Рішення

від 03.04.2009 по справі 9/18-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/18-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.04.09           Справа № 9/18-09.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут прикладної хімії», м. Харків

До відповідача : Товариства  з обмеженою відповідальністю «Шостка – Хімпродукт», м. Шостка Сумської області

Про стягнення 95 326 грн. 84 коп.  

за участю  представників сторін:

Від позивача –         не з'явився.  

Від   відповідача –    не з'явився

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Гордієнко Ж.М.

В судовому зсіданні, яке відбулося 30.03.2009 року оголошено перерву до 03.04.2009 року на 10 год. 20 хв.

Суть спору: Позивач згідно позовної заяви просить суд  стягнути з відповідача  суму основного боргу 54 869 грн. 04 коп. за поставлений товар на його адресу з урахуванням індексу інфляції за весь період несвоєчасної оплати в розмірі 27 417 грн. 01 коп.. пеню в розмірі 7 786 грн. 61 коп. та 3 % річних у розмірі 5 254 грн. 18 коп.  та судові ви трати пов'язані з розглядом справи.

12.02.2009 року позивачем було подано уточнення, згідно яких просить суд стягнути  з відповідача суму основного боргу в розмірі  54 869 грн. 04 коп. за  поставлений на його адресу  товар з урахуванням індексу інфляції за весь період  несвоєчасної оплати в розмірі 30 988 грн. 045 коп., пеню 6596 грн. 95 коп і 3 % річних у розмірі 5551 грн. 34 коп.

02.03.2009 року  позивачем  було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача  суму основного бору  в розмірі 76 838 грн. за поставлений товар на його адресу  товар, суму інфляційних  процесів за весь період несвоєчасної оплати в розмірі 46 290 грн. 79 коп., пеню в розмірі  9238 грн. 40 коп., 3 % річних у розмірі 7011 грн. 46 коп. та  судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву  позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та просить суд  відмовити позивачеві в задоволенні  позовних вимог.

Згідно ст. 75 господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Відповідно до договорів поставки  хімічної продукції № 34/06 від 21.02.2006 року, № 4/06 від 31.05.2006 року, № 3/07 від 27.09.2007 року позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут прикладної хімії»  поставив на адресу відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю « Шостка – Хімпродукт» товар на загальну суму 104 603 грн. 08 коп.

Позивач зазначає, що сума заборгованості  відповідача перед позивачем за  поставлений товар складає 76 838 грн. 80 коп.

Відповідач в своєму відзиві суму боргу не визнає та  зазначає, що згідно звірки взаєморозрахунків між сторонами договори № 4/06 від 31 травня 2006 року  та № 3/07 від 27 вересня 2007 року були повністю виконані ( сплата шляхом зарахування зустрічних грошових вимог), а по договору №34/06 від  21 лютого 2006 року товар оплачено частково ( зарахування зустрічних грошових вимог на суму 21  694 грн. 47 коп.). Позивач безпідставно об'єднує в одній позовній заяві три різних договори, два з яких повністю виконані. Відповідно по  цих договорах, оскільки  згідно домовленості сторін сплати як такої (перерахування  грошових коштів) не передбачалось і не проводилось, а за згодою сторін відбулись зустрічні поставки продукції, що підтверджується договором № 3/06 від 17 березня 2006 року. Таким чином, в позовній заяві повинна йти мова лише  про договір № 34-06 від 21.02.2006 року.

Відповідач вказує, що позивач не виставив  йому рахунок, як це передбачено  умовами договору, тобто допустив порушення умов договору, яке унеможливлювало виконання ним п. 4.2 договору: оплатити товар шляхом перерахування грошових коштів  на розрахунковий рахунок Продавця на протязі 10-ти банківських днів. Отже, при відсутності рахунку він не мав права перераховувати грошові кошти, а тому вимоги позивача є неправомірними.

Суд вважає доводи відповідача неналежними, а вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав

Умовами договору №  34/06 від 21.02.2006 року, передбачено, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, згідно виставленого рахунку на протягом 10 банківських днів з моменту  відвантаження товару, датою відвантаження продукції вважається  дата оформлення видаткової накладної.

Факт отримання товару по договору є доведеним, не заперечується відповідачем та підтверджується накладними та довіреностями.

Посилання відповідача, на те що позивачем не було виставлено йому рахунку у зв'язку з чим він не мав права проводити оплату, є безпідставним виходячи з наступного:

Відповідно до Листа Міністерства фінансів  України від 9.7.2007 № 31-34000-20/23-4579/4800: «Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.».

Зв'язок між пунктами 4.1. та 4.2. відсутній.

Відповідач не довів, що невиконання позивачем п. 4.1. Договору зробило неможливим виконання відповідачем п. 4.2.

Відповідач мав всі дані необхідні для виконання п. 4.2. Договору: банківські реквізити позивача вказані в договорі та в накладній, найменування, кількість, ціну, загальна вартість продукції (сума) (вказані в накладних).   Строки і спосіб оплати, інші суттєві умови обумовлені  Договором.

Крім того, відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первині документи. Рахунок не є первинним документом. Відсутність рахунка не може розглядатися як порушення ведення бухгалтерського чи податкового обліку.

Щодо пояснень позивача, про те, що  договори № 4/06 від 31.05.2006 року, № 3/07 від 27.09.2007 року виконані повністю шляхом зарахування зустрічних грошових вимог, також є необґрунтованим та не доведеним.

Відповідно  до  статті  526 Цивільного  кодексу України  зобов'язання  повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно із статтею 599 названого кодексу зобов'язання припиняється виконанням, поведеним належним чином.

Так, умова договорів передбачено, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, згідно відгрузочної документації  на протягом 10 банківських днів з моменту  відвантаження товару, датою відвантаження продукції вважається  дата оформлення видаткової накладної.

Таким чином, згідно  умов вищевказаних договорів належним виконанням обов'язків покупця є оплата грошових коштів за отриманий товар. Інших  домовленостей по формі оплати між сторонами немає.

Факт отримання товару по договору є доведеним, не заперечується відповідачем та підтверджується накладними та довіреностями.

Крім того, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Сторонами  не надано відповідної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, не можливо довести факт її існування та передачі відповідачу, а договір № 3/06 від 17.03.2006 року на  який посилається відповідач не відноситься до спору.

Враховуючи вищевикладене вимога позивача, щодо стягнення з відповідача 76 838,80 грн. є  правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного процесуального кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Про те, Відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства України  свої зобов'язання за договором не виконав.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу  України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно умов договорів ( п. 6.2) у випадку несвоєчасної оплати Покупцем  поставленого товару, Продавець стягує з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного  банку України за кожен день прострочення від суми несвоєчасно оплаченого товару.

Згідно розрахунку позивача розмір пені становить 9 238 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних процесів за весь період несвоєчасної сплати становить 46 290 грн. 79 коп., розмір 3 % річних 7 011 грн. 46 коп.

Статтею 33 господарського процесуального кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав доказів сплати вищевказаних сум, у зв'язку з чим, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостка- Хімпродукт»  ( 41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Щербакова,1, код 32478976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут прикладної хімії» ( 61003, м. Харків, провул. І. Дубового, 10 кв. 9, код 33066812) 76 838 грн. 80  коп. – боргу за поставлений товар, сум інфляційних процесів  в розмірі  46 290 грн. 79 коп., пеню в розмірі 9238 грн. 40 коп., 3 % річних у розмірі 7011 грн. 46 коп., 1393 грн. 79 коп.  державного мита та 118 грн.00 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили

СУДДЯ                                                                      М.С. Лущик