договору, строк початку виконання робіт встановлено: не пізніше 3 (трьох) днів після перерахування підрядником (позивачем) авансу в розмірі вказаному згідно п. 3.1. цього договору. Закінчення виконання робіт через 60 робочих днів після надання фронту робіт.

Оскільки позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували дату надання відповідачу фронту робіт, суд не вбачає за можливе встановити термін прострочення зобов”язання і приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача 36 964,00 грн. –штрафних санкцій, а саме: пені у відповідності до умов п.3.4. укладеного між сторонами договору за порушення субпідрядником (відповідачем) терміну виконання робіт.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2 054,97 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами, судом встановлено, що оскільки позивачем умови укладеного між сторонами договору виконано належним чином, а саме –здійснено оплату авансу у розмірі 150 000,00 грн., відповідач, у строк встановлений договором, свої зобов”язання по виконанню робіт належним чином не виконав та кошти на вимогу позивача не повернув, отже у відповідача перед позивачем існує прострочення виконанння зобов”язання по сплаті грошових коштів, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 2 054,97 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами є законною обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на нищенаведене.

Позивачем було надіслано відповідачу лист - вимогу за вих. №706/К01-21.2 від 14.08.2008 про повернення сплаченого позивачем авансу та про відмову позивача від договору підряду, отже відповідач повинен був повернути позивачу кошти у строк до 24.08.2008 включно (з урахуванням поштового обігу), однак між сторонами 18.08.2008р. (з боку позивача, а 14.08.2008р. з боку відповідача) були підписані довідка про вартість виконаних робіт за серпень місяць 2008 року на суму 59 646,00 грн. та акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за серпень місяць 2008 року та відповідачем було повернуто позивачу 13.10.2008р. 20 000,00 грн., а тому суд прийшов до висновку про нарахування відсотків за період з 25.08.2008р. (дата, коли зобов”язання по поверненню коштів повинно бути виконано) по 13.10.2008р. (часткове повернення відповідачем коштів у розмірі 20 000,00 грн.) та з 14.10.2008р. по 12.11.2008р. (дата визначена позивачем у розрахунку до позовної заяви), а тому за розрахунком суду, сума відсотків за користування чужими коштами, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає:

150 000,00 грн. попередньої оплати позивача –59 646,00 грн. сума за довідкою про вартість виконаних робіт за серпень місяць 2008 року * 12% (облікова ставка НБУ)*50/365 =1 485,27 грн.

150 000,00 грн. попередньої оплати позивача –59 646,00 грн. сума за довідкою про вартість виконаних робіт за серпень місяць 2008 року –20 000,00 грн. суми, яка була перерахована відповідачем* 12% (облікова ставка НБУ)*30/365 = 693,90 грн., що складає за розрахунком суду загальну суму 2 179,17 грн.

Однак суд, не виходячи за межі позовних вимог позивача, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування чужими коштами у розмірі 2 054,97 грн.

Крім цього, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 351,00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 1 598,67 грн. –3% річних.

Суд, розглянувши вищеназвані позовні вимоги позивача, враховуючи те, що відповідач вчасно (протягом 7 днів з моменту пред”явлення вимоги позивачем) не перерахував позивачу суму заборгованості, у зв”язку з чим мало місце прострочення відповідача перед позивачем по виконанню грошового зобов”язання, прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 351,00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 1 598,67 грн. –3% річних є законними та обгрунтованими.

Судом здійснено перерахунок вищеназваних сум, які належать до стягнення з відповідача на користь позивача, у зв”язку чим суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача 2 231,67 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції (150 000,00 грн. попередньої оплати позивача + 1 491,15 грн. послуг генпідряду –59 646,00 грн. сума за довідкою про вартість виконаних робіт за серпень місяць 2008 року * 1,011 –91845,15 =1 010,30 грн. + 1 221,37 грн. (150 000,00 грн. попередньої оплати позивача + 1 491,15 грн. послуг генпідряду –59 646,00 грн. сума за довідкою про вартість виконаних робіт за серпень місяць 2008 року –20 00,00 грн. перерахованих відповідачем* 1,017 –71 845,15 грн.) та 3 % річних у розмірі 554,65 грн. (150 000,00 грн. попередньої оплати позивача –59 646,00 грн. сума за довідкою про вартість виконаних робіт за серпень місяць 2008 року + 1 491,15 грн. послуг генпідряду * 3%*50 днів/365 = 377,50 грн.+ 177,15 грн. (150 000,00 грн. попередньої оплати позивача –59 646,00 грн. сума за довідкою про вартість виконаних робіт за серпень місяць 2008 року + 1 491,15 грн. послуг генпідряду –20 000,00 грн. суми, яка була перерахована відповідачем* 3%*30/365)).

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково.

Крім цього, судом розглянуто клопотання позивача про забезпечення позову, зазначене останнім в п.2 прохальної частини позову, в якому він просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його поточних рахунках. Вказана заява позивача мотивована тим, що вказані заходи необхідно вжити з огляду на значний розмір заборгованості відповідача перед позивачем і враховуючи те, що відповідач не вчинив ніяких дій щодо оплати заборгованості перед позивачем, що на думку позивача суттєво утруднить виконання рішення у справі.

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначено, що позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Господарський суд міста Києва дослідивши подані позивачем матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те що позивачем окрім самої заяви про забезпечення позову не надано суду доказів які б обґрунтовували наведені у заяві про забезпечення позову припущення позивача, суд приходить до висновку, що у відомостях, які містяться у поданих позивачем матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому заявлене позивачем клопотання про забезпечення позову не є обгрунтованим і задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –766,86 грн. витрат по сплаті державного мита та 77,47 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу  України, господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-БУД»(код ЄДРПОУ 34625275, юридична адреса: 02225, м .Київ, просп. Маяковського, 20-Г, к.57, місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Московський, 16, оф.519-524, р/р 26001052605303 в Філії „Розрахунковий центр” Приватбанку м. Київ, МФО 320649), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія»(код ЄДРПОУ 32878418, юридична адреса: 07300, м. Вишгород, вул. Шкільна, 4, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4-А, р/р 260020289600 в АБ „Брокбізнесбанк” м. Київ, МФО 300249) суму заборгованості –71 845 (сімдесят одна тисяча вісімсот сорок п”ять) грн. 15 коп., відсотки за користування чужими коштами у розмірі 2 054 (дві тисячі п”ятдесят чотири) грн. 97 коп., 3% річних у розмірі 554 (п”ятсот п”ятдесят чотири) грн. 65 коп., 2 231 (дві тисячі двісті тридцять одна) грн. 67 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, а також 766 (сімсот шістдесят шість) грн. 86 коп. витрат по сплаті державного мита та 77 (сімдесят сім) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                      С.Р.Станік

підписано: 03.03.2009